Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №160/22525/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №160/22525/26

Суддя: Ніколайчук Світлана Василівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокуСправа № 160/22525/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , не зареєстрований у підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд», інші засоби зв`язку відсутні РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , зареєстрований у підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд», інші засоби зв`язку невідомі ЄДРПОУ 24289666) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

28.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 26 серпня 2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, у тому числі посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію, а також грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, за період з 29 січня 2020 року по 26 серпня 2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у період з 11.04.2018 по 26.08.2023 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наразі продовжує військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач нараховував та виплачував йому грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 26.08.2023 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, замість відповідних розмірів прожиткового мінімуму, встановлених законами про Державний бюджет України на 2020-2023 роки. У зв`язку з цим позивач вважає, що має право на перерахунок грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням актуальних розмірів прожиткового мінімуму. З урахуванням обставин викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 06 серпня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/22525/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 15.08.2026 року надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що порушень рпав позивача не було. Грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось позивачеві виходячи з розмірі 1762 грн та визначалось шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проходив військову службу у період з 11.04.2018 по 26.08.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними військового кватка НОМЕР_3 .

18.03.2026, 22.05.2026 позивач через свого представника звернувся до відповідача про про надання документів та інформації щодо порядку та виплати йому грошового забезпечення за період проходження служби.

01.06.2026 вих.№803/8900 ІНФОРМАЦІЯ_2 надали відповідь, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 здійснювався виходячи із розміру 1762,00 грн. та надано Довідку від 01.06.2026 року №803/8899 про нарахування позивачеві грошового забезпечення в період з 11.04.2018 по 26.08.2023 року.

Позивач вважає протиправними такі дії відповідача, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, доводам відповідача, викладеним у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною четвертою статті 9 цього Закону передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, а також визначено порядок обчислення посадових окладів та окладів за військовими званнями.

Згідно з пунктом 4 Постанови №704 у первісній редакції розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 пункт 4 Постанови №704 було змінено, встановивши як розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом станом на 01.01.2018.

Разом з тим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 пункт 6 Постанови №103 визнано протиправним та скасовано.

Відтак з 29.01.2020 відновила дію редакція пункту 4 Постанови №704, яка передбачала визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, у якій Суд проаналізував правове регулювання визначення розмірів грошового забезпечення та наслідки внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Таким чином, у період з 29.01.2020 до 19.05.2023 включно розрахунковою величиною для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням був прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

При цьому Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлювалися відповідні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня кожного календарного року.

Суд зазначає, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481, яка набрала чинності 20.05.2023 та якою пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції.

Відповідно до зазначеної редакції розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з фіксованої величини 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, починаючи з 20.05.2023 нормативне регулювання визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями змінилося, а тому підстав для застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, за період з цієї дати немає.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, щодо застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції Постанови №481.

Судом установлено, що відповідач у період проходження позивачем військової служби здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини 1762 грн, тобто прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01.01.2018.

Зазначене підтверджується листом відповідача від 01.06.2026 вих. №803/8900 та довідкою від 01.06.2026 №803/8899 про нарахування позивачеві грошового забезпечення.

Таким чином, у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 відповідач застосовував розрахункову величину, яка не відповідала чинній на той час редакції пункту 4 Постанови №704, що призвело до визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.

Відтак суд доходить висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01.01.2018, є протиправними.

У зв`язку з цим наявні правові підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за вказаний період із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з Постановою №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому такий перерахунок має охоплювати не лише посадовий оклад та оклад за військовим званням, а й ті щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, розмір яких відповідно до нормативного регулювання залежить від зазначених складових, зокрема надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію, грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, за умови їх належності позивачу у відповідні періоди.

Перерахунок таких виплат має здійснюватися з урахуванням фактично встановлених позивачу розмірів відповідних надбавок, доплат і премій, а також умов та порядку їх виплати, передбачених законодавством, без встановлення судом нових або не підтверджених матеріалами справи складових грошового забезпечення.

Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, така компенсація виплачується у порядку та розмірах, визначених законодавством, у зв`язку з утриманням податку з грошового забезпечення та інших належних виплат.

Отже, питання компенсації сум податку підлягає вирішенню відповідачем під час проведення перерахунку та виплати належних позивачу сум відповідно до вимог зазначеного Порядку.

Водночас у задоволенні позовних вимог у частині перерахунку грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 26.08.2023 слід відмовити, оскільки з 20.05.2023 набрала чинності Постанова №481, якою змінено пункт 4 Постанови №704 та встановлено фіксовану розрахункову величину 1762 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вищенаведених обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відтак питання щодо розподілу витрат на сплату судового збору судом не розглядається. Інші судові витрати позивачем не заявлено.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, у тому числі посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію, а також грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

В решті заявлених позовних вимог – відмовити.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua