Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №360/1193/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №360/1193/26

Суддя: Кучма Костянтин Сергійович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокуСправа № 360/1193/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 12 березня 2020 року до липня 2022 2022 року, відповідно до положень постанови КМУ від 29.04.2020 року №375;

- зобов`язати відповідача здійснити відповідно до положень постанови КМУ від 29.04.2020 року №375 нарахування та виплату йому додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 12 березня 2020 року до липня 2022 року у розмірі до 50% від грошового забезпечення, пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в ГУНП в Луганській області, однак на цей час звільнений зі служби в поліції. Вважає, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено йому додаткову доплату до грошового забезпечення, передбачену постановою КМУ від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до липня 2022 року включно. Зазначає, що право на отримання відповідної доплати мають поліцейські, які в період дії карантину забезпечували життєдіяльність населення, зокрема правопорядок і безпеку громадян, та внаслідок виконання службових обов`язків мали безпосередній контакт із населенням. Наголошує, що додаткова доплата встановлювалася пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах, а її персональний перелік отримувачів мав визначатися керівником відповідного органу, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.

26.05.2026 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 року №960/0/15-26 "Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" справу направлено для розгляду для підсудності.

08.07.2026 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 360/1193/26.

09.07.2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 360/1193/26 була передана судді Кучмі К.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 прийнято до провадження дану адміністративну справу та продовжено її до розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.07.2026 року до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява.

28.07.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що передбачена постановою КМУ від 29.04.2020 № 375 додаткова доплата до грошового забезпечення не є обов`язковою виплатою для всіх поліцейських, а встановлюється лише окремим категоріям осіб, які забезпечують життєдіяльність населення та внаслідок виконання службових обов`язків мають безпосередній контакт із населенням. При цьому перелік посад, працівники яких можуть претендувати на таку доплату, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади, а персональний перелік осіб - керівником відповідного органу. Так, сам факт проходження позивачем служби на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Щастинського РВ ГУНП в Луганській області не є безумовною підставою для нарахування спірної доплати. Матеріали справи не містять належних доказів залучення позивача до заходів із забезпечення життєдіяльності населення, зокрема забезпечення правопорядку та безпеки громадян, за умов безпосереднього контакту з населенням, а також доказів оскарження ним рішення керівника щодо не включення до відповідного переліку осіб.

Крім того, відповідач зазначив, що з 24.02.2022 у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф було введено в дію план евакуації підрозділів ГУНП в Луганській області та визначено місце їх тимчасової дислокації у Дніпропетровській області. Позивач, який проходив службу на території Щастинської міської територіальної громади, наказом ГУНП в Луганській області від 07.06.2022 був переведений для подальшого проходження служби до ГУНП в Житомирській області з 14.06.2022. За твердженням відповідача, відомості про залучення позивача в період з 24.02.2022 до 14.06.2022 до заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19, відсутні, а документи, які могли б підтвердити його залучення до відповідних заходів до 24.02.2022, не збереглися. Водночас відповідач повідомив, що позивачу вже здійснювалося нарахування та виплата додаткової доплати за роботу в умовах COVID-19 за окремі періоди. Зокрема, відповідно до розрахункових листів за липень, серпень та грудень 2020 року позивачу було нараховано доплату за березень - червень 2020 року в загальній сумі 16 892,33 грн, за липень 2020 року - 7 609,07 грн, а за вересень - грудень 2020 року - 22 966,81 грн. Крім того, згідно із довідкою про доходи за липень 2021 року позивачу нараховано відповідну доплату в сумі 2 681,51 грн. Таким чином, наведені відомості підтверджують здійснення нарахувань саме за періоди фактичного залучення позивача до відповідних заходів. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.01.2019 року проходив службу в Головному управління Національної поліції в Луганській області.

Відповідно до довідок про доходи, які містяться в матеріалах справи, установлено, що за березень - червень, вересень - листопад 2020 року позивачу не нараховувались додаткові доплати за роботу в особливих умовах.

Згідно із довідкою про доходи за 2020 рік, позивачу нараховано чотири доплати COVID (липень – 16892,33 грн, серпень – 7609,07 грн, грудень – 22966,81 грн).

Довідка про доходи за 2021 року не містить інформації про те, що позивачу в ці періоди нараховувались доплати COVID, крім липня 2021 року. Згідно із довідкою за липень 2021 року позивачу нараховано доплати COVID (2681,51 грн).

Довідка про доходи за 2022 рік не містить інформації про те, що позивачу в ці періоди нараховувались доплати COVID.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі врегульовано нормами Конституції України, нормами Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII)

Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно із п.1 постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із наступними змінами) (далі - постанова № 211) установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України.

Пунктом 1 постанови КМУ від 29.04.2020 р. № 342 "Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема, поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Відповідно до п.2 постанови № 342, визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Постановою КМУ від 29.04.2020 № 375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" (далі - постанова № 375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.

Пунктом 1, 2 постанови № 375 визначено, що на період дії карантину, встановленого постановою № 211 та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах; встановлення доплати, визначеної п.1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Відповідно до п.4-5 постанови № 375 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику; персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади; доплати, визначені п.2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою КМУ від 10.06.2020 № 485 "Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2", у відомчих закладах охорони здоров`я затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок № 485).

Пунктом 1 Порядку № 485 передбачено, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).

Відповідно до п.2 Порядку № 485, головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, та, зокрема, Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами 1, 2 п.4 Порядку № 485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для доплати до грошового забезпечення, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання п.4 постанови № 375 Міністерство внутрішніх справ видало наказ "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину" від 03.06.2020 №431, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Відтак, підставою для отримання доплати відповідно до постанови № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Тобто вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідок про доходи позивачу у 2020 році нараховувалася додаткова доплата до грошового забезпечення за роботу в особливих умовах, пов`язану із запобіганням поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. Зокрема, у довідці про доходи за 2020 рік відображено нарахування таких доплат у липні 2020 року в сумі 16 892,33 грн, серпні 2020 року в сумі 7 609,07 грн та грудні 2020 року в сумі 22 966,81 грн.

Водночас відомості про нарахування відповідних доплат за березень - червень та вересень - листопад 2020 року в матеріалах справи відсутні.

Згідно із довідкою про доходи за 2021 рік, нарахування додаткової доплати за роботу в особливих умовах відображено лише за липень 2021 року в сумі 2 681,51 грн. Відомості про нарахування такої доплати за інші місяці 2021 року, а також за 2022 рік, зазначені довідки не містять.

Суд вважає, що вирішальним для визначення права позивача на отримання відповідної доплати є не те, що в деякі місяці 2020 - 2021 року така доплата була здійснена, а те, чи залучався він протягом спірного періоду до виконання таких обов`язків, що дають право на отримання доплати.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем такі обов`язки виконувалися.

Отже, виконання позивачем посадових обов`язків упродовж всього періоду його служби під час карантину за своїм змістом безпосередньо не свідчить про його право на отримання додаткової доплати, передбаченої постановою КМУ від 29.04.2020 № 375, оскільки така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді.

В даному випадку не може йти мова про наявність у позивача "правомірних очікувань" (законних на сподівань)" на отримання додаткової доплати до грошового забезпечення, визначеного постановою № 375 поза межами видатків бюджетних асигнувань, виділених Департаменту патрульної поліції за бюджетною програмою КПКВ 1007070 "Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS CoV-2, з рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS CoV-2, та її наслідками.

Отже враховуючи вищенаведене суд вважає, що спірна у цій справі доплата поліцейським не носить регулярного (постійного) характеру, а виплачується лише окремо визначеним категоріям поліцейських на підставі прийнятих керівником наказів (з переліком працівників), а виплати та їх розміри залежать від наявності бюджетного фінансування. Тобто, встановлення спірної доплати до грошового забезпечення конкретно визначених керівником поліцейським належить до дискреційних повноважень, і відповідно, адміністративний суд повинен розуміти, що дискреція відповідача у даному випадку є необхідною та безальтернативною юридичною конструкцією для управлінської діяльності адміністративного органу, завдяки якій вирішуються важливі завдання, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби правозастосування положень постанов КМУ № 211, № 342, № 375 та Порядку № 485.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви повністю.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма

Оригінал: reyestr.court.gov.ua