Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №160/14596/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №160/14596/26

Суддя: Рябчук Олена Сергіївна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокуСправа № 160/14596/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІПРОМ-М» про скасування запису, -

УСТАНОВИВ:

29.05.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІПРОМ-М», з вимогами:

- скасувати запис в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІПРОМ-М» (код ЄДРПОУ 45597277) №1002241070003104684 від 27.02.2025 внесений Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в частині зміни місцезнаходження юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 27.02.2025 змінено адресу місцезнаходження ТОВ «ТОРГІПРОМ-М» з 49128, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, б. Рубіновий, буд. 18 на 69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152. Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області або Позивач) вважає зазначений запис про державну реєстрацію зміну місцезнаходження юридичної особи незаконним, внесеним на підставі недостовірних відомостей та таким, що підлягає скасуванню, оскільки об`єктивно позбавлене можливості виконати покладені на нього функції із забезпечення належного податкового обліку, адміністрування та контролю відносно ТОВ «ТОРГІПРОМ-М», оскільки у контролюючого органу відсутні будь-які об`єктивні відомості про фактичну адресу місцезнаходження зазначеного платника податків. Таким чином, зважаючи на описані вищевказані обставини, ГУ ДПС у Запорізькій області встановлено, що підприємством ТОВ «ТОРГІПРОМ-М» з метою можливого ухилення від сплати податків було неправомірно подано державному реєстратору недостовірні відомості про зміну місцезнаходження юридичної особи, на підставі яких Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внесено запис № 1002241070003104684 від 27.02.2025 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміну місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

15.06.2026 року засобами поштового зв`язку Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур надано письмовий відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. Частиною першою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація здійснюється за заявницьким принципом і базується на принципах обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі, об`єктивності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі, а також внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до Закону. 26.02.2025 державному реєстратору департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР заявником було подано пакет документів, який відповідав вимогам статті 17 Закону про державну реєстрацію. Оскільки, надані документи відповідали вимогам статей 15, 17 Закону про державну реєстрацію, підстав для відмови у проведенні державної реєстрації встановлених статтею 28 Закону про державну реєстрацію були відсутні, тож 27.02.2025 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІПРОМ-М» ( ідентифікаційний код 45597277) запис №1002241070003104684. Також звертають увагу, що на підставі поданих заявником документів юридичну особою змінено не лише місцезнаходження, а і інші відомості.

Підсумовуючи вищевикладене просять відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Копію ухвали про відкриття провадження було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГІПРОМ-М» засобами поштового зв`язку на адресу: 69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, однак на адресу суду АТ «Укрпошта» повернуто конверт за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІПРОМ-М» (ЄДРПОУ 45597277) згідно реєстраційних та довідкових даних, зареєстровано як юридична особа з 15.03.2024.

21.02.2025 громадянином України ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 30.07.2018 органом №1216, РНОКПП НОМЕР_2 , який є одноосібним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИТРУСХАБ» (код ЄДРПОУ 45597277) прийнято рішення, яким з 21.02.2025 ОСОБА_2 звільнено з посади директора та призначено з 24.02.2025 себе директором, змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю з «ЦИТРУС-ХАБ» на «ТОРГІПРОМ-М», змінено місцезнаходження Товариства на: 69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, змінено види економічної діяльності Товариства, а також здійснено перехід на діяльність на підставі модельного статуту за замовчуванням.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.02.2025 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внесено запис № 1002241070003104684 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміну інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміну видів економічної діяльності юридичної особи, зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміну керівника юридичної особи, зміну місцезнаходження юридичної особи, зміну найменування юридичної особи (повного та/або скороченого), зміну структури власності та перехід юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту.

Згідно даних ІКС «Податковий блок», у зв`язку із зміною адміністративнотериторіального району платник податків вибув з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та 27.03.2025 взятий на облік в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.

На думку позивача підприємством ТОВ «ТОРГІПРОМ-М» з метою можливого ухилення від сплати податків було неправомірно подано державному реєстратору недостовірні відомості про зміну місцезнаходження юридичної особи, на підставі яких Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внесено запис № 1002241070003104684 від 27.02.2025 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміну місцезнаходження юридичної особи, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, далі - Закон №755-IV).

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Згідно з ч.2 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 5 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника; 3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру; 4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Згідно з частини 6 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Відповідно до частини 8 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи; 3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; 5) є рішення цього органу з такого самого питання; 6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги).

Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Згідно з пункту 4 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

Згідно з частини 3 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Відповідно до пункту 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з пункту12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Відповідно до пункту 8 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2016 року № 37/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 року за № 42/28172, рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії повинен містити такі відомості: дата, час та місце його складення; перелік осіб, присутніх на засіданні комісії; реквізити та суть скарги, розгляд якої здійснюється комісією; відомості про наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначені у скарзі, та інших обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги; окрема думка члена комісії у разі її наявності та оформлення у письмовому вигляді; узагальнюючий висновок щодо відповідності/невідповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішення, дії або бездіяльності суб`єкта оскарження, щодо задоволення кожної з вимог скаржника або відмови в їх задоволенні з відповідним обґрунтуванням та посиланням на норми законодавства; відомості про необхідність складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена частинами першою-п`ятою статті 166-11 та статтею 166-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення; відомості про рішення/реєстраційні дії, що підлягають скасуванню, а також про дії, що підлягають вчиненню у зв`язку зі скасуванням рішення/реєстраційної дії або у зв`язку з визнанням оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, та про суб`єкта, що буде вчиняти такі дії.

Згідно з пункту 10 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2016 року № 37/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 року за № 42/28172, висновок комісії, оформлений відповідно до пункту 8 розділу III цього Положення, разом з проектом відповідного наказу Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України подає для підпису Міністру юстиції України, його першому заступнику або заступнику Міністра з питань державної реєстрації.

Доказів адміністративного оскарження реєстраційних дій матеріали адміністративної справи не містять.

У відзиві проти позову Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР зазначено, що оскільки надані ТОВ «ТОРГІПРОМ-М» документи відповідали вимогам статтей 15,17 Закону про державну реєстрацію, підстав для відмови у проведенні державної реєстрації встановлених статтею 28 Закону про державну реєстрацію, були відсутні, то 27.02.2025 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІПРОМ-М», ( ідентифікаційний код 45597277) запис №1002241070003104684.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 45.2 ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» не передбачено такого повноваження державного реєстратора як перевірка фактичного місця знаходження юридичної особи за її юридичною адресою, а тому виявлення іншими особами, в тому числі контролюючими органами, факту відсутності особи за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру, не може бути безумовною підставою для скасування реєстраційної дії, якою зареєстровано відповідні зміни у відомостях про юридичну особу.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» дає чітке визначення статусу відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру. Зокрема, за змістом статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Крім того, пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення, в тому числі, щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи відповідача за місцезнаходженням може бути підставою для припинення цієї юридичної особи, а не мотивом для скасування державної реєстрації змін до установчих документів щодо зміни місцезнаходження, на чому наполягає контролюючий орган, оскільки саме припинення юридичної особи є належним засобом податкового контролю.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №802/77/17-а.

Слід також зазначити, що законодавством не передбачена така підстава для скасування державної реєстрації змін до установчих документів, як неправдивість даних щодо зміни місця знаходження юридичної особи.

Крім того, позивачем не доведено порушення його прав та неможливості реалізації визначених законодавством функцій (до яких не віднесено контроль за внесенням до Реєстру достовірних відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи) у зв`язку зі зміною місцезнаходження господарюючого суб`єкта; сама ж по собі державна реєстрація змін до установчих документів, пов`язаних із зміною місцезнаходження юридичної особи, не створює перешкод для здійснення позивачем своїх повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №802/77/17-а, від 23 травня 2019 року у справі № 826/8471/18, від 20 червня 2019 року № 813/1248/16, від 21 січня 2021 року у справі №810/4410/17.

Враховуючи викладене, відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням є виключно підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, та не є підставою для скасування державної реєстрації змін до установчих документів чи скасування реєстраційних записів до ЄДР.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Запорізькій області до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІПРОМ-М» про скасування запису - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua