Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №640/16674/20 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 листопада 2026 р. Справа № 640/16674/20

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов`язання здійснити корегування облікових даних інформаційної системи органів Пенсійного фонду України (картці особового рахунку платника) в частині погашення (зменшення) нарахованої заборгованості зі сплати внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 403270,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю заборгованості та невиконанням судових рішень, які є підставою для відповідного корегування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2020 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

На підставі п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 року № 2825-IX (в редакції Закону № 3863-IX від 16.07.2024 року) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/16674/20 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 року справу передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Альчуку М.П.

Ухвалою від 12.03.2025 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Також даною ухвалою запропоновано учасникам справи подати до суду додаткові пояснення щодо актуальності предмета спору та/або заяву у разі зміни фактичних обставин, а також в разі врегулювання спору між сторонами.

Представником позивача Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві до суду подані додаткові пояснення, зміст яких повністю відтворює підстави позову, та додатково наголошено, що органи Пенсійного фонду України до цього часу не виконали судові рішення та не здійснити коригування облікових даних позивача в інформаційній системі органів Пенсійного фонду України з страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві у встановлений судом строк без поважних причин відзиву на позовну заяву не подано, що в розумінні ч. 4 ст. 159 КАС України може кваліфікуватися судом як визнання позову, а також в силу ч. 6 ст. 162 КАС України є підставою для вирішення справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва в період з 24.09.2007 року по 25.10.2007 року в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в місті Києві проведено перевірку щодо правильності обчислення повноти нарахування та своєчасної сплати страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За результатами перевірки, Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва 25.10.2007 року складено акт перевірки № 3566, на підставі якого 08.11.2007 року прийняте рішення № 2309 "Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків", яким до позивача за порушення та на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовано фінансові санкції у розмірі 469940,99 грн.

Не погоджуючись із цим рішенням, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про його скасування.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2008 року у справі № 10/485, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2009 року, рішення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 08.11.2007 року № 2309 визнане протиправним та скасоване.

В подальшому, до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві надійшло рішення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва № 1089 від 22.10.2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 року у справі № 826/17669/13-а, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2014 року, за адміністративним позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, рішення № 1089 від 22.10.2013 року визнано протиправним та скасовано.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2014 року скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2014 року та змінено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 826/17669/13-а в частині мотивів задоволення позовних вимог. В іншій частині постанову залишено без змін.

В червні 2016 році Управлінням Пенсійного фонду України у Печерському районі міста Києва до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві направлено вимогу про сплату боргу від 01.06.2016 року № Ю-12 в сумі 403504,35 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2017 року у справі № 826/16247/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 року, цю вимогу про сплату боргу скасовано.

У червні, грудні 2019 року та березні 2020 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві зверталося до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із листами № 6-1192/19 від 07.06.2019 року, № 6М247-19-411/19 від 23.12.2019 року та № 6-611/20 від 27.03.2020 року щодо відсутності заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та необхідності зарахування страхового стажу працівників апаратів та суддів районних судів міста Києва, а також працівників Територіального управління, періоду роботи у листопаді та грудні 2010 року.

Листами від 05.02.2020 року та від 16.04.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовилося зарахувати страховий стаж у зв`язку із наявністю чинного акту перевірки № 3566 від 25.10.2007 року на наявності недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 403270,36 грн.

Не погоджуючись з бездіяльністю органу пенсійного фонду, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, які справляються з платників згідно з Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", сум штрафних санкцій та пені, що застосовуються до підприємств, установ, організацій та громадян відповідно до чинного законодавства, встановлювалися Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 19.01.2002 року № 2-4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1.03.2002 року за № 212/6500 (чинній до 01.01.2011 року).

Згідно п. 1.2. цього Порядку облік надходження платежів ведеться спеціалістами відділу (підвідділу) надходження доходів районних (міських) відділів (управлінь) відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством щодо справляння платежів до Пенсійного фонду України. Відповідальні працівники, що ведуть облік надходження платежів, визначаються наказом начальника районного (міського) відділу (управління).

Проведення операцій з обліку платежів спеціалістом відділу (підвідділу) надходження доходів здійснюється в автоматичному режимі в хронологічному порядку за датами здійснення операцій на підставі відповідних документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до Пенсійного фонду України на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки для суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднань, бюджетних, громадських та інших установ й організацій, об`єднань громадян та інших юридичних осіб, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податків, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, для фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб`єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов`язаною з одержанням доходу. (п. 3.1. Порядку).

Картки особових рахунків відкриваються відповідальним працівником відділу (підвідділу) надходження доходів (який у межах своїх функціональних обов`язків повинен відкрити особові рахунки) не пізніше першого робочого дня, наступного за днем одержання від відповідального працівника (призначеного наказом начальника відділу (управління) відповідальним за реєстрацію платників) справи платника, взятого на облік (п. 3.2. Порядку).

Згідно із п. 4.1. Порядку нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:

зобов`язання, самостійно визначені платником;

зобов`язання, нараховані (зменшені, списані) органом Пенсійного фонду України;

штрафні санкції;

пеня;

розстрочені суми збору при розірвані договору розстрочення.

З 01.01.2011 року вступив в силу та діє Порядок обліку сум, які сплачуються/підлягають сплаті на рахунки Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року № 21-2, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 988/18283.

Цим Порядком установлюється механізм обліку надходження сум внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі за договорами про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - договори про добровільну сплату), сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - платники), сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів, благодійних пожертв юридичних та фізичних осіб (п. 1.2. Порядку).

Облік надходження сум платежів ведеться працівниками структурних підрозділів з питань забезпечення наповнення бюджету головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи Пенсійного фонду), крім надходження сум внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачених згідно з договорами про добровільну сплату, та благодійних пожертв юридичних та фізичних осіб, облік яких здійснюється працівниками структурного підрозділу Пенсійного фонду України, відповідального за облік цих платежів.

Проведення операцій з обліку сум платежів здійснюється в автоматичному режимі у хронологічному порядку за датами здійснення платіжних операцій на підставі документів, які їх підтверджують (п. 1.3. Порядку).

Згідно п. п. 2.1., 2.2. розділу II Порядку для ведення обліку сум платежів підрозділи наповнення бюджету одержують документи від Державного казначейства України та його органів, платників, банків та інших органів відповідно до чинного законодавства України.

Документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками, до карток особових рахунків платників, є:

а) самостійно визначені платником:

звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01.01.2011 року;

звіти щодо сум нарахованого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування;

б) розраховані відповідним органом Пенсійного фонду:

вимога про сплату недоїмки;

рішення органу Пенсійного фонду про застосування штрафів та пені;

рішення про скасування або зміну раніше прийнятого рішення про нарахування сум штрафів та пені або вимоги про сплату недоїмки внаслідок їх оскарження до органів Пенсійного фонду у встановленому порядку;

розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій;

повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів;

в) рішення судів, що набрали законної сили, про визнання недійсним відповідного рішення органу Пенсійного фонду про застосування штрафів, пені, вимоги про сплату недоїмки, скасування раніше нарахованих сум платежів;

г) документи, що свідчать про оскарження рішення про застосування штрафів, пені, вимоги про сплату недоїмки до відповідних органів Пенсійного фонду у встановленому порядку:

заява (скарга) платника про перегляд рішення органу Пенсійного фонду;

рішення органу Пенсійного фонду про повне (часткове) задоволення скарги платника;

рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги платника;

ґ) документи, що свідчать про оскарження рішення органу Пенсійного фонду в суді;

д) документи, які засвідчують початок або припинення процедур до платника, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів автоматично формуються картки особових рахунків платників на підставі документів, зазначених у розділі II цього Порядку (п. 3.1. Порядку).

Аналіз викладених норм дає суду підстави для висновку про те, що рішення судів, що набрали законної сили, описані судом у мотивувальній частині цього судового рішення, якими неодноразово визнавалися протиправними та скасовувалися рішення органу Пенсійного фонду про застосування до позивача фінансових санкцій за донарахування своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, вимоги про сплату боргу в сумі 403504,35 грн, а також наявні в розпорядженні органів Пенсійного фонду документи, що свідчать про оскарження цих рішень органу Пенсійного фонду в суді, є підставою для корегування облікових даних інформаційної системи органів Пенсійного фонду України (картці особового рахунку платника) в частині погашення (зменшення) нарахованої заборгованості зі сплати внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 403270,36 грн.

У цій справі відмова органу Пенсійного фонду здійснити відповідне корегування (виключення) фактично пов`язана із даними акту перевірки достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування позивача № 3566 від 25.10.2007 року та.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що акт перевірки не породжує обов`язкових юридичних наслідків, оскільки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства відповідним суб`єктом та, відповідно, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Визнаючи протиправними та скасовуючи рішення органу Пенсійного фонду від 08.11.2007 року № 2309, від 22.10.2013 року № 1089 та вимогу про сплату боргу від 01.06.2016 року № Ю-12, суди підтвердили відсутність заборгованості Територіально управління Державної судової адміністрації України в місті Києві зі сплати внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 403270,36 грн.

Відтак посилання органу Пенсійного фонду на акт перевірки та дані картки особового рахунку позивача як на єдиний доказ, що підтверджує факт наявної заборгованості у позивача, за відсутності підтвердження відповідним рішенням суб`єкта владних повноважень, є протиправними.

Також, відмовляючи позивачу у погашенні (зменшенню) нарахованої заборгованості, відповідач порушує принципи рівності перед законом та пропорційності, які визначені ст. 2 КАС України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод задекларовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд зазначає, що способи захисту права визначені як передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 року у справі № 480/4737/19 та від 08.02.2022 року у справі № 160/6762/21 сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання.

Всі ці складові можна охопити єдиним терміном ефективне правосуддя, що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Європейський Суд з прав людини у рішенні Пантелеєнко проти України (заява № 11901/02, п. 77) з посиланням на ст. 13 Конвенції зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У постановах від 11.02.2020 року у справі № 0940/2394/18, від 04.09.2021 року у справі № 320/5007/20, від 14.09.2021 року у справі № 320/5007/20 та від 23.12.2021 року у справі №480/4737/19 Верховний Суд вказав, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Подібний підхід викладений Верховним Судом також і у постановах від 11.02.2020 року у справі № 0940/2394/18, від 04.09.2021 року у справі № 320/5007/20, від 14.09.2021 року у справі № 320/5007/20 та від 23.12.2021 року у справі №480/4737/19, де суд вказав, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналізуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити коригування облікових даних інформаційної системи органів Пенсійного фонду України (картки особового рахунку платника) щодо Територіально управління Державної судової адміністрації України в місті Києві шляхом погашення/зменшення нарахованої заборгованості зі сплати страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 403270,36 грн.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 26268059) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про зобов`язання вчинити дії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити коригування облікових даних інформаційної системи органів Пенсійного фонду України (картки особового рахунку платника) щодо Територіально управління Державної судової адміністрації України в місті Києві шляхом погашення/зменшення нарахованої заборгованості зі сплати страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 403270,36 грн.

Стягнути на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Максим АЛЬЧУК