Вирок від 04 листопада 2026 р. у справі №131/1720/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1720/26

Провадження № 1-кп/131/123/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2026 за № 12026020250000160 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Топорівці, Новоселицького району Чернівецької області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Краматорськ Донецької області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України. Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими винятками, не дозволяється.

ОСОБА_3 , усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, діючи умисно та протиправно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, у серпні місяці 2026 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлена особа під час переписки у мобільному додатку «Telegram» повідомила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про можливість незаконного переправлення його через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 11 000 доларів США. Вважаючи такі діяння невстановленої особи кримінально-протиправними, ОСОБА_8 12.08.2026 звернувся до правоохоронних органів, був залучений ними до конфіденційного співробітництва та у подальшому діяв під їх контролем. Надалі 20.08.2026 приблизно о 23 годині 30 хвилин невстановлена особа під час чергової телефонної розмови у мобільному додатку «Telegram» повідомила ОСОБА_8 умови, спосіб такого переправлення та розмір грошової винагороди, яку належить сплатити за переправлення через державний кордон. Зокрема, таке переправлення мало здійснюватися на території Івано - Франківської області. У подальшому, 21.08.2026 близько 09 години ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 виконуючи спільний з вищезазначеною невстановленою особою злочинний план, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, сприяючи незаконному переправленню ОСОБА_8 через державний кордон України, автомобілем марки «Mersedes Sprinter» з номерним знаком НОМЕР_1 , прибули до автостанції «Іллінці», що за адресою: м. Іллінці, вул. Європейська, 78, Вінницького району Вінницької області, де зустріли ОСОБА_8 . На виконання вказівки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_8 передав їм свій мобільний телефон та сів до багажного відділення зазначеного автомобіля. Під час руху ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_8 про те, що вони везуть його до м. Івано-Франківськ, де ОСОБА_8 має забрати інша особа, яка повезе його до державного кордону України. При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 довели до ОСОБА_8 алгоритм дій під час можливого контролю на блок-постах, а саме той мав переховуватися від контролю у багажному відділені між коробками від фруктів. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що за перевезення ОСОБА_8 вони мають отримати 2500 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 21.08.2026 становило 111 536 гривні. Під час зупинки в лісосмузі на автодорозі м-50 між н.п. с. Громадське та с. Дяківці Літинської ТГ, Вінницького району Вінницької області та передачі ОСОБА_8 обумовленої суми коштів у розмірі 2500 доларів США ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останніх було затримано працівниками правоохоронних органів, та припинено їх кримінально-протиправну діяльність.

Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, діючи умисно та протиправно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, у серпні місяці 2026 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлена особа під час переписки у мобільному додатку «Telegram» повідомила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про можливість незаконного переправлення його через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 11 000 доларів США. Вважаючи такі діяння невстановленої особи кримінально-протиправними, ОСОБА_8 12.08.2026 звернувся до правоохоронних органів, був залучений ними до конфіденційного співробітництва та у подальшому діяв під їх контролем. Надалі 20.08.2026 приблизно о 23 годині 30 хвилин невстановлена особа під час чергової телефонної розмови у мобільному додатку «Telegram» повідомила ОСОБА_8 умови, спосіб такого переправлення та розмір грошової винагороди, яку належить сплатити за переправлення через державний кордон. Зокрема, таке переправлення мало здійснюватися на території Івано - Франківської області. У подальшому, 21.08.2026 близько 09 години ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 виконуючи спільний з вищезазначеною невстановленою особою злочинний план, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, сприяючи незаконному переправленню ОСОБА_8 через державний кордон України, автомобілем марки «Mersedes Sprinter» з номерним знаком НОМЕР_1 , прибули до автостанції «Іллінці», що за адресою: м. Іллінці, вул. Європейська, 78, Вінницького району Вінницької області, де зустріли ОСОБА_8 . На виконання вказівки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_8 передав їм свій мобільний телефон та сів до багажного відділення зазначеного автомобіля. Під час руху ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомили ОСОБА_8 про те, що вони везуть його до м. Івано-Франківськ, де ОСОБА_8 має забрати інша особа, яка повезе його до державного кордону України. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 довели до ОСОБА_8 алгоритм дій під час можливого контролю на блок-постах, а саме той мав переховуватися від контролю у багажному відділені між коробками від фруктів. Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомили, що за перевезення ОСОБА_8 вони мають отримати 2500 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 21.08.2026 становило 111 536 гривні. Під час зупинки в лісосмузі на автодорозі м-50 між н.п. с. Громадське та с. Дяківці Літинської ТГ, Вінницького району Вінницької області та передачі ОСОБА_8 обумовленої суми коштів у розмірі 2500 доларів США ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , останніх було затримано працівниками правоохоронних органів, та припинено їх кримінально-протиправну діяльність.

В підготовчому судовому засіданні прокурором Липовецького відділу Немирівської прокуратури ОСОБА_5 надано угоди про визнання винуватості, укладені 03 листопада 2026 року із обвинуваченими ОСОБА_3 (в присутності захисника ОСОБА_6 ) та ОСОБА_4 (в присутності захисника ОСОБА_6 ).

Згідно із угодою, яку укладено із обвинуваченим ОСОБА_3 , він беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в сприянні в незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, а також зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення у судовому провадженні. Обов`язки обвинуваченого. 1. Беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі під час судового провадження. 2. Співпрацювати з прокурором та слідчими у викритті кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12026020250000208 від 16.10.2026, незалежно від об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування, шляхом надання повних, правдивих і послідовних викривальних показань щодо обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення, ролі всіх співучасників та інших причетних осіб як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. 3. Перерахувати на рахунок Військової частини НОМЕР_2 для збору коштів на підтримку Збройних Сил України для зарахування коштів у національній валюті, за реквізитами: Одержувач: Військова частина A0515; Код ЄДРПОУ: 22990919; Назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код банку (МФО): 820172; Реєстраційний рахунок: UA288201720313281001301018299; Примітка: для ВЧ НОМЕР_3 , у строк до 30 днів з дня затвердження цієї угоди рішенням суду, яке вступить в законну силу, грошові кошти в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 332 КК України. При визначенні міри покарання ОСОБА_3 сторони враховують: - ступінь та характер сприяння обвинуваченим досудовому розслідуванню; - характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення; - Обвинувачений ОСОБА_3 виявив намір здійснити благодійну допомогу (донат) на підтримку Збройних Сил України в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень для протидії збройній агресії російської федерації. - наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення; - наявність суспільного інтересу в запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами, у тому числі, більш тяжких. При обранні саме такої міри покарання сторонами, які укладають угоду, враховано наступне (істотні обставини у даному кримінальному провадженні): - ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, являється молодого віку (20 років); - кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , майнова шкода, у тому числі державі, не завдана; - ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, під час досудового розслідування надав покази щодо вчинення ним кримінального правопорушення, щиро розкаюється, активно сприяв проведенню досудового розслідування; - відсутні обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , що визначені ст. 67 КК України. Тобто, встановлено ряд обставин, що пом`якшують його вину: - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України); - позитивна характеристика, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, виявлення наміру здійснення благодійного внеску на потреби Збройних Сил України також можуть бути враховані судом, як пом`якшуючі обставини (ч. 2 ст. 66 КК України). Сторони дійшли згоди та погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання: - за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням охорони державного кордону, та займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України строком на 2 (два) роки, без конфіскації майна. Сторонами узгоджено звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні, так як автомобіль моделі «Mersedes Sprinter» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 21.08.2026 належить третій особі, якій не було відомо про злочинну діяльність ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Згідно із угодою, яку укладено із обвинуваченим ОСОБА_4 , він беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в сприянні в незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, а також зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення у судовому провадженні. Обов`язки обвинуваченого. 1. Беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі під час судового провадження. 2. Співпрацювати з прокурором та слідчими у викритті кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12026020250000208 від 16.10.2026, незалежно від об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування, шляхом надання повних, правдивих і послідовних викривальних показань щодо обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення, ролі всіх співучасників та інших причетних осіб як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. 3. Перерахувати на рахунок Військової частини НОМЕР_2 для збору коштів на підтримку Збройних Сил України для зарахування коштів у національній валюті, за реквізитами: Одержувач: Військова частина A0515; Код ЄДРПОУ: 22990919; Назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код банку (МФО): 820172; Реєстраційний рахунок: UA288201720313281001301018299; Примітка: для ВЧ НОМЕР_3 , у строк до 30 днів з дня затвердження цієї угоди рішенням суду, яке вступить в законну силу, грошові кошти в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України. При визначенні міри покарання ОСОБА_4 сторони враховують: - ступінь та характер сприяння обвинуваченим досудовому розслідуванню; - характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення; - Обвинувачений ОСОБА_4 виявив намір здійснити благодійну допомогу (донат) на підтримку Збройних Сил України в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень для протидії збройній агресії російської федерації. - наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення; - наявність суспільного інтересу в запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами, у тому числі, більш тяжких. При обранні саме такої міри покарання сторонами, які укладають угоду, враховано наступне (істотні обставини у даному кримінальному провадженні): - ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, являється молодого віку (21 рік); - кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , майнова шкода, у тому числі державі, не завдана; - ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, під час досудового розслідування надав покази щодо вчинення ним кримінального правопорушення, щиро розкаюється, активно сприяв проведенню досудового розслідування; - відсутні обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , що визначені ст. 67 КК України. Тобто, встановлено ряд обставин, що пом`якшують його вину: - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України); - позитивна характеристика, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, виявлення наміру здійснення благодійного внеску на потреби Збройних Сил України також можуть бути враховані судом, як пом`якшуючі обставини (ч. 2 ст. 66 КК України). Сторони дійшли згоди та погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання: - за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням охорони державного кордону, та займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України строком на 2 (два) роки, без конфіскації майна. Сторонами узгоджено звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні, так як автомобіль моделі «Mersedes Sprinter» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 21.08.2026 належить третій особі, якій не було відомо про злочинну діяльність ОСОБА_4 . Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд затвердити угоди про визнання винуватості, укладені між ним та обвинуваченими та ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання. Зазначив, що прокуратурою під час укладення угоди детально вивчено всі дані справи та особи обвинувачених, і сторона обвинувачення переконана, що саме узгоджене покарання є достатнім та належним.

Обвинувачений ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 , в судовому засіданні просили угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене сторонами покарання.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про визнання винуватості можуть проводитися самостійно прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні якого обвинувачені визнали себе винними, відноситься до тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Угоди про визнання винуватості, які укладені 03.11.2026 між прокурором та обвинуваченими, відповідають вимогам КПК і КК України.

Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , має правильну правову кваліфікацію, а тому дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 332 КК України, тобто сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб; дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 332 КК України, тобто сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України.

При проведенні підготовчого судового засідання судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цілком розуміють: права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання; інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, відповідно до ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між обвинуваченими та прокурором є добровільним, без будь-якого насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших, ніж ті, які передбачені в угоді.

Суд вважає, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін, виконання обвинуваченими взятих на себе обов`язків можливо, фактичні підстави для визнання винуватості наявні.

Отже, зважаючи на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 03 листопада 2026 року між прокурором Липовецького відділу Немирівської прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 (в присутності захисника ОСОБА_6 ) та угоди про визнання винуватості, укладеної 03 листопада 2026 року між прокурором Липовецького відділу Немирівської прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 (в присутності захисника ОСОБА_6 ).

Судом встановлено, що сторонами угоди, укладеної щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , узгоджено застосування до нього основного покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, а також узгоджено звільнення ОСОБА_3 від відбування цього покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Таким чином, на підставі ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням. Оскільки згідно з положеннями ч. 3 ст. 75 КК України визначення тривалості іспитового строку та обов`язків, які обвинувачений має виконувати під час нього, є виключним повноваженням суду, тривалість іспитового строку для обвинуваченого ОСОБА_3 з огляду на обставини справи, тяжкість вчиненого правопорушення та дані про його особу слід визначити у 3 (три) роки. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_3 у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням слід покласти наступні обов`язки: -періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; -не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Також судом встановлено, що сторонами угоди, укладеної щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , узгоджено застосування до нього основного покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, а також узгоджено звільнення ОСОБА_4 від відбування цього покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Таким чином, на підставі ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням. Оскільки згідно з положеннями ч. 3 ст. 75 КК України визначення тривалості іспитового строку та обов`язків, які обвинувачений має виконувати під час нього, є виключним повноваженням суду, тривалість іспитового строку для обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на обставини справи, тяжкість вчиненого правопорушення та дані про його особу слід визначити у 3 (три) роки. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_4 у звязку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням слід покласти наступні обовязки: -періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; -не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області, справа № 131/1402/26, провадження № 1-кс/131/257/2026, відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. Визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

Ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області, справа, № 131/1402/26, провадження № 1-кс/131/258/2026, відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. Визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

Згідно із довідкою Ізолятора тимчасового тримання №3 від 25.08.2026 ОСОБА_3 звільнено у зв`язку із внесенням застави 25.08.2026.

Згідно із довідкою ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» від 07.09.2026 № 04/12080 ОСОБА_4 звільнився під заставу 04.09.2026.

На момент затвердження судом угод про визнання винуватості застави в дохід держави не зверталися, запобіжні заходи у виді застави не змінювалися та не скасовувалися. У зв`язку з цим відносно обвинувачених застосовуються запобіжні заходи у вигляді застави.

Таким чином, в строк відбуття покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати обвинуваченим строк їхнього попереднього ув`язнення в цьому кримінальному провадженні з дня затримання до дня внесення застави.

Затвердження угод про визнання винуватості шляхом постановлення вироку в межах відповідного кримінального провадження, для забезпечення виконання завдань якого обвинуваченим було обрано запобіжні заходи, у тому числі заставу, за відсутності клопотань сторін провадження про інше виключає потребу в подальшому застосуванні такого запобіжного заходу, а відповідно зумовлює необхідність вирішення питання про повернення грошових коштів.

Згідно із ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Отже, суд вважає за необхідне після набуття вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_9 сплачену суму застави у розмірі 266240 грн, яку сплачено згідно із квитанцією на переказ готівки № 22 від 24.08.2026, платник ОСОБА_9 за ОСОБА_3 , призначення платежу: послуги ОСОБА_9 за ОСОБА_3 оплата застави за ОСОБА_3 , справа 131/1402/26 на підставі ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 22.08.2026. Після набуття вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_10 сплачену суму застави в розмірі 266 240 грн, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 63 від 02.09.2026, платник ОСОБА_10 за ОСОБА_4 , призначення платежу: ОСОБА_10 застава за ОСОБА_4 , справа 131/1402/26, провадження 1-кс/131/258/ 2026, на підставі ухвали Іллінецький районний суд Вінницької області від 22.08.2026.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана. Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

Вирішуючи питання про речові докази, суд виходить з положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 124, 314, 374, 376, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 листопада 2026 року у кримінальному провадженні № 12026020250000160 між прокурором Липовецького відділу Немирівської прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_6 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням охорони державного кордону, та займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України, строком на 2 (два) роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 05 листопада 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років строк попереднього ув`язнення в цьому кримінальному провадженні з дня його затримання - 21 серпня 2026 року по день звільнення у зв`язку із внесенням застави - 25 серпня 2026 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Додаткове покарання, призначене ОСОБА_3 у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням охорони державного кордону, та займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України, виконувати реально.

Строк відбування додаткового покарання, призначеного ОСОБА_3 у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням охорони державного кордону, та займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України, обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 листопада 2026 року у кримінальному провадженні № 12026020250000160 між прокурором Липовецького відділу Немирівської прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_6 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням охорони державного кордону, та займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України, строком на 2 (два) роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 05 листопада 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років строк попереднього ув`язнення в цьому кримінальному провадженні з дня його затримання - 21 серпня 2026 року по день звільнення у зв`язку із внесенням застави - 04 вересня 2026 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Додаткове покарання, призначене ОСОБА_4 у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням охорони державного кордону, та займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України, виконувати реально.

Строк відбування додаткового покарання, призначеного ОСОБА_4 у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням охорони державного кордону, та займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України, обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Скасувати запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, 00 копійок, який застосовано ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області, справа № 131/1402/26, провадження № 1-кс/131/257/2026, відносно ОСОБА_3 та повернути вказані грошові кошти заставодавцю ОСОБА_9 після набуття вироком законної сили.

Скасувати запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, 00 копійок, який застосовано ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області, справа, № 131/1402/26, провадження № 1-кс/131/258/2026, відносно ОСОБА_4 та повернути вказані грошові кошти заставодавцю ОСОБА_10 після набуття вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 25 серпня 2026 року, у справі № 131/1402/26, - скасувати після набуття вироком законної сили.

Мобільний телефон марки «Apple Iphone 16 Pro» ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , зі встановленою sim-картою із номером НОМЕР_6 повернути власнику ОСОБА_3 .

Мобільний телефон марки «Apple Iphone» 14 Pro Max ІМЕІ: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , зі встановленою sim-картою із номером НОМЕР_9 повернути власнику ОСОБА_4 .

Мобільний телефон марки «Honor» ІМЕІ: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 , зі встановленою sim-картою із номером НОМЕР_12 повернути власнику ОСОБА_8 .

Несправжні імітаційні засоби в сумі 2500 доларів США в кількості 25 шт. по 100 доларів США з номером MB07247983C B2 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Автомобіль марки Mersedes Sprinter д.н.з НОМЕР_1 повернути власниці ОСОБА_9 .

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: