Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №280/8811/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокуСправа № 280/8811/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної інформації про виключення позивача з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

зобов`язати відповідача включити по позивачу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» в електронний кабінет у «Резерв+» достовірну/актуальну інформацію про виключення позивача з військового обліку шляхом включення у графу:

- «Підстава зняття/виключення» - п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- «Категорія обліку» змінити статус з «Не на обліку» на «Виключений з військового обліку».

На обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначає, що 22.02.2018 у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного йому було поставлена відмітка «знято з військового обліку військовозобов`язаних згідно ст.37 ч. 6 п. З Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Наголошує також, що у його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного вказано, що 05.10.2010 позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі ст. 52 «а» наказу МОУ №402/2008. Підстава виключення з військового обліку підтверджується також довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0836690 від 02.11.2017, якою позивачу встановлену другу групу інвалідності та медичними документами. Вказує, що на сьогоднішній день в електронному військово-обліковому документі з електронного кабінету «Резерві» з невідомих причин вказано, що інформація в реєстрі Оберіг неповна та що позивач не перебуває на військовому обліку. Пояснює, що неодноразового через свого представника звертався ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_4 , із питання включення по позивачу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної/актуальної інформації, проте відповідачем не внесено зазначених відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у зв`язку із чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 27.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 28.08.2026 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №49369), в якому наголошує, що гр. ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 не перебуває. Більш того, згідно з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів (також відомий як реєстр «Оберіг»), в ньому відсутні данні (інформація) про те, що гр. ОСОБА_1 десь перебуває на військовому обліку. На думку відповідача, це прямо свідчить про те, що у будь-якого ТЦК та СП відсутня технічна можливість щодо внесення будь-яких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо особи, яка не стоїть у такому ТЦК та СП на військовому обліку, системно (програмно) не можливо внести такі зміни до бази даних. Зауважує, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 та любого іншого ТЦК та СП, не має можливості внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо особи, яка не стоїть у них на військовому обліку. Гр. ОСОБА_1 було надано (неодноразово) вичерпну відповідь з цього питання та запропоновано певний шлях, відповідно до вимог діючого законодавства України на теперішній час, для вирішення його питання. Таким чином, вважає, що позовні вимоги не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Просить позовні вимоги залишити без задоволення.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до записів тимчасового посвідчення від 22.02.2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 05 жовтня 2010 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 52-А, гр. ІІ наказу МОУ №402 – 2008 року. Крім того, тимчасове посвідчення від 22.02.2018 містить запис про виключення 22 лютого 2018 року позивача з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» - за станом здоров`я.

02.11.2017 позивач отримав ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0836690.

Разом із тим, після встановлення застосунку «Резерв+» позивачем виявлено, що він не перебуває на обліку у жодному ІНФОРМАЦІЯ_3 . Міститься позначка звернутись в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних

З цього приводу, позивач через свого представника звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 із запитом, на який отримав лист-відповідь від 17.04.2026 №2767, у якій повідомлено, що повноваження реорганізованого ІНФОРМАЦІЯ_9 на теперішній час віднесено до ІНФОРМАЦІЯ_10 . Згідно з даними, які містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 не перебуває на обліку в жодному з районних територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки м. Запоріжжя. В ІНФОРМАЦІЯ_11 та ІНФОРМАЦІЯ_12 відсутні відомості, особова справа та документи, що стосуються проходження ВЛК ОСОБА_1 .

Крім того, позивач неодноразово звертався через свого представника до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявами про вчинення дій та надання інформації.

Листом від 03.06.2026 № 1322 відповідач повідомив позивача, що для вирішення порушеного у заяві питання необхідно стати на облік до Р(М)ТЦК та СП за місцем фактичного проживання (перебування) і там вирішувати питання перебування позивача на військовому обліку.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про нього, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України №2232-XII від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України чи перебувають на військовому обліку у Службі зовнішньої розвідки України, зобов`язані:

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (чи перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування відповідно до рішень комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішеннями керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, які за станом здоров`я визнані непридатними до військової служби в мирний час.

Пунктом 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах Служби безпеки України, відповідних підрозділах Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, визнані непридатними до військової служби.

За приписами ч. 1 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами Служби безпеки України, відповідними підрозділами Служби зовнішньої розвідки України за місцем їх проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України №1951-VIII від 16.03.2017 «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» встановлено, що основними завданнями Реєстру є:

ведення військового обліку громадян України;

інформаційне забезпечення осіб, які мають право на користування даними Реєстру, для:

організації та ведення військового обліку громадян України;

здійснення заходів мобілізації;

прийняття громадян України на військову службу за контрактом;

прийняття громадян України на службу у військовому резерві;

підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу;

забезпечення громадян України документами військового обліку;

інформаційне забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» ведення Реєстру здійснюється з дотриманням гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, презумпції невинуватості, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, принципів гарантування правомірності отримання, зберігання, обробки та використання відомостей Реєстру, обов`язковості, своєчасності та повноти внесення відомостей до Реєстру, обов`язковості своєчасного оновлення відомостей Реєстру, захищеності Реєстру та відомостей Реєстру засобами технічного і криптографічного захисту інформації.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» встановлено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України.

У силу вимог ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 2 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022, встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань організовують та ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Оцінюючи спірні правовідносини та доводи сторін, суд виходить із такого.

Судом установлено, що 22.02.2018 у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного від 22.02.2018 ОСОБА_1 було поставлена відмітка «знято з військового обліку військовозобов`язаних згідно ст.37 ч. 6 п.3 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Також у його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного вказано, що 05.10.2010 позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі ст. 52 «а» наказу МОУ №402/2008 року.

Підстава виключення позивача з військового обліку підтверджується також довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0836690 від 02.11.2017, якою йому встановлену другу групу інвалідності та медичними документами.

Судом також установлено, що позивач через свого представника неодноразово звертався до відповідача із мотивованою заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні відомості щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

До вказаної заяви позивачем були додані документи, які, на його думку, підтверджують наявність підстав для внесення відповідних змін до Реєстру, зокрема тимчасове посвідчення військовозобов`язаного від 22.02.2018.

Разом з тим, відповідач фактично не вирішив порушене позивачем питання по суті, а повідомив про відсутність технічної можливості внесення відповідних відомостей у зв`язку із не перебуванням позивача на військовому обліку в жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Оцінюючи зазначені доводи відповідача, суд виходить із того, що відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами ведення Реєстру та здійснюють ведення військового обліку громадян України.

При цьому одним із принципів ведення Реєстру є обов`язковість, своєчасність та повнота внесення відомостей до Реєстру, а також обов`язковість своєчасного оновлення відомостей Реєстру.

Водночас відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ІНФОРМАЦІЯ_13 позбавлений можливості ініціювати внесення відповідних змін до Реєстру, звернутися до адміністратора Реєстру, до іншого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або вчинити інші дії, спрямовані на належний розгляд заяви позивача.

Також відповідачем не надано жодних доказів існування нормативно встановленої заборони або технічного обмеження щодо внесення чи актуалізації відповідних відомостей стосовно особи, яка не перебуває на військовому обліку в жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Посилання відповідача виключно на відсутність технічної можливості без надання відповідних доказів суд оцінює критично.

При ухваленні рішення судом також враховано, що представником позивача було надіслано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо з питаннями: «1. Чи передавалися ІНФОРМАЦІЯ_1 архівні матеріали/документи ІНФОРМАЦІЯ_14 ? 2. Чи знищувалися документи у ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 22.02.2022?».

На вищевказаний запит надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.09.2026 №2374, відповідно до якої зазначається, що матеріали/документи ІНФОРМАЦІЯ_14 стосовно ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не передавалися. У зв`язку з військовою агресією російської федерації на територію України, неможливістю евакуації частини документації, справ архівного зберігання та інших документів й загрозою захоплення ІНФОРМАЦІЯ_5 і підпорядкованих відділів 24.02.2022 документи були знищені у встановленому порядку.

Суд також враховує, що матеріали справи містить відповідь ІНФОРМАЦІЯ_8 , у якій позивачу повідомлено, що повноваження реорганізованого ІНФОРМАЦІЯ_9 на теперішній час віднесено до ІНФОРМАЦІЯ_10 . Доказів протилежного відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не забезпечив належного розгляду заяви позивача та не вчинив достатніх дій для вирішення порушеного питання у межах наданих повноважень.

Разом з тим, суд вважає передчасними вимоги позивача в частині прямого зобов`язання відповідача внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд враховує, що чинне законодавство покладає функції ведення та актуалізації відомостей Реєстру на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як органи ведення Реєстру.

При цьому визначення порядку адміністративної взаємодії між територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а також реалізація технічної процедури внесення змін до Реєстру належать до компетенції уповноважених органів у сфері ведення військового обліку та функціонування Реєстру.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач фактично ухилився від належного розгляду заяви позивача та не вжив усіх необхідних заходів для вирішення порушеного питання у межах наданих повноважень, однак питання щодо безпосереднього механізму внесення відповідних відомостей до Реєстру має бути первинно вирішене самим уповноваженим суб`єктом владних повноважень за результатами належного розгляду заяви позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача та зобов`язання повторно розглянути подану заяву з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо належного розгляду заяв ОСОБА_1 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної/актуальної інформації про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак