Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №120/454/24 — Вінницький окружний адміністративний суд

Суд: Вінницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №120/454/24

Суддя: Заброцька Людмила Олександрівна

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 листопада 2026 р. Справа № 120/454/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн"

до: Вінницької митниці

про: визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" (надалі - позивач) до Вінницької митниці (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач уклав зовнішньоекономічний контракт про купівлю транспортних засобів на загальну суму 500000,00 євро.

Для здійснення митного оформлення придбаного товару була подана митна декларація, в якій митна вартість придбаного товару була визначена за основним методом - за ціною договору. Разом із митною декларацією позивачем подано достатні докази на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідач, за результатами опрацювання митної декларації та документів, виніс картку відмови у прийнятті митної декларації від 25.12.2023 № UA401020/2023/001870 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2023 № UA401000/2023/000135/2.

На думку позивача, заявлена ним митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалися обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив йому у визначенні задекларованої вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

З огляду на вищевикладене, з метою скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду позовну заяву з підстав недотримання статей 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), залишено без руху та запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки, зазначені у мотивувальній частині ухвали суду.

Представником позивача подано заяву про усунення недоліків, з урахуванням чого ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Окремо зазначає, що до митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура від 13.12.2023 № FS/23/12/2, контракт від 04.01.2023 № 01/01/23, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 10.05.2011 № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 10.05.2021 № НОМЕР_2 , довідка про транспортні витрати від 22.12.2023 № 2212/02, копія митної декларації країни відправлення від 14.12.2023 № 23PL451010E1482618, інвойс (рахунок придбання) №2023/503 від 12.12.2023 року, CMR від 14.12.2023 року.

Митний орган зазначає, що позивачем більшість документів, які згідно з ч.1 та ч.2 ст.53 МКУ в обов`язковому порядку подаються для підтвердження заявленої митної вартості, до митного оформлення не надано.

Подані до митного оформлення документи містять розбіжності/неточності та не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, в декларації митної вартості зазначений взаємозв`язок між продавцем і покупцем, який міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, але в процесі митного оформлення декларантом не доведено відсутність впливу взаємозв`язку на ціну оцінюваного товару, оскільки додатково надано лише інвойс (рахунок придбання) №2023/503 від 12.12.2023 року, інші документи передбачені ч.4 ст. 53 МКУ до митного оформлення не надавались.

Підсумовуючи відповідач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем.

Враховуючи, що інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, встановив наступне.

04.01.2023 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН", як покупцем, та VINNTRUCK SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, як продавцем, укладено Контракт № 01/01/23, відповідно до якого продавець виконує по замовленню покупця підбір та продаж покупцеві засобів наземного транспорту, їх частин і обладнання, двигунів внутрішнього згорання, як нових, так і таких, що були у використанні, що іменуються в подальшому товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно з вказаним Контрактом його загальна вартість становить 500 000,00 Євро.

Пунктом 1.2 Контракту визначено, що відомості про товар обумовлюються в інвойсі на кожну партію товару.

Ціна за одиницю товару визначається в кожному конкретному випадку законним представником продавця і покупця та вказується в інвойсі на товар (пункт 3.2 Контракту).

Пунктом 4.3-4.4 контракту передбачено, що умови оплати: оплата на протязі 180 днів з моменту поставки товару (можлива передоплата), датою оплати вважається дата зарахування грошей на поточний рахунок продавця ).

На виконання даного контракту виставлено інвойс № FS/23/12/2 від 13.12.2023р. на суму 7900,00 Євро, товар тягач сідельний, марка MERCEDESBENZ, модель 1840LS, календарний рік виготовлення 2011, номер шасі НОМЕР_3 . Виставленням інвойсу визначено митну вартість товару за ціною договору.

В подальшому декларантом до Вінницької митниці була подана електронна митна декларація № 23UA401020070178U5, в якій митна вартість була визначена за ціною договору (контракту) на суму 7900,00 Євро.

До митної декларації позивач долучив: рахунок-фактура (інвойс) від 13.12.2023 № FS/23/12/2, контракт від 04.01.2023 № 01/01/23, свідоцтво про реєстрацію Т3 від 12.12.2023, довідка про транспортні витрати від 22.12.2023 № 2212/02, копія митної декларації країни відправлення № 23PL451010E1482618.

За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації та доданих до неї документів, митним органом прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.12.2023 № UA401020/2023/001870 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.12.2023 № UA401000/2023/000135/2.

Зокрема, рішенням встановлено, що в процесі митного оформлення з`ясовано, що до митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура від 13.12.2023 № FS/23/12/2, контракт від 04.01.2023 № 01/01/23, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 10.05.2011 № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 10.05.2021 № НОМЕР_2 , довідка про транспортні витрати від 22.12.2023 № 2212/02, копія митної декларації країни відправлення від 14.12.2023 № 23PL451010E1482618, інвойс (рахунок придбання) №2023/503 від 12.12.2023 року, CMR від 14.12.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ).

Згідно з п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Слід зазначити, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вказує в рішенні митний орган, до зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортноекспедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Більшість вищенаведених документів до митного оформлення не надано, відповідно не надано документи, що згідно до ч.1 та ч.2 ст.53 МКУ в обов`язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості. Таким чином, в рішенні зазначено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності/неточності та не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару. Крім того, в декларації митної вартості зазначений взаємозв`язок між продавцем і покупцем, який міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, але в процесі митного оформлення декларантом не доведено відсутність впливу взаємозв`язку на ціну оцінюваного товару, оскільки додатково надано лише інвойс (рахунок придбання) №2023/503 від 12.12.2023 року, інші документи передбачені ч.4 ст. 53 МКУ до митного оформлення не надавались.

В результаті порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів; - марка: MERCEDES-BENZ; - модель: 1840LS; - номер шасі: НОМЕР_3 ; - робочий об`єм циліндрів двигуна, см3: 11967; - потужність, кВт: 295; - календарний рік виготовлення: 2011; - модельний рік виготовлення: 2011; - дата першої реєстрації: 20.10.2011; - тип двигуна: дизельний…» з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, було встановлено, що задекларований заявлений рівень митної вартості не відповідає наявній в митного органу ціновій інформації.

В той же час на відкритих інтернет-ресурсах, які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, наявні пропозиції з продажу максимально схожих (марка, модель, тип кузова, рік виготовлення) сідлових тягачів за значно вищою вартістю, ніж заявлена декларантом.

З огляду на вищевикладене, митним органом в рішенні вказано на існування обґрунтованого сумніву достовірності задекларованої митної вартості.

Враховуючи вищезазначене та положення ч.2,3,4 ст.53 МКУ, 22.12.2023 декларанту були направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно з ч.2,3,4 ст. 53 МКУ.

Декларантом додатково надано інвойс від 12.12.2023 №2023/503 та листами від 25.12.2023 року були надіслані відповіді, що інші документи надаватись не будуть.

Відповідач в рішенні зазначає, що є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості" транспортного засобу відповідно до статті VII ГАТТ.

Відповідно до позиції відповідача, викладеної в рішенні, митний орган вважає, що декларантом подано не повний пакет документів, що в обов`язковому порядку має подаватись з метою підтвердження заявленої митної вартості, а використанні відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до п.п.2,3 ст. 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МК України) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62, 63 МК України) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Відповідач вказує в рішенні, що митна вартість буде визначена за резервним методом згідно з ст. 64 МК України. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 27.07.2023 № UA901030/2023/001131, за якою оформлено товар « 1. Вантажний тягач сідельний MERCEDES-BENZ б/в - 1 шт - марка MERCEDES-BENZ - модель:1829 LS/AXOR-R3 - ідентифікаційний номер т.з. (номер кузова, шасі): НОМЕР_4 - номер двигуна: нема даних - тип двигуна: дизельний - робочий об`єм циліндрів двигуна: 7201 см3 - номер шасі: т.з. кузовний; - категорія: N3 - такий, що був у використанні - календарний рік виготовлення: 21.12.2010 - модельний рік виготовлення: 2010 - дата першої реєстрації: 2408.2012 - потужність двигуна kW: 210 - загальна кількість місць включаючи водія: 2 - кількість дверей: 2 - колір синій - колісна формула: 4*2 - призначення: для перевезення вантажів по дорогах загального призначення - показник одометра: 743136 км - коробка передач: механічна - екологічний стандарт: євро 5 - не містить в своєму складі технічних засобів призначених для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами - торгівельна марка MERCEDES-BENZ - виробник DAIMLER AG, країна виробництва: DE та складає 13646 Євро. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 МКУкраїни він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

Позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товару з підстав його протиправності та необгрунтованості, тому просить скасувати таке рішення, а також скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, яка прийнята за наслідками цього рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Розділом VIII МК та главою 8 розділу ІІІ МК України врегульовано порядок заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів.

Згідно з ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст.52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Так, стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому варто наголосити, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.ч. 1,2, 5-8, 10 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати, понесені покупцем; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу (далі - АСМО «Інспектор»).

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

З наданих до суду доказів встановлено, що на підтвердження заявленої суми митної вартості до митної декларації долучено: рахунок-фактура (інвойс) від 13.12.2023 № FS/23/12/2, контракт від 04.01.2023 № 01/01/23, свідоцтво про реєстрацію Т3 від 12.12.2023, довідка про транспортні витрати від 22.12.2023 № 2212/02, копія митної декларації країни відправлення № 23PL451010E1482618.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення. на думку представника митного органу, слугував факт ненадання усіх необхідних документів, що є обов`язковим згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МКУ. Відповідач вважає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності/неточності та не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.

Щодо наведених доводів відповідача суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наявним в справі доказам, суд приходить до висновку, що позивачем було надано митному органу усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 по справі №140/804/19, від 11.06.2020 по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 по справі №820/231/16, від 31.03.2020, від 19.03.2020 по справі №808/4127/15).

Дослідивши наявні в справі докази та надавши їм оцінку, суд упевнився в тому, що зауваження митного органу по своїй суті носять формальний характер та окремо або у сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування митної вартості товару.

Крім того, вирішуючи спір по суті, судом також враховано долучений стороною позивача до позовної заяви Експертний висновок Вінницької Торгово-промислової палати України №0003 від 03.01.2024, яким підтверджено, що ціна на Товар (сідельний тягач, марка MERCEDESBENZ, модель 1840LS, календарний рік виготовлення 2011, номер шасі НОМЕР_3 ), поставлений покупцю згідно контракту № 01/01/23 від 04.01.2023 та фактурою № FS/23/12/2 від 13.12.2023, відповідає ціні продавця.

Відтак, враховуючи висновки суду щодо необґрунтованості доводів відповідача щодо встановлених ним розбіжностей, суд зазначає, що вказані відповідачем недоліки не впливають на митну вартість товару.

Відповідач також посилається на те, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару. Проте, такі доводи відповідача суд оцінює критично, позаяк чинне законодавство не забороняє відповідних взаємозв`язків між покупцем та продавцем товару.

Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/10075/23 від 31 жовтня 2023 року.

Крім того, твердження відповідача про вплив даної обставини на визначення декларантом митної вартості товару ґрунтуються виключно на припущеннях митного органу, без наведення належних та допустимих доказів.

Підсумовуючи викладене, а також з огляду на те, що розмір транспортних витрат, понесених позивачем під час перевезення оцінюваного товару, підтверджується документально, суд дійшов висновку про відсутності у митного органу підстав вважати непідтвердженими числові значення складових митної вартості.

З приводу обраного відповідачем методу визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем на митну територію України, суд враховує наступне.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 (справа № 200/6521/20-а) зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проаналізувавши обставини, що встановлені у цій справі суд зазначає, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи, які були подані під час митного оформлення, містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

При цьому не наведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару (постанова Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17).

В контексті спірного питання, суд вважає за необхідне застосувати правові позиції, що зазначені в постановах від 24.11.2021 у справі №9520/11059/2020 та від 25.02.2020 по справі №260/718/19, в яких Верховний Суд звернув увагу на тому, що крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Всупереч вказаному вище, відповідачем не наведено обґрунтованих пояснень щодо зроблених коригувань.

Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку суд доходить висновку, що позивачем разом із митною декларацією № 23UA40102006035U0 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які зіслався відповідач, спростовуються дослідженими судом доказами.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, а відтак вказує на протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару від 25.12.2023 № UA401000/2023/000135/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.12.2023 № UA401020/2023/001870.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 6551,35 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 25.12.2023 № UA401000/2023/000135/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.12.2023 № UA401020/2023/001870.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 6551,35 грн. (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят одна гривня 35 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" (Миргородського, 78,Вінниця,Вінницька область,21037 РНОКПП 41880129)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17,м. Вінниця,Вінницька область,21034 код ЄДРПОУ 43997544)

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua