Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №469/603/26 — Березанський районний суд Миколаївської області

05.11.2026 Справа № 469/603/26

2/469/818/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніт Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ “Юніт Капітал” 25 травня 2026 року через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 810742192 від 17 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” та відповідачем, на загальну суму 98432,35 грн., у тому числі за тілом кредиту - 32740,00 грн., за відсотками - 63727,95 грн., право вимоги за яким на підставі ряду договорів факторингу перейшло до позивача, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором. Просив також стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.

08 червня 2026 року суд відкрив провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження 08 червня 2026 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документа до електронного кабінету позивача та його представника.

Поштове відправлення з копією ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 04 липня 2026 року, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення; відзив на позовну заяву не надав.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Суд на підставі ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи суд встановив, що 17 квітня 2025 року первісний кредитор ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” та відповідач уклали договір кредитної лінії № № 810742192 , який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UJTW (а.с.12-23).

Згідно з п.2.1. укладеного договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у формі вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у кредит.

Відповідно п. 2.2. Договору загальний розмір кредиту становить 10000,00 грн.; кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту, 17 квітня 2025 року (п.2.3. Договору). Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених договором (п.2.4. Договору).

Дисконтний період користування кредитом складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п.3.1. Договору)

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2100,00 грн. (п.3.3 Договору).

Кожен окремий транш за договором надається позичальнику шляхом кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-2884 (п.5.1 договору).

Позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може отримати черговий транш в межах визначеного кредитодавцем максимально доступного позичальнику розміру кредиту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення суми кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші (п.6.1. Договору).

Рекомендованою датою дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування – 17 травня 2025 року; у разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду (п.7.1 Договору). У обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 Договру; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору в порядку, передаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 Договору (п.7.2 Договору).

Кінцева дата повернення кредиту – 17 травня 2030 року (п.7.3. Договору).

Розмір відсотків за користування кредитними коштами та порядок їх оплати залежно від обраної моделі поведінки позичальника передбачено розділом 8 Договору.

Базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, що становить 357,70% річних (п.8.3. Договору); тип процентної ставки - фіксована.

Пунктами 8.4. та 8.5. Договору передбачено комісію за надання кредиту, яка складає 600,00 грн., та нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за договором; у випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу.

За період з 17 квітня 2025 року по 17 травня 2025 року кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 28,57% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,70% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 255,50% річних (п.8.7.1 Договору).

У разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору (п.9.1.1.7. договору).

За порушення позичальником будь-якого з платежів, передбачених цим договором, на 14 і більше календарних днів, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника, на дату, у яку платіж мав бути сплаченим (п.12.3 договору).

У п.12.4 договору сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70% річних.

До позовної заяви позивачем долучено Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем 17 квітня 2025 року одноразовим ідентифікатором 4867 (а.с.10-11), Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога” (а.с.24-28).

05 лютого 2026 року ТОВ “Юніт Капітал” надіслало на адресу відповідача повідомлення про дострокове розірвання договору та необхідність оплати всієї суми заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору (а.с.24).

Таким чином позивач, виконавши передбачені п. 9.1.1.7 кредитного договору та ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» вимоги, змінив строк кредитування та набув право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом в цілому.

ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” свої зобов`язання з надання кредиту виконало повністю, що підтверджується копією платіжного доручення ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” від 17 квітня 2025 року, за даними якого 17 квітня 2025 року на ім`я ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , на платіжну картку № НОМЕР_2 хх-хххх-2884 перераховані кошти у сумі 10000,00 грн. згідно з договором № 810742192 від 17 квітня 2025 року (а.с.44).

Копіями платіжних доручень ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” також підтверджується перерахування коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 хх-хххх-2884: 23 квітня у сумі 8000,00 грн., 25 квітня 2025 року у сумі 10500,00 грн., 04 червня 2025 року у сумі 4240,00 грн. (а.с.44 на зв. - 45).

У порядку витребування доказів суд отримав відомості АТ "Універсал Банк" про емітування на ім"я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , картки № НОМЕР_3 та про рух коштів за вказаною карткою, зокрема, про надходження 17 квітня 2025 року коштів в сумі 10000,00 грн., 23 квітня 2025 року - в сумі 8000,00 грн., 25 квітня 2025 року - в сумі 10500,00 грн., 04 червня 2025 року - в сумі 4240,00 грн. (а.с.89-90, 92-93).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що сторони з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самой якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549/552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” повністю виконало взяті на себе зобов`язання перед позичальником ОСОБА_1 шляхом надання кредиту у загальному розмірі 32740,00 грн. на зазначену у кредитному договорі банківську картку відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 18 березня 2026 року його заборгованість за тілом кредиту становить 32740 грн., за процентами за користування кредитом - 63727,95 грн., комісія за надання кредиту - 1964,40 грн. (а.с.67-69).

За змістом п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

22 липня 2025 року між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” та ТОВ “Таліон Плюс” укладено Договір факторингу №МВ-ТП/45, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитним договорами, зазначеними у відповідних реєстрах (а.с.54-56).

04 грудня 2025 року між ТОВ “Таліон Плюс” та позивачем ТОВ “Юніт Капітал” укладено Договір факторингу №04/1225-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах (а.с.59-62).

Згідно з Реєстром прав вимоги №2 від 04 грудня 2025 року, ТОВ “Юніт Капітал” набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №810742192 від 17 квітня 2025 року в сумі 114481,50 грн., у тому числі 32740,00 грн. - заборгованість за кредитом, 63727,95 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1964,40 грн. – комісія та 16370,000 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (а.с.64).

Таким чином, позивач відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України набув право вимоги та статус нового кредитора у зобов`язанні, що виникло внаслідок укладення кредитного договору №810742192 від 17 квітня 2025 року відповідачем та ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога”.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за укладеним ним кредитним договором не виконує, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо стягнення з нього на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 98432,35 грн., у тому числі за тілом кредиту - 32740,00 грн., за відсотками - 63727,95 грн., за комісією за надання кредиту - 1964,40 грн., тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Доказів, які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків, матеріали справи не містять.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн., на підтвердження яких надав копію договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, копію протоколу погодження вартості послуг до договору №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року з детальним описом наданих послуг, додаткову угоду №25771520848 від 21 січня 2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року та акт прийому -передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року.

Згідно з положеннями ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок викладено у постанові ВС від 12.01.2026 року у справі №642/716/22.

У цій справі судом доходить висновку про безпідставність підготовки та подання адвокатського запиту про отримання інформації, що становить банківську таємницю, так як неможливість надання такої інформації особам, не визначеним у ст.62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", встановлена законом, а тому такі витрати у сумі 500 грн. стягненню не підлягають; інші витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6500 грн. відповідачем не оспорюються та їх необхідність і обгрунтованість вбачається з наданих позивачем доказів.

За ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6500 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніт Капітал” (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163), заборгованість за кредитним договором №810742192 від 17 квітня 2025 року у розмірі 98432,35 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн., усього стягнути 107594 (сто сім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 75 копійок.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя