Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №240/8910/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №240/8910/26

Суддя: Чернова Ганна Валеріївна

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/8910/26

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.02.2026 "Про відмову у перерахунку пенсії", реєстраційний номер 063350002516, яким відмовлено у переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити переведення з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з врахуванням до стажу державної служби періодів проходження служби в митних органах з 26.04.1994 по 28.01.2026.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що має загальний стаж більше 40 років на різних посадах державної служби України, а тому набула право на перехід на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон від 16.12.1993 №3723-ХІІ) та п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII). Звернувшись до відповідача із заявою щодо такого переходу, отримала відмову, яку вважає протиправною, тому звернулася до суду за захистом порушеного права на належне соціальне забезпечення.

Ухвалою суду вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що відповідно до пунктів 10 і 12 Розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016р.) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України або які станом на 01.05.2016 мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. Статтею 25 Закону №3723-ХІІ визначенi категорiї посад державних службовцiв. Основним критерiєм, який визначає пiдстави для зарахування того чи iншого перiоду роботи особи на посадi державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсiй вiдповiдно до Закону №889-VIII є встановлення за займаною посадою вiдповiдного рангу. Згідно статті 3 Закону №889-VIII його дія не поширюється, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Зазначає, що посади працівників митної служби не відносяться до категорій посад державних службовців. На думку відповідача, у ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж державної служби, а тому відсутні правові підстави для переведення її на пенсію за віком на підставі Закону №889-VIII.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з травня 2019 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач звільнилася з державної служби 28.01.2026 та 29.01.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та рішенням від 05.02.2026 № 063350002516 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії через відсутність стажу роботи на державній службі станом на 01.05.2016.

Зокрема у оскаржуваному рішенні період роботи з 26.04.1994 по 28.01.2026, упродовж якого позивач працювала в органах Державно митної служби України, до стажу роботи не зараховано у зв`язку з тим, що протягом такої роботи їй присвоювалися персональні звання "Інспектор митної служби" різних рангів.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зауважує таке.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-ХІІ.

01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так згідно з пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами пункту 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 по справі № 560/2398/19, від 01.12.2020 по справі № 466/6057/17.

Із рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 05.02.2026 вбачається, що підставою відмови ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII слугувала відсутність стажу 20 років станом на 01.05.2016 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Разом з тим, як встановлено судом із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 18.07.1978, вона працювала:

- з 26.04.1994 по 31.03.1997 на посаді юрисконсульта Житомирської митниці (записи 19-22), 31.05.1995 прийняла присягу державного службовця;

- 11.08.1994 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 3 рангу (запис 21)

- 01.04.1997 призначена на посаду головного юрисконсульта Житомирської митниці (запис 23);

- 05.06.1999 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 2 рангу» (запис 24);

- 10.04.2001 призначена на посаду начальника юридичного сектора (запис 26)

- 15.06.2001 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 1 рангу» (запис 25);

- 08.07.2003 присвоєно персональне звання «Радник митної служби 3 рангу» (запис 27);

- 18.08.2003 призначена на посаду головного юрисконсульта юридичного відділу (запис 28);

- 01.04.2004 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу» (запис 29);

- 25.06.2005 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу» (запис 31);

- 22.06.2010 переведена на посаду головного спеціаліста- юрисконсульта відділу правового забезпечення (запис 32);

- 31.05.2013 звільнена в порядку переведення до Житомирської митниці Міндоходів (запис 33);

- 01.06.2013 призначена на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного сектору Житомирської митниці Міндоходів (запис 34);

- 09.09.2013 переведена на посаду начальника відділу технічних систем митного контролю та зв`язку адміністративно-господарського управління (запис 35);

- 11.09.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця (запис 36);

- 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІІ рангу» (запис 37);

- 02.09.2014 переведена на посаду головного державного інспектора відділу ресурсного та господарського забезпечення, експлуатації та зв`язку адміністративно- господарського управління (запис 39);

- 03.11.2014 переведена на посаду головного державного інспектора юридичного сектора (запис 41);

- 05.05.2015 переведена на посаду завідувача юридичного сектору (запис 42);

- 20.08.2015 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІ рангу» (запис 43);

- звільнена у зв`язку з переведенням до Київської митниці Держмитслужби (запис 44);

- 13.02.2020 Київська митниця Держмитслужби призначена на посаду завідувача сектору представництва інтересів держави у судах №2 (у м.Житомир) управління з напряму реалізації правових питань (запис 45);

- 13.02.2020 присвоєно 5 ранг державного службовця (запис 46);

- 01.07.2020 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби ІІ рангу» (запис 47);

- 02.11.2020 переведена на рівнозначну посаду завідувача сектору представництва інтересів держави у судах №2 (у Житомирській області) управління правового забезпечення (запис 48);

- 30.06.2021 звільнена із займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи в Житомирські митниці;

- 01.07.2021 призначена в порядку переведення з Київської митниці Держмитслужби на рівнозначну посаду завідувача юридичного сектору (запис 50);

- 03.07.2025 переведена на рівнозначну посаду начальника юридичного відділу (запис 51);

- 28.01.2026 припинено службу в митних органах та звільнено з займаної посади за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до частини третьої статті 86 Закону України «Про державну службу» (запис 52).

Крім того, позивач працювала й на інших посадах державної служби:

- з 05.07.1978 по 29.10.1985 у відділі соцзабезпечення Жовтневого райвиконкому м. Дніпропетровська на посадах інспектора, старшого інспектора (запис 1- 4);

- з 17.08.1992 по 22.04.1994 на посаді юрисконсульта у Житомирській районній держадміністрації, присвоєно 13 ранг державного службовця (запис 16-18).

Крім того, як вбачається з довідки Житомирської митниці №7.19-1/12/698 від 28.01.2026 за час роботи в митних органах стаж державної служби складає 19 років 01 місяць 01 день, загальний стаж державної служби станом на 07.03.2013 складає 31 рік 09 місяців 03 дні.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок № 283), що діяв до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в митних органах.

Пунктом 1 Порядку № 283 визначено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до частини першої статті 569 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

Частиною першою статті 588 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 та від 12.12.1991.

Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, згідно з законодавства, яке діяло станом на 01.05.2016, посадові особи митних органів, у тому числі ті, яким присвоєні спеціальні звання, є державними службовцями, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова № 306), яка набрала чинності з 01.05.2016, затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців.

Додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 визначено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів.

Постанову Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 доповнено додатком 13 згідно з Постановою КМУ № 709 від 12.08.2020, яким визначено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб митних органів.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку митного органу, віднесені до державних службовців з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, визначено, що посадові особи державної митної служби, в тому числі ті, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відтак, період роботи позивачки в органах митної служби становить більше ніж 30 років, що підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці та згаданою вище довідкою Житомирської митниці, а з урахуванням періоду роботи з 05.07.1978 по 29.10.1985 та з 17.08.1992 по 22.04.1994 загальний стаж державної служби складає більше ніж 40 років.

Отже, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області безпідставно не зараховано спірного періоду роботи позивачки до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця, та необґрунтовано відмовлено у призначенні їй пенсії на підставі Закону України "Про державну службу".

За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.02.2026 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд зазначає, що питання призначення і переведення з одного виду пенсії на інший належить до дискреційних повноважень відповідача за наслідками розгляду поданих особою заяви і документів та з дотриманням встановленої процедури.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідачів, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання здійснити переведення з одного виду пенсії на інший.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до матеріалів справи, заява позивача про переведення з одного виду пенсії на інший була розглянута за екстериторіальним принципом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області і рішення про відмову в її задоволенні прийнято саме вказаним територіальним органом Пенсійного фонду України.

Таким чином, суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача на пенсійне забезпечення буде зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 29.01.2026 про перехід з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", і прийняти відповідне рішення, з врахування висновків суду, викладених в цьому рішенні.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 КАС України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Батюка, 8, м. Слов`янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84116, РНОКПП/ЄДРПОУ: 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.02.2026 "Про відмову у перерахунку пенсії", реєстраційний номер 063350002516, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2026 про перехід з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" і прийняти відповідне рішення, з врахування висновків суду, викладених в цьому рішенні

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

05.11.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua