Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №300/6248/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №300/6248/26

Суддя: Григорук О.Б.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2026 р. справа № 300/6248/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасну виплату при звільненні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 189090,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач здійснив несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача з 31.01.2025, оскільки остаточний розрахунок та виплату грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 300/1551/25 у заборгованості з індексації грошового було здійснено - 03.08.2026. Тому відповідно до ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.09.2026 Військова частина НОМЕР_1 отримала копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 23). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Майстер-сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного сержанта військової частини НОМЕР_1 наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 18.01.2025 № 2-РС звільнено у запас за п.п. "б" (за станом здоров`я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 31.01.2025 (а.с. 9).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі № 300/1551/25, яке набрало законної сили, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року. Зобов`язно Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), з урахуванням раніше виплачених сум, індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).

На виконання рішення суду від 27.05.2025 у справі № 300/1551/25, Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено 03.08.2026 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в сумі 82370,85 (а.с. 13, 14).

Вважаючи визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасну виплату при звільненні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, позивач звернувся до суду з цим позовом, просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 189090,72 грн.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (частина 1).

Частиною 2 статті 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

У пункті 2.2. Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі № 4-рп/2012 визначено, що всі суми, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі № 810/451/17 та від 26 лютого 2020 року в справі № 821/1083/17 викладена правова позиція відповідно до якої під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Статтею 116 Кодексу законів про працю України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, з моменту звільнення у роботодавця виникає обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов`язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 Кодексу законів про працю України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов`язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові).

Суд зазначає, що підстави виникнення, проходження і припинення служби визначені не трудовим, а спеціальним законодавством, за приписами якого повинні розглядатися спори з участю публічних службовців. У разі відсутності відповідних положень у конституційному або адміністративному законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі.

У разі, коли така можливість застосування трудового права у спеціальному законі не передбачена, то за правилами частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), навівши у рішенні відповідні доводи.

Оскільки нормами спеціальних законів, які стосуються проходження військової служби, не врегульовані питання строків при розрахунку, відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, суд згідно з положеннями статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як зазначено вище, відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Як встановлено, майстер-сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного сержанта військової частини НОМЕР_1 наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 18.01.2025 № 2-РС звільнено у запас за п.п. "б" (за станом здоров`я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 31.01.2025 (а.с. 9).

На виконання рішення суду від 27.05.2025 у справі № 300/1551/25, Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено 03.08.2026 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в сумі 82370,85 грн (а.с. 13, 14), проте не виплачено позивачу його середній заробіток за час затримки з вказаних виплат в день фактичного розрахунку. Суд зазначає, що фактично остаточний розрахунок здійснений відповідачем 03.08.2026 на виконання рішення суду від 27.05.2025 у справі № 300/1551/25, яке набрало законної сили.

Оскільки відповідачем після вирішення спору не було проведено нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки, то відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні з цих виплат індексації грошового забезпечення в сумі 82370,85 грн.

При цьому, суд зазначає, що спір про розміри належних звільненому працівникові сум відсутній станом на момент звернення позивача із цією позовною заявою.

Таким чином, застосуванню у даному випадку підлягають норми частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, а саме у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Водночас, спірним у цій справі є бездіяльність щодо ненарахувати та невиплатити позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Враховуючи вимоги статті 117 Кодексу законів про працю України та Порядку від 08.02.1995 № 100, оскільки спір у справі № 300/1551/25 вирішено на користь позивача, обчислення середнього заробітку позивача за час затримки по день фактичного розрахунку повинен здійснити відповідач, у тому числі і встановлення та обчислення періоду за який повинно бути здійснене таке нарахування.

Оскільки станом на момент вирішення справи таке нарахування не здійснене, вказане свідчить про відсутність спору між сторонами з вказаного приводу, тому вимоги в частині періоду нарахування та виплати середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні є передчасними.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, слід визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплатити позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку з виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення суду від 27.05.2025 у справі № 300/1551/25 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку з виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення суду від 27.05.2025 у справі № 300/1551/25. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку з виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі № 300/1551/25.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку з виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі № 300/1551/25.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua