Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №140/10449/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10449/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі також – ЦВЛК ЗСУ, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України по незміні причинного зв`язку в частині захворювання (Цукровий діабет, тип 1, середньої важкості, субкомпенсований. Діабетична нефропатія. ХХН Ш ст. (ШКФ за СКD-EPI 1118 мл/хв./1.73м2 станом на 03.03.2026). Ожиріння І ст. (ІМТ 33.3 кг/м2) аліментарно-конституційне), ТАК, пов`язані з проходженням військової служби), встановленого рішенням «Позаштатної ВЛК з правом госпітальної ВЛК КП «Володимирське ТМО», оформлене довідкою від 11.03.2026 №2026-0311-1206-0419-0;

зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сип України змінити рішення «Позаштатної ВЛК з правом госпітальної ВЛК КП «Володимирське ТМО», оформлене довідкою від 11.03.2026 №2026-0311-1206-0419-0 в частині визначення причинного зв`язку захворювання а саме: (Цукровий діабет, тип 1, середньої важкості, субкомпенсований. Діабетична нефропатія. ХХН І ст. (ШКФ за CKD-EPI 118мл/хв./1,73м2 станом на 03.03.2026). Ожиріння І ст. (ІМТ 33.3 кг/м2) аліментарно-конституційне) – «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 16.01.2020 він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (призваний з 27.09.2019). Позивач є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.12.2021) та залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі оперативної групи №3 у межах Полтавської області у періоди: з 17.12.2024 по 22.03.2025, з 21.05.2025 по 28.07.2025, з 02.10.2025 по 07.12.2025.

Вказує, що під час перебування у відрядженнях він постійно відчував слабкість і спрагу, у зв`язку з чим після повернення звернувся по медичну допомогу. За результатами проведених лабораторних та стаціонарних обстежень у січні–березні 2026 року йому вперше було діагностовано цукровий діабет.

За результатами медичного огляду позаштатною ВЛК КП «Володимирське ТМО» від 11.03.2026 (довідка №2026-0311-1206-0419-0) його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ тощо та встановлено причинний зв`язок захворювань у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

Не погоджуючись з цим формулюванням, 19.05.2026 він звернувся зі скаргою до ЦВЛК ЗСУ про зміну причинного зв`язку на «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини». За результатами розгляду скарги рішенням ЦВЛК ЗСУ, оформленим протоколом засідання від 09.07.2026 №2026-0709-1557-4444-0, у задоволенні скарги було відмовлено, а постанову ВЛК від 11.03.2026 залишено без змін.

Позивач вважає відмову ЦВЛК ЗСУ протиправною, оскільки вважає, що його захворювання виникло безпосередньо під час виконання бойових завдань у складі оперативної групи під час захисту Батьківщини.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів у спростування позовних вимог не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, а також принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд вважає, що в межах наданих повноважень він створив належні умови для реалізації учасниками процесу їхніх прав щодо висловлення правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 27.09.2019 проходить військову службу за контрактом Військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.12.2021).

Згідно з листом командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 №418 та витягами з наказів по стройовій частині (№374 від 16.12.2024, №85 від 22.03.2025, №150 від 20.05.2025, №220 від 29.07.2025, №288 від 30.09.2025, №359 від 07.12.2025), ОСОБА_1 залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі оперативної групи №3 у межах Полтавської області у періоди: з 17.12.2024 по 22.03.2025, з 21.05.2025 по 28.07.2025, з 02.10.2025 по 07.12.2025.

05.01.2026 у позивача зафіксовано первинне лабораторне виявлення підвищеного рівня глюкози в крові (15,0 ммоль/л).

У період з січня по березень 2026 року ОСОБА_1 проходив обстеження та стаціонарне лікування у КП «Волинська обласна клінічна лікарня», КП «Володимирське ТМО» та Військовій частині НОМЕР_3 .

11.03.2026 за результатами медичного огляду позаштатною ВЛК з правом госпітальної ВЛК КП «Володимирське ТМО» складено довідку №2026-0311-1206-0419-0 з діагнозом: «Цукровий діабет, тип 1, середньої важкості, субкомпенсований. Діабетична нефропатія. ХХН І ст. (ШКФ за CKD-EPI 118 мл/хв./1.73 мІ станом на 03.03.26). Ожиріння І ст. (ІМТ 33.3 кг/мІ) аліментарно-конституційне».

На підставі ст. 136 графи ІІ Розкладу хвороб (наказ МОУ № 402) позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ тощо, а причинний зв`язок захворювання встановлено: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

19.05.2026 представник позивача подала скаргу до ЦВЛК ЗСУ з вимогою змінити причинний зв`язок на «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

09.07.2026 за результатами розгляду скарги та медично-експертних документів ЦВЛК ЗСУ прийняла рішення, оформлене протоколом засідання від 09.07.2026 №2026-0709-1557-4444-0, яким постанову ВЛК КП «Володимирське ТМО» від 11.03.2026 залишено без змін.

Згідно з висновком лікаря-експерта та підпунктом «д» п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402, підстав для встановлення причинного зв`язку «із захистом Батьківщини» не встановлено у зв`язку з відсутністю документального підтвердження безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» (далі - Закон №2232-XII).

Згідно із частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

На підставі частини другої цієї статті проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

За змістом частини четвертої вказаної статті порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 3 Закону №2232-XII визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє дотепер.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 затверджено Положення №402 (далі – Положення №402).

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402).

Основними завданнями військово-лікарської експертизи, як зазначено у пункті 1.3 розділу I Положення №402, є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) приймають постанови.

Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно п. 2.3 глави 2 розділу І Положення ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується командувачу Медичних сил Збройних Сил України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

ЦВЛК має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;

особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

залучати, у разі необхідності, головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів;

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності);

надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб;

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно п. 21.9 Положення визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.

За правилами пункту 21.5 цієї глави, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

є) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Відповідно до Положення №402 визначення ступеня придатності до військової служби є виключною компетенцією лікарів-фахівців ВЛК. Під час проведення медичного огляду саме лікарі ВЛК надають клінічну оцінку стану здоров`я особи, аналізують медичні документи та результати обстежень.

Згідно з п. 2.3.3, 2.3.4, 2.4.10 Положення № 402 у разі незгоди з рішенням ВЛК нижчого рівня, військовослужбовець має право оскаржити його до ВЛК вищого рівня (Регіональної ВЛК або ЦВЛК). Саме ВЛК вищого рівня має право переглядати медичні висновки, скасовувати постанови та призначати повторні (контрольні) медичні огляди.

При цьому процедура оскарження постанов ВЛК передбачає послідовний перегляд таких рішень у встановленому порядку, зокрема шляхом їх розгляду послідовно кожною вищестоящою ВЛК, а не одночасне звернення до різних інстанцій без отримання результатів попередніх переглядів

З матеріалів справи встановлено, що 11.03.2026 за результатами медичного огляду ОСОБА_1 позаштатною ВЛК з правом госпітальної ВЛК КП «Володимирське ТМО» складено довідку №2026-0311-1206-0419-0 з діагнозом: «Цукровий діабет, тип 1, середньої важкості, субкомпенсований. Діабетична нефропатія. ХХН І ст. (ШКФ за CKD-EPI 118 мл/хв./1.73 мІ станом на 03.03.26). Ожиріння І ст. (ІМТ 33.3 кг/мІ) аліментарно-конституційне».

На підставі ст. 136 графи ІІ Розкладу хвороб (наказ МОУ № 402) позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ тощо, а причинний зв`язок захворювання встановлено: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

19.05.2026 представник позивача подала скаргу до ЦВЛК ЗСУ з вимогою змінити причинний зв`язок на «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

09.07.2026 за результатами розгляду скарги та медично-експертних документів ЦВЛК ЗСУ прийняла рішення, оформлене протоколом засідання від 09.07.2026 №2026-0709-1557-4444-0, яким постанову ВЛК КП «Володимирське ТМО» від 11.03.2026 залишено без змін.

Згідно з висновком лікаря-експерта та підпунктом «д» п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402, підстав для встановлення причинного зв`язку «із захистом Батьківщини» не встановлено у зв`язку з відсутністю документального підтвердження безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач та його представник вказують, що діагностоване у січні 2026 року захворювання («Цукровий діабет, тип 1, середньої важкості, субкомпенсований...») виникло під час виконання завдань за призначенням, у зв`язку з чим відповідач (ЦВЛК ЗСУ) повинен був змінити встановлений рішенням позаштатної ВЛК причинний зв`язок з «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби» на «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

Оцінюючи вказані аргументи позивача, суд зазначає наступне.

Зі змісту коментованих вище положень пунктів 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення №402 слідує, що формулювання причинного зв`язку захворювання у редакції «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» приймається, якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього у період служби у військових частинах, заходах, зазначених у цьому пункті, в період участі в бойових діях досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності до військової служби.

Підтвердженням виконання бойових (спеціальних) завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій є перебування особи у визначених районах ведення таких дій.

Перелік та межі районів ведення воєнних (бойових) дій та/або тимчасово окупованих територій визначаються щомісячними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України.

Як убачається з наданих витягів із наказів командира Військової частини НОМЕР_1 та листа від 01.04.2026 року №418, позивач у період з 17.12.2024 по 22.03.2025, з 21.05.2025 по 28.07.2025 та з 02.10.2025 по 07.12.2025 залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі оперативної групи №3 у межах Полтавської області.

Судом досліджено лист командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 №418, у якому зазначено, що протягом 2025 року в наказах Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» жодного району Полтавської області, в якому велися воєнні (бойові) дії або які були тимчасово окупованими територіями, зазначено не було.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 нормативно-правовим актом, який визначає статус територій у публічно-правових відносинах, є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

Судом установлено, що протягом 2024–2025 років жоден район та жодна територіальна громада Полтавської області наказами Мінреінтеграції не відносилися до територій можливих чи активних бойових дій або тимчасово окупованих територій.

Системний аналіз зазначених нормативно-правових актів у сукупності з наказами Головнокомандувача Збройних Сил України дає підстави для висновку, що виконання позивачем завдань у складі оперативної групи на території Полтавської області у 2024–2025 роках здійснювалося поза межами районів ведення воєнних (бойових) дій.

Виконання військовослужбовцем завдань із вогневого ураження або виявлення повітряних цілей у складі сил протиповітряної оборони чи оперативних груп на території Полтавської області свідчить про залучення до заходів із забезпечення оборони України в умовах воєнного стану, однак територіально дана область протягом спірних періодів не відносилася до визначеного наказом Головнокомандувача ЗСУ району ведення воєнних (бойових) дій.

Зі змісту оскаржуваного протоколу засідання ЦВЛК ЗСУ від 09.07.2026 № 2026-0709-1557-4444-0 вбачається, що належні документальні підтвердження безпосередньої участі позивача у заходах саме в районах ведення воєнних (бойових) дій матеріали справи не містять.

За таких обставин, виконання позивачем завдань у складі оперативної групи на території Полтавської області є підставою для визначення причинного зв`язку захворювання як «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби», що й було обґрунтовано встановлено позаштатною ВЛК КП «Володимирське ТМО» та підтверджено рішенням ЦВЛК ЗСУ.

Щодо посилання позивача на стан його здоров`я, суд звертає увагу на сталу практику Верховного Суду щодо меж судового дослідження у справах про оскарження рішень ВЛК.

Так, у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, від 13.06.2018 у справі №806/526/16, від 30.11.2021 у справі №826/17175/18 сформульовано правову позицію про те, що адміністративний суд не є спеціалізованою медичною установою та не наділений відповідними спеціальними знаннями для того, щоб надавати оцінку медичним висновкам, встановлювати діагнози або визначати ступінь придатності особи до військової служби.

У постанові від 10.02.2022 у справі №160/7153/20 Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу, захворювання, його пов`язаності із проходження військової служби або із захистом Батьківщини за результатами дослідження медичних, військово-облікових документів є дискреційними повноваженнями ЦВЛК ЗСУ а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ЦВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ЦВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Позивач у позовній заяві не наводить обставин, які б свідчили про порушення відповідачем процедури розгляду його скарги.

Матеріали справи підтверджують, що ЦВЛК ЗСУ звернення позивача прийняла до розгляду, забезпечила позивачеві можливість надати такі документи, розглянула надані документів та за результатами колегіального засідання прийняла постанову, оформлену протоколом від 09.07.2026 №2026-0709-1557-4444-0, з викладенням мотивів прийнятого рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України оформлене протоколом від 09.07.2026 №2026-0709-1557-4444-0 прийняте в межах наданих повноважень, у встановленому порядку та є обґрунтованим, а тому підстави для визнання його протиправним і скасування відсутні.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, отже у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 04 листопада 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Центральна військова-лікарська комісія Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16; код ЄДРПОУ 08356179).

Суддя Н. В. Стецик