Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №160/19219/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №160/19219/26

Суддя: Кучма Костянтин Сергійович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокуСправа № 160/19219/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації-різниці у розмірі 3 830,73 грн, щомісячно за період з 29.08.2024 р. по 21.06.2026 р. у сумі 83 497,55 грн відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію-різниці у розмірі 3830,73 грн щомісячно за період з 29.08.2024 р. по 21.06.2026 р. у сумі 83 497,55 грн відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (з урахуванням грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб передбаченою постановою КМУ від 15.01.2004 року №44) на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2024 року по 21.06.2026 року, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 29.08.2024 року по день фактичної виплати цієї індексації.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що в період проходження військової служби в Національному університеті оборони України з 29.08.2024 по 21.06.2026 відповідачем не здійснювалося нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням індексації-різниці (фіксованої суми індексації), визначеної у розмірі 3 830,73 грн щомісячно. Позивач зазначає, що в червні 2026 року він звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період, однак листом від 26.06.2026 № 182/6193 йому було відмовлено в задоволенні заяви. На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки відповідно до абзаців 3 - 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, за наявності визначених законодавством умов у березні 2018 року у нього виникло право на отримання індексації-різниці. При цьому позивач посилається на те, що розмір можливого підвищення його грошового забезпечення у березні 2018 року становив 632,42 грн, тоді як сума можливої індексації - 4 463,15 грн, у зв`язку з чим розмір індексації-різниці становить 3 830,73 грн щомісячно. Також позивач зазначає, що право на отримання індексації-різниці у зазначеному розмірі встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 160/30401/24, яке набрало законної сили 02.07.2025 після ухвалення постанови Третього апеляційного адміністративного суду. За власним розрахунком позивача, загальна сума невиплаченої індексації за період з 29.08.2024 по 21.06.2026 становить 83 497,55 грн. Крім того, позивач зазначає, що внаслідок несвоєчасної виплати належних йому сум індексації грошового забезпечення у нього виникло право на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-III та Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.161 КАС України та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.

На виконання ухвали суду позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано заяву про поновлення процесуального строку.

Ухвалою суду від 24.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До суду 07.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в період з 29.08.2024 по 21.06.2026 позивачу як слухачу Національного університету оборони України виплачувалося грошове забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування на навчання, відповідно до пункту 1 розділу XXV Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260. Щодо вимог про нарахування та виплату індексації-різниці у розмірі 3 830,73 грн щомісячно відповідач зазначає, що позивачу здійснювалася виплата індексації грошового забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, за період з 29.08.2024 по 31.12.2024 індексація йому нараховувалася та виплачувалася, а у 2025 році її нарахування мало здійснюватися з липня, з огляду на перевищення встановленого порогу індексації за результатами обчислення індексу споживчих цін. Водночас у 2026 році, за твердженням відповідача, індекс споживчих цін не перевищив порогу індексації, у зв`язку з чим підстав для її нарахування не виникло. При цьому, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації у 2024, 2025 та 2026 роках здійснювалося з урахуванням відповідних положень законів України про Державний бюджет на ці роки, якими передбачено початок такого обчислення з січня відповідного року. Тобто, наведені обставини свідчать про відсутність підстав для додаткового нарахування позивачу індексації-різниці за спірний період, а індексація грошового забезпечення була виплачена йому в повному обсязі згідно із вимогами чинного законодавства. Щодо вимог про виплату позивачу компенсації сум податку на доходи фізичних осіб відповідач зазначає, що відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44, така компенсація виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання. Посилаючись на практику Верховного Суду, відповідач вважає вимогу про виплату відповідної компенсації передчасною, оскільки обов`язок щодо її нарахування та виплати виникає одночасно з фактичним проведенням виплати належного грошового забезпечення. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в Національному університеті оборони України в період з 29.08.2024 по 21.06.2026.

У червні 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з урахуванням індексації-різниці (фіксованої суми індексації) у розмірі 3 830,73 грн щомісячно за період проходження військової служби в Національному університеті оборони України, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078.

Листом від 26.06.2026 № 182/6193 відповідач відмовив позивачу в задоволенні зазначеної заяви.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частинами першою - третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Положеннями ст.1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст.2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

За приписами п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

З огляду на те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, тому механізм індексації має універсальний характер.

Правове ж регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19).

Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття "базовий місяць".

Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

09.12.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - постанова № 1013).

Цією постановою були внесені зміни до Порядку № 1078.

Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених постановою № 1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 200/65/25.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу", індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Крім цього, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078).

У цій справі, що розглядається, є спірним питання нарахування і виплати позивачу поточної індексації у період з 29.08.2024 р. по 21.06.2026 р.

Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року №4059-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Статтею 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 03.12.2025 року №4695-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Вищевказані положення законів України про державний бюджет на відповідний рік неконституційними не визнавалися, а тому підлягали врахуванню відповідачем під час нарахування позивачеві індексації грошового забезпечення.

Якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024, то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078 приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.

Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.

Співставляючи опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» показники індексів споживчих цін Державною службою статистики України з довідкою від 03.08.2026 року №182/3/1221 суд констатує, що позивачу індексація грошового забезпечення виплачувалася належним чином (у ті місяці, в які правові підстави для виплати індексації грошового забезпечення існували).

Так, наприклад, для 2024 року наявні наступні розрахунки: за січень - 100,4% (дата опублікування 13.02.2024); за лютий - 100,3% (12.03.2024); за березень - 100,5% (11.04.2024); за квітень - 100,2% (14.05.2024); за травень - 100,6% (12.06.2024). У червні 2024 року по відношенню до травня 2024 року індекс споживчих цін становив 102,2%, за період січень - червень 2024 року - 104,3% (дата опублікування 12.07.2024). Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103% лише в червні 2024 року і склав 104,3%. До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103% не було.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись не раніше серпня 2024 року. З наведеного випливає, що починаючи з січня по липень 2024 року у відповідача не виникало підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, оскільки не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України. Водночас з вересня 2024 року така індексація позивачу виплачувалася, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Статтею 34 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” від 19.11.2024 року № 4059-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Тобто базовим місяцем для індексації доходів встановлено - січень 2025 року.

Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Індекси споживчих цін опубліковані Держстатом в газеті “Урядовий кур`єр”: січень 2025 року - 101,2%, лютий 2025 року - 100,8%, березень 2025 року - 101,5%, квітень 2025 року - 100,7%, травень 2025 року - 101,3%. Ураховуючи те, що індекс споживчих цін за травень 2025 року опублікований в газеті Урядовий кур`єр 12 червня 2025 року, і наростаючим підсумком з січня по травень перевищив 103% індексація грошового забезпечення повинна нараховуватися в липні 2025 року.

Відповідно до ст.41 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” від 03.12.2025 № 4695-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто базовим місяцем для індексації доходів встановлено - січень 2026 року. Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Індекси споживчих цін опубліковані Держстатом в газеті “Урядовий кур`єр”: січень 2026 року - 100,7%, лютий 2026 року - 101,0%, березень 2026 року - 101,7%, квітень 2026 року - 100,4%, травень 2026 року – 100,9%, червень 2026 року - 99,9%

Ураховуючи те, що індекс споживчих цін з січня по травень 2026 року не перевищив 103%, індексація грошового забезпечення не здійснюється.

Згідно із довідкою про виплачену індексацію грошового забезпечення , позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення в повному обсязі згідно із вимогами чинного законодавства.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем в спірний період нарахування і виплата індексації грошового забезпечення здійснювалась відповідно до норм 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», ст.34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», ст.41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає, що відповідно до пунктів 4, 5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44, така компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з його виплатою та в розмірі суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого з відповідних виплат.

Отже, обов`язок щодо нарахування та виплати зазначеної компенсації є похідним від обов`язку виплатити відповідне грошове забезпечення та виникає одночасно з такою виплатою. Оскільки судом не встановлено протиправності бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації-різниці за спірний період, а позовні вимоги про її нарахування та виплату залишено без задоволення, відсутні й правові підстави для покладення на відповідача обов`язку щодо нарахування та виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у зв`язку з такою індексацією. За таких обставин позовна вимога в цій частині також задоволенню не підлягає.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні позовної заяви.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма

Оригінал: reyestr.court.gov.ua