Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №160/20643/26
Суддя: Кучма Костянтин Сергійович
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 рокуСправа № 160/20643/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІО-ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" №0218790415 від 22.04.2026 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за результатами камеральної перевірки складено акт від 17.03.2026 № 12640/04-36-04-15/34956659, у якому зазначено про порушення ТОВ «ТРІО-ТРЕЙД» граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 1 563 308,50 грн. На підставі зазначеного акта контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2026 № 0218790415, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 31347,88 грн. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, посилаючись на те, що контролюючий орган неправильно визначив граничні строки реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Так, відповідно до пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України строк реєстрації таких розрахунків коригування обчислюється з дати їх фактичного отримання покупцем, а не з дати складання постачальником. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на протоколи подій програмного забезпечення «M.E.Doc» та квитанції № 1, які, за його твердженням, підтверджують отримання розрахунків коригування № 10270 від 17.01.2025, № 403 від 28.11.2025 та № 404 від 28.11.2025 у грудні 2025 року та їх подальшу реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах установлених строків. При цьому, ПК України не встановлює використання сервісу SWinED як єдиного обов`язкового способу обміну розрахунками коригування та не передбачає, що відсутність у ньому відомостей про дату отримання документа свідчить про несвоєчасність його реєстрації. Крім того, позивач зазначає, що контролюючий орган не спростував достовірності наданих електронних протоколів і квитанцій та не довів іншої дати отримання розрахунків коригування. Тобто, відповідач не встановив фактичних обставин, необхідних для висновку про порушення строків реєстрації, та не довів правомірності застосування штрафних санкцій, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
06.08.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до статей 192, 201 та 120-1 ПК України платник податку, на якого покладено обов`язок реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, зобов`язаний дотримуватися встановлених строків їх реєстрації, а їх порушення є підставою для застосування штрафних санкцій. При цьому розрахунки коригування, складені постачальником на зменшення суми компенсації вартості товарів або послуг, підлягають реєстрації отримувачем (покупцем). Стосовно доводів позивача про фактичне отримання розрахунків коригування у дати, зазначені в протоколах програмного забезпечення «M.E.Doc», відповідач вказав, що дата та час відправлення електронних документів, зафіксовані в цій програмі, залежать від системних налаштувань комп`ютера користувача, а сама програма не контролюється ДПС. На думку відповідача, такі протоколи не є достатнім підтвердженням дати отримання розрахунків коригування покупцем. Натомість підтвердженням дати та часу подання податкових накладних і розрахунків коригування на реєстрацію є відповідні квитанції, сформовані контролюючим органом. Також, ПК України не передбачено спеціального механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, а для обміну такими документами між контрагентами ДПС запроваджено сервіс SWinED. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не надав належних доказів своєчасної реєстрації окремих податкових накладних, зокрема № 221 від 15.01.2024, № 211 від 07.07.2025 та № 95 від 04.03.2025, а також не навів пояснень щодо причин їх реєстрації поза межами встановлених строків. З огляду на викладене відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, а позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
До суду 06.08.2026 року надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що контролюючим органом не встановлено фактичних дат отримання ТОВ «ТРІО-ТРЕЙД» розрахунків коригування № 10270 від 17.01.2025, № 403 від 28.11.2025 та № 404 від 28.11.2025, з яких відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України обчислюється строк їх реєстрації в ЄРПН. Позивач наголошує, що фактичне отримання зазначених розрахунків коригування підтверджується протоколами руху електронних документів КП «М.Е.Doc», квитанціями № 1 про їх реєстрацію в ЄРПН та відповіддю розробника програмного забезпечення від 04.05.2026 №2026-867270. Згідно з указаними документами розрахунок коригування № 10270 отримано 07.02.2025 о 16:45, № 403 - 16.12.2025 о 16:04, а № 404 -17.12.2025 о 09:22. При цьому розрахунки коригування № 403 та № 404 були зареєстровані в ЄРПН невдовзі після їх фактичного отримання, а щодо розрахунку коригування № 10270 позивач також вважає строк реєстрації дотриманим. Так, відповідні докази подавалися контролюючому органу ще під час розгляду заперечень на акт перевірки та адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, однак не були належним чином оцінені. Крім того, позивач вважає безпідставним узагальнений довід відповідача про ненадання підтверджувальних документів щодо окремих податкових накладних і розрахунків коригування, оскільки спірні розрахунки коригування № 10270, № 403 та № 404 підтверджені відповідними документами. На обґрунтування своєї позиції позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 23.01.2025 у справі № 280/4889/24, від 12.03.2025 у справі № 160/12120/24, від 23.04.2025 у справі № 380/16853/24, від 15.04.2025 у справі № 500/159/24 та від 16.04.2026 у справах № 140/9551/24 і № 500/5906/24, відповідно до яких строк реєстрації розрахунків коригування на зменшення обчислюється з моменту їх фактичного отримання покупцем, а докази щодо такого отримання підлягають дослідженню та оцінці судом. З огляду на викладене позивач вважає, що відповідач не довів наявності порушення строків реєстрації спірних розрахунків коригування, а доводи відзиву не спростовують підстав позову. Таким чином, позивач проси суд позовну заяву задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ТОВ "ТРІО-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 34956659) знаходиться на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
На підставі підпункту 191.1 пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Кодексу проведено камеральну перевірку ТОВ «ТРІО-ТРЕЙД» (код 34956659) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за січень 2024 року, лютий 2025 року, квітень 2025 року, серпень 2025 року, грудень 2025 року.
За результатами перевірки, відповідно до вимог п.86.2 ст.86 ПК України, складено акт камеральної перевірки від 17.03.2026 року №12640/04-36-04- 15/4956659.
Перевіркою даних ЄРПН встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН визначених п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних за січень 2024 року, січень, березень, липень, листопад 2025 року
Платником надано заперечення від 01.04.2026р №26-039 (вх.ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.04.2026 №42082/6). За результатами розгляду заперечень висновки акта перевірки залишено без змін, про що платника повідомлено листом від 17.04.2026 № 29782/6/04-36-04-15-14.
За результатами розгляду акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 22.04.2026 №0218790415, застававши до платнику податків штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 31 347,88 грн.
ТОВ «ТРІО-ТРЕЙД» до ДПС України надіслано скаргу від 08.05.2026 № 26-061 (вх.ДПС України № 3528/С/6 від 08.05.2026) на податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 22.04.2026 №0218790415.
За рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 30.06.2026 року 17236/6/99-00-06-03-01-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0218790415 від 22.04.2026 року.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано ПК України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України.
Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 03.03.2023 у справі №300/1765/19 вже формував висновки щодо сфери дії ст.192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах і указав, що отримувач має можливість зареєструвати РК за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
У постанові від 23.01.2025 у справі №280/4889/24 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування п.201.10 ст.201 ПК України, відповідно до якого строки реєстрації РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.
Цей висновок повторив Верховний Суд і в постанові від 12.03.2025 у справі №160/12120/24.
Крім цього, в розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 у справі №380/3834/24, тобто у розглядуваній справі, зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.
Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.
Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства РК складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання РК продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації РК саме з дати їх отримання.
Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.
Таким чином, із аналізу вищенаведених приписів податкового законодавства та судової практики у їх сукупності, суд приходить до висновку, що строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (на період дії воєнного стану, що має місце у даних правовідносинах) саме з моменту фактичного надходження РК до покупця (а не з дати складання РК до ПН). В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об`єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.
В якості доказу дати отримання, ТОВ «ТРІО-ТРЕЙД» надало скріншот протоколу подій Додатка №2 №10270 від 17.01.2025, з ПЗ «M.E.DOC» (Додаток №2), де - 07.02.2025 16:45 Отриманий; 10.02.2025 13:33 Підписано; 10.02.2025 13:34 Очікується доставка. Квитанція №1 свідчить про реєстрацію РК в ЄРПН 10.02.2025 в 13:34:06, реєстраційний № 9023259728 (Додаток №3).
Також в акті наведено РК до ПН на зменшення суми компенсації постачальнику №404 від 28.11.2025 р., на суму ПДВ 299421,67 грн (Додаток №4). В якості доказу дати отримання, підприємство надало скріншот протоколу подій Додатка №2 №404 від 28.11.2025, з ПЗ «M.E.DOC» (Додаток №5), де: 17.12.2025 09:22 Отриманий; 17.12.2025 09:23 Підписано; 17.12.2025 09:23 Очікується доставка. Квитанція №1 свідчить про реєстрацію РК в ЄРПН 17.12.2025 в 09:23:46, реєстраційний № 9395604996 (Додаток №6).
В акті також йдеться про РК до ПН на зменшення суми компенсації постачальнику №403 від 28.11.2025 р., на суму ПДВ 1 223 723,33 грн (Додаток №7). В якості доказу дати отримання, товариство надало скріншот протоколу подій Додатка №2 №403 від 28.11.2025, з ПЗ «M.E.DOC» (Додаток №8), де 15.12.2025 16:04 Отриманий; 16.12.2025 16:05 Підписано; 16.12.2025 16:06 Очікується доставка. Квитанція №1 свідчить про реєстрацію РК в ЄРПН 16.12.2025 в 16:06:27, реєстраційний № 9394813268 (Додаток №9).
Крім того, відповідно до відповіді з таблицями від 04.05.2026 №2026-867270, наданої ТОВ «M.E.DOC» та протоколів руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій: На підставі наданих позивачем протоколів руху документів ТОВ «М.Е.Doc» сформувало Додаток 1, у якому щодо кожного зі спірних РК наведено номер документа, ім?я XML-файлу, дату складання, дату та час отримання від контрагента та спосіб отримання. Додатком 1 до листа M.E.Doc зазначено наступне:
- № 403, дата складання 28.11.2025, дата та час 16.12.2025 16:04, з використанням платформи ПТАХ;
Таким чином, РК отримано від постачальника 15.12.2025 о 16:04, граничний термін реєстрації РК в ЄРПН - 18 календарних днів, тобто що спливають з 15 грудня 2025 р., та термін становить 02 січня 2026 р.
- № 404, дата складання 28.11.2025, дата та час 17.12.2025 09:22, з використанням платформи ПТАХ;
За таких обставин, РК отримано від постачальника 17.12.2025 о 09:22, граничний термін реєстрації РК в ЄРПН - 18 календарних днів, тобто що спливають з 17 грудня 2025р., та термін становить 04 січня 2026 р.
- № 10270, дата складання 17.01.2025, дата та час 07.02.2025 16:45, з використанням платформи ПТАХ.
Тобто, РК отримано від постачальника 07.02.2025 о 16:45, граничний термін реєстрації РК в ЄРПН - 18 календарних днів, тобто що спливають з 07 лютого 2025 р., та термін становить 25 лютого 2025 р.
Таким чином, позивач здійснив реєстрацію вказаних розрахунків коригування протягом строку встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Отже, суд висновує, що висновки відповідача про порушення позивачем строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України є необґрунтованими, оскільки контролюючий орган під час перевірки не визначив дату, з якою закон пов`язує початок перебігу строку для реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної.
Крім того, відповідач як суб`єкт владних повноважень на підставі належних, достовірних та достатніх доказів не спростував доводів позивача в частині дати отримання спірних розрахунків коригування та, відповідно, не довів обґрунтованості висновків камеральної перевірки про порушення ТОВ «ТРІО-ТРЕЙД» граничних строків реєстрації таких розрахунків коригування.
Тому, висновки контролюючого органу в цій частині, що викладено в акті камеральної перевірки та які стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації зазначених розрахунків коригування до податкових накладних, є протиправними.
Доводи відповідача щодо неналежності та недопустимості наданих позивачем доказів для підтвердження вчасності подання розрахунків коригування до реєстрації є помилковими, оскільки податковий закон не встановлює лише одного способу подання податкових накладних і відповідно доказу, який це може підтвердити. За такого правового регулювання спірного питання належним та допустимим доказом щодо вчасного надіслання податкової накладної для державної реєстрації може бути буд-який доказ, який підтверджує факт подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі контролюючому органу з використанням електронного цифрового підпису.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 28.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22.11.2021 у справі №160/10558/19 зазначив: «[…] позивач надавши суду докази направлення на реєстрацію податкових накладних, зокрема скрін-шоти програми m.e.doc, вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження своєчасної реєстрації податкових накладних».
У ході судового розгляду даної справи належних та допустимих доказів, які б спростовували вищенаведену дату отримання позивачем вказаного розрахунку коригування, відповідачем суду не надано, а матеріали справи не містять.
Таким чином, обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Проте, ані акт камеральної перевірки, ані розрахунок до спірного податкового повідомлення-рішення, не містять інформації про дату отримання позивачем розрахунку коригування до податкової накладної.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідач не встановивши моменту фактичного надходження РК до позивача (акт перевірки таких обставин не містить), здійснив обчислення строку реєстрації РК з дати його складання всупереч вимогам закону, зокрема, абз.4 пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
При цьому, суд звертає увагу, що на законодавчому рівні не впроваджено процедуру фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в якій передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.
Окрім того, суд вважає за необхідне врахувати у спірних правовідносинах і висновок ЄСПЛ у рішенні «Щокін проти України (заява №23759/03 та №37943/06, п.50-56), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Крім того, судом зазначено, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону» та у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Відтак, зазначені правові висновки ЄСПЛ свідчать про те, що за відсутності механізму процедури фіксації дати отримання покупцем РК до ПК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику на законодавчому рівні, в свою чергу, виключає можливість застосування до платників податків контролюючим органом штрафних санкцій.
Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Є безпідставними та необґрунтованими аргументи відповідача з приводу того, що платникам податку надавалися роз`яснення про те, що «податківці радять» здійснювати реєстрацію у ЄРПН таких РК з урахуванням термінів, визначених абз.15-16 п.201.10 ПК України, з огляду на те, що такі «поради податківців» суперечать термінам реєстрації РК у ЄРПН, передбачених абз.4 пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та визначені у цій нормі граничні строки реєстрації РК не можуть бути зменшені посадовими особами контролюючого органу.
Що стосується доводів відповідача з приводу того, що відомості, які містяться у програмному забезпеченні «M.E.DOC», не контролюються ДПС, а відтак, не можуть бути належними доказами отримання та реєстрації у ЄРПН розрахунку коригування відповідно до вимог п.201.10 ПК України, суд зазначає наступне.
В даному конкретному випадку, надавши суду докази отримання позивачем (покупцем) від постачальника РК № 10270 від 17.01.2025, № 403 від 28.11.2025 та № 404 від 28.11.2025, а також докази направлення цього РК для реєстрації в ЄРПН до ДПС України 10.02.2025, 16.12.2025 та 17.12.2026, які були відображені у програмному забезпеченні «M.E.DOC», зокрема, витяги із вказаного інформаційного ресурсу, позивач вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження своєчасності реєстрації згаданого РК у ЄРПН після дати його отримання від постачальника, що відповідає вимогам абз.4 пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Відтак, суд вважає, що наведена вище інформація про дату отримання позивачем (покупцем) від постачальника РК № 10270 від 17.01.2025, а саме 07.02.2025, № 403 від 28.11.2025, а саме 16.12.2025, та № 404 від 28.11.2025, а саме 17.12.2025, а також дати їх реєстрації в ЄРПН - 10.02.2025, 16.12.2025 та 17.12.2025 відповідно, відображена у програмному забезпеченні КП «М.Е.Doc», підтверджується протоколами руху електронних документів, квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН та листом ТОВ "ТРІО-ТРЕЙД" від 04.05.2026 № 2026-867270 із додатком 1.
Відповідачем зазначені відомості жодними іншими доказами не спростовані, тому суд вважає їх належними та допустимими доказами, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16, від 20.10.2020 у справі № 620/817/19, від 24.11.2021 у справі № 200/12604/19-а та від 15.04.2025 у справі № 500/159/24.
Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19 виснувався, що надавши суду докази направлення на реєстрацію податкових накладних, зокрема скрін-шоти програми m.e.doc, позивач вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження своєчасної реєстрації податкових накладних. Тоді як відповідач у відповідності до вимог частини 2 статті 77 КАС України не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, доводи контролюючого органу про те, що відомості з програмного забезпечення «М.Е.Doc» є неналежними доказами, слід відхилити за їх безпідставністю.
Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 19.08.2021 у справі №520/11447/19 то суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
В постанові Верховного Суду від 19.08.2021 у справі №520/11447/19, зазначено, що «Відповідно до листа TOB «M.E.Dос» від 01.11.2019 №0111/1, TOB «M.E.DOC» повідомив, що надати підтвердження направлення податкової накладної в електронному вигляді на реєстрацію до ЄДРПН за допомогою КП «M.E.Dос» не виявляється можливим, оскільки, розробник КП «M.E.Dос» не має доступу до баз даних позивача. Зазначивши при цьому, що вся інформація щодо формування та підписання електронного звіту фіксується в протоколі подій відповідного документа КП «M.E.Dос». Дата та час відправлення, що фіксується КП «M.E.Dос», залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та зазначається у вкладці «Очікується доставка». Підтвердженням успішного формування та відправки документа являється наявність вкладки «Очікується доставка» та інформація, збережена в ній. Таким чином, користувач самостійно може ознайомитися та роздрукувати інформацію, що підтверджує відправку електронної звітності. Крім цього, у вкладці «Очікується доставка» вказано дві дати з вказівкою на час, що виключає можливість підробки вказаної інформації».
Тобто, обставини, які формують зміст цих правовідносин і впливають на застосування норм права, є відмінними, зазначене судове рішення у справі №520/11447/19 ухвалене за інших фактичних обставин справи.
Відповідно, наведені правові висновки не є застосовними до правовідносин у даній справі.
Інші доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, уважно вивчені судом, проте не заслуговують на увагу, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За таких обставин, слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2026 року №0218790415, прийняте Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного стр..
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн понесені останнім згідно із платіжною інструкцією №2 від 03.07.2026.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" №0218790415 від 22.04.2026 року, прийняте Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП:44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІО-ТРЕЙД" (04073, м.Київ, вул.Сирецька, будинок 31, код ЄДРПОУ 34956659) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма
Оригінал: reyestr.court.gov.ua