Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №910/7248/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2026Справа № 910/7248/26

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Релеекспорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія-Мрія"

про стягнення 6 901 797,00 грн

При секретарю судового засідання: Гурська Д.О.

Представники сторін:

від позивача: Вовк Сергій Петрович - представник за ордером серії АА №1085115 від 13.08.2026;

від відповідача: Кашуба Микола Олексійович - представник за ордером серії СВ №1140173 від 03.08.2026;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Релеекспорт" (далі - ТОВ "Релеекспорт") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія-Мрія" (далі - ТОВ "Синергія-Мрія") 6 901 797,00 грн, з яких: 6 799 800,00 грн - попередня оплата, 101 997,00 грн - штраф, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором виготовлення обладнання №11/11-24 від 11.11.2024 в частині виготовлення та передання обладнання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

03.07.2026 на адресу суду від ТОВ "Релеекспорт" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.08.2026. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

06.08.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Синергія-Мрія" надійшла заява про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2026 відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви ТОВ "Синергія-Мрія".

10.08.2026 на адресу суду від ТОВ "Синергія-Мрія" надійшов відзив, в якому останнє просило відмовити у задоволенні позову, оскільки на спірну суму попередньої оплати було виготовлено та передано майно уповноваженому представнику Позивачу. Встановлення та введення в експлуатацію обладнання не відбулося у зв`язку з простроченням кредитора (Позивача): відсутність спеціально відведеної ділянки для монтажу, відсутність електроенергії на цій земельній ділянці, відсутність засобів пожежогасіння, відсутність фінансування відповідно до обумовленого графіка, тощо, призвело до зриву строків монтажу.

18.08.2026 через загальний відділ діловодства суду ТОВ "Релеекспорт" надійшла відповідь на відзив, в якій останнє не погодилося із запереченнями Відповідача, оскільки листом №7 від 01.08.2025 Позивач повідомив, що обладнання було поставлено не в повному обсязі, а листом №02/04 від 06.04.2026 - що площадка підготовлена до монтажу та пуску в експлуатацію.

Протокольною ухвалою суду від 18.08.2026 відкладено підготовче засідання на 15.09.2026.

24.08.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 25.08.2026) ТОВ "Синергія-Мрія" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2026 задоволено вищезазначену заяву ТОВ "Синергія-Мрія".

10.09.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Синергія-Мрія" подало клопотання про долучення до матеріалів справи копію Специфікації №2 від 18.03.2025 (Додаток 1 до Договору).

Протокольними ухвалами суду від 15.09.2026 приєднано вищезазначений документ до матеріалів справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2026.

06.10.2026 у судовому засіданні представник ТОВ "Релеекспорт" підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник ТОВ "Синергія-Мрія" заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.

06.10.2026 у судовому засіданні на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Релеекспорт" частково обґрунтованими.

11.11.2024 між ТОВ "Синергія-Мрія" (за текстом договору - Виконавець) та ТОВ "Релеекспорт" (за текстом договору - Замовник) було укладено Договір №11/11-24, за змістом якого:

- пункт 1.1.: У порядку та на умовах даного Договору Виконавець зобов`язується виготовити та передати у власність Замовника обладнання (далі - Обладнання), назва, кількісні, вартісні та інші характеристики якого визначені у Специфікації (Додаток №1) до Договору (далі - Специфікація), а Замовник - сплатити вартість та прийняти таке Обладнання;

- пункт 2.1.: Загальна ціна Договору на момент його укладення складає 8 100 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 350 000,00 грн, що є еквівалентом 184 904,49 євро за офіційним курсом, встановленим Національним банком України та опублікованим на офіційному сайті НБУ (посилання: http://www.bank.gov.ua на дату укладання дійсного Договору (43,8064 грн/1 євро);

- пункт 3.1.: Сторони погодили, що розрахунки за Договором будуть здійснюватися на умовах часткової попередньої оплати. Умови та строки здійснення Замовником платежів за даним Договором зазначені у Специфікації;

- пункт 4.1.: Поставка Обладнання за дійсним Договором здійснюється на умовах DDP - Житомирська обл., Коростенський р-н., с. Норинськ (Інкотермс 2020), з урахуванням особливостей застосування базису на внутрішньому ринку України. Відвантаження Обладнання здійснюється виключно цілісним комплексом, часткове відвантаження не допускається;

- пункт 4.2.: Виконавець зобов`язується виготовити та підготувати Обладнання для передачі його Замовнику не пізніше 01.05.2025 після отримання оплати першого, другого та третього платежів згідно графіку платежів, затвердженого в п. 2.1 Специфікації №1, що є невід`ємною частиною даного Договору;

- пункт 4.6.: Приймання-передача Обладнання (його частин) до монтажу (на відповідальне зберігання), здійснюється Сторонами або їх уповноваженими представниками протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту направлення Виконавцем повідомлення про готовність Обладнання Замовнику, з обов`язковим оформленням та підписанням представниками Сторін Акту приймання-передачі Обладнання (його частин) та товарно-транспортної накладної на кожний завантажений транспортний засіб з обов`язковим зазначенням найменування комплектуючих частин, їх кількості та дати відвантаження. До вартості Обладнання включена вартість його завантаження у транспортні засоби, транспортування до складу Замовника, проведення монтажних (крім техніки яку забезпечує Замовник), пусконалагоджувальних робіт та запуску Обладнання у експлуатацію представниками Виконавця, навчання роботі з обладнанням персоналу Замовника;

- пункт 4.7.: Приймання Обладнання та перевірка його комплектності здійснюється Замовником або його уповноваженим представником до підписання Акту приймання-передачі Обладнання (його частин) за місцезнаходженням складу Замовника за адресою: Україна, Житомирська область, Коростенський р-н, с. Ігнатпіль (с. Рудня);

- пункт 4.8.: Перехід права власності на Обладнання від Виконавця до Замовника відбувається після підписання Сторонами видаткової накладної на таке Обладнання;

- пункт 4.9.: Підписанням Акту приймання-передачі Обладнання Замовник підтверджує, що Обладнання (його частини) не має видимих дефектів, відповідає технічним та якісним характеристикам;

- пункт 4.12.: Для забезпечення проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт представниками Виконавця, після розвантаження Обладнання та/або його частин на об`єкті (Замовника і та до початку таких робіт, Замовник зобов`язується дотримуватись таких вимог до зберігання Обладнання (його частин), зокрема, територія зберігання повинна бути під охороною для забезпечення цілісності/його частин.

- підпункт 5.3.1.: Замовник зобов`язаний оплатити вартість Обладнання в розмірі та строки, зазначені у Договорі та Специфікації до нього;

- підпункт 5.3.2.: Замовник зобов`язаний прийняти та вивезти з території Виконавця Обладнання в терміни і на умовах п. 4 цього Договору;

- пункт 7.2.: У випадку порушення термінів передачі Обладнання, обумовлених п. 4. Договору, з вини Виконавця, він зобов`язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 0,05% від вартості несвоєчасно поставленого Обладнання, за кожний день затримки передачі Обладнання. Загальний розмір штрафів та інших санкцій не може перевищувати 1,5% від вартості Обладнання. Штрафні санкції за порушення термінів передачі Обладнання Замовнику не застосовуються до Виконавця у випадку порушення Замовником умов оплати, передбачених Договором.

- пункт 12.1.: Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

- пункт 12.2.: Одностороння відмова від Договору допускається виключно за угодою Сторін;

- пункт 12.3.: Сторона, яка бажає достроково припинити дію Договору в односторонньому порядку, зобов`язана повідомити іншу Сторону не менш як за 30 календарних днів до дати припинення дії Договору шляхом надіслання письмового повідомлення засобами факсимільного зв`язку чи електронної пошти, а оригінал повідомлення надіслати поштою або службою кур`єрської доставки. При цьому дія Договору припиняється через 30 календарних днів, за умови отримання іншою Стороною надісланого повідомлення та компенсації всіх понесених цією Стороною витрат та збитків.

За умовами Специфікації №1 від 17.12.2024 (Додаток 1 до Договору) Виконавець зобов`язується виготовити та передати у власність Замовника, а Замовник - прийняти та оплатити на умовах Договору №11/11-24 від 11.11.2024 Обладнання загальною вартістю 8 100 000,00 грн (разом із ПДВ).

Також у пункті 2.1. Специфікації Сторони погодили порядок розрахунків:

Перший платіж - у розмірі 2 835 000,00 грн, що еквівалентно 64 716,57 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення Специфікації, сплачується Замовником на підставі рахунку-фактури Виконавця, з урахуванням вимог п.п. 3.2 та 3.3 Договору, не пізніше 19.12.2024.

Другий платіж - у розмірі 2 184 000,00 грн, що еквівалентно 49 855,73 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення Специфікації, сплачується Замовником на підставі рахунку-фактури Виконавця, з урахуванням вимог п.п. 3.2 та 3.3 Договору, не пізніше 20.01.2025.

Третій платіж - у розмірі 1 780 800,00 грн, що еквівалентно 40 651,59 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення Специфікації, сплачується Замовником на підставі рахунку-фактури Виконавця, з урахуванням вимог п.п. 3.2 та 3.3 Договору, не пізніше 24.03.2025.

Четвертий платіж - у розмірі 1 300 200,00 грн, що еквівалентно 129 680,59 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення Специфікації, сплачується Замовником на підставі рахунку-фактури Виконавця, з урахуванням вимог п.п. 3.2 та 3.3 Договору, починаючи з 01.10,2025 протягом наступних шести місяців рівними платежами по 216 700,00 грн.

Згідно з пунктом 3 Специфікації №1 Сторони погодили, що Виконавець забезпечує готовність Обладнання до відвантаження Замовнику не пізніше 01.05.2025 після отримання Замовником першого, другого та третього платежів згідно графіку платежів, зазанченого в п. 2.1 цієї Специфікації.

У випадку порушення Замовником строків платежів згідно графіку оплат, кінцева дата передачі Обладнання збільшується на кількість днів, відповідну кількості днів прострочення платежу (пункт 4 Специфікації №1).

Відповідно до пункту 7 Специфікації №1 відвантаження Обладнання за дійсною Специфікацією здійснюється виключно цілісним комплексом, часткове відвантаження не допускається.

ТОВ "Релеекспорт" було сплачено на користь ТОВ "Синергія-Мрія" попередню оплату у розмірі 6 799 800,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №16574 від 19.12.2024 на суму 2 835 000,00 грн, №16688 від 20.01.2025 на суму 300 000,00 грн, №16701 від 23.01.2025 на суму 1 884 000,00 грн, №16831 від 24.02.2025 на суму 1 780 800,00 грн.

Як вказує Позивач, ТОВ "Синергія-Мрія" було поетапно привезено Обладнання на місце його встановлення: с. Ігнатпіль (с.Рудня), Коростенський район, Житомирська область, без товаросупровідних документів.

15.05.2026 ТОВ "Релеекспорт" направлено ТОВ "Синергія-Мрія" претензію від 14.05.2026 вих. №041 з вимогою комплектної передачі Обладнання та здійснення монтажних й пусконалагоджувальних робіт із запуском Обладнання в експлуатацію (виробництво), включаючи навчання персоналу.

У зв`язку з відсутністю реальних дій з боку ТОВ "Синергія-Мрія" щодо встановлення Обладнання 25.05.2026 ТОВ "Релеекспорт" направлено претензію-повідомлення від 25.05.2026 вих. №048 про відмову від Договору №11/11-24 від 11.11.2024 виготовлення обладнання від 11.11.2024 та повернення коштів попередньої оплати у сумі 6 799 800 грн.

Оскільки ТОВ "Синергія-Мрія" не було належним чином виконано умови Договору №11/11-24 від 11.11.2024 щодо передачі Обладнання та початку робіт з його встановлення, ТОВ "Релеекспорт" звернулося з даним позовом до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання Договору №11/11-24 від 11.11.2024, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором підряду, за яким, відповідно до статті 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, укладення Договору №11/11-24 від 11.11.2024 було спрямоване на своєчасне виготовлення ТОВ "Синергія-Мрія" обладнання та одночасного обов`язку ТОВ "Релеекспорт" по здійсненню оплати вартості таких робіт.

За твердженнями Позивача, Відповідачем не було комплектно передано Обладнання та не було виконано монтажні та пусконалагоджувальних робіт із запуском Обладнання в експлуатацію, включаючи навчання персоналу, у зв`язку з чим Позивач листом від 25.05.2026 №048 відмовився від Договору та вимагав повернення суми попередньої оплати у розмірі 6799800,00 грн.

Згідно зі статтею 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Таким чином, виконання підрядних робіт здійснюється: 1) за кошти підрядника, що в подальшому йому відшкодовуються замовником під час здійснення оплати за договором; 2)за кошти (повністю або частково) замовника, як попередня оплата (аванс).

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані (пункт 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Як було раніше зазначено судом, відповідно до пункту 3.1. Договору Сторони погодили, що розрахунки за Договором будуть здійснюватися на умовах часткової попередньої оплати. Умови та строки здійснення Замовником платежів за даним Договором зазначені у Специфікації, відповідно до пункту 2.1. якої:

Перший платіж у розмірі 2 835 000,00 грн сплачується не пізніше 19.12.2024;

Другий платіж у розмірі 2 184 000,00 грн сплачується не пізніше 20.01.2025;

Третій платіж у розмірі 1 780 800,00 грн сплачується не пізніше 24.03.2025;

Четвертий платіж сплачується у розмірі 1 300 200,00 грн, починаючи з 01.10.2025 протягом наступних шести місяців рівними платежами по 216 700,00 грн.

Отже, перший, другий та третій платежі у загальному розмірі 6 799 800,00 грн є попередньою оплатою та була сплачена ТОВ "Релеекспорт" на користь , що підтверджується платіжними інструкціями: №16574 від 19.12.2024 на суму 2 835 000,00 грн, №16688 від 20.01.2025 на суму 300 000,00 грн, №16701 від 23.01.2025 на суму 1 884 000,00 грн, №16831 від 24.02.2025 на суму 1 780 800,00 грн.

Виконання договору підряду має юридичну та матеріальну мету, зокрема створення матеріального об`єкту, виконання робіт та їх передача від підрядника замовнику. Аванс чи попередня оплата є грошовим засобом досягнення мети договору підряду та відповідного результату за ним (створення матеріального об`єкту тощо).

Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2-4 статті 849 ЦК України, відповідно до яких, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2).

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3).

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4).

Правовий аналіз частин 2-4 статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, які напряму залежать від наявності порушень умов договору в діях підрядника, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору. Тобто, вказана правова норма презюмує правомірність дій підрядника при виконанні договору і саме тому в разі відмови від договору виникає обов`язок замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати його збитки, на відміну від пункту 2 цієї норми, яка врегульовує право замовника на відмову якраз у випадку невиконання зобов`язань підрядником.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Подібні за замістом висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 у справі №910/2051/19.

За змістом наведених позивачем доводів одностороння відмова від договору підряду реалізована ним з підстав, передбачених частиною 2 статті 849 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, у разі виконання договору підряду з порушенням умов щодо строку його виконання у замовника є право вимагати належного виконання договору або відмовитися від нього.

Відмова від договору підряду означає, що замовник втрачає інтерес до отримання результату, визначеного договором підряду, і за наявності здійсненого авансу разом з фактом невиконання зобов`язання, за яке передавався аванс, має право на його повернення; а якщо мало місце часткове виконання, - то вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. У протилежному випадку, якщо замовник зберігає інтерес до отримання результату за договором підряду, то він має право вимагати його належного виконання шляхом призначення підрядникові строку для усунення недоліків.

Між тим вимога замовника і про повернення авансу, і про належне виконання договору підряду направлені на протилежні результати, тобто мають в собі конфлікт волевиявлення замовника, а відтак виключають одна одну. Тоді як за протилежного висновку це призводить до безоплатності договору підряду, коли замовник зберігає право і на повернення попередньої плати за результат договору підряду, і отримує власне результат за ним.

Іншими словами характер спірних правових відносин виключає одночасне існування у виконавця обов`язків виконати роботи та повернути попередню оплату. У цьому випадку наявність одного зобов`язання одночасно виключає наявність іншого.

Правильність наведених висновків узгоджується з правовою позицією, відповідно до якої аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, сформульована з посиланням на висновки Верховного Суду, сформованих у постановах від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, а також до відповідних висновків Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20, від 18.09.2025 у cправі №910/4138/24.

Частиною 2 статті 849 ЦК України прямо передбачено такий спосіб захисту прав та інтересів замовника, як стягнення завданих порушенням зобов`язання збитків, якщо замовник відмовився в односторонньому порядку від договору і така відмова спричинена протиправними діями підрядника.

Натомість застосування способу захисту прав замовника у вигляді повернення підрядником передоплати як безпідставно набутого майна у порядку статті 1212 ЦК України є можливим у випадку реалізації замовником безумовного права на відмову від договору у порядку частини 4 статті 849 ЦК України, тобто за відсутності прострочення з боку підрядника.

Отже, замовник не може вимагати повернення виконаного за договором підряду в порядку статті 1212 ЦК України, мотивуючи свої вимоги порушенням підрядником умов договору підряду і саме з цієї причини реалізувавши своє право на односторонню відмову від договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №910/16684/19.

Відповідно до пункту 4.6. Договору приймання-передача Обладнання (його частин) до монтажу (на відповідальне зберігання), здійснюється Сторонами або їх уповноваженими представниками протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту направлення Виконавцем повідомлення про готовність Обладнання Замовнику, з обов`язковим оформленням та підписанням представниками Сторін Акту приймання-передачі Обладнання (його частин) та товарно-транспортної накладної на кожний завантажений транспортний засіб з обов`язковим зазначенням найменування комплектуючих частин, їх кількості та дати відвантаження. До вартості Обладнання включена вартість його завантаження у транспортні засоби, транспортування до складу Замовника, проведення монтажних (крім техніки яку забезпечує Замовник), пусконалагоджувальних робіт та запуску Обладнання у експлуатацію представниками Виконавця, навчання роботі з обладнанням персоналу Замовника.

За умовами пункту 4.7. Договору приймання Обладнання та перевірка його комплектності здійснюється Замовником або його уповноваженим представником до підписання Акту приймання-передачі Обладнання (його частин) за місцезнаходженням складу Замовника за адресою: Україна, Житомирська область, Коростенський р-н, с. Ігнатпіль (с. Рудня).

Перехід права власності на Обладнання від Виконавця до Замовника відбувається після підписання Сторонами видаткової накладної на таке Обладнання (пункт 4.8. Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що листом №11/5 від 20.05.2025 ТОВ "Синергія-Мрія" повідомило ТОВ "Релеекспорт" про готовність обладнання до транспортування та установки на запланованому виробничому майданчику.

У відповідь на вказаний лист ТОВ "Релеекспорт" у відповіді №026 від 23.05.2025 підтвердило свою готовність прийняти замовлене обладнання та повідомило, що відповідальною особою для прийому обладнання є Кушнерчук А.А. - директор ТОВ "Еко Карбон Груп", якому надано повноваження для вирішення всіх питань, пов`язаних з прийомом обладнання, подальшим монтажем та пуском в експлуатацію.

Згідно Акту приймання-передачі №02/08 від 02.08.2025 представник Замовника/Вантажоотримувача: директор Кушнерчук Анатолій Анатолійович і представник Виконавця: начальник виробництва Гербей Володимир Миколайович, з іншої сторони, склали цей Акт про те, що Виконавець передав, а Замовник прийняв на відповідальне зберігання (до монтажу) обладнання відповідно до нижченаведених Актів:

- №1/06 від 04.06.2025 (всього за актом передано 51 одиниця);

- №2/06 від 05.06.2025 (всього за актом передано 5 одиниць);

- №3/06 від 06.06.2025 (всього за актом передано 5 одиниць);

- №4/06 від 07.06.2025 (всього за актом передано 29 одиниць);

- №5/07 від 28.07.2025 (всього за актом передано 18 одиниць);

- №6/07 від 29.07.2025 (всього за актом передано 40 одиниць);

- №7/08 від 01.08.2025 (всього за актом передано 5 одиниць).

Суд відхиляє доводи Позивача про неналежне виконання Відповідачем умов Договору в частині непередання всієї кількості обладнання, оскільки Акт приймання-передачі №02/08 від 02.08.2025 підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений їх печатками без жодних претензій та/або зауважень. Більше того, в Акті зазначено, що майно передано повністю, зауважень до якості і кількості майна немає.

За наявності нестачі чи пошкоджень (псування) майна, це вказується в додатку до даного Акту.

Проте у матеріалах справи відсутній Додаток, в якому було б зафіксовано нестачу/пошкодження переданого майна.

Також суд критично ставиться щодо листа директора ТОВ "Еко Карбон Груп" Кушнерчука А.А. №7, оскільки він датованим днем ранішим (01.08.2025) за дату складення Акту №02/08 (02.08.2025).

Крім цього, суд зауважує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами.

Варто зауважити, у постановах від 16.06.2020 у справі №145/2047/16 та від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц (провадження №14-175 цс 20) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.

Сутність застосування цієї доктрини не ставиться в залежність відповідних заяв чи поведінці сторони в межах судового провадження чи поза межами судового провадження, адже висновок Великої палати Верховного Суду містить абсолютний характер.

Отже, підписання без жодних претензій та/або зауважень Акту №02/08 від 02.08.2025 та одночасне виявлення не всієї кількості товару є очевидним проявом недобросовісної поведінки Позивача, що є порушенням статті 3 ЦК України, та нівелює обґрунтованість доводів останнього.

Оскільки ТОВ "Синергія-Мрія" було виготовлено та передано Обладнання за Договором уповноваженому представнику ТОВ "Релеекспорт", вимога останнього про повернення коштів попередньої оплати є необґрунтованою.

Крім цього, у зв`язку з несвоєчасним переданням Обладнання ТОВ "Релеекспорт" заявлено до стягнення 101 997,00 грн штрафу, нарахованого на підставі пункту 7.2. Договору.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частиною 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до пункту 4.2. Договору Виконавець зобов`язується виготовити та підготувати Обладнання для передачі його Замовнику не пізніше 01.05.2025 після отримання оплати першого, другого та третього платежів згідно графіку платежів, затвердженого в п. 2.1 Специфікації №1, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з пунктом 3 Специфікації №1 Сторони погодили, що Виконавець забезпечує готовність Обладнання до відвантаження Замовнику не пізніше 01.05.2025 після отримання Замовником першого, другого та третього платежів згідно графіку платежів, зазанченого в п. 2.1 цієї Специфікації.

Виходячи із встановлених обставин справи, Обладнання було передано після 01.05.2025, тобто з порушенням терміну.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

При цьому, виходячи з положень пункту 4 Специфікації №1 від 17.12.2024, несвоєчасна оплата частини платежу за другим платежем на три дні (платіжна інструкція №16701 від 23.01.2025) не вплинула на факт порушення терміну передання Обладнання.

Таким чином, ТОВ "Релеекспорт" правомірною заявлено до стягнення неустойку.

Згідно з частинами 1-3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2. Договору у випадку порушення термінів передачі Обладнання, обумовлених п. 4. Договору, з вини Виконавця, він зобов`язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 0,05% від вартості несвоєчасно поставленого Обладнання, за кожний день затримки передачі Обладнання. Загальний розмір штрафів та інших санкцій не може перевищувати 1,5% від вартості Обладнання.

Зі змісту розрахунку вказаної неустойки вбачається, що вона розрахована за період з 23.05.2025 по 25.05.2026 (366 днів). Сума штрафу за період не передання Обладнання: 6799800 грн х 0,05% х 366 днів = 1 244 363,40 грн. Обмеження штрафу у 1,5% від вартості Обладнання: 6 799 800 грн. х 1,5% = 101 997, 00 грн.

Однак суд зауважує, що за своєю правовою природою штраф має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, а пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, від 18.01.2024 у справі №916/410/23).

Оскільки у прохальній частині позову ТОВ "Релеекспорт" заявлено позовну вимогу саме про стягнення штрафу, тому неправомірним є нарахування штрафу за кожен день прострочення.

З огляду на зазначене, за розрахунком суду, обґрунтований розмір штрафу становить 3399,90 грн (6 799 800,00 грн х 0,05%).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов ТОВ "Релеекспорт" підлягає частковому задоволенню.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія-Мрія" (01015, місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 8А, квартира 29; ідентифікаційний код: 39394992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Релеекспорт" (04112, місто Київ, вулиця Сікорського Ігоря авіаконструктора, будинок 4Л; ідентифікаційний код: 21623366) 3 399 (три тисячі триста дев`яносто дев`ять) грн 90 коп. штрафу та 50 (п`ятдесят) грн 99 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05.11.2026.

СуддяСергій МУДРИЙ