Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №260/10204/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2026 року м. Ужгород№ 260/10204/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання – Яцута Л.В.,

за участі:

представник позивача – Ліуш Б.Б.,

представник відповідача – не з`явився,

представник третьої особи – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Закарпатська митниця, про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі – позивач, ГУ ДПС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд» (далі – відповідач, ТОВ «Армін Груп Лтд»), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Закарпатська митниця Держмитслужби, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд» податковий борг у розмірі 1611616,16 грн., у т.ч. пеня в розмірі 405518,45 грн. за платежами:

- 14070100 «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру)» у розмірі 268602,76 грн., у т.ч. пеня в розмірі 67586,31 грн.;

- 15010100 «Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» в розмірі 1343013,40 грн., у т.ч. пеня в розмірі 337932,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом в загальному розмірі 1611616,16 грн., що виникла внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та пені по платежах: податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів в розмірі 268602,76 грн., у т.ч. пеня в розмірі 67586,31 грн. та мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в сумі 1343013,40 грн., у т.ч. пеня в розмірі 337932,14 грн.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Вказана ухвала та повістки про виклик направлялась відповідачу засобами поштового зв`язку, рекомендованими листами, за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань - вул. Ужанська, 30-А, с. Кам`яниця, Ужгородський район, Закарпатська область, однак такі до суду повернулися із зазначення причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ч.4 ст.124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

До повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно з ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 23.11.2023 по справі №215/7312/20.

Ухвалою суду від 30 січня 2026 року було замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Закарпатську митницю Держмитслужби (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43337207) на Закарпатську митницю (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ ВП 43985560) (далі – третя особа).

Третьою особою подані пояснення 04 лютого 2026 року, в яких зазначає, що забезпечення стягнення митних платежів законодавством України покладено на податкові органи в порядку стягнення податкового боргу. Зазначає, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 1611616,16 грн., який складається з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, у розмірі 268602,76 грн., у т.ч. пеня в розмірі 67586,31 грн. та з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, у розмірі 1343013,40 грн., у т.ч. пеня в розмірі 337932,14 грн. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена, тому митниця підтримує позовні вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області та просить суд стягнути в дохід бюджету з товариства з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд» податковий борг у розмірі 1611616,16 грн. для погашення податкового боргу з митних платежів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 24 вересня 2026 року судом вирішено перейти до стадії ухвалення рішення.

Разом з тим, ухвалою суду від 25 вересня 2026 року суд поновив судовий розгляд справи №260/10204/25 у справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Закарпатська митниця, про стягнення податкового боргу та витребував від Закарпатської митниці обґрунтування розрахунку податкового боргу (в тому числі пені), нарахованого товариству з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд», що є предметом цього позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2026 року повторно витребувано від Закарпатської митниці обґрунтування розрахунку податкового боргу (в тому числі пені), нарахованого товариству з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд», що є предметом цього позову.

На виконання вимог ухвал суду від 25.09.2026 року та 14.10.2026 року представником третьої особи було надано суду розрахунок податкового боргу ТОВ «Армін Груп ЛТД», згідно з яким, у відповідача наявний податковий борг по податковому повідомленню-рішенню від 31.08.2020 року за №00000187719 (податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну…) основного платежу – 102749,43 грн., штрафних санкцій – 51374,72 грн. та пені – 46892,30 грн. на загальну суму 201016,45 грн. та по податковому повідомленню-рішенню від 31.08.2020 року за №00000177719 (мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання) основного платежу – 513746,35 грн., штрафних санкцій – 256873,18 грн. та пені – 234461,73 грн. на загальну суму 1005081,26 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2026 року закрито провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог у розмірі 405518,45 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча судом вживалися належні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Враховуючи викладене, належне повідомлення відповідача та представника третьої особи про дату, час і місце судового засідання, строки вирішення справи, встановлені ст.193 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі представника відповідача згідно до вимог ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд», код ЄДРПОУ 40470180, внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 89411, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Кам?яниця, вул. Лужанська, буд. 30-А та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків та зборів.

Закарпатською митницею Держмитслужби проведена документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд» за результатами якої складений акт від 22.07.2020 року за №0027/20/7.7-19/40470180 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «АРМІН ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 40470180) дотримання законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно 57 митних декларацій типу ІМ 40 ДЕ за період з 09.06.2018 по 10.11.2018».

Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Армін Груп Лтд»:

- пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII, в частині відсутності підтвердження статусу походження товарів, ввезених за деклараціями інвойсами, як такими, що походить з певної країни в розумінні цього Протоколу та підпадають під дію цієї Угоди, частини 7 статті 36 та частини 1 статті 257, частини 1 статті 270, частини 1 статті 281 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов?язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями типу ІМ 40 ДЕ, наведених в Додатку №2 до акта перевірки, на загальну суму 513746,50 грн.;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов??язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями типу ІМ 40 ДЕ, наведених в Додатку №2 до акта перевірки, на загальну суму 102749,43 грн.

На підставі акта перевірки від 22.07.2020 року за №0027/20/7.7-19/40470180 Закарпатською митницею винесені податкові повідомлення-рішення від 31 серпня 2020 року:

- №00000187719, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, у розмірі 154124,15 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями – 102749,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 51374,72 грн.;

- №00000177719, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України, у розмірі 770619,53 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями – 513746,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 256873,18 грн.

Податкові повідомлення-рішення №00000187719 та №00000177719 від 31.08.2020 року були надіслані на належну податкову адресу платника податків, однак були повернуті на адресу контролюючого органу із зазначенням причини недосилання «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України такі податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу.

Встановлено також, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем у адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, визначені ними грошові зобов`язання у встановлений строк не сплачені.

Крім того, за даними інтегрованої картки платника податків за платежем 14070100 «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру)» відповідачу відповідно до статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в розмірі 46892,30 грн. та по платежу 15010100 «Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» нараховано пеню в розмірі 234461,73 грн., які також залишаються несплаченими.

Отже, внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов`язань та пені за ним утворився податковий борг, загальний розмір якого становить 1206097,71 грн., у тому числі 281354,03 грн. пені.

10.09.2025 року Головне управління ДПС у Закарпатській області отримало від Закарпатської митниці листа №7.7-5/19/8.16/8180 від 10.09.2025 року з матеріалами для вжиття заходів щодо погашення податкового боргу відносно ТОВ «Армін Груп Лтд».

ГУ ДПС у Закарпатській області надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №0008135-1308-0716 від 26 травня 2025 року із загальною сумою податкового боргу станом на 22 травня 2025 року у розмірі 1206097,71 грн.

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги та податкових повідомлень рішень матеріали справи не містять.

Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд» у розмірі 1206097,71 грн., податковою вимогою та обліковою карткою.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу у розмірі 1206097,71 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

За приписами статті 345 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України), документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи пересвідчуються в такому: у правильності, точності, повноті та достовірності інформації, що міститься у митній декларації, митне оформлення якої завершено; у наявності, точності, правильності і достовірності документів, на підставі яких товари поміщені у відповідні митні режими, а також існуванні, справжності, правильності і дійсності будь-якого підтвердного документа, у тому числі шляхом перевірки облікових записів та іншої документації підприємства щодо операцій із відповідними товарами або щодо попередніх та/або наступних комерційних операцій із такими товарами після їх випуску; у законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України; у своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Митні органи мають право проводити документальні виїзні (планові або позапланові) та документальні невиїзні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, застосування знижених ставок ввізного мита; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або умовам процедури кінцевого використання, та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, та/або документів та інформації, отриманих від уповноважених органів (організацій) іноземних держав, інформації, заявленій митним органам під час митного контролю, митного оформлення товарів; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з`ясування питань такої перевірки.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, здійснення заходів, передбачених законами України.

У разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих митними органами відповідно до статті 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих митними органами відповідно до розділу III цього Кодексу, дії, вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень, крім випадків, якщо зазначені рішення були прийняті на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень.

За правилами частини першої статті 354 МК України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Відповідно до частини десятої статті 354 МК України, рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.

За приписами частини одинадцятої статті 354 МК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надсилання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом п`яти робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Відповідно до пункту 1.2. статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

За приписами підпункту 14.1.113. пункту 14.1 статті 14 ПК України, митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є: митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Відповідно до підпункту 19-1.2.1 пункту 19-1.2 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: організовують та здійснюють ведення обліку і адміністрування мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, забезпечують контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення.

Податкові повідомлення-рішення №00000187719 та №00000177719 від 31.08.2020 року були надіслані на належну податкову адресу платника податків, однак були повернуті на адресу контролюючого органу із зазначенням причини недосилання «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України такі податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу.

Відповідач не надав суду доказів оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядках.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Розділу II Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017р. за 902/30770), податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:

- узгодженого грошового зобов`язання;

- непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

За приписами пункту 1 Розділу IV Порядку, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку, податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Податкова вимога форми «Ю» від 26 травня 2025 року №0008135-1308-0716, яка була надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення №0601153642595, однак рекомендоване відправлення повернулось за закінченням терміну зберігання.

На підставі пункту 42.5 статті 42 ПК України указана податкова вимога вважається врученою відповідачу.

Відповідно до вимог п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59 та статті 60 ПК України, податкова вимога на момент розгляду спору по суті є невідкликаною (чинною), що вбачається зі змісту інтегрованої картки платника податків.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПКУ пеня - сума коштів у вигляд відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Порядок нарахування пені платникам податку визначено статтею 129 ПКУ.

Так, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов?язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов?язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до абзацу першого пункту 129.4. статті 129 ПК України, на суми грошового зобов?язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 129.5. статті 129 ПК України, зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов?язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку установленому для погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачу була нарахована пеня за платежами: податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів в розмірі 46892,30 грн. та мито на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання в сумі 234461,73 грн., що разом становить 281354,03 грн., яка ним не сплачена.

Відповідно до положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків визначається календарною датою.

Згідно статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як передбачено пунктом 54.5. статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За ст.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пунктів 95.1-95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до абзацу «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

У зв`язку з несплатою платником податків сум податкових/грошових зобов`язань (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України) у строки, визначені нормами ПК України, зазначені зобов`язання набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Нормами ПК України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань.

Оцінка податкового правопорушення, щодо якого сформоване податкове повідомлення-рішення, як акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акта індивідуальної дії.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового/податкового зобов`язання, факт оскарження платником податку у передбаченому порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин).

В межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових/податкових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням-рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20, від 15.06.2023 у справі №160/13436/22.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 1206097,71 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки до бюджету відповідач не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки зазначених судових витрат судом не встановлено, то відсутні підстави для стягнення останніх з відповідача.

Керуючись ст.ст.73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до товариства з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд» (вул. Ужанська, 30-А, с. Кам`яниця, Ужгородський район, Закарпатська область, 89411, код ЄДРПОУ 40470180), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Закарпатська митниця (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ ВП 43985560), про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Армін Груп Лтд» (вул. Ужанська, 30-А, с. Кам`яниця, Ужгородський район, Закарпатська область, 89411, код ЄДРПОУ 40470180) податковий борг в сумі 1206097,71 (один мільйон двісті шість тисяч дев`яносто сім гривень) гривень 71 копійку, в т.ч. пеня у розмірі 281354,03 грн. за платежами: 14070100 «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру)» та 15010100 «Мито на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 листопада 2026 року.

СуддяЯ. М. Калинич