Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №280/7695/26
Суддя: Чернова Жанна Миколаївна
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04 листопада 2026 рокуСправа № 280/7695/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
24 липня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ДСНС України у Запорізькій області), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця для підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення;
зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця для підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та із врахуванням фактично виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області щодо ненарахування те невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;
зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3725,32 грн щомісячно за період 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та із врахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 08.02.2008 по 18.02.2026 ОСОБА_1 проходив службу у складі ГУ ДСНС України у Запорізькій області та підпорядкованих йому підрозділах. Проте, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача під час проходження служби цивільного захисту у відповідача та підпорядкованих йому підрозділах не відповідає вимогам законодавства. Так, позивач мав право на проведення індексації грошових доходів за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 виходячи з базового місяця січня 2008 року, що відповідачем зроблено не було. Також, позивачу в лютому 2018 року нараховано 11105,29 грн грошового забезпечення, в березні 2018 року нараховано 11843,12 грн. Отже розмір підвищення доходу: 11843,12 - 11105,29 = 737,83. Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 - 737,83 = 3725,32. За наведеного, на думку позивача вбачається, що відповідачем, всупереч абз. 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078, починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2022 не нарахована та не виплачена щомісячна індексація-різниця, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу в сумі 3725,32 грн. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 28.07.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення зазначеної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
Витребувано у ГУ ДСНС України у Запорізькій області докази по справі, а саме:
інформаційну довідку про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із зазначенням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін;
інформаційну довідку про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із зазначенням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін;
інформаційну довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (включно зі всіма складовими грошового забезпечення, які не мають разового характеру) за посадою, на яку було зараховано ОСОБА_1 за лютий 2018 року та березень 2018 року (із зазначенням усіх складових у розрізі місяців) та відомості про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення (передбачену абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078) за спірний період (якщо таке мало місце).
03.08.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№43930) та витребувані документи. У наданому відзиві відповідач зазначає, що не погоджується із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) – січень 2008 року та березень 2018 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. На думку відповідача, Суд не наділений повноваженням визначати базовий місяць, тим самим не може перебирати на себе відповідні функції державного органу до обов`язків якого належить вчинення дій щодо встановлення базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. Також вказує на те, що з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади осіб служби цивільного захисту не змінилися. Отже, здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 ГУ ДСНС України у Запорізькій області діяло правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства. Відповідач стверджує, що наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року, з урахуванням вимог абзаців 3,4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, оскільки у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 до 18.07.2022) чинні законодавчі акти не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації». Також вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, судом встановлено наступне.
У спірний період (з 01.12.2015 по 31.12.2022) позивач проходив службу в ГУ ДСНС України у Запорізькій області та підпорядкованих йому підрозділах на різних посадах, що підтверджується матеріалами по справі та не заперечується сторонами.
Відповідно до витягу з наказу (по особовому складу) від 27.01.2026 за №51-НК/53 05 «Про звільнення зі служби цивільного захисту ОСОБА_1 », майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту з 07.02.2026.
Вважаючи, що в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась йому не в повному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця для підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами статті 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону №1282-ХІІ.
У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав законну силу 01.01.2016.
Отож з 01.01.2016 за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-XII, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 установлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци 2, 4 пункту 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-XII.
Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Водночас абзац 5 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).
Так, відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Згідно з абзацом 3 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
За змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 визначає, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Також у новій редакції на підставі Постанови №1013 був викладений пункт 10-2 Порядку №1078, згідно з приписами якого для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття «базовий місяць». Так, базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Так, для прикладу абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Абзац 3 пункту 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції визначав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Водночас пункт 10-2 Порядку №1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
До 01.12.2015 новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
На вказані особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд уже звертав увагу в пункті 45 постанови від 19.05.2022 у справі №200/3859/21.
Кабінет Міністрів України 09.12.2015 прийняв Постанову №1013, згідно з пояснювальною запискою до проєкту якої мета цього акту полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні їх заробітної плати.
Пунктом 2 Постанови №1013 внесено зміни до Порядку 1078, що відповідно до Пояснювальної записки передбачали: 1) здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну «базовий місяць»; 2) зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади).
Крім того, положеннями пунктів 1, 3 Постанови №1013 було встановлено, що: 1) підвищуються посадові оклади з 01.12.2015 працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери; 2) підвищуються з 01.12.2015 на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду; 3) у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду; 4) міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року; 5) для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
За змістом пункту 6 Постанови №1013 цей акт застосовується з 01.12.2015.
Отже, Постановою №1013 з 01.12.2015 підвищено посадові оклади окремим працівникам бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого непідвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року, відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.
У цьому контексті можна дійти висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01.12.2015.
Водночас норми Постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже, січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013).
Розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Порівняльний аналіз указаних положень свідчить, що відповідно до запроваджених Постановою №1013 змін, з 01.12.2015 діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Внаслідок цих змін Порядок №1078, у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
Для проведення індексації з 01.01.2016 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст, а саме, це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Отож з 01.01.2016 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», оскільки визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Однак вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу», індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
За умови останнього підвищення посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078, зі змінами внесеними Постановою №1013, є січень 2008 року.
Отже, з огляду на місяць підвищення тарифних ставок (окладів) та враховуючи правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу, за яким і слід здійснювати нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у його численних постановах, зокрема від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21, від 31.05.2022 у справі №400/4491/20, від 15.06.2022 у справі №520/4061/21, від 23.06.2022 у справі №120/2399/21-а, від 27.06.2022 у справі №420/5976/20, від 28.06.2022 у справі №640/8991/21, від 19.04.2023 у справі №380/10594/21, від 31.05.2022 у справі №300/1055/21, від 17.08.2023 у справі №380/9039/22, від 23.08.2023 у справі №380/20441/21, від 30.04.2024 у справі №260/1352/21 стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку №1078 при розв`язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Таким чином позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
На виконання вимог ухвали суду від 28.07.2026 про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі, відповідачем до відзиву додано витребувані докази.
Зокрема, відповідачем надано «Довідку-розрахунок суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця – січень 2008 р.» від 31.07.2026 за №357.
Відповідно до зазначеної довідки – розрахунку:
- сума індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно) становить 83625,23 грн;
- сума фактично виплаченої індексації грошового забезпечення за той же період – 929,52 грн;
- сума різниці між належною та фактично виплаченою індексацією грошового забезпечення складає 82695,71 грн;
З урахуванням утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (14885,23 грн) та військового збору (4134,79 грн) до бюджету у відповідності до норм Податкового кодексу України сума належної до виплати індексації грошового забезпечення становить 63675,69 грн.
Отже, довідкою-розрахунком від 31.07.2026 за №357 відповідач фактично підтвердив відсутність належного нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, з врахуванням базового місяця січень 2008 року, за період з 01.01.2016 до 28.02.2018.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №990/150/23.
В даному випадку суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог.
Отже, для належного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Щодо одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення грошових винагород та інших виплату одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 під 15.01.2004.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).
За правилами пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пунктами 4, 5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постановах від 27 вересня 2023 року у справі №420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі №320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі №160/10789/22, від 30 квітня 2024 року у справі №360/700/23, від 07 травня 2025 року у справі №560/15993/24, від 08 травня 2025 року у справі №380/6610/24 та інших.
Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, нарахування та виплату належних позивачу сум індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 має бути проведено відповідачем з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3725,32 грн щомісячно за період 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так, в рамках розгляду справи суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, ЯКІ НЕ МАЮТЬ РАЗОВОГО ХАРАКТЕРУ (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах, від 29 березня 2021 року у справі №380/5493/21, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 11 вересня 2025 року у справі №460/32253/22, від 24 вересня 2025 року у справі №120/2235/22-а, від 25 вересня 2025 року у справі №380/22971/24 з подібними правовідносинами.
У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.
Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3 %, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Визначення суми індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу, у березні 2018 року становить 4463,15 грн.
Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року), неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується постановою Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.
Тобто, відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації різниці грошового забезпечення в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому суд зазначає, що до складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру відносяться: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та надбавка за вислугу років (основні види грошового забезпечення).
Судом досліджені розрахункові листи за 2018 рік щодо ОСОБА_1 (зазначені документи надані обома сторонами та долучені до матеріалів справи).
Так, у лютому 2018 року, до підвищення посадових окладів, позивач мав основні види грошового забезпечення в таких розмірах:
- оклад - 900,00 грн;
- оклад за званням - 115,00 грн;
- вислуга років – 253,75 грн.
Разом – 1268,75 грн (900 грн + 115 грн + 253,75 грн).
У березні 2018 року, після підвищення посадових окладів, позивач мав основні види грошового забезпечення в таких розмірах:
- оклад - 4370,00 грн;
- оклад за званням - 1200,00 грн;
- вислуга років – 1949,50 грн.
Разом – 7519,50 грн (4370 грн + 1200 грн + 1949,50 грн).
Отже, сума підвищення грошового забезпечення позивача склала 6250,75 грн (7519,50 грн – 1268,75 грн), тобто значно перевищила розмір можливої індексації грошового забезпечення (4463,15 грн).
Відповідно ОСОБА_1 не набув права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.
Враховуючи викладене, позовні вимоги, в цій частині, заявлені необгрунтовано та не підлягають задоволенню.
Інші позовні вимоги, в частині компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44 за вказаний період, є похідними від вищезазначених, в зв`язку з чим також не підлягають задоволенню.
Щодо строку звернення до суду, то дане питання вже було вирішено судом під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про наявність підставі для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
В зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», питання щодо його розподілу судом не вирішувалось.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Запорізькій області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доході» населення».
Зобов`язати Головне управління Державної служби в надзвичайних ситуацій в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення грошових винагород та інших виплату одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 під 15.01.2004, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua