Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №910/7220/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2026Справа № 910/7220/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40075815

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКОНТІНЕНТСТАЛЬ"

бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27 офіс 304/4, м. Київ, 01042

код ЄДРПОУ 41786307

про стягнення 60 567, 41 грн. штрафних санкцій та зобов`язання замінити

поставлений товар,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКОНТІНЕНТСТАЛЬ" (далі-відповідач) про стягнення, відповідно до Договору від 30.09.2025 № ПР/НХ-25514/НЮ, штрафу за поставку неякісного товару у розмірі 47 690, 88 грн., пені у розмірі 12 876, 53 грн. та зобов`язання замінити поставлений неякісний товар - припій ПОС-61 партії №27-61, плавка №27-61 - на товар належної якості, який відповідає умовам договору № ПР/НХ-25514/НЮ від 30.09.2025, специфікації та ТУУ 24.4041786307-001:2024.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 справу №910/7220/26 передано на розгляд судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7220/26 постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.06.2026 була направлена та доставлено відповідачу в його Електронний кабінет, що підтверджується Довідкою про доставлення процесуального документа до електронного кабінету 17.06.2026.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/7220/26, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

30.09.2025 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ПОКУПЕЦЬ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРКОНТІНЕНТСТАЛЬ» (ПОСТАЧАЛЬНИК) укладено договір № ПР/НХ-25514/НЮ на поставку товару - припоїв ПОС-61 у кількості 940,0 кг на загальну суму 772 608,00 грн.

За доводами позивача, згідно зі специфікацією до договору технічні та якісні характеристики товару повинні відповідати ТУ У 24.4041786307-001:2024.

На виконання умов договору позивач направив відповідачу лист-рознарядку від 12.11.2025 № НГ Придн-3/909 щодо поставки товару - припоїв ПОС-61 у кількості 236,0 кг на суму 238 454,40 грн з ПДВ.

Позивач вказує, що відповідач здійснив поставку товару на його склад відповідно до видаткової накладної № 414 від 27.11.2025. Після надходження товар було передано на другий рівень вхідного контролю.

За твердженнями позивача, за результатами проведення вхідного контролю, оформленими Актом вхідного контролю № 3 від 23.01.2026, актами відбору зразків та лабораторних досліджень, встановлено істотну невідповідність якості поставленого припою вимогам договору та технічної документації виробника.

Зокрема, позивач зазначає, що хімічний склад припою ПОС-61 партії № 27-61, плавка № 27-61, не відповідав даним, зазначеним у сертифікаті виробника, а також технічним і якісним характеристикам товару, оскільки вміст олова становив 39,8% та 39,46% при нормі 59,0- 61,0%.

Крім того, за доводами позивача, поставлений товар надійшов без маркування, що не відповідає вимогам ТУ У 24.4041786307-001:2024.

У зв`язку з виявленими недоліками приймання товару було призупинено, а відповідача викликано для участі у перевірці та спільного оформлення відповідних документів. Водночас, як зазначає позивач, відповідач повідомив про неможливість направлення свого уповноваженого представника у визначений строк.

За таких обставин 29.01.2026 за участю представника громадськості було складено Акт про фактичну якість і комплектність продукції № 6, яким, за твердженнями позивача, підтверджено невідповідність товару вимогам нормативної документації, сертифіката виробника, технічним та якісним характеристикам договору, у зв`язку з чим товар підлягає заміні постачальником.

Позивач також вказує, що ним дотримано претензійного порядку врегулювання спору: відповідачу направлено претензію № НХ Придн-02/161 від 19.02.2026 з вимогою усунути допущені порушення, замінити товар відповідно до п. 9.3.2 договору та сплатити передбачені договором санкції.

Однак, як зазначає позивач, відповіді на претензію не надано, поставлений товар не замінено, виявлені порушення не усунуто.

Обґрунтовуючи правові підстави заявлених вимог, позивач посилається на п. 9.3.2 договору, відповідно до якого:

«За поставку ТОВАРУ неналежної якості або асортименту, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ПОКУПЦЮ штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного ТОВАРУ та/або ТОВАРУ неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, ТОВАР та/або ТОВАР неналежного асортименту. При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного ТОВАРУ та/або ТОВАРУ неналежного асортименту, визначених п. 2.8 цього Договору, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ПОКУПЦЮ пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного, некомплектного ТОВАРУ та/або ТОВАРУ неналежного асортименту, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ зобов`язання або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо ПОСТАЧАЛЬНИК не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов`язання, визначене п. 2.8 цього Договору, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому ПОСТАЧАЛЬНИК не звільняється від виконання своїх зобов`язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного, некомплектного ТОВАРУ та/або ТОВАРУ неналежного асортименту, якщо про інше його не попередив письмово ПОКУПЕЦЬ».

За доводами позивача, наведені умови договору покладають на відповідача обов`язок поставити товар належної якості, а в разі виявлення невідповідності - здійснити заміну неякісного товару власними силами і засобами у строк 20 робочих днів з дати підписання відповідного акта.

Позивач наголошує, що виявлені недоліки товару є істотними, оскільки поставлена продукція не відповідає базовим показникам якості, сертифікату виробника та технічним умовам, а тому не може вважатися такою, що поставлена з належним виконанням умов договору.

Крім того, позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду відповідач не виконав обов`язку щодо заміни товару, у зв`язку з чим допущене порушення має триваючий характер.

На переконання позивача, пунктом 9.3.2 договору сторони прямо погодили як міру відповідальності постачальника за поставку товару неналежної якості у вигляді штрафу в розмірі 20% від вартості такого товару, так і його обов`язок здійснити заміну неякісної продукції.

Також позивач звертає увагу, що умовами договору передбачено сплату пені у розмірі 0,1% від вартості незаміненого у строк дефектного товару за кожен день прострочення до моменту фактичного виконання зобов`язання або до останнього дня строку дії договору.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРКОНТІНЕНТСТАЛЬ» обов`язку щодо заміни поставленого товару - припоїв ПОС-61 у кількості 236,0 кг на продукцію належної якості, а також несплатою штрафу за поставку товару, що не відповідає вимогам щодо якості, встановленим договором № ПР/НХ-25514/НЮ від 30.09.2025.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРКОНТІНЕНТСТАЛЬ» поставлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» припій ПОС-61 у кількості 236,0 кг на суму 238 454,40 грн з урахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що після відбору зразків припою ПОС-61 для проведення вхідного контролю другого рівня відповідно до акта ТЧ-32 від 22.01.2026 № 3 працівниками Науково-дослідного та конструкторського технологічного інституту АТ «Укрзалізниця» проведено хімічний аналіз матеріалу на предмет вмісту олова.

Згідно з протоколом лабораторних досліджень від 22.01.2026 № 123 встановлено, що фактичний вміст олова становить 39,8% при нормативному значенні 59,0- 61,0%, тоді як у сертифікаті № 27112025-61 від 27.11.2025 зазначено показник 60,8%.

За результатами повторного відбору зразків та додаткового лабораторного дослідження, оформленого протоколом від 23.01.2026 № 124, підтверджено невідповідність вмісту олова, який становив 39,46% при нормі 59,0- 61,0%.

За результатами зазначених досліджень працівниками ТЧ-32 складено акт вхідного контролю № 3 від 23.01.2026 та направлено телеграму від 26.01.2026 № ТЧ-32-15/55 щодо невідповідності якості припою ПОС-61 показникам, зазначеним у сертифікаті ТОВ «Укрконтінентсталь», та вимогам ТУ У 24.4-41786307-001:2024.

Відповідно до п. 5.2 договору приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Пунктом 16 зазначеної Інструкції передбачено, що в разі виявлення невідповідності якості, комплектності чи маркування продукції вимогам стандартів, технічних умов або договору одержувач призупиняє подальше приймання продукції та складає відповідний акт, а також викликає представника постачальника для участі в продовженні приймання та складанні двостороннього акта.

На виконання п. 2.4 договору та п. 16 Інструкції АТ «Українська залізниця» направило ТОВ «Укрконтінентсталь» лист від 27.01.2026 № НХ Придн-02/90 із викликом представника для участі у спільному прийманні продукції. Листом від 29.01.2026 № 133/1 ТОВ «Укрконтінентсталь» повідомило про неможливість прибуття уповноваженого представника у зв`язку зі складною ситуацією зі службовими відрядженнями.

У зв`язку з неприбуттям представника постачальника комісією ВП «Локомотивне депо Нижньодніпровськ - Вузол» філії «Локомотивна компанія» (ТЧ-32) за участю представника громадськості складено Акт про фактичну якість і комплектність продукції ВК-2 від 29.01.2026 № 6, у якому зафіксовано недоліки поставленого товару.

За висновками суду, наведені документи підтверджують виявлення невідповідності фактичного вмісту олова у поставленій партії припою ПОС-61 установленим технічним вимогам та показникам, зазначеним у сертифікаті виробника.

Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. (ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ТОВ «УКРКОНТІНЕНТСТАЛЬ» не доведено суду наявності об`єктивних підстав для поставки товару, якісні характеристики якого не відповідають умовам договору та технічній документації, зокрема щодо вмісту олова, а також зазначеним у сертифікаті виробника показникам.

Пунктом 2.7, 2.8. Договору передбачено, що якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені дефекти та/або недоліки товару, постачальник за свій рахунок та власними силами зобов`язується усунути недоліки або замінити дефектний товар на якісний протягом 20 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги замовника.

Згідно з приписами ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

За приписами ч. 2 ст. 676 Цивільного кодексу України, гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв`язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарське зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

При цьому, частинами 2, 3 статті 678 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За висновками суду, у справі має місце порушення вимог щодо якісних характеристик товару, оскільки фактичний вміст олова у поставленому припої ПОС-61 істотно відрізняється від показників, установлених технічними умовами та зазначених у сертифікаті виробника. Така невідповідність свідчить про поставку товару неналежної якості, у зв`язку з чим вимога АТ «Українська залізниця» про заміну неякісного товару є правомірною.

При цьому, як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.3.2 договору передбачено, що за поставку товару неналежної якості Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару, а також замінює неякісний товар. Тим самим сторони прямо погодили як міру відповідальності, так і основний обов`язок Постачальника - заміну дефектної продукції. Крім того, договором встановлено пеню у розмірі 0,1% від вартості незаміненого у строк дефектного товару за кожен день прострочення до моменту фактичного виконання зобов`язання або до останнього дня строку дії договору.

За висновками суду, оскільки матеріалами справи підтверджено факт поставки ПОСТАЧАЛЬНИКОМ товару неналежної якості та не встановлено доказів усунення виявлених недоліків або заміни товару у передбачений договором строк, вимоги АТ «Українська залізниця» про стягнення з ТОВ «УКРКОНТІНЕНТСТАЛЬ» штрафу в розмірі 47 690,88 грн та пені в розмірі 12 876,53 грн за період з 27.02.2026 по 21.04.2026 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКОНТІНЕНТСТАЛЬ" (бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27 офіс 304/4, м. Київ, 01042; код ЄДРПОУ 41786307) замінити поставлений неякісний товар - припій ПОС-61 партії №27-61, плавка №27-61 - на товар належної якості, який відповідає умовам договору № ПР/НХ-25514/НЮ від 30.09.2025, специфікації та ТУ У 24.4041786307-001:2024.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКОНТІНЕНТСТАЛЬ" (бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27 офіс 304/4, м. Київ, 01042; код ЄДРПОУ 41786307) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40075815) 12 876,53 грн. - пені, 47 690,88 - штрафу, 5 324,80 грн. - суму судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов