Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №160/16244/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №160/16244/26

Суддя: Лозицька Ірина Олександрівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокуСправа № 160/16244/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.10.2018 позивач уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України у віці до 25 років, що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_2 . На момент початку військової служби позивачу було 20 років. На момент ведення воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, позивачу було 24 роки. Станом на дату звернення з позовною заявою позивач виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.11.2024 №229 (звільнення відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби). Позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, на території держави-агресора строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, що підтверджується: довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1158 від 19.02.2024; довідкою Військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин. Більш того, за високі показники у бойовій підготовці, вправне командування та успішне виконання бойових завдань, позивач був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест». Під час безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій позивач отримав захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується: довідкою військово-лікарської комісії від 29.08.2024 №1309; Свідоцтвом про хворобу №1309 від 10.09.2024, затвердженим постановою 11 Регіональної військово-лікарської комісії від 16.09.2024 №3713. З 06.02.2025 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності – поранення (контузії, травми, каліцтва), одержані під час захисту Батьківщини (за рішенням ВЛК: захворювання ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини). Відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №231/25/375/В від 25.02.2025 позивача виключено з військового обліку. Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №124/26/341/В від 28.04.2026 термін дії інвалідності позивачу подовжено до 01.02.2029. Позивач за період служби не притягався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, що підтверджується Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості». 10.02.2026 та 12.05.2026 представником позивача засобами електронного зв`язку на електрону адресу Генерального штабу Збройних Сил України (для направлення командиру Військової частини НОМЕР_1 ) було направлено заяву №10-02-26/07 щодо нарахування та виплати винагороди, відповідно до Постанови №153. Листом №691/962/ВихЗПІ від 31.05.2026 командування Військової частини повідомило, що позивач не входить до категорії осіб, які мають право на виплату винагороди, оскільки прийнятий на військову службу до введення воєнного стану. Позивач вважає відмову відповідача у виплаті одноразової грошової винагороди, передбаченої п. 4 Постанови №153, протиправною, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що станом на 24.02.2022 (дата введення воєнного стану в Україні) позивач вже був діючим військовослужбовцем. Відтак, позивачем не виконано умови до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». З огляду на викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти тверджень представника відповідача заперечив, позовні вимоги підтримав та просив позовну заяву задовольнити.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус ветерана війни – учасника бойових дій, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 31.10.2019.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2024 №1158 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач у період з 02.08.2021 по 07.01.2022, з 26.01.2022 по 31.10.2022, з 07.11.2022 по 22.02.2023, з 05.03.2023 по 10.08.2023, з 20.08.2023 по 24.08.2023, з 04.09.2023 по 20.10.2023, з 03.11.2023 по 10.11.2023, перебуваючи в АДРЕСА_1 , н. м. Олександрівка, н. п. Терни Донецької області, н. п. Червопопівка, н. п. Новоселівське Луганської області.

Згідно довідки Військової частини про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, позивач:

- дійсно в період з 24.02.2022 по 16.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу н. п. Авдіївка Авдіївської міської територіальної громади Покровського району Донецької області;

- дійсно в період з 17.04.2022 по 21.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу Донецької області Бахмутського району Торецької міської громади поблизу н. п. Оріхово-Василівка;

- дійсно в період з 22.06.2022 по 29.08.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу н. п. Миколаївка Друга Світлодарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області;

- дійсно в період з 30.08.2022 по 31.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу н. п. Забавне Ізюмського району Харківської області.

Всього брав безпосередню участь в бойових діях 249 (двісті сорок дев`ять) днів.

Станом на 13.08.2024 за солдатом ОСОБА_1 випадків притягнення до кримінальної відповідальності: не обліковано; випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення: не обліковано; дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився: не обліковано;

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2024 №249-РС (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби на підставі п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 04.04.2006 №3597-IV з військової служби у відставку за пп. «б» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.11.2024 №229 з 12.11.2024 позивача виключено зі списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення та з 13.11.2024 направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно витягу №231/25/375/ВТ з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності: поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди (за рішенням ВЛК: захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини), рішення експертної команди від 25.02.2025 №231/25/375/Р.

Згідно витягу №231/25/375/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 25.02.2025 №231/25/375/Р позивач є виключеним з військового обліку (постійно).

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 03.02.2026 відомості про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук відсутні.

10.02.2026 представником позивача подано до Генерального штабу Збройних Сил України, командира Військової частини НОМЕР_1 заяву про нарахування та виплату позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

13.03.2026 представником позивача подано до Генерального штабу Збройних Сил України, командира Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит щодо розгляду заяви про нарахування та виплату позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн.

Листом Військової частини НОМЕР_1 №691/962/ВихЗПІ від 31.05.2026 представнику позивача повідомлено про те, що положення Постанови №153 на позивача не поширюються, оскільки останній призваний до військової служби до моменту введення в Україні воєнного стану. Зокрема, зазначено, що згідно постанови №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» право на винагороду мають виключно громадяни України, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу (під час мобілізації або за контрактом) під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64. Солдат ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу за контрактом з січня 2018 року (безперервно проходив службу до 12.11.2024), тобто до початку дії Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64. Наказом командира Військової частини (по особовому складу) №193 від 28.09.2022 солдату ОСОБА_1 було продовжено строк дії контракту до оголошення демобілізації. Поняття «продовження строку дії контракту до строку закінчення воєнного стану, або до рішення про укладання нового контракту» не ототожнюється з поняттям «прийняті або призвані на військову службу (під час мобілізації або за контрактом) під час воєнного стану». Враховуючи вищезазначене, солдат ОСОБА_1 не входить до категорії осіб, які мають право на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн.

Вважаючи таку позицію відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII)).

За правилами ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі Постанова №153).

Пунктом 3 Постанови №153, чинної станом на час проходження позивачем військової служби, установлено, що учасникам експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Отже, із аналізу норм Постанови № 153, тобто станом на час проходження позивачем військової служби, слідує, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Національної гвардії, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.

У свою чергу, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни винагорода виплачується в повному обсязі.

Таким чином, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 грн виплачується військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців.

У разі поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі у разі, якщо військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях строком менше шести місяців.

Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.

Суд встановив, що позивач проходив строкову військову службу з січня 2018 року, а 29.10.2018 уклав Контракт про проходження громадянами України військової служби.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2024 №1158 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач у період з 02.08.2021 по 07.01.2022, з 26.01.2022 по 31.10.2022, з 07.11.2022 по 22.02.2023, з 05.03.2023 по 10.08.2023, з 20.08.2023 по 24.08.2023, з 04.09.2023 по 20.10.2023, з 03.11.2023 по 10.11.2023, перебуваючи в н. п. Балаклія, н. п. Ізюм Харківської області, н. п. Авдіївка, н. п. Бахмут, н. м. Олександрівка, н. п. Терни Донецької області, н. п. Червопопівка, н. п. Новоселівське Луганської області.

Згідно довідки Військової частини про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, позивач:

- дійсно в період з 24.02.2022 по 16.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу н. п. Авдіївка Авдіївської міської територіальної громади Покровського району Донецької області;

- дійсно в період з 17.04.2022 по 21.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу Донецької області Бахмутського району Торецької міської громади поблизу н. п. Оріхово-Василівка;

- дійсно в період з 22.06.2022 по 29.08.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу н. п. Миколаївка Друга Світлодарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області;

- дійсно в період з 30.08.2022 по 31.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу н. п. Забавне Ізюмського району Харківської області.

Всього брав безпосередню участь в бойових діях 249 (двісті сорок дев`ять) днів.

Станом на 13.08.2024 за солдатом ОСОБА_1 випадків притягнення до кримінальної відповідальності: не обліковано; випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення: не обліковано; дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився: не обліковано;

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 03.02.2026 відомості про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук відсутні.

Згідно витягу №231/25/375/ВТ з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності: поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди (за рішенням ВЛК: захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини), рішення експертної команди від 25.02.2025 №231/25/375/Р.

Згідно витягу №231/25/375/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 25.02.2025 №231/25/375/Р позивач є виключеним з військового обліку (постійно).

Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою №153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно більше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення.

Відтак, відмову відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн суд вважає протиправною.

Водночас, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153», яка набула чинності 07.08.2025, внесені зміни до Постанови №153, зокрема, пункт 4 доповнений абзацами такого змісту:

«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу».

Зважаючи на внесені Постановою № 942 зміни до Постанови №153, суд відмічає, що законодавець у такий спосіб усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.

Позаяк, інше тлумачення приписів Постанови №153, на переконання суду, не відповідало б меті прийняття Постанови №153 підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та мало б ознаки дискримінації.

Тому, суд критично оцінює доводи відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн з тих підстав, що позивач проходив строкову військову службу до моменту введення воєнного стану.

Статтею 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях. Збройні Сили України виконують важливі завдання щодо захисту Держави, її суверенітету та територіальної цілісності під час воєнного стану.

Тому, питання соціального захисту військовослужбовців, на переконання суду, на сьогодні є особливо важливими та потребують ефективного судового захисту.

За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77,139, 242-243, 245-246, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000,00 гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000,00 гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua