Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №132/3065/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Суд: Калинівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №132/3065/26

Суддя: Карнаух Н. П.

Справа № 132/3065/26

Провадження № 2/132/1926/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

04 листопада 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого – судді Карнауха Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівки Хмільницького району Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим від її імені та в її інтересах представником - адвокатом Джулай Аліною Анатоліївною, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 21 січня 2026 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 645.

В обґрунтування поданих вимог представник позивача зазначив, що з 21 січня 2026 року ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 . Водночас їх життя погіршилось, зникло взаємопорозуміння та взаємоповага, втрачено почуття любові. Сторони спільного господарства не ведуть, сімейного життя, шлюбних стосунків не підтримують. Будь-які спроби примиритися не мали бажаних результатів.

Сторони спільних дітей не мають, однак, відповідач не надає згоди на розірвання шлюбу в порядку звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 07.09.2026 постановлено відкрити провадження за вказаним позовом, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13:10 год. 05.10.2026.

Цю ухвалу направлено сторонам для відома разом із судовими повістками про виклик до суду. Відповідачу також надіслано копію позовної заяви з долученими до неї матеріалами.

Зокрема, згідно з відомостями, які містяться в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», зазначену ухвалу 08.09.2026 доставлено до електронного кабінету представника позивача.

Вказану ухвалу судді разом із копією матеріалів позовної заяви, судовою повісткою про виклик відповідача ОСОБА_2 судом надіслано за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням.

Водночас конверт з вказаним поштовим відправленням 25.09.2026 повернувся до суду не до суду не врученим з відміткою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній».

Сторони в судове засідання, призначене на 13:10 год. 05.10.2026, не з`явилися.

До позовної заяви долучено клопотання представника позивача про розгляд цієї справи за відсутності позивача та її представника, проти ухвалення заочного рішення представник не заперечує.

Відомостей про причини неявки відповідача не надходило.

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 12:10 год. 04.11.2026, про що направлено сторонам судові повістки. Додатково виклик позивача та відповідача здійснювався шляхом публікації оголошень на офіційному сайті «Судова влада України».

Згідно із відомостями, які містяться в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», судову повістку про виклик у це судове засідання 14.10.2026 доставлено до електронного кабінету представника позивача.

Водночас позивач та її представник до суду 04.11.2026 не з`явились, будь-яких додаткових заяв, клопотань не подали.

Відповідач ОСОБА_2 до суду 04.11.2026 не з`явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не подав. Правом на подання відзиву не скористався.

Сторонами не подано заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності сторін та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За наявності існуючих умов, передбачених ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), які підтверджені наявними в справі доказами, суд 04.11.2026 ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, дійшов такого висновку.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 21 Сімейного кодексу України).

Згідно із частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Положеннями частин третьої та четвертої статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною першою статті 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до положень статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями, неведеними у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 21 січня 2026 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 645, що підтверджується долученою до позовної заяви копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Позивач та відповідач спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, шлюбних стосунків не підтримують.

Отже, на переконання позивача їх сім`я припинила існувати остаточно і збережена бути не може.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Виходячи з положень пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Сторони клопотання щодо надання терміну на примирення до суду не подали.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 25.03.2026 у справі № 444/4951/24 (провадження № 61-15767св25), серед іншого, виснував, що примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість, що є недопустимим.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позивач категорично не бажає зберігати шлюб з відповідачем, про що зазначено в позовній заяві.

Виходячи з викладеного, оскільки сім`я сторін фактично припинила існування і зберегти її неможливо, сторони не підтримують шлюбні відносини і позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку про те, що подальше спільне життя подружжя є неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Позивачем понесено судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн, які відповідно до положень ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути на його користь з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись положеннями статей 104, 112-115 СК України, статей 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданий від її імені та в її інтересах представником - адвокатом Джулай Аліною Анатоліївною, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 21 січня 2026 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 645, – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 (двадцять) коп.

Копію рішення направити сторонам до відома.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 04.11.2026.

Суддя Н.П. Карнаух

Оригінал: reyestr.court.gov.ua