Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №133/2653/26
Суддя: Дурач О. А.
133/2653/26
2/133/2308/26
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
04.11.26 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючої-судді Дурач О.А.
за участю секретаря Блащук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Козятин Вінницької області у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" (04080, місто Київ, вул. Оленівська, 23), представник позивача Гніздицька Леся Василівна (адреса місцезнаходження: Київська обл. м. Фастів, вул. О. Невського, буд. 16) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
10.07.2026 р. позивач звернувся до суду з зазначеною заявою. Провадження у справі відкрито 13.07.2026 р.
Короткий зміст вимог заяви
06.05.2022 року відповідач звернувся о Банку з метою отримання банківських послугу зв`язку з чим підписав Анкету-заяву о Договору про надання банківських послуг. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” за Договором становить 61520,32 грн.., з якої: тіло кредиту – 54346,97 грн.; пеня – 7173,35 грн. Просить стягнути вказану заборгованість та судові витрати.
Відповідач відзив не надав.
Процедура судового розгляду
Сторони у судове засідання не з`явились. Ухвалою суду від 13.07.2026 р. постановлено проводити розгляд даного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказана ухвала отримана позивачем, відповідаем через електронний кабінет Електронного суду. Клопотань про відкладення розгляду справи, про проведення судового засідання з викликом сторін, до суду не надходило. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без сторін та їх представників, в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.
Фіксація судового процессу звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що 06.05.2022 р. відповідач звернувся до АТ «Універсал банк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. В ній він підтвердив, що разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, а також Тарифами складаєміж ним та банком договір про надання банківських послуг. У заяві зазначено, що він ознайомлений та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Дана анкета-заява підписана відповідачем.
Згідно довідки про наявність рахунку., наданої позивачем, відповідачу було відкрито рахунок 11.05.2026 р. на виконання кредитного договору НОМЕР_1 .
Згідно виписки з особового рахунку, на рахунок відповідача були перераховані кредитні кошти, тобто позивач виконав свій обов`язок перед відповідачем, надавши кредит. Відповідач свій обов`язок не виконував належним чином, утворилась заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 06.05.2022 р., станом на 07.06.2026 року, заборгованість відповідача становить 61520,32 грн., з якої: тіло кредиту – 54346,97 грн., пеня – 7173,35 грн.
Також наявність заборгованості у вказаній сумі вбачається й з даних руху коштів по картці від 07.06.2026 р. за період з 06.05.2022 р. по 07.06.2026 р., відповідач активно користувався карткою.
Згідно зі Статутом Акціонерне товариство «Універсал банк» є юридичною особою, має ліцензію на право надання банківських послуг (банківська ліцензія № 92 від 10.10.2011 р.).
Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Таким чином, суд, дійшов висновку, що між сторонами укладено кредитний договір, умови якого та вимоги законодавства, що регулюють виниклі між сторонами правовідносини, порушені відповідачем. Утворилася заборгованість за кредитом (тілом кредиту), яка не погашена до теперішнього часу, не зважаючи на вимогу позивача про її погашення.
Щодо нарахування неустойки/пені/штрафних санкцій
Згідно положень ст. 625 ЦК України, відповідальність за порушення грошового зобов`язання боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).
Разом з тим, суд вважає, що правові підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення пені відсутні.
Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі № 183/7850/22.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені, нарахованої у період дії воєнного стану, за прострочення зобов`язання, яке виникло з кредитного договору, то суд застосовує положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Висновки суду за результатами розгляду позову
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги частково, оскільки отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, не зважаючи на вимогу позивача про їх повернення, наявність заборгованості підтверджується розрахунком в матеріалах справи, з яким суд погоджується в частині нарахування тіла кредиту, відповідач не надав суду докази виконання зобов`язання з повернення позичених коштів, а відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, щосвідчить про порушення його прав, тому Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Правові підстави для нарахування пені відсутні. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 54346,97 грн. (тіло кредиту), в іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
При розподілі судових витрат суд керується нормами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в матеріалах справи наявне платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., а суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 2352 грн. (2662,40*54346,97/61520,32).
Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" (04080, місто Київ, вул. Оленівська, 23), представник позивача Гніздицька Леся Василівна (адреса місцезнаходження: Київська обл. м. Фастів, вул. О. Невського, буд. 16) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», місцезнаходження 04080, місто Київ, вул. Оленівська, 23, ЄДРПОУ 21133352, у погашення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 06.05.2022 року станом на 07.06.2026 р. в загальній сумі 54346 (п`ятдесят чотири тисячі триста сорок шість) грн. 97 коп. (тіло кредита).
Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», місцезнаходження 04080, місто Київ, вул. Оленівська, 23, ЄДРПОУ 21133352, судовий збір в сумі 2352 (дві триста п`ятдесят дві) грн.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.А. Дурач
Оригінал: reyestr.court.gov.ua