Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №260/5296/26
Суддя: Плеханова З.Б.
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05 листопада 2026 року м. Ужгород№ 260/5296/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
- Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
- Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
- Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем було нараховано позивачу індексацію грошового забезпечення з утриманням податку на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірі 5%. Позивач вважає, що дохід позивача у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця в силу положень Податкового кодексу України повинен бути оподаткованим за ставкою військового збору 1,5%.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року було відкрито провадження в адміністративній справі.
29 липня 2026 року від відповідача - військової частини НОМЕР_2 , надійшов відзив, у якому представник зазначив, що структуру грошового забезпечення військовослужбовців визначено ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Індексація грошових доходів населення не має постійного характеру, не є одноразовою грошовою допомогою і жодним чином не входить до складу грошового забезпечення і проводиться тільки за відповідних умов, тобто являється гарантією відшкодування Державою подорожчання споживчих товарів і послуг. Поряд з тим, на підтвердження вищевикладеної позиції слід зазначити, що Головне управління ДФС у Волинській області листом від 18.12.18 №23022/10/03-20- 13-01-06 визначило, що суми індексації доходів військовослужбовців не віднесені до переліку доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначеного Податковим кодексом України.
Додатково вказує, що відповідно пункту 293 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України», затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 року №1115/2009, остаточний розрахунок з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, у тому числі з індексації грошового забезпечення, здійснюється при його звільненні саме за останнім місцем проходження військової служби тим органом (прикордонним загоном), який звільняє військовослужбовця з військової служби. У зв`язку з вищезазначеним вважаємо, що розпорядники коштів третьої ланки – прикордонні загони, повинні діяти у відповідності до порядку визначеному вищестоящим розпорядником коштів, а саме розрахунок (виплату) коштів (індексації грошового забезпечення) здійснює прикордонний загін, яким було звільнено військовослужбовця з військової служби.
29 липня 2026 року від відповідача - військової частини НОМЕР_1 , надійшов відзив, у якому представник зазначив, що відповідно до п.2 частини І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 558 від 25.06.2018: «у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).» Наступні розділи вказаної вище інструкції деталізують і передбачають вичерпний список складових грошового забезпечення. І в цей перелік компенсація податку з доходів фізичних осіб не входить.
Таким чином, компенсація податку з доходів фізичних осіб, за своєю правовою природою не є грошовим забезпеченням, а є компенсаційною виплатою, яка не є грошовим забезпеченням військовослужбовця чи його частиною. Вказана компенсація встановлена окремим нормативно-правовим актом, нараховується та виплачується виключно у випадку і в порядку, передбачених Постановою №44 і жодним чином, в тому числі в силу закону чи правової природи, не являється грошовим забезпеченням військовослужбовців. Таким чином, між сторонами наявні відносини, щодо нарахування та виплати компенсаційної виплати, а не щодо грошового забезпечення.
Разом з тим, Постанова №44 не передбачає, що компенсація ПДФО може нараховуватися на компенсаційну втрату.
Обставини встановлені судом.
Позивач проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.
Згідно з Витягом з Наказу Голови Державної прикордонної служби України від 12.03.2025 року №468-ОС позивача було звільнено з військової служби за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за сімейними обставинами), а наказом від 18.03.2025 року №513-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Відповідно до інформації відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення за 2015-2025 роки, ОСОБА_1 (перебував на грошовому забезпеченні у спірний період:
- з грудня 2015 року по жовтень 2016 року включно та з травня 2024 року по 18.03.2025 включно – в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_4 );
- з листопада 2016 року по вересень 2022 року включно – в ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 );
- з жовтень 2022 року по липень 2023 року включно - НОМЕР_3 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_2 );
- з серпня 2023 року по квітень 2024 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ).
У зв`язку з неналежною виплатою грошового забезпечення позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з відповідним позовом. Рішенням суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25, позов було задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із січня 2020 року по вересень 2022 року включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із січня 2020 року по вересень 2022 року включно, грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно.
Визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні із жовтня 2022 року по травень 2023 року включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, підйомної допомоги, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із жовтня 2022 року по травень 2023 року включно, грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, підйомної допомоги, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно.
На адвокатський запит військова частина НОМЕР_1 листом від 14.05.2026 №09/8174-26-Вих надала представнику позивача документи, з яких убачається, що військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №260/4504/25 нарахував та 23.04.2026 виплатив ОСОБА_1 заборгованість із грошового забезпечення у сумі 158 694.89 грн., з якої утримано ПДФО 18% та військовий збір 5%. Зазначене підтверджується випискою про надходження коштів по картці/рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» та довідкою-розрахунком виплачених сум згідно з рішенням суду від 17.11.2025 у справі №260/4504/25.
На адвокатський запит військова частина НОМЕР_2 листом від 18.05.2026 №09/9297-26-Вих надала документи, з яких убачається, що військова частина НОМЕР_2 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №260/4504/25 нарахував та 28.04.2026 виплатив ОСОБА_1 заборгованість із грошового забезпечення у сумі 120504.11грн, з якої утримано ПДФО 18% та військовий збір 1,5%. Зазначене підтверджується випискою про надходження коштів по картці/рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» та довідкою-розрахунком виплачених сум згідно з рішенням суду від 17.11.2025 у справі №260/4504/25.
Позивач зазначає, що відповідачі, як суб`єкт владних повноважень, був зобов`язані при виконанні судових рішень у справах №260/4504/25 здійснити виплату грошової компенсації у розмірі утриманого податку з доходів фізичних осіб. Також позивач вважає, що при виплаті коштів за рішенням від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25 неправомірно застосували ставку військового збору 5%, тоді як дохід у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця підлягає оподаткуванню за ставкою 1,5%. При цьому втрата статусу військовослужбовця на момент виплати не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати відповідні суми, оскільки саме дії відповідача призвели до затримки виплат.
Відтак, позивач вважає протиправними дії відповідачів щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без належної компенсації, а також щодо утримання військового збору за ставкою 5% із сум, виплачених на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Як слідує з підпункту 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Зокрема, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» №4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Між тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб рядового і начальницького складу, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Як встановлено судом, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25, залишеним, відповідач виплатив грошове забезпечення з утриманням з нарахованого доходу податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 5%. Однак, до такого доходу позивача в силу положень Податкового кодексу повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка, а податок на доходи фізичних осіб утримуватись без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.
Суд звертає увагу, що втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє відповідачів від обов`язку компенсувати позивачу суму військового збору, оскільки саме бездіяльність останнього призвела до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі №825/761/17 підтвердив, що суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з грошового забезпечення військовослужбовців, повинні спрямовуватися на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їхніх доходів. Виплата компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення та у розмірі суми утриманого податку.
Суд також погодився з висновками про те, що неправомірні дії відповідача призвели до несвоєчасної виплати грошової допомоги. Тому втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати не є підставою для невиплати компенсації. Грошова компенсація у розмірі суми податку мала бути виплачена одночасно з виплатою грошової допомоги, якби відповідач належним чином виконав свої зобов`язання.
Щодо правової природи компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення, як частини грошового забезпечення військовослужбовця, слід зазначити наступне. Згідно з Податковим кодексом України, Конвенцією Міжнародної організації праці №95 та Кодексом законів про працю України, заробітна плата включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які нараховуються в порядку індексації та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер і є складовою належної працівникові заробітної плати. Вони спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати та підтримання купівельної спроможності.
Таким чином, компенсація втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовця. Тому при її нарахуванні та виплаті має бути проведена одночасна компенсація суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.
Це підтверджується і практикою Верховного Суду. У постанові від 20 грудня 2024 року у справі №440/6875/24 та постанові від 06 лютого 2025 року у справі №380/6777/24 суд зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати.
За таких обставин, дії відповідачів щодо утримання податку на доходи фізичних осіб на 18% та військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25, є протиправними.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25 не відповідає визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем протиправно утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, позовні вимоги в частині зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25 підлягає до задоволення.
Дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25 є протиправними.
Суд дійшов висновку, що утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25, не відповідає визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними, задовольнивши позовну вимогу.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи те, що відповідачем протиправно надмірно утримано військовий збір у розмірі 5% замість належного 1,5%, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, четверта позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору (у розмірі 3,5%) з суми, виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У розумінні ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачами не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього.
Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
4. Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
5. Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
6 Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25.
7. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення суду від 17 листопада 2025 року по справі № 260/4504/25
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua