Суд: Господарський суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №910/10096/26
Суддя: Усатенко І.В.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05.11.2026Справа № 910/10096/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Вуд Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс"
про стягнення 165080,16 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Вуд Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" про стягнення 165080,16 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов?язань за договором поставки № 26/11/24-БК від 26.11.2024.
Ухвалою суду від 19.08.2026 позовну заяву залишено без руху.
24.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.
04.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки строк на оплату товару не настав. Відповідач скористався своїм правом на відстрочення платежу, в зв?язку з виявленням недоліків поставленого товару. Також відповідач заперечував проти орієнтовного розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу.
09.09.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги, оскільки, відповідач не надав доказів того, що поставлений позивачем товар має недоліки та про них було повідомлено у визначеному договором порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
26.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Вуд Трейд" (постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" (покупець) укладено договір поставки № 26/11/24-БК, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов?язується поставити та передати у власність покупцю на умовах цього договору, а покупець зобов?язується прийняти та своєчасно оплатити товар в асортименті та за цінами, згідно виставлених рахунків-фактур та/або видаткових накладних.
Датою поставки і датою переходу права власності є дата зазначена у видатковій накладній (п. 2.3 договору).
Згідно п. 5.2 договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дня поставки товару У разі невиконання або неналежного виконання постачальником п. 2.3 договору, а також при виявленні недоліків товару до моменту оплати, покупець має право в односторонньому порядку збільшити строк оплати на строк усунення виявлених недоліків.
Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і скріплення печатками і діє до 31.12.2025.
В підтвердження обставин поставки товару до матеріалів справи долучено видаткову накладну № 2150 від 09.06.2026 на суму 165080,16 грн. на поставку фанери водостійкої ламінованої березової. Видаткова накладна підписана та скріплена печатками обох контрагентів без зауважень. Видаткова накладна містить посилання саме на договір № 26/11/24-БК від 26.11.2024. та рахунок-фактуру №ІВТ-04620 від 09.06.26.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини за наведеним правочином регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З огляду на зазначене, договір № 26/11/24-БК від 26.11.2024 є підставою для виникнення між сторонами правовідносин та взаємних зобов`язань.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договором № 26/11/24-БК від 26.11.2024 сторони передбачили, що оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з дати поставки.
А отже отриманий за видатковою накладною товар мав бути оплачений до 23.06.2026, а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов?язання на суму 165080,16 грн з 24.06.2026.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.
Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідач станом на день прийняття рішення не оплатив отриманий від позивача товар.
Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи, що загальна сума основного боргу відповідача за договором, яка складає 165080,16 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.
Щодо заперечень відповідача про повідомлення позивача щодо наявності недоліків товару та виклик його представника для складання дефектного акту.
Відповідно до п. 4.2 договору у разі виявлення покупцем недоліків протягом гарантійного строку він зобов?язний повідомити про це постачальника шляхом направлення письмового повідомлення.
Відповідачем не було надано суду доказів дотримання приписів п. 4.2 договору, зокрема щодо направлення письмового повідомлення про виявлені недоліки позивачу. А тому, суд не вбачає підстав для притримання оплати товару на підставі абзацу 2 п. 5.2 договору.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості чи відсутності прострочення ним виконання своїх грошових зобов?язань зі своєчасної оплати поставленого товару за договором.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з урахування понижуючого коефіцієнту 0,8.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" (04074 , м. Київ, вулиця Резервна, буд. 8, ідентифікаційний код 04012164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Вуд Трейд" (04080, м. Київ, вулиця Корабельна, буд. 6, ідентифікаційний код 43155636) суму основного боргу у розмірі 165080 (сто шістдесят п?ять тисяч вісімдесят) грн 16 коп., судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua