Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/2846/26) — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/2846/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Комершіал" < Текст >

до1. Торгівельно-комерційного товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" 3-ті особи на стороні ТК ТОВ ІІ "Харків-Москва": Дукер Лариса Олексіївна (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); ФОП Осауленко Артем Володимирович

провизнання недійсними правочинів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Фірма "Харків-Москва", яка розглядається суддею Міньковським С.В.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Комершіал" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" та ТОВ "Олівіт", в якій просить суд:

- визнати недійсним правочин щодо погашення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (код ЄДРПОУ 30429969) у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство, вчинений 23.07.2026 від імені Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ 14344275) шляхом сплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" грошових коштів у розмірі 94 361,81 грн згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 57305105 від 23.07.2026;

- визнати недійсним правочин щодо погашення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (код ЄДРПОУ 30429969) у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство, вчинений 23.07.2026 Торгівельно-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ 14344275) шляхом сплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" грошових коштів у розмірі 200,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 6 від 23.07.2026.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (код ЄДРПОУ 30429969) на користь Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ 14344275) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 94 561,81 грн;

- судові витрати у справі покласти на Відповідача-1, стягнувши з Торгівельно- комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ 14344275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Комершіал" (код ЄДРПОУ 41654415) сплачений судовий збір у розмірі 7987,20 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.08.2026 позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2846/26 від 11.08.2026) передана на розгляд судді Міньковському С.В.

Ухвалою суду від 17.08.206 року позовну заяву залишено без руху.

31.08.2026 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, разом із клопотанням про залучення третіх осіб, в якому останній просить залучити до участі у справі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), фізичну особу-підприємця Осауленка Артема Володимировича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), арбітражного керуючого (розпорядника майна) Венську Оксану Олександрівну (РНОКПП НОМЕР_3 , а/с 162, м. Дніпро, 49000), як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача-1 - Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва".

Ухвалою від 07.09.2026 господарський суд прийняв позовну заяви до розгляду; відкрив провадження у справі №№922/3921/21 (922/1371/22) (922/2846/26); постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва": Дукер Ларису Олексіївну (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), фізичну особу-підприємця Осауленка Артема Володимировича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ); встановив відповідачам згідно зі ст. 250, 251 ГПК України строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу.

Цією ж ухвалою суд встановив позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України строк 5 календарних днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив з доказами її надсилання (надання) відповідачу та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1, відповідно до ст.168 Господарського процесуального кодексу України, встановлено строк на подання до суду письмових пояснень щодо позову з дня вручення даної ухвали - 10 календарних днів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ.

Позивач просить визнати недійсними правочин щодо погашення грошових вимог ТОВ "Олівіт" (код ЄДРПОУ 30429969) у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство, вчинений 23.07.2026 від імені Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ 14344275) шляхом сплати на користь ТОВ "Олівіт" грошових коштів у розмірі 94 361,81 грн згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 57305105 від 23.07.2026, а також визнати недійсним правочин щодо погашення грошових вимог ТОВ "Олівіт" у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство, вчинений 23.07.2026 Торгівельнокомерційним товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ 14344275) шляхом сплати на користь ТОВ "Олівіт" грошових коштів у розмірі 200,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 6 від 23.07.2026, стягнути з ТОВ "Олівіт" на користь Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ 14344275) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 94 561,81 грн. Позивач вказує, що правочин із перерахування коштів відповідачем як боржником у справі про банкрутство порушує права позивача як конкурсного кредитора на отримання виконання власних вимог в повному обсязі.

Від 1- го відповідача - Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2022 вказана заборгованість ініціюючого кредитора ТОВ "Олівіт" визнана в повному обсязі. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2026 року по справі №922/3921/21(922/1371/22) заяву ТОВ "Трейдінг Комершіал" (за вх. №10610 від 04.05.2026) задоволено; замінено кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (код ЄДРПОУ 30429969, адреса: Україна, 61082, Харківська обл., м. Харків, вул. Високогірна, буд. 2А) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Комершіал" (код 41654415, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 41, офіс 304), в сумі кредиторських вимог, які затверджені ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 по справі №922/3921/21(922/1371/22) на загальну суму 750 120,43 грн, яка складається з: 689 483,65 грн - основного боргу, 55 819,84 грн - пені, 4816,94 грн - 3% річних.

Вказана ухвала від 10.06.2026 була оскаржена, як така, із якою не погодився ані боржник, ані уповноважена особа засновників. Під час перебування оскаржуваної ухвали на перегляді судом апеляційної інстанції, боржник обгрунтовано вважав, що питання про заміну кредитора у справі про банкрутство в частині кредиторських вимог не є таким, що вирішено остаточно, окрім кредиторських вимог ТОВ "Олівіт" в розмірі 94 561,81 грн.

Разом із тим, до завершення апеляційного провадження із перегляду ухвали від 10.06.2026 сплатило 27.07.2026 на користь ТОВ "Олівіт" 94 561,81 грн.

Таким чином, відповідач зазначає, що доводи позовної заяви відносно безпідставності сплати грошових коштів на користь ТОВ "Олівіт" не відповідають дійсності, ТОВ "Олівіт" є конкурсним кредитором у справі про банкрутство, відтак ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" як боржник у справі про банкрутство було зобов`язано право сплатити вказану суму заборгованості..

Представник позивача надав відповідь на відзив, зі змісту якого вбачається, що позивач заперечує проти доводів відповідача - 1, та вважає їх безпідставними, зазначає, що відповідач - 1 не спростовує обставин здійснення платежу 23.07.2026 на користь ТОВ "Олівіт" ( відповідач 2) у загальному розмірі 94561,81 грн за наявності непогашених вимог інших конкурсних кредиторів та під час дії мораторію.

На думку позивача, зазначені платежі здійсненні з порушенням вимог ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки задоволення вимог одного конкурсного кредитора відбулось без одночасного погашення вимог усіх конкурсних кредиторів у порядку, передбаченому ч.7 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства.

Позивач також наголошує, що фактичне призначення платежів свідчить про погашення вимог ТОВ "Олівіт" (відповідача-2), включених до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, тоді як обидва платежі здійснено з призначенням "погашення боргу за рішенням суду по справі № 910/11651/19, без ПДВ. Платіж не підлягає мораторію". Проте структура вимог ТОВ "Олівіт" за реєстром цьому призначенню не відповідає. Із 94561,81 грн лише 11251,81 грн становить судовий збір, стягнутий рішенням у справі № 910/11651/19 і віднесений до четвертої черги. Решта 83310,00 грн, а саме 24 810,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 58500,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого, є вимогами першої черги, що виникли виключно у справі про банкрутство і з рішенням у справі № 910/11651/19 не пов`язані.

Крім того, позивач стверджує, що право вимоги перейшло до нього до здійснення спірних платежів, а ухвала від 10.06.2026 лише констатувала процесуальне правонаступництво у справі про банкрутство і набрала законної сили з моменту оголошення, а постанова апеляційного суду від 28.07.2026 залишила її без змін, не змінивши правового становища позивача.

Разом із тим, позивач заперечує доводи відповідача-1 щодо неефективності обраного способу захисту, відсутності у позивача права на оспорювання спірних правовідносин та зловживання процесуальними правами. Вважає, що як конкурсний кредитор наділений правом оспорювати правочини боржника відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ, і не залежить від волі боржника, а відповідачами у справі правильно визначено обидві сторони оспорюваних правочинів.

Треті особі ОСОБА_1 та ФОП Осауленка А. В.письмові відзиви та заяви із запереченнями на позов не надали.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи на адресу суду не надходило.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи (ч. 6 ст. 233 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи на надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) відкрито провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (далі – боржник, відповідач-1), визнано вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Олівіт" у загальному розмірі 844 682,24 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Венську О.О. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвала набрала законної сили та залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 і постановою Верховного Суду від 23.05.2023.

Постановою Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 визнано Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (адреса: 63030, Харківська обл., Валківський район, село Шарівка, код ЄДРПОУ 14344275) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" арбітражну керуючу Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво № 174 від 24.04.13, адреса: 49000, м. Дніпро, а/с 162), здійснено публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом на веб-сайті Судової влади України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" задоволено; апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" Дукер Лариси Олексіївни задоволено; постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) скасовано; постановлено справу №922/3921/21 (922/1371/22) передати до Господарського суду Харківської області на стадію розпорядження майном боржника.

Постановою Верховного Суду від 18.11.2025 касаційну скаргу арбітражної керуючої Венської О.О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 залишено без змін.

Ухвалою суду від 02.03.2026 справу №922/3921/21 (922/1371/22) призначено до розгляду в підсумковому судовому засіданні на стадії розпорядження майном.

Як вбачається з матеріали справи, 19.08.2022 між ТОВ "Олівіт" (Кредитор) та ТОВ "Трейдінг Комершіал" (ідентифікаційний код юридичної особи 41654415, місцезнаходження: 01135, місто Київ, вулиця В`ячеслава Чорновола, будинок 41, офіс 304) - (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення прав вимоги №11 (далі Договір), відповідно до положень якого, Кредитор відступає Новому кредитору Право вимоги за Контрактом поставки обладнання №1405/2018 від 14 травня 2018 року, укладеним між постачальником – Товариством з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (ідентифікаційний код юридичної особи 30429969; місцезнаходження: 61082, Харківська обл., місто Харків, вул. Високогірна, будинок 2А), Товариством з обмеженою відповідальністю "Айленд" (ідентифікаційний код юридичної особи 33066943) та покупцем – Торгівельно-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (ідентифікаційний код юридичної особи 00377532).

Право вимоги включає в себе всі існуючі права вимоги виконання грошового зобов`язання, які належать кредитору на підставі контракту, та які виникли в результаті розгляду позову кредитора до боржника у справі №910/11651/19 та стягнуті Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2021 року, що набрало законної сили згідно Постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 року.

У подальшому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2026 у справі 922/3921/21 (922/1371/22) замінено кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (код ЄДРПОУ 30429969, адреса: Україна, 61082, Харківська обл., м. Харків, вул. Високогірна, буд. 2А) по справі про визнання банкрутом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків–Москва" (63030, Харківська обл., Валківський р-н, с. Шарівка, ідентифікаційний код 14344275), його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Комершіал" (код 41654415, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 41, офіс 304), в сумі кредиторських вимог, які затверджені ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 в цій справі на загальну суму 750 120,43 грн, яка складається з: 689 483,65 грн - основного боргу, 55 819,84 грн - пені, 4816,94 грн - 3% річних.

Предметом спору є вимоги ТОВ "Трейдінг Комершіал" про визнання недійсними платежів (одностороних правочинів), здійснених відповідачем - 1 23.07.2026 на користь ТОВ "Олівіт" на загальну суму 94561,81 грн та застосування наслідків недійсності таких правочинів та стягнення зазначеної суми на користь позивача.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що спірні платежі були здійснені під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а отже на його думку суперечать статті 41 Кодексу України з питань банкрутства та порушують права кредиторів боржника.

ВИСНОВОК СУДУ.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд керується наступним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій (ч.3 ст.41 Кодексу).

Водночас, ч.5 зазначеної статті визначені випадки, коли дія мораторію не поширюється, зокрема, дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Також, ч.7 ст. 41 Кодексу визначено, що боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені).

Отже, законодавець допускає можливість погашення вимог кредиторів боржником у процедурі розпорядження майном, але за умови - одночасного задоволення усіх вимог кредиторів, внесених до реєстру вимог кредиторів.

Наразі справа № 922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" перебуває на стадії розпорядження майном.

Як встановлено судом, Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" здійснило відповідні платежі на погашення вимог кредиторів, внесених до реєстру вимог кредиторів боржника, що підтверджується:

- платіжною інструкцією №8 від 14.08.2026 на суму 506056,00 грн, отримувач: ФОП Осауленко Артем Володимирович, призначення платежу: Погашення боргу за рішенням суду від 11.11.2025 року по справі № 922/3921/21(922/1371/22), без ПДВ;

- платіжною інструкцією №9 від 18.08.2026 на суму 750100,00 грн, платіжна інструкція №7 від 03.08.2026 на суму 20,43 грн, отримувач: ТОВ "Трейдінг Комершіал", призначення платежу: Погашення боргу за рішенням суду від 10.06.2026 року по справі № 922/3921/21(922/1371/21). Платіж не підлягає мораторію, без ПДВ;

- платіжною інструкцією №6 від 23.07.2026 на суму 200,00 грн, отримувач: ТОВ "Олівіт", призначення платежу: погашення боргу за рішенням суду по справі № 910/11651/19, без ПДВ.;

- квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №57305105 від 23.07.2026 на суму 94362,00 грн, отримувач: ТОВ "Олівіт", призначення платежу: Погашення боргу за рішенням суду по справі № 910/11651/19.

Разом із тим, як вбачається з реєстру вимог кредиторів загальний розмір визнаних судом вимог кредиторів становить 1350738,24 грн, з яких вимоги ТОВ "Олівіт" - 94 561,81 грн, з яких 83 310,00 грн перша черга (24 810,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 58 500,00 грн авансування витрат арбітражного керуючого) і 11 251,81 грн - четверта черга (судовий збір, стягнутий рішенням у справі № 910/11651/19), вимоги ТОВ "Трейдінг Комершіал" - 750120,43 грн четверта черга, вимоги ФОП Осауленко А.В. - 506 056,00 грн, з яких 500 000,00 грн четверта черга і 6 056,00 грн - перша черга.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, враховуючи здійсненні боржником платежі на погашення вимог кредиторів, суд дійшов висновку, що станом на день ухвалення даного судового рішення, вимоги які включені до реєстру вимог кредиторів відповідача -1 є погашеними.

Сам по собі факт здійснення платежів в період дії мораторію, так само як і незгода позивача з порядком задоволення вимог іншого кредитора не звільняє позивача від обов`язку довести, яким чином відповідні дії порушили саме його права чи законні інтереси, та яким чином визнання правочину недійсним забезпечить їх реальне поновлення.

Обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкурсу. Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети, визначної законодавством про банкрутство, яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності.

Легітимною метою процедури банкрутства є саме задоволення вимог кредиторів, а тому погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів є таким, що здійснено у відповідності до норм чинного законодавства, і у суду відсутні правові підстави для неврахування факту такого погашення.

З системного аналізу статей 44, 48, 50, 58, 59 КУзПБ вбачається, що об`єктом процедури банкрутства (неплатоспроможності) є пасив (борги) боржника, погашення якого і відбувається в процедурах банкрутства. Саме наявність/відсутність боргу є підставою як для відкриття, так і закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Відсутність пасиву не дає право суду для подальшого руху справи, оскільки неможливо без наявності пасиву боржника перейти до наступної судової процедури в справі про банкрутство (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 910/929/21).

Отже встановлений судом факт погашення всіх вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів боржника, має істотне значення для оцінки доводів позивача щодо порушення його прав оспорюваним правочином та ефективності обраного ним способу захисту.

Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду позивача з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом відповідно до приписів ст.162 ГПК України (позовна заява), в якому самостійно визначає, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим та ефективним.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли, по-перше: він забезпечуватиме поновлення порушеного права заявника, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію, по-друге: ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права, виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи. Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Тобто, рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно, ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим; вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29), від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц (пункт 62), від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22, пункт 22)).

Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).

Разом з тим, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

З урахуванням викладеного, на переконання суду, позивачем не було доведено та обґрунтовано, яким чином визнання вищевказаних оспорювальних правочинів недійcним та стягнення грошових коштів з відповідача-2 ( ТОВ "Олівіт")у розмірі 94 561,81 грн. забезпечить поновлення майнових прав позивача, зокрема: з урахуванням того , що його грошові вимоги повністю погашені в межах справи про банкрутство Торгівельно-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (відповідач-1) справа № 922/3921/21 ( 922/1371/21) на підставі інструкцією №9 від 18.08.2026 на суму 750100,00 грн, платіжна інструкція №7 від 03.08.2026 на суму 20,43 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.

За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним є: наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Суд також бере до уваги, що сам факт задоволення вимог одного кредитора раніше за вимоги іншого, якщо позивач вважає такий порядок неправомірним, має оцінюватись з урахуванням конкретних обставин здійснення платежів у справі про банкрутство, правового режиму відповідних вимог та наслідків таких дій для майнових прав позивача (кредитора у справі про банкрутство).

Отже, на думку суду, позивач не довів, що оспорювані дії боржника (відповідача -1) спричинили зменшення обсягу належних позивачу вимог, позбавив позивача можливості отримати задоволення таких грошових вимог або іншим чином зумовив порушення його особистих майнових прав в межах справи про банкрутство ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" , яке може бути усунуте саме лише шляхом визнання правочинів, у вигляді квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки, недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем у справі не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують недійсність оспорюваного правочину, а заявлені позивачем вимоги про стягнення грошових коштів є похідною вимогою.

За правилами пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у разі відмови у задоволенні позовних вимог покладається на позивача.

Таким чином, з огляду на відмову у задоволенні даних позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 987,20 грн слід покласти на позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Комершіал"

Керуючись статтями 13, 14, 73-74, 76-77, 86, 129, 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Рішення направити учасникам справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "04" листопада 2026 р.

СуддяС.В. Міньковський