Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №910/9541/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2026Справа № 910/9541/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Прозорро.Продажі" (01601, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.22, м. Київ, код 42068925)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕНДЕР" (03124, бульв. Гавела Вацлава, буд. 8, корп.17, оф.313, м. Київ, код 43120577)

про стягнення 449 805,73 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 Акціонерне товариство «Прозорро.Продажі» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕНДЕР" про стягнення 449 805,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕНДЕР" укладено Договір № 244-1-ЕТС-ЦБД2/2019 від 08.10.2019, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався сплачувати плату на розвиток електронної торгової системи. У зв`язку з донарахуванням рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2025 у справі № 910/4744/25 винагороди оператора за електронним аукціоном № BSE001-UA-20211221-51797 у відповідача виник обов`язок зі сплати коштів, який останнім не виконано. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 366 006,00 грн основного боргу, 47 199,73 грн пені та 36 600,00 грн штрафу.

Ухвалою суду від 04.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 910/9541/26 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог.

17.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначив, що зобов`язання зі сплати плати на розвиток електронної торгової системи за електронним аукціоном № BSE001-UA-20211221-51797 за договором № 244-1-ЕТС-ЦБД2/2019 від 08.10.2019 виконав у повному обсязі у 2024 році. Позивач самостійно визначив розмір плати та виставив рахунок № ЦБД2-001080 від 15.11.2024 на суму 457 507,50 грн, відповідач оплатив його 20.11.2024, а сторони підписали акт № ЦБД2-001080 від 29.11.2024. За твердженням відповідача, договір не передбачає права позивача повторно перераховувати плату після її сплати та прийняття виконання. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 910/4744/25, на думку відповідача, стосується окремих правовідносин між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас Продукт» за договором публічної оферти, позивач не є стороною цього договору, що він сам підтвердив листом № 839-07/2025 від 28.07.2025, тому це рішення не створює нового зобов`язання відповідача перед позивачем. Відповідач також зазначив, що рахунок № ЦБД2-000834 від 26.11.2025 та акт № ЦБД2-000834 від 28.11.2025 не містять відомостей про донарахування чи коригування плати і не змінюють умов договору, а наведені позивачем положення договору щодо земельних торгів та аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство не стосуються спірного аукціону. Крім того, присуджених коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Продукт» він фактично не отримав та за відсутності основного боргу, на думку відповідача, відсутні й підстави для стягнення пені та штрафу, тому він просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

08.10.2019 між Державним підприємством «Прозорро.Продажі» (далі за текстом-адміністратор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕНДЕР" (далі за текстом-оператор) укладено Договір про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 № 244-1-ЕТС-ЦБД2/2019 (далі за текстом-Договір), до якого сторони у подальшому вносили зміни додатковими угодами від 18.10.2019, 20.05.2020, 06.07.2020, 17.09.2020, 01.06.2021, 29.09.2021, 28.01.2022, 07.04.2022, 08.06.2022, 18.07.2022, 29.11.2022, 26.04.2023, 28.09.2023, 22.12.2023 та 02.12.2024.

09.03.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про створення Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» шляхом перетворення Державного підприємства «Прозорро.Продажі». Відповідно до ст. 104, 108 Цивільного кодексу України Акціонерне товариство «Прозорро.Продажі» є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Прозорро.Продажі», у тому числі за Договором, що відповідачем не заперечується.

Згідно з п. 2.1 Договору його предметом є надання адміністратором доступу оператора до електронної торгової системи «Prozorro.Продажі» ЦБД2 для організації проведення електронних аукціонів у електронній торговій системі.

Відповідно до п. 6.1 Договору (у редакції додаткових угод від 28.09.2023 та від 22.12.2023) ціна Договору складається з плати на розвиток електронної торгової системи, що вираховується з гарантійного внеску переможця електронного аукціону.

Згідно з п. 6.1.1 Договору плата на розвиток електронної торгової системи для електронних аукціонів становить 30 % від максимальної винагороди оператора, але не менше 50 000,00 грн на місяць (в кінцевому розрахунку 150 000,00 грн на квартал), з урахуванням податку на додану вартість.

Пунктом 6.1.4 Договору визначено, що тимчасово з 01.04.2022 до кінця місяця строку (терміну) скасування воєнного стану мінімальний розмір плати на розвиток електронної торгової системи за місяць, визначений п. 6.1.1 Договору, не застосовується, а рахунки щодо сплати мінімального розміру такої плати у зазначений період не виставляються.

Пунктом 6.1.7 Договору (у редакції додаткових угод від 28.09.2023 та від 22.12.2023) передбачено, що для електронних аукціонів, проведених відповідно до Порядку відчуження та передачі в оренду (найм) майна державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 № 1032 (далі за текстом-Порядок № 1032), у випадку, передбаченому пунктом 39 цього Порядку, плата на розвиток електронної торгової системи становить 70 % від винагороди оператора, визначеної відповідно до вимог такого Порядку, та включається до розміру плати за розвиток, визначеного п. 6.1.1 Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору (у редакції додаткової угоди від 28.09.2023) адміністратор протягом десяти робочих днів з дня опублікування договору купівлі-продажу/оренди об`єкта в електронній торговій системі та присвоєння електронному аукціону статусу «завершений», у випадку, коли така сума перевищує мінімальний розмір плати на розвиток електронної торгової системи, за допомогою засобів системи електронного документообігу виставляє додатковий рахунок (рахунки) оператору для перерахування плати на розвиток електронної торгової системи в повному обсязі. Рахунок (додатковий рахунок) виставляється за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та підлягає оплаті оператором протягом п`яти робочих днів з дня його відправлення.

Цим же пунктом передбачено, що оператор протягом п`яти робочих днів з моменту отримання акту наданих послуг на розвиток електронної торгової системи підписує його кваліфікованим електронним підписом, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову мотивовану відмову від підписання та належні документи. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду оператор не підписує примірник акту або надає немотивовану відмову від його підписання, такий акт вважається погодженим та підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.

Згідно з п. 6.4 Договору первинні документи в електронному вигляді з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом сторони, визнаються сторонами як оригінал, мають юридичну силу та можуть використовуватися під час судового вирішення спорів. Підтвердженням відправки та отримання сторонами первинних документів є протоколи обміну інформацією (квитанції про доставку, прийняття, затвердження контрагентом) в системі електронного документообігу (п. 6.6 Договору).

Відповідно до п. 7.5 Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 20.05.2020, якою у цьому пункті цифру « 30» замінено цифрою « 20») за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 20 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % суми заборгованості. Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання (п. 7.6 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Укрпошта» (далі за текстом-організатор) оприлюднило в електронній торговій системі оголошення про проведення електронного аукціону № BSE001-UA-20211221-51797 з продажу нежитлових будівель «Будівля АОПП Жуляни» за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 75.

Згідно з протоколом електронного аукціону № BSE001-UA-20211221-51797, сформованим 26.01.2022, оператором, через електронний майданчик якого заведено інформацію про лот та подано найвищу цінову пропозицію, є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕНДЕР" »; переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Продукт»; ціна реалізації становить 61 001 000,00 грн з податком на додану вартість; розмір гарантійного внеску - 2 175 500,00 грн; винагорода оператора, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозицію - 1 830 030,00 грн.

31.10.2024 між Акціонерним товариством «Укрпошта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас Продукт» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який 07.11.2024 опубліковано в електронній торговій системі.

15.11.2024 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № ЦБД2-001080 на загальну суму 586 896,24 грн з податком на додану вартість, позицією 17 якого визначено плату за розвиток електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД-2 за аукціоном BSE001-UA-20211221-51797 у сумі 457 507,50 грн без податку на додану вартість (549 009,00 грн з податком на додану вартість, що становить 30 % від винагороди оператора у розмірі 1 830 030,00 грн, зазначеної у протоколі електронного аукціону).

Відповідач оплатив зазначений рахунок у повному обсязі платіжною інструкцією № 2563 від 20.11.2024 на суму 586 896,24 грн й сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ЦБД2-001080 від 29.11.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2025 у справі № 910/4744/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕНДЕР" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Продукт» позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Продукт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕНДЕР" доплату винагороди оператора електронного майданчика у розмірі 874 550,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 47 252,39 грн та судовий збір у розмірі 11 061,63 грн.

У зазначеному рішенні суд дійшов висновку про те, що на момент виконання переможцем аукціону зобов`язання, передбаченого умовами електронного аукціону № BSE001-UA-20211221-51797 (укладення договору купівлі-продажу від 31.10.2024), розмір винагороди оператора електронного майданчика становив 5 % від ціни продажу лота згідно з п. 31 Порядку № 1032 та п. 9.2 Регламенту роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 (у редакції станом на 07.11.2024), а стягнута сума доплати становить різницю між такою винагородою та внесеним переможцем гарантійним внеском у розмірі 2 175 500,00 грн.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2025 у справі № 910/4744/25 набрало законної сили 04.11.2025, 11.11.2025 на його виконання видано наказ, що підтверджується постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Є.С. від 18.05.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81039225.

26.11.2025 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № ЦБД2-000834 на суму 366 006,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 61 001,00 грн, з призначенням «Плата за розвиток електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД-2 ідентифікатор аукціону BSE001-UA-20211221-51797 (електронний аукціон з продажу майна/оренди/передачі права)» із посиланням на Договір.

Відповідно до протоколу руху документа зазначений рахунок направлено відповідачу засобами системи електронного документообігу 26.11.2025, доставлено відповідачу 01.12.2025 та в цей же день затверджено відповідачем із накладенням кваліфікованого електронного підпису його директора Купріянова М.В.

Крім того, сторонами складено та підписано кваліфікованими електронними підписами акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ЦБД2-000834 від 28.11.2025 на суму 366 006,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 61 001,00 грн, щодо плати за розвиток електронної торгової системи за аукціоном BSE001-UA-20211221-51797. Згідно з протоколом руху документа акт підписано позивачем 08.12.2025, а відповідачем 11.12.2025. В акті зазначено, що замовник претензій щодо обсягу, якості та строків виконання робіт (надання послуг) не має.

30.01.2026 позивач направив відповідачу вимогу № 152-07/2026 про сплату заборгованості, у відповідь на яку відповідач листом № 2026-02-03 від 03.02.2026 повідомив про відсутність, на його думку, підстав для сплати зазначеної суми. Листом № 477-07/2026 від 11.03.2026 позивач надав відповідачу пояснення щодо підстав виставлення рахунку № ЦБД2-000834 від 26.11.2025.

Постановою приватного виконавця від 21.07.2026 у виконавчому провадженні № 81039225 наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 у справі № 910/4744/25 повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Докази оплати відповідачем рахунку № ЦБД2-000834 від 26.11.2025 у матеріалах справи відсутні, факт несплати зазначеної суми відповідач не заперечує.

Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з наведених нижче підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір) (ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою містить елементи договору про надання послуг, до відносин за яким застосовуються, зокрема, положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, за умовами п. 6.1.1 Договору розмір плати на розвиток електронної торгової системи визначається не у фіксованій сумі, а як 30 % від максимальної винагороди оператора за відповідним електронним аукціоном. Тобто сторони погодили, що розмір цього грошового зобов`язання відповідача є похідним від розміру винагороди, яку отримує (має право отримати) оператор за результатами конкретного аукціону, і змінюється разом з нею.

При цьому п. 6.2 Договору прямо передбачає виставлення адміністратором додаткового рахунку (рахунків) оператору саме для перерахування плати на розвиток електронної торгової системи «в повному обсязі». Отже, Договір не обмежує обов`язок оператора сплатою лише першого виставленого за аукціоном рахунку, а пов`язує його з необхідністю сплати плати в повному розмірі, визначеному п. 6.1.1 Договору.

Відповідно до п. 1 Порядку № 1032 цей Порядок визначає механізм та способи відчуження та передачі в оренду (найм) майна державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності.

Згідно з п. 31 Порядку № 1032 винагорода оператора електронного майданчика, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозицію, визначається у розмірі 5 відсотків ціни продажу лота з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п. 9.2 Регламенту роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права оператор, через електронний майданчик якого надано найвищу цінову пропозицію, вираховує плату за участь (винагороду) із суми гарантійного внеску переможця протягом трьох робочих днів з моменту публікації договору купівлі-продажу відповідного лоту в електронній торговій системі.

Згідно з п. 2.1 цього Регламенту якщо законодавством передбачені особливості для продажу окремих видів майна (активів), використання електронної торгової системи здійснюється з урахуванням таких особливостей.

Організатором спірного аукціону є Акціонерне товариство «Укрпошта» - державне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого перебувають у державній власності, що сторонами не заперечується. Договір купівлі-продажу за результатами аукціону укладено 31.10.2024 та опубліковано в електронній торговій системі 07.11.2024, тобто після набрання чинності Порядком № 1032.

Отже, на момент виникнення в оператора права на винагороду її розмір відповідно до п. 31 Порядку № 1032 становив 5 відсотків ціни продажу лота, тобто 3 050 050,00 грн (61 001 000,00 грн Ч 5 %). Відповідач цього розміру винагороди у цій справі не заперечує.

Висновок суду щодо розміру винагороди оператора за електронним аукціоном № BSE001-UA-20211221-51797 підтверджується також рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2025 у справі № 910/4744/25, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕНДЕР" було позивачем у справі № 910/4744/25, а обставини щодо розміру його винагороди як оператора електронного майданчика за електронним аукціоном № BSE001-UA-20211221-51797 встановлено саме стосовно нього. Отже, зазначені обставини мають преюдиційне значення для відповідача у цій справі та не підлягають повторному доказуванню.

Суд зазначає, що рішення у справі № 910/4744/25 не є підставою виникнення зобов`язання відповідача перед позивачем, як помилково вважає відповідач. Підставою виникнення такого зобов`язання є Договір, а саме п. 6.1.1 та п. 6.2 Договору, тоді як рішення суду у справі № 910/4744/25 має значення лише як доказ, яким встановлено фактичний розмір винагороди оператора, що є базою для обчислення плати на розвиток електронної торгової системи за погодженою сторонами формулою.

Таким чином, сплачена відповідачем у листопаді 2024 року плата на розвиток електронної торгової системи за спірним аукціоном у розмірі 549 009,00 грн з податком на додану вартість була обчислена від винагороди оператора у розмірі 1 830 030,00 грн, тобто від 3 % ціни продажу лота. Водночас належний розмір винагороди оператора за цим аукціоном становить 5 % ціни продажу лота, тобто 3 050 050,00 грн (61 001 000,00 грн Ч 5 %), з яких 874 550,00 грн (3 050 050,00 грн - 2 175 500,00 грн) присуджено відповідачу як доплату.

Отже, плата на розвиток електронної торгової системи за спірним аукціоном у повному обсязі відповідно до п. 6.1.1 Договору становить 915 015,00 грн (3 050 050,00 грн Ч 30 %), з яких відповідачем сплачено 549 009,00 грн. Різниця між цими сумами становить 366 006,00 грн (915 015,00 грн - 549 009,00 грн), що відповідає сумі рахунку № ЦБД2-000834 від 26.11.2025.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позивач визначив розмір плати із застосуванням загального розміру, визначеного п. 6.1.1 Договору (30 %), а не підвищеного розміру, передбаченого п. 6.1.7 Договору для окремих випадків проведення аукціонів відповідно до Порядку № 1032, що не порушує прав відповідача.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи відповідача про те, що його зобов`язання зі сплати плати на розвиток електронної торгової системи за спірним аукціоном припинилося виконанням у 2024 році. Оплата рахунку № ЦБД2-001080 від 15.11.2024 була виконанням зобов`язання в частині, обчисленій від неостаточного розміру винагороди оператора, і не свідчить про виконання зобов`язання в повному обсязі, як цього вимагають п. 6.1.1, 6.2 Договору та ст. 599 Цивільного кодексу України. Підписання сторонами акту № ЦБД2-001080 від 29.11.2024 підтверджує лише факт надання послуг на зазначену в ньому суму, але не встановлює граничного розміру плати за аукціоном і не є відмовою позивача від права на отримання плати в повному обсязі.

Доводи відповідача про відсутність у Договорі умови, яка надавала б позивачу право на «повторний перерахунок» плати, суд також відхиляє, оскільки позивач не змінював погоджених сторонами умов Договору щодо розміру плати, а нарахував її за тією самою формулою (30 % від максимальної винагороди оператора) від встановленого судом розміру винагороди. Застосування погодженої сторонами умови Договору до фактичного розміру винагороди оператора не є односторонньою зміною умов зобов`язання у розумінні ст. 525 Цивільного кодексу України.

Не спростовує висновків суду і та обставина, що рахунок № ЦБД2-000834 виставлено 26.11.2025, тобто поза межами десяти робочих днів з дня опублікування договору купівлі-продажу, передбачених п. 6.2 Договору. Цей строк встановлено для виконання обов`язку адміністратора щодо виставлення рахунку, і його недотримання не припиняє грошового зобов`язання оператора зі сплати плати на розвиток електронної торгової системи в повному обсязі. Рахунок на різницю в платі міг бути виставлений лише після визначення остаточного розміру винагороди оператора, який став безспірним з набранням законної сили рішенням у справі № 910/4744/25 (04.11.2025).

Крім того, суд враховує, що відповідач затвердив рахунок № ЦБД2-000834 від 26.11.2025 та підписав без будь-яких зауважень акт № ЦБД2-000834 від 28.11.2025, у якому зазначено найменування послуги, ідентифікатор аукціону та суму плати, а також підтверджено відсутність претензій щодо обсягу, якості та строків надання послуг. При цьому механізмом, передбаченим п. 6.2 Договору, а саме направленням адміністратору письмової мотивованої відмови від підписання акту відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Акт № ЦБД2-000834 від 28.11.2025 є первинним документом, який підписаний уповноваженими особами обох сторін, відповідно до п. 6.4 Договору має силу оригіналу та у сукупності з іншими доказами підтверджує обсяг і вартість наданих позивачем послуг.

Посилання відповідача на те, що рахунок та акт не містять слів «донарахування», «доплата» чи «коригування», не спростовують висновків суду, оскільки ці документи містять усі необхідні відомості для ідентифікації господарської операції (Договір, аукціон, вид плати, сума), а підстави виставлення рахунку були додатково роз`яснені позивачем відповідачу у вимозі № 152-07/2026 та листі № 477-07/2026 від 11.03.2026.

Суд також звертає увагу, що відповідач у справі № 910/4744/25 сам наполягав на тому, що винагорода оператора за спірним аукціоном становить 5 % ціни продажу лота, та отримав рішення суду про стягнення доплати винагороди саме в такому розмірі. Водночас у цій справі відповідач заперечує проти обчислення плати на розвиток електронної торгової системи від того ж самого розміру винагороди.

Посилання відповідача на лист позивача № 839-07/2025 від 28.07.2025 суд відхиляє, оскільки цей лист стосувався права оператора електронного майданчика укладати з користувачами договори публічної оферти та не містить жодних висновків щодо розміру плати на розвиток електронної торгової системи за Договором. Та обставина, що позивач не є стороною договору публічної оферти між відповідачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас Продукт», сторонами не заперечується та не впливає на зобов`язання відповідача перед позивачем, яке виникло з Договору.

Щодо доводів відповідача про фактичне неотримання присуджених коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Продукт» суд зазначає таке.

Договір не містить умов, які б пов`язували обов`язок оператора сплатити плату на розвиток електронної торгової системи з фактичним отриманням ним винагороди від переможця аукціону, тобто не встановлює відкладальної обставини в розумінні ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України. Розмір плати за п. 6.1.1 Договору обчислюється від «максимальної винагороди оператора», а не від фактично отриманих оператором коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Верховний Суд у постанові від 11.07.2023 у справі № 910/18432/21 також виснував, що відсутність у боржника коштів не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Таким чином, невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас Продукт» рішення суду у справі № 910/4744/25 є ризиком відповідача як суб`єкта підприємницької діяльності у його відносинах з переможцем аукціону та не звільняє відповідача від виконання грошового зобов`язання перед позивачем.

Посилання відповідача на те, що позивач у позовній заяві цитує положення Договору щодо земельних торгів та аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство, не впливають на вирішення спору, оскільки суд застосовує до спірних правовідносин положення п. 6.1.1 та п. 6.2 Договору, які регулюють плату на розвиток електронної торгової системи для електронних аукціонів з продажу майна.

Рахунок № ЦБД2-000834 відправлено відповідачу 26.11.2025, отже, з урахуванням п. 6.2 Договору він підлягав оплаті протягом п`яти робочих днів, тобто до 03.12.2025 включно.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи; наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 366 006,00 грн або підтверджували її погашення.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача 366 006,00 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, сторони у п. 7.5 Договору погодили сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, а також сплату штрафу у розмірі 10 % суми заборгованості за прострочення понад 20 днів.

Позивачем нараховано пеню за період прострочення з 04.12.2025 по 07.05.2026 у загальному розмірі 47 199,73 грн, з яких 17 718,70 грн за період прострочення з 04.12.2025 по 29.01.2026 (57 днів) із застосуванням облікової ставки Національного банку України 15,5 % річних та 29 481,03 грн за період прострочення з 30.01.2026 по 07.05.2026 (98 днів) із застосуванням облікової ставки 15 % річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він здійснений арифметично правильно, з урахуванням встановленого Договором строку оплати, облікових ставок Національного банку України, що діяли у відповідні періоди. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 47 199,73 грн пені підлягають задоволенню.

Оскільки прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання перевищило 20 днів, у позивача відповідно до п. 7.5 Договору виникло право на стягнення штрафу у розмірі 10 % суми заборгованості, що становить 36 600,60 грн (366 006,00 грн Ч 10 %).

Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 449 805,73 грн, що відповідає ціні позову, а у підсумковому розрахунку позовних вимог (366 006,00 грн + 47 199,73 грн + 36 600,00 грн = 449 805,73 грн) позивач врахував штраф саме у розмірі 36 600,00 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. За таких обставин стягненню з відповідача підлягає штраф у заявленому позивачем розмірі 36 600,00 грн.

Суд зазначає, що одночасне стягнення пені та штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбачене договором, не є притягненням до подвійної відповідальності за одне й те саме порушення, оскільки пеня та штраф є різними видами неустойки та мають різну правову природу. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17.

Клопотання про зменшення розміру неустойки відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України відповідач не заявляв, доказів наявності виняткових обставин для такого зменшення не подав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 366 006,00 грн основного боргу, 47 199,73 грн пені та 36 600,00 грн штрафу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», у зв`язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» до ставки судового збору застосовується коефіцієнт 0,8 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22). Отже, належний розмір судового збору за подання цього позову становить 5 397,67 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем при зверненні з позовом сплачено судовий збір у розмірі 6 747,09 грн. Надміру сплачений судовий збір у розмірі 1 349,42 грн може бути повернутий позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Прозорро.Продажі" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕНДЕР" (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8, корп. 17, оф. 313, код 43120577) на користь Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22, код 42068925) 366006 (триста шістдесят шість тисяч шість) грн 00 коп. основного боргу, 47199 (сорок сім тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн 73 коп. пені, 36600 (тридцять шість тисяч шістсот) грн 00 коп. штрафу та 5397 (п`ять тисяч триста дев`яносто сім) грн 67 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА