Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №140/12013/26
Суддя: Дмитрук Валентин Васильович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/12013/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Польські меблі» до Волинської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Польські меблі» (далі – ТОВ «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі – митний орган, митниця, відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205100/2026/000039/2 від 18.08.2026 та №UA205100/2026/000040/2 від 19.08.2026.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ» з метою декларування товарів на митний пост Волинської митниці подано митні декларації №26UA205100005320U0 та №26UA205100005345U4 та документи на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.
Однак, вважаючи, що наданих документів недостатньо Волинською митницею винесені рішення про коригування митної вартості товарів щодо товару №1 – №UA205100/2026/000039/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA205100/2026/000179, щодо товару №2 – UA2051002026/000040/2 та складено картку відмови у прийнятті митної декларації №UA205100/2026/000181.
У графі №33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості Волинська митниця зазначає, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ТОВ «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ» не може бути визнано за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.
Позивач з усіма сумнівами та твердженнями митного органу у графі №33 рішень про коригування митної вартості не погоджується та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву від 06.10.2026 представник відповідача позовні вимоги заперечив та в обґрунтування цієї позиції вказав, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ» подано МД №26UA205100005320U0 та №26UA205100005345U4 на товар №1 «Меблі для сидіння, які обертаються, регульованою висотою», товар №2 «Меблі для сидіння, з металевим каркасом, оббиті, в комплекті з кріпильними елементами, частково в розібраному вигляді» та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності.
При проведенні порівнянні ціни відповідно до п. 2.2.13, 2.2.14, 2.2.19 наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» встановлено, що митне оформлення подібних товарів здійснювалось за більш високим рівнем митної вартості, що суперечать поняттю «дійсної вартості» у розумінні ст. VII ГАТТ. Враховуючи вищевикладене, а також те, що декларантом не надано в повному обсязі додаткових документів, що вимагались митним органом, та які б переконливо спростували пояснили) розбіжності у наданих документах, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо. Митний орган звертає увагу на те, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено в Україні в час, наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення.
На вимогу митниці для підтвердження митної вартості товару та для усунення виявлених розбіжностей не надано жодних додаткових документів, листом від 18.08.2026 № 18/08-1 повідомлено про їх відсутність. В листі від 18.08.2026 № 18/08-1 повідомлено про заявку на перевезення від 05.08.2026 №0508/2026, рахунок №01 від 18.06.2026, довідку-калькуляцію 01/18/08/2026 від 18.08.2026, листом від 19.08.2026 № 19/08-1 повідомлено про відсутність документів. Подані документи є недостатніми та такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: - товар 1 на рівні – 4,02 дол/кг за ЕМД від 06.07.2026 №26UA806020005257U4; - товар 2 на рівні – 4,02 дол/кг за ЕМД від 07.08.2026 №26UA100160506938U0. За основу для коригування митної вартості товару №1 взято вартість товару «Меблі для сидіння, з металевим каркасом, оббиті…», країна походження Китай, імпорт товару здійснено згідно зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товару на умовах поставки FOB CN. Митна вартість товару заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом визначення митної вартості. За основу для коригування митної вартості товару №2 взято вартість товару «Частини меблів для сидіння з пластику…», країна походження Китай, імпорт товару здійснено згідно зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товару на умовах поставки FOB CN. Митна вартість товару заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом визначення митної вартості.
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчать митні декларації типу ІМ40ДЕ №26UA205100005320U0 від 18.08.2026 та ІМ40ДЕ №26UA205100005345U4 від 19.08.2026.
З огляду на вказане представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
Крім того, 06.10.2026 представник відповідача подав клопотання у якому просив розглядати судову справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Щодо даного клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів через уповноваженого декларанта ФОП Грабовської С.Ю. в інтересах ТзОВ «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ» з метою декларування товарів на митний пост Волинської митниці подано митні декларації (МД) №26UA205100005314U1, №26UA205100005318U8: товар №1 «Меблі для сидіння, які обертаються, регульованою висотою: Офісний стілець/Black-139шт.,Офісний стілець/Grey-150шт.,Офісний стілець/Black-150шт.,Офісний стілець/Black-100шт., Офісний стілець/Grey-150 шт., Офісний стілець/Black - 180шт., Офісний"; товар №2 "Меблі для сидіння, з металевим каркасом, оббиті, в комплекті з кріпильними елементами, частково в розібраному вигляді: DINING CHAIR/Обідній стілець: Velluto-2-Beige: арт. PM-001 -40шт., Velluto-19-Graphite: арт. PM-001 80шт., Velluto-20-Black: арт. PM-001 -80шт., Velluto-2-Beige: арт. PM-003 80шт., Velluto-30-Tabacco: арт. PM-003 -60шт., Velluto-10-Dk.Green: арт. PM-003 40шт., Velluto-16-Grey: арт. PM-003 -200шт., Velluto-19-Graphite: арт. PM-003 -100шт. ,Velluto-20-Black: арт. PM-003 -100шт., Velluto-2-Beige: арт. PM-003 - 40шт., Velluto-19-Graphite: арт. PM-005-60шт., Ve Iuto-20-Black: арт. PM-005 -80шт., Vell uto 30-Tabacco: арт. Tabiti -40шт., Vell uto-19-Graphite: ap. Tabiti-50шт., Vel Iuto-20-Black: арт. Tabiti -50шт., PU -B lack: арт. Mango -20шт.,PU-Grey: арт. Mango-20 шт., Black: арт. Dana -50шт., Gr ey: арт. Dana -50шт.,Виробник - TIANJIN NOVARA"
Крім того, декларантом були заявлені та надані до митного оформлення в паперовому вигляді документи на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України. Для проведення митного оформлення ввезених на митну територію України товарів декларантом було подано товаросупровідні документи:
Щодо товару №1: пакувальний лист Б/н від 07.06.2026; рахунок-проформа P01260512UKR від 12.05.2026; рахунок-фактура (інвойс) P01260512UKR від 07.06.2026; Коносамент SZSE2606X0028 від 07.06.2026; Автотранспортна накладна 517849 від 15.08.2026; Супровідний документ Т1 26PL322080NSP47VK6 від 12.08.2026; Сертифікат про походження товару CCPIT0712600013188 від 04.06.2026; Статус особи, яка подає митну декларацію 2; банківський платіжний документ, що стосується товару №72 від 12.05.2026; Банківський платіжний документ, що стосується товару №76 від 03.06.2026; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №01 від 18.08.2026; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS 4777049 від 18.08.2026; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №517849 від 18.08.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №3 від 12.05.2025; Договір про надання послуг митного брокера №0098/26 від 21.01.2026; Договір (контракт) про перевезення №0508/26 від 05.08.2026; Договір (контракт) про перевезення №517849 від 08.06.2026.
Щодо товару №2: пакувальний лист NWL-26018 від 26.05.2026; Рахунок-проформа NWL-26018 від 22.04.2026; Рахунок-фактура (інвойс) NWL-26018 від 26.05.2026; Коносамент UTRUST26052582 від 07.06.2026; Автотранспортна накладна №515528 від 15.08.2026; Супровідний документ Т1 №26PL322080NSP67EK8 від 12.08.2026; Сертифікат про походження товару CCPIT0402600103887 від 12.06.2026; Статус особи, яка подає митну декларацію 2; Банківський платіжний документ, що стосується товару №69 від 23.04.2026; Банківський платіжний документ, що стосується товару №73 від 28.05.2026; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №02 від 18.08.2026; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4777047 від 18.08.2026; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 02/18/08/2026 від 18.08.2026; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №515528 від 18.08.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №7 від 20.04.2026; Договір про надання послуг митного брокера №0098/26 від 21.01.2026; Договір (контракт) про перевезення №0508/26 від 05.08.2026; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка №515528 від 29.05.2023; Інші некласифіковані документи Заявка №0508/26_2 від 05.08.2026; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №26UA205100005318U8 від 18.08.2026.
Волинською митницею винесені рішення про коригування митної вартості товарів щодо товару №1 – №UA205100/2026/000039/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA205100/2026/000179, щодо товару №2 – UA2051002026/000040/2 та складено картку відмови у прийнятті митної декларації №UA205100/2026/000181.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, а саме: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (заявку); 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними, 7) копію митної декларації країни відправлення.
У графі №33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості Волинська митниця зазначає, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ТОВ «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ» не може бути визнано за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.
По рішенню №UA205100/2026/000039/2 від 18.08.2026:
1) відповідно банківських платіжних документів від 03.06.2026 №76 та від 12.05.2026 №72 в призначенні платежу зазначений контракт від 12.05.2025 №3. Згідно п. 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.05.2025 №3 (далі – Контракт) зазначено, що загальна вартість контракту визначається як сума всіх інвойсів та/або специфікацій, які підписані сторонами на виконання цього контракту. Враховуючи вищезазначене віднести оплату до оцінюваної поставки товару неможливо через відсутність ідентифікації поставки товару;
2) відповідно п. 2.1.5 договору (контракт) про перевезення від 05.08.2026 №0508/26 замовник зобов`язується організувати вантажно-розвантажувальні роботи. Згідно довідки від 18.08.2026 №517849 зазначено про наявність транспортно-експедиторського обслуговування на суму 21456, що включає в себе й вантажно-розвантажувальні роботи. При цьому, вартість таких витрат не зазначено у графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості;
3) згідно рахунка-фактури від 18.08.2026 №LS-4777049 ТОВ ЛАМАН ШИПІНГ надано такі послуги: 1) морське перевезення товару; 2) транспортно експедиторське обслуговування за межами державного кордону України; 3) експедиторська винагорода. При цьому, згідно довідки про транспортні витрати від 18.08.2026 №517849 до митної вартості товару включено послуги в загальній сумі 200 256 грн (178800+21456) грн. Проте, заявлені витрати на транспортування (згідно графи 20 ДМВ) в сумі 312893,38 грн. Для здійснення числового розрахунку та для підтвердження заявлених транспортних витрат не надано документів, що підтверджують заявлену суму витрат. Також в гр. 44 МД вказаний документ під кодом «3004» від 18.08.2026 №01, проте скан-копію документа до митного оформлення не подано;
4) інформації щодо суми та суб`єктів надання транспортних послуг від Гданськ (Польща) до місця розвантаження товару не надано. Вказане позбавляє митний орган перевірити заявлену митну вартість товару в частині складових митної вартості;
5) відповідно договору про перевезення від 05.08.2026 №0508/26 перевізником є ОСОБА_1 , що суперечить перевізнику, вказаному в рахунку-фактурі від 18.08.2026 №LS 4777049 – ТОВ ЛАМАН ШИПІНГ. Вказане свідчить про наявність третіх осіб в ланцюзі поставки товару, що може створювати додаткові витрати, які є складовою митної вартості товару;
6) подана до митного оформлення автотранспортна накладна від 15.08.2026 № 517849 не може бути взята до уваги, адже в гр. 22 автотранспортної накладної від 15.08.2026 № 517849 відсутній штамп та підпис відправника товару. В гр. 23 вищезазначеного документа відсутній штамп та підпис перевізника, ЦМР без підписів та штампів вважається неоформленою належним чином. Відсутність штампів та підписів унеможливлює доведення факту доставки товару або прийому його перевезення.
По рішенню від 19.08.2026 №UA205100/2026/000040/2:
1) відповідно банківських платіжних документів від 23.04.2026 №69 та від 28.05.2026 №73 в призначенні платежу зазначений контракт від 20.04.2026 №7. Згідно п. 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.04.2026 №4 (далі – Контракт) зазначено, що загальна вартість контракту визначається як сума всіх інвойсів та/або специфікацій, які підписані сторонами на виконання цього контракту. Враховуючи вищезазначене віднести оплату до оцінюваної поставки товару неможливо через відсутність ідентифікації поставки товару;
2) відповідно п. 2.1.5 договору (контракту) про перевезення від 05.08.2026 №0508/26 замовник зобов`язується організувати вантажно-розвантажувальні роботи. При цьому, вартість таких витрат не зазначено у графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості;
3) в поданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 15.08.2026 № 515528 в гр. 22 автотранспортної накладної відсутній штамп та підпис відправника товару. ЦМР без підписів та штампів вважається неоформленою належним чином. Відсутність штампів та підписів унеможливлює доведення факту доставки товару або прийому його перевезення;
4) відповідно рахунка від 18.08.2026 №02 вартість витрат по перевезенню товару за маршрутом Гданськ (Польща) – м/п Ягодин (Україна) становить у розмірі 112628,38 грн (відстань маршруту становить орієнтовно 675 км, що в перерахунку становить 166,86 грн/км (112628,38/675) та за маршрутом м/п Ягодин (Україна) – с. Заріччя (Україна) у розмірі 12514,26 гривень (відстань маршруту орієнтовно 67 км, що становить 186,78 грн/км (12514,26/67). З огляду на зазначене вартість перевезення товару за межами митної території України менша, в порівнянні з вартістю перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів;
5) відповідно п. 2 договору-заявки від 29.05.2026 №515528 оплата рахунку здійснюється протягом 10 днів після отримання контейнера в порту розвантаження і отримання документів на вантаж, проте до митного оформлення для забезпечення правильності числового розрахунку заявлених транспортних витрат не надано банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг.
Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених вище положень МК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.
У розглядуваному випадку оскаржувані рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На думку суду, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, ввезення Товару №1 відбулось на підставі Контракту №3 від 12.05.2025, укладеного між ТОВ «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ» та компанією-експортером HEBEI QIJIA FURNITURE Co., Ltd. За умовами контракту Продавець зобов`язується продати Покупцю, а Покупець купити товар, а саме меблі та аксесуари. Номенклатура, кількість, ціна, умови та терміни постачання та оплати вказуються в Специфікаціях або інвойсах. Товар постачається на митну територію України на умовах FOB Tianjin, China згідно Інкотермс 2020.Умови оплати на кожну окрему партію вказуються у специфікаціях.
Ввезення Товару №2 на митну територію України відбувалось на підставі контракту №7 від 20.04.2026, укладеного між ТОВ «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ» та компанією-експортером TIANJIN NOVARA INTERNATIONAL TRADING Co., Ltd. За умовами контракту Продавець зобов`язується продати Покупцю, а Покупець купити товар, а саме меблі та аксесуари. Номенклатура, кількість, ціна, умови та терміни постачання та оплати вказуються в Специфікаціях або інвойсах. Товар постачається на митну територію України на умовах FOB Tianjin, China згідно з Інкотермс 2020.Умови оплати на кожну окрему партію вказуються у проформі інвойсі на постачання відповідної партії товару.
Щодо наданих позивачем платіжних документів, суд зазначає таке.
Для товару №1 Продавець оформив проформу-інвойс №P01260512UKR від 12.05.2026 та комерційний інвойс № P01260512UKR від 07.06.2026. Остаточна фактурна вартість партії становить 10 009,20 доларів США на умовах FOB Tianjin, China.
Згідно з рахунка-проформи позивачем було сплачено оплату за Товар двома окремими платежами. Платіжними інструкціями від 12.05.2026 та 03.06.2026, а також відповідними повідомленнями SWIFT підтверджено списання з рахунку ТОВ «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ» та перерахування на рахунок Hebei Qijia Furniture Co., Ltd. відповідно 2 979,00 та 7 030,20 доларів США. У реквізиті призначення платежу зазначено контракт №3 від 12.05.2025, вид товару, країну відправлення та країну призначення.
Рахунок Продавця 10141740553788 у JPMorgan Chase Bank N.A., Singapore Branch прямо зазначений у контракті, проформі-інвойсі та комерційному інвойсі. Тому використання банку в Сінгапурі не є платежем на користь третьої особи: отримувачем коштів у платіжних документах є саме Hebei Qijia Furniture Co., Ltd., а номер рахунку повністю збігається з договірними документами. Платежі здійснені з іншого поточного рахунку Покупця, ніж довідково наведений у розділі 12 контракту. Водночас платником у кожному банківському документі зазначено ТОВ «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ» із кодом ЄДРПОУ 44525133. Контракт не містить умови про можливість розрахунків виключно з одного визначеного рахунку, а зміна рахунку того самого платника не змінює сторін, предмета, ціни чи змісту операції.
Надані платіжні інструкції від 12.05.2026 та 03.06.2026 мають реквізити, передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (у чинній редакції), містять відмітку про виконання банком та підпис ініціатора із застосуванням електронного підпису.
Відповідно до умов проформи-інвойсу №NWL-26018 від 20.04.2026, узгоджені сторонами умови оплати передбачали часткову (поетапну) оплату товару, а саме: 30 % вартості партії — авансовим платежем, а решта 70 % — до отримання копії коносамента (BL) на відвантажений товар. Такий порядок розрахунків є звичайною діловою практикою у зовнішньоекономічній діяльності з постачальниками з КНР і жодним чином не свідчить про заниження або недостовірність заявленої вартості товару. Остаточна фактурна вартість партії становить 12 144,00 доларів США на умовах FOB Tianjin, China.
На виконання зазначених умов Покупцем здійснено оплату товару двома окремими банківськими переказами через АТ КБ «ПриватБанк» (м. Київ, Україна) на користь Продавця, що підтверджується відповідними повідомленнями SWIFT (формат МТ103 / ISO 20022 CT). Відтак, платіжною інструкцією №69 від 23.04.2026 підтверджено оплату у розмірі 30% від загальної вартості товарів, а саме у розмірі 3202,20 доларів США. А друга частина оплати (70% від загальної вартості товарів) підтверджується квитанцією №73 від 29.05.2026 на суму 8941,80 доларів США.
Обидва платежі здійснено з рахунку Покупця (IBAN: НОМЕР_1 ) на рахунок Продавця (IBAN: 271399075055) в Bank of China, м. Тяньцзінь, що повністю відповідає банківським реквізитам, зазначеним у контракті та проформі-інвойсі.
У полі призначення платежу («Remittance Information») обох SWIFT-повідомлень чітко зазначено: «PRPMNT FOR Furniture and accessories CNTR N 7 DD 20.04.2026, POL:CN, POD:UA», що прямо ідентифікує платежі як оплату за Контрактом № 7 від 20.04.2026 за партію товару, що постачається з Китаю (POL:CN) в Україну (POD:UA).
Різниця у датах між авансовим платежем (23.04.2026) та остаточним розрахунком (28.05.2026) обумовлена узгодженими умовами оплати (30% та 70%) та часом, необхідним для підготовки товару до відвантаження, і жодним чином не свідчить про порушення строків чи умов поставки, погоджених сторонами (термін поставки — 30 днів з моменту отримання авансового платежу).
Той факт, що другий (остаточний) платіж пройшов через іншого банка кореспондента (JPMorgan Chase Bank, N.A.) на відміну від першого платежу (Citibank N.A.), пояснюється стандартною банківською практикою маршрутизації міжнародних SWIFT-переказів і не впливає на суть та цільове призначення платежу.
Таким чином, надані документи в сукупності підтверджують, що оплата товару за Контрактом № 7 від 20.04.2026 здійснена Покупцем у повному обсязі, відповідно до погоджених сторонами умов оплати, у розмірі, що повністю відповідає вартості товару, заявленій у товаросупровідних документах, а тому підстави для сумніву у достовірності заявленої митної вартості товару відсутні.
Надані Позивачем платіжні інструкції не відкликалися, вони містять усю необхідну інформацію для здійснення перерахунку коштів, в тому числі вказівку на дату та номер контракту, дату , а також ціну товару.
Також, усі вищезазначені платіжні інструкції щодо товару №1 та товару №2 містять штампи АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» про проведення платежів банком, що в свою чергу підтверджує безсумнівність здійснення оплати за товар відповідно до контрактів.
Відтак, платіжні інструкції в іноземній валюті можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товари, оскільки містять обов`язкові реквізити платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металів, визначених Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 28.07.2008 №216.
З приводу витрат на вантажно-розвантажувальні роботи та п. 2.1.5 Договору №0508/26.
Пункт 2.1.5 Договору № 0508/26 на транспортне обслуговування від 05.08.2026 покладає на Замовника (ТОВ «Польські Меблі») організаційний обов`язок забезпечити проведення вантажно-розвантажувальних робіт та оформлення супровідних документів, якщо інше не обумовлено Заявкою. Ця норма є загальною організаційною умовою договору автомобільного перевезення і сама по собі не свідчить про наявність окремої, додатково не облікованої статті витрат.
Фактичні витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, пов`язані з транспортуванням товару до митного кордону України, понесені в рамках іншого договору — Договору-заявки №517849 від 08.06.2026, укладеного з ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ». У розділі «Додаткові послуги» цього договору прямо зазначено: «ПРР, Т1», тобто вартість вантажно-розвантажувальних робіт та оформлення транзитної декларації Т1 включена до складу комплексної послуги транспортно експедиторського обслуговування за межами державного кордону України вартістю 21 456,00 грн, підтвердженої рахунком-фактурою № LS-4777049 від 18.08.2026 та довідкою про транспортні витрати №517849 від 18.08.2026.
Також, фактичні витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, пов`язані з доставкою товару до митного кордону України, понесені в рамках саме договору — Договору заявки №515528 від 29.05.2026, укладеного з ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ». У п. 1 розділу «Умови виконання зобов`язань» цього договору прямо зазначено, що Експедитор організовує за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), яке включає вантажно-розвантажувальні роботи та оформлення транзитної декларації Т1. Це підтверджується і довідкою про транспортні витрати №515528 від 18.08.2026, у якій вартість ТЕО (21 456,00 грн) прямо визначена як послуга «включаючи вантажно-розвантажувальні роботи», а також рахунком-фактурою № LS-4777047 від 18.08.2026.
Оскільки експедитор виставляє вартість вантажно-розвантажувальних робіт не окремим рядком, а в складі єдиної (комплексної) послуги ТЕО, ця сума не могла бути виокремлена в самостійний показник графи 21 ДМВ. Це не означає, що витрати на вантажно-розвантажувальні роботи не були включені до митної вартості — вони враховані в повному обсязі у складі суми 21 456,00 грн, яка є складовою частиною загальної суми транспортних витрат, заявленої у графі 20 ДМВ. Таким чином, відсутність окремого запису у графі 21 не свідчить про заниження митної вартості.
Щодо відсутності штампів та підписів відправника, перевізника в CMR №515528 та №517849 від 15.08.2026, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ, Женева, 1956 р.), договір перевезення підтверджується накладною CMR, проте відсутність, неправильність або втрата накладної не впливають на існування та дійсність договору перевезення, який у будь-якому випадку залишається предметом регулювання цієї Конвенції. Відповідно до статті 5 Конвенції, підписи відправника і перевізника у накладній можуть бути замінені штампами, якщо це допускається законодавством країни складання накладної, а саме товарно-транспортна накладна за своєю правовою природою є лише доказовим (а не правовстановлюючим) документом договору перевезення.
Фактично накладні CMR №515528 та №517849 містять усі істотні відомості про перевезення (відправник, одержувач, місце та дата навантаження і розвантаження, номер контейнера, найменування та вага вантажу, номер транспортного засобу, відмітку про пломбу), а обставини завантаження підтверджено записом у графі 13: «Завантаження було здійснено у присутності водія та не суперечить його інструкціям».
Відсутність відбитків штампів у графі 22 пов`язана з тим, що фактичне навантаження на автотранспорт здійснювалося на контейнерному терміналі порту Gdansk без участі первісного вантажовідправника (Tianjin Novara International Trading Co., Ltd, Китай), зазначеного у графі 1, оскільки на цьому етапі мультимодального перевезення вантаж передавався перевізнику безпосередньо з порту/терміналу.
Крім того, CMR №515528 та №517849 у даному випадку взагалі не є документами, що підтверджують складову митної вартості, а тому будь-які технічні недоліки його заповнення (відсутність підпису перевізника, печатки тощо) не можуть впливати на числове значення заявленої митної вартості й не можуть бути самостійною підставою для сумніву в ній. Технічні недоліки заповнення CMR (за їх наявності) є питанням дотримання правил перевезення і можуть тягнути наслідки для перевізника чи в рамках цивільно-правових відносин сторін перевезення, але не є розбіжністю у розумінні МК України, яка стосується числових складових митної вартості товару.
Факт відсутності підпису та/або штампів у CMR не свідчить про фальсифікацію або недостовірність вартості товару, а також не є підставою для автоматичного коригування митної вартості. Відповідно до статті 4 Конвенції CMR, відсутність підписів або печаток не впливає на чинність договору перевезення. Як встановлено в пункті 2 Пояснень до застосування Порядку №450/2012, CMR є лише одним із допоміжних документів, що може підтверджувати переміщення товару, але не є основним документом для визначення митної вартості. Основними є: інвойс, контракт, платіжні документи, реєстраційні дані тощо. Факт, що вантаж було прийнято до перевезення та доставлено, підтверджується митним оформленням у пункті пропуску та подальшою реєстрацією транспортного засобу на території України. Це свідчить, що перевезення відбулося, навіть якщо CMR не містила штампа перевізника або підпису.
Відповідно до міжнародної практики та статті 6 Конвенції CMR, підпис перевізника або відправника не є обов`язковим елементом, якщо відомості передано електронно або за домовленістю сторін. У більшості випадків автосалони/дилери у ЄС користуються електронною генерацією CMR без ручного підпису чи печатки, що визнано стандартною практикою. Верховний Суд прямо зазначив: “Формальні недоліки у заповненні міжнародної товаротранспортної накладної (CMR) не є безумовною підставою для невизнання митної вартості, якщо інші документи підтверджують її достовірність.”
Щодо підтвердження оплати транспортних послуг та співвідношення вартості перевезення за межами та в межах митної території України (грн/км), суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Договору-заявки №515528 від 29.05.2026, оплата рахунка ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» здійснюється протягом 10 (десяти) днів після отримання контейнера Клієнтом у порту розвантаження та отримання документів на вантаж. Рахунок-фактура №LS-4777047 виставлений 18.08.2026, отже, договірний строк оплати спливає орієнтовно 28.08.2026 і на момент подачі документів до митного оформлення цей строк ще не настав.
За умовами Заявки №0508/26_2 від 05.08.2026 до Договору №0508/26 із ФОП ОСОБА_1 , оплата здійснюється протягом 3 робочих днів після отримання оригіналів рахунку, акта та CMR з відповідною позначкою одержувача про отримання вантажу, тобто після завершення перевезення та обміну оригіналами документів.
Таким чином, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг за цим перевезенням, на цей момент об`єктивно не можуть бути надані, оскільки договірний строк оплати ще не сплив. Заявлена митна вартість товару базується на договірній (контрактній) вартості перевезення, підтвердженій договорами, заявками, рахунками та довідками про транспортні витрати, що є належними документами для цілей визначення митної вартості.
Крім того, пункт 6 частини 2 статті 53 МКУ вимагає надання транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення (договір, заявка, рахунок, довідка про транспортні витрати) — і не вимагає обов`язкового підтвердження саме факту оплати цих послуг. Банківські платіжки фігурують лише в переліку додаткових документів (ч. 3 ст. 53 МКУ), які надаються на письмову вимогу митниці лише за наявності — тобто якщо такі документи вже існують станом на момент запиту.
Також, митним органом здійснено порівняння вартості перевезення в перерахунку на 1 км за двома відрізками маршруту, підтвердженими рахунком ФОП ОСОБА_1 №02 від 18.08.2026 та довідкою № 02/18/08/2026.
Вища питома вартість (грн/км) на короткому внутрішньо українському відрізку (м/п Ягодин – с. Заріччя, близько 67 км) порівняно з довшим міжнародним відрізком (Gdansk – м/п Ягодин, близько 675 км) є звичайним та економічно обґрунтованим явищем у вантажних автоперевезеннях і не свідчить про недостовірність розподілу витрат, з таких причин: — фіксована складова вартості (митне оформлення та очікування на пункті пропуску Ягодин, оформлення в`їзду на митну територію України, у т.ч. час на процедури контролю, подання попереднього повідомлення, а також завершальна доставка до конкретної адреси одержувача — с. Заріччя, вул. Набережна, 32) розподіляється на значно меншу відстань, що суттєво підвищує показник грн/км; — магістральний відрізок Гданськ– Ягодин долається безперервним рухом автомагістралями з максимальною завантаженістю транспортного засобу, що є економічно найбільш ефективним режимом і традиційно має нижчу питому вартість за кілометр (загальновідомий у логістиці принцип «знижки за відстань» — чим довший маршрут, тим нижчий тариф за 1 км, оскільки постійні витрати (пальне на холостому ході, час водія на завантаження/розвантаження, збори) розподіляються на більшу кількість кілометрів); — останній відрізок переважно проходить дорогами місцевого значення (не автомагістралями), що знижує середню швидкість та збільшує витрату пального на кілометр порівняно з магістральним рухом; — відстані у розрахунку митного органу зазначені як орієнтовні, тому наведене співвідношення має оціночний характер і не може розглядатися як точний доказ недостовірності заявлених витрат.
Крім того, загальна вартість автомобільного перевезення (125 142,64 грн = 112 628,38 + 12 514,26 грн) повністю відповідає договірній вартості перевезення 2 800 доларів США, погодженій сторонами у Заявці №0508/26_2 від 05.08.2026 (2 800 дол.США-курс НБУ на день розмитнення-44,69 грн/дол.США-125 142,64 грн), а сам розподіл суми між закордонним та внутрішньо українським відрізками зроблено перевізником самостійно та підтверджено його первинними обліковими документами (рахунок №02, довідка №02/18/08/2026), достовірність яких не спростована.
На думку суду, сам по собі факт наявності у митного органу сумнівів без наведення конкретних розбіжностей, ознак підробки або відсутності необхідних відомостей у поданих документах не може бути правовою підставою для невизнання заявленої митної вартості товару.
З урахуванням наведеного, на думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Отже, подані позивачем документи містять інформацію про товар та його ціну, інші складові митної вартості, які не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про неподання декларантом додаткових документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
На думку суду, за обставин цієї справи відповідач не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару відповідачем не спростовано, недійсність чи ознаки підробки документів ним також не виявлено, а вказані митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205100/2026/000039/2 від 18.08.2026 та №UA205100/2026/000040/2 від 19.08.2026 є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205100/2026/000039/2 від 18.08.2026 та №UA205100/2026/000040/2 від 19.08.2026.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЬСЬКІ МЕБЛІ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Польські меблі» (44740, Волинська область, Володимирський район, село Заріччя, вулиця Нова, 53/1, ЄДРПОУ 44525133).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя В.В. Дмитрук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua