Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №203/2677/22
Суддя: Шипович Владислав Володимирович
ОКРЕМА ДУМКА
судді Шиповича В. В. до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2026 року у справі
№ 203/2677/22 (провадження № 61-10524св24)
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради, треті особи: П`ята Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О. М., у якому просила:
- встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка
та жінки без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_3;
- встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Бондар М. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52749262 від 19 червня 2020 року;
- скасувати запис № 36967720 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 та припинити за ОСОБА_4 право власності на цю квартиру;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті
ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
2. Позов ОСОБА_1 мотивований зокрема тим, що її дід ОСОБА_3 понад десять років проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 , якій на праві власності належала спірна квартира.
3. Позивачка стверджувала, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийняв спадщину, як спадкоємець четвертої черги за законом, оскільки постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак за життя спадщину не оформив та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
4. Вважає, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спірну квартиру, а вона є єдиним спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину.
5. Суди попередніх інстанцій частково задовольнили позов ОСОБА_1 .
6. Зокрема, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, рішенням
від 01 листопада 2023 року:
скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Бондар М. О., індексний номер 52749262 від 19 червня 2020 року.
скасував запис № 36967720 про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру та припинив за ОСОБА_4 право власності на квартиру.
визнав за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті
ОСОБА_3 ..
7. Рішення суду першої інстанції, в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру, оскаржила в апеляційному порядку Дніпровська міська рада.
8. Дніпровський апеляційний суд постановою від 19 червня 2024 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишив без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2023 року
в оскарженій частині залишив без змін.
9. Суди встановили, що ОСОБА_3 є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки проживав зі спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини та, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, прийняв спадщину, до складу якої увійшла спірна квартира. Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого діда ОСОБА_3 , однак позбавлена можливості оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.
10. Судові рішення в касаційному порядку оскаржила Дніпровська міська рада в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру.
11. Верховний Суд постановою від 04 листопада 2026 року касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнив. Рішення Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська від 01 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року в частині задоволених позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру
АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 скасував та ухвалив у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
12. Ухвалюючи цю постанову Верховний Суд зокрема вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій, взявши до уваги показання свідків та докази, які підтверджують спільне місце реєстрації, надання взаємної допомоги, наявність письмових домовленостей про порядок користування житлом, яке належало ОСОБА_2 , спільних витрат на утримання житла, дійшли висновку про наявність підстав для встановлення факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, про що зазначили у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень. У зв`язку з цим суди вважали що позивачка має право на спадкування спірної квартири.
13. Водночас, за висновками Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 та до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто протягом одного року і трьох місяців не виявив бажання встановити факт проживання однією сім`єю з
ОСОБА_2 , не звернувся з цього питання до суду і не виявив наміру оформити право власності на спадкове майно. Колегія суддів виснувала, що ОСОБА_1 не може успадкувати після свого діда ОСОБА_3 , майно яке належало
ОСОБА_2 , оскільки за життя ОСОБА_3 не набув права власності на це майно, а відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
14. При цьому колегія суддів послалась на висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 738/1093/19, згідно з яким «…встановлення факту проживання однією сім`єю померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не матиме правових наслідків для заявника ОСОБА_1, він не може успадкувати майно після померлого діда…».
15. Я з повагою ставлюсь до висновків Верховного Суду викладених, зокрема й у постанові від 04 листопада 2026 року у розглядуваній справі, проте наразі маю альтернативний погляд на застосування норм права у подібних правовідносинах.
16. Фактично, у розглядуваній справі ключовим було питання:
Чи може суд, після смерті особи, з`ясовувати питання про її належність до четвертої черги спадкоємців за законом та прийняття нею спадщини?
17. Висновки, сформовані Верховним Судом у справах № 738/1093/19 та № 203/2677/22, свідчать про негативну відповідь на це питання, оскільки згідно з цими висновками, незалежно від доведеності відповідних фактів, вони не мають правового значення після смерті особи, яка за життя не зверталась до суду для підтвердження свого статусу спадкоємця четвертої черги за законом.
18. Однак я вважаю, що законодавчих перешкод для розгляду та вирішення судами таких питань немає, а результат подібних справ має залежати від доведеності фактів проживання осіб однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та прийняття спадщини у встановленому ЦК України порядку.
19. Тому, на мою думку, розглядувану справу необхідно було передати на розгляд Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступлення від вищевказаних висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 738/1093/19.
Суддя В. В. Шипович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua