Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №280/4838/26
Суддя: Артоуз Олеся Олександрівна
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04 листопада 2026 рокуСправа № 280/4838/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
19 травня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі –відповідач 1), Військової частини НОМЕР_4 (далі –відповідач 2) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, в якій заявник (в редакції клопотання про уточнення позовних вимог) просить суд:
визнати протиправним та скасувати Наказ від 11.05.2026 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період в частині направлення для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації військовозобов`язаного гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , до складу військової частини НОМЕР_4 ;
визнати протиправним та скасувати наказ № 139 від 11.05.2026 командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) в частині призначення на посаду за штатом воєнного часу та зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 ;
зобов`язати військову частину НОМЕР_4 виключити гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та звільнити з військової служби;
стягнути на користь гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати у повному обсязі.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , має право на відстрочку на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (як чоловік у якого наявний статус усиновлювача та на його утриманні перебуває дитина, яка до моменту усиновлення була дитиною позбавленою батьківського піклування віком до 18 років) яку неодноразово продовжував. Проте, 11.05.2026 позивача було мобілізовано посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 незважаючи на повідомлення про наявність відстрочки. Позивач не виявив бажання добровільно вступити до лав Збройних Сил України. У подальшому, цього ж дня, позивач пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним до проходження військової служби та направлений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_4 . Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації позивача та їх наслідки у вигляді зарахування його на військову службу протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду. Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
25 травня 2026 року представником позивача надано суду додаткові докази у справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
На виконання ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2026 відповідачем військовою частиною НОМЕР_4 08.06.2026 надано до суду витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11.05.2026 № 139.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2026 прийнято до розгляду клопотання представника позивача про уточнення позовної заяви
16 червня 2026 року відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 до суду через систему «Електронний суд» надано відзив на позовну заяву. Відповідач проти вимог, викладених в позовній заяві, заперечує в повному обсязі та зазначає, що 11.05.2025 ОСОБА_1 , як особа яка вчасно не прибула за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 , був доставлений органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою складання протоколу. Цього ж дня, ОСОБА_1 був поставлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Позивач будучі військовозобов`язаним, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 11.05.2026 отримав направлення для проходження медичного огляду і пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої, на підставі наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) визнаний придатним до військової служби. Ознайомившись із висновком ВЛК посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 було прийнято рішення про можливість призову військовозобов`язаного ОСОБА_1 , на військову службу за мобілізацією, на особливий період до Збройних Сил України з залученням до виконання службових обов`язків у підрозділах військової частини НОМЕР_4 , після цього останнього було віднесено до переліку осіб, які відправляються 11.05.2026 для подальшого проходження служби, до військової частини НОМЕР_4 . На переконання відповідача, дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 кореспондувались із п. 3 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024. Окрім цього, рішення про призов військовозобов`язаного - наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.05.2026 № 2505 є реалізованим з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 , що є початком проходження військової служби. З цієї дати (11.05.2026) припинились правовідносини щодо призову позивача на військову службу та виникли правовідносини між позивачем та Державою Україна щодо проходження військової служби. Скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про призов військовозобов`язаного, який вичерпав свою дію фактом його виконання з моменту вступу позивача на військову службу за мобілізацією, не може мати правових наслідків у вигляді звільнення позивача з військової служби, чого власне в кінцевому рахунку добивається позивач. Відтак, підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача 1 прийняти рішення про скасування наказу про призов на військову службу відсутні. Відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Стороною позивача 18.06.2026 надано на адресу суду відповідь на відзив на позовну заяву. Позивач наполягає на протиправності дій відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 та необхідності задоволення позову.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2026 вирішено перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.08.2026 об 11:00 год., залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
В підготовчому засіданні 18.08.2026 відкладено підготовче засідання на 12:00 год. 17.09.2026.
18 серпня 2026 року на адресу суду надійшли пояснення департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради відповідно до змісту яких під час прийняття заяви ОСОБА_1 від 21.04.2026 адміністратором ЦНАП було прийнято необхідні документи, здійснено їх сканування та сформовано електронний пакет документів. Оригінали пред`явлених документів після скапування були повернуті заявнику, у зв`язку з чим у департаменті документи не зберігаються. Після формування заяви та електронного пакета документів відповідні відомості засобами Порталу Дія передаються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки як суб`єкту надання адміністративної послуги. Розгляд заяви, прийняття рішення щодо надання або відмови у наданні відстрочки, внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також формування та зберігання матеріалів за результатами розгляду заяви здійснюються відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, матеріали справи № 7/73-01/32168 та документи щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_1 у департаменті відсутні, оскільки департамент не здійснює розгляд таких заяв, не приймає відповідних рішень та не формує матеріали справи за результатами їх розгляду.
20 серпня 2026 року на адресу суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_7 в якій третьою особою повідомлено суд про те, що громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) протоколом № 190 від 24.04.2026 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 на його заяву від 21.04.2026 за вх.№8/11780 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 8 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 03.05.2026.
Представником третьої особи 25.08.2026 подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
В підготовчому засіданні 17.09.2026 відкладено підготовче засідання на 06.10.2026 о 12:00 год.
Представником відповідача та третьої особи 06.10.2026 подано заяви про розгляд справи за відсутності відповідних представників.
В підготовчому засідання 06.10.2026 закінчено підготовчий розгляд справи та за погодженням з присутніми в засіданні представниками призначено справу до розгляду по суті в порядку письмового провадження.
З урахуванням положень частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_7 , виданого Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області 24.05.2005.
Згідно рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2018 у справі № 333/6564/18 (провадження № 2-о/333/396/18), яке набрало законної сили 18.01.2019, та копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого (повторно) Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 22.01.2019, ОСОБА_1 є батьком (усиновителем) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (до всиновлення - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ).
Як встановлено судом у рішенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2018 у справі № 333/6564/18 (провадження № 2-о/333/396/18) рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.12.2016 № 816/3 малолітній дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , надано статус дитини позбавленої батьківського піклування.
Згідно роздруківки електронного військово-облікового документу із застосунку Резерв+ станом на 29.04.2026 та розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 22.05.2026 ОСОБА_1 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та до 03.05.2026 мав відстрочку від призову на військову службу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23.
21 квітня 2026 року ОСОБА_1 через ЦНАП м. Запоріжжя подано документи на отримання відстрочки від призову на військову службу. Термін виконання 06.05.2026.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 11.05.2026 № 2505 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», сержанта ОСОБА_1 призвано на військову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено до військової частини НОМЕР_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11.05.2026 № 139 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оператора безпілотних літальних апаратів 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 4 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_4 та з 11.05.2026 зараховано до списків особового складу , на всі види забезпечення.
Вказані обставини не є спірними та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 17 Конституції України, встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Статтею 65 Конституції України, визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною чотирнадцятою статті 2 Закону № 2232-XII установлено, що виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває й на дату розгляду справи судом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок № 560; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до п. 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов`язок і військову службу” та цим Порядком.
Так, позивач вважає, що його незаконно призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період оскільки він має право на відстрочку.
Нормативно-правовим актом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави надання відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з положеннями ст.23 Закону №3543-ХІІ:
1. не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, військовозобов`язані:…
8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;…
Згідно із ч. 8 ст. 23 Закону №3543-ХІІ відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктом 56 Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України “ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.
Абзацем першим пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
За правилами пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.
Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:
подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);
надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;
отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.
У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.
Довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається військовозобов`язаним на строк дії відповідних законних підстав.
Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки (додаток 6) або в день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки (додаток 4), або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
У разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) повідомляє такому військовозобов`язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.
При цьому, суд наголошує, що наявність у позивача обставин, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», свідчить лише про потенційну можливість набуття права на відстрочку від призову під час мобілізації, однак не породжує юридичного факту набуття ним права на відстрочку як такого. Право на відстрочку набуває юридичного значення лише після прийняття уповноваженою комісією ТЦК та СП відповідного рішення, оформленого протоколом, та вчинення передбачених Порядком № 560 дій щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Також суд зазначає, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про наявність підстав для відстрочки.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 18.01.2024 у справі №280/6033/22 та від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі №160/10728/23 наголосив, що з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Відповідно до матеріалів справи 21.04.2026 позивачем подано документи на отримання відстрочки від призову на військову службу.
Згідно протоколу засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 № 190 від 24.04.2026 заяву ОСОБА_1 від 21.04.2026 за вх.№8/11780 розглянуто та надано останньому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 03.05.2026.
Доказів наявності у позивача станом на день призову на військову службу (11.05.2026) оформленої відстрочки від призову матеріали справи не містять.
Так само, матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача про те, що ним вживалися активні дії щодо продовження відстрочки після 03.05.2026.
Також позивач не надав доказів того, що мав підстави для бронювання в установленому законом порядку на період мобілізації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, будучи військовозобов`язаним та не маючи діючого рішення про відстрочку на військову службу, підлягав призову на військову службу під час мобілізації.
З урахуванням наведених обставин справи, вирішуючи цей спір суд виходить із того, що позивачем не доведено та не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього на момент призову на військову службу (11.05.2026) діючої відстрочки від призову на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII або з інших підстав.
Під час розгляду справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов`язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже з урахуванням вимог статті 77 КАС України, позивач знехтував своїм процесуальним обов`язком доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги у випадку заперечення проти встановленого факту порушення, при цьому відповідачем обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення виконано.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
Зважаючи на те, що в ході судового розгляду справи судом встановлена правомірність наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов позивача на військову службу під час мобілізації, позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_4 не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводиться.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 04 листопада 2026 року.
Суддя О.О. Артоуз
Оригінал: reyestr.court.gov.ua