Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №473/5950/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5950/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"05" листопада 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., секретар судових засідань Нікітченко М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №799215 від 17.10.2026 року поліцейським, який його склав, зазначено, що: «17.10.2026 року близько 09:37 год. за адресою м.Вознесенськ по вул.80-ї Штурмової бригади (колишня Матросова), біля буд. 91 водій ОСОБА_1 керував т.з. Chery Jaggi д.н.з. НОМЕР_2 ,з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6810 ARAM2263 та в закладі охорони здоров`я КП «КНП ВБЛ» ВМР водій ОСОБА_1 відмовився».

Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як порушення вимог п.2.5 ПДР та за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 викликався до суду рекомендованим листом за адресою, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, та згідно із поштовим повідомленням не вручено з причин, що від суду не залежать, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

Номеру телефону чи заяви про отримання судового виклику у формі смс-повідомлення до протоколу поліцією не надано, тому суд вичерпав всі можливі способи виклику ОСОБА_1 до суду за даними, що надані під час направлення матеріалів до суду.

Щодо не вручення особі рекомендованого листа, то суд враховує, що надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду. Такий висновок Касаційний господарський суд Верховного Суду виклав у постанові від 18 березня 2021 року за справою № 911/3142/19, переглядаючи відмову поновити пропущений строк апеляційного оскарження. КГС ВС зазначив, що близьку за змістом правову позицію про належне повідомлення викладено в постановах: Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17; КГС ВС від 27.11.2019 у справі № 913/879/17; КГС ВС від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19; КГС ВС від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

При цьому суд враховує, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Окрім того, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце слухання справи рекомендованим листом, також на офіційному сайті Судової влади України дата та місце розгляду справи були вказані одразу після призначення справи до розгляду в судовому засіданні.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Про причини неприбуття суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення слухання справи до суду не подав. Тому відповідно до ст.268 КУпАП справу було розглянуто у відсутності ОСОБА_1 .

На підставі матеріалів провадження судом встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №799215 від 17.10.2026 року до матеріалів справи долучено направлення на медичний огляд водія від 17.10.2026 року, в якому є відмітка про відмову водія від освідування у медичному закладі та копію постанови серія ЕНА №8062243 від 17.10.2026 року про накладення стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.

В судовому засіданні також було оглянуто відеозаписи, зроблені співробітниками поліції. Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

На диску, що надано поліцейськими до протоколу, міститься відеофайли, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинка поліцією за порушення ПДР, а також те, що за наявності ознак сп`яніння водієві було запропоновано пройти освідування на місці та в лікарні, проте ОСОБА_1 відмовився, вказав, що вживав алкоголь.

Після чого поліцейські оформлюють матеріали провадження.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд враховує, що нею передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. У ході здійснення судом провадження за ч.1 ст.130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) – ПДР не містять. Згідно із ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 ознаки стану алкогольного сп`яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 . З огляду на досліджені докази суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи суспільну небезпеку правопорушень та їх характер, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, 268, 280, 283-285 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, вдохід держави. Рахунок: UA438999980313010149000014001, Отримувач: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, який підлягає сплаті не пізніше, як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст.308 КУпАП в разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, яким стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Копію постанови направити ОСОБА_1 , оскільки справу було розглянуто у його відсутності.

Роз`яснити особі, яка притягується до відповідальності, що оригінали платіжних документів про сплату штрафу та судового збору мають бути надані до суду, який виніс постанову (кабінет 20).

Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.Б.Зубар