Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №904/4613/26
Суддя: Дупляк Степан Анатолійович
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2026м. ДніпроСправа № 904/4613/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Бєльчикової М.В.,
представників учасників справи:
від позивача: Запара А.В. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Дубовенко А.В. (в залі суду),
дослідивши матеріали справи №904/4613/26
за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Фізичної особи-підприємця Фурдака Дмитра Івановича
про стягнення грошових коштів,
в с т а н о в и в:
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Фурдака Дмитра Івановича (далі - відповідач) про стягнення 250.000,00 грн пені.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4613/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2026.
Ухвалою від 31.07.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви, про які зазначено в тексті ухвали.
Через систему "Електронний суд" 05.08.2026 від позивача надійшла заява разом із доказами усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.09.2026.
Через систему "Електронний суд" 28.08.2026 від представника позивача (Аліни ЗАПАРИ) надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Через систему "Електронний суд" 31.08.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд позовні вимоги залишити без задоволення.
Ухвалою від 07.09.2026 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалою від 08.09.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.09.2026.
У судовому засіданні 22.09.2026 протокольною ухвалою було оголошено перерву до 06.10.2026.
Ухвалою від 23.09.2026 учасників справи повідомлено про те, що наступне засідання у справі відбудеться 06.10.2026.
За результатами судового засідання 06.10.2026 оголошено перерву до 04.11.2026.
В судовому засіданні 04.11.2026 представники позивача та відповідача відповіли на запитання суду, надали пояснення у справі. Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/108-р/к від 29.05.2025 у справі №447/60/141-рп/к.24 накладено штраф на відповідача у розмірі 250.000,00 грн за вчинення порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі.
Листом позивача від 30.05.2025 №60-02/4585е копію Рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було направлено відповідачу на адресу останнього, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: просп. Героїв, буд. 30, кв. 185, м. Дніпро, 49100.
Копію Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України разом із вищевказаним супровідним листом не було вручено відповідачу, що підтверджується довідкою Ф.20 із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» та рекомендованим повідомленням АТ «Укрпошта» № 06 011 5304 05 60.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» інформацію про Рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» №129 (8054) від 27.06.2025.
З огляду на викладене позивач дійшов висновку, що Рішення Північного міжобласного територіального відділення вважається врученим відповідачу 07.07.2025, оскільки 06.07.2025 припадало на вихідний день – неділю відповідно.
На думку позивача, останнім днем двомісячного строку добровільного виконання Рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є 08.09.2025, оскільки 07.09.2025 припадало на вихідний день – неділю відповідно.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем 08.09.2025 подано позовну заяву до Господарського суду міста Києва про скасування Рішення №60/108-р/к від 29.05.2025 у справі №447/60/141-рп/к.24 (справа №910/11269/25). Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у задоволенні позову відповідача – відмовлено.
У зв`язку з несплатою відповідачем штрафу у двомісячний термін з дня отримання рішення, відповідно на виконання рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2025 №60/108-р/к, було видано наказ голови відділення від 01.04.2026 №60/38-Ю-60/108-р/к-1 про примусове виконання рішення.
Відділенням було направлено до Соборного відділу ВДВС у місті Дніпро Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву від 07.04.2026 за №60-02/3591е про відкриття виконавчого провадження.
29.04.2026 до відділення надійшла постанова від 21.04.2026 ВП 80755398 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом від 01.04.2026 №60/38-Ю-60/108-р/к-1.
Відділенням отримано платіжну інструкцію №8316 від 20.04.2026 про сплату відповідачем суми штрафу накладеного рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2025 №60/108-р/к у справі №447/60/141-рп/к.24 у розмірі 250.000,00 грн.
Крім того, позивачем перевірено зарахування суми штрафу у розмірі 250.000,00 грн, які сплачені відповідачем.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач здійснив розрахунок пені з 09.09.2025 (наступний день, після закінчення строку сплати штрафу) по 11.09.2025 (день оприлюднення ухвали про відкриття провадження у справі №910/11269/25) включно на суму 11.250,00 грн та з 27.01.2026 (день оприлюднення повного тексту рішення у справі №910/11269/25) по 19.04.2026 (день, що передує дню сплати повної суми накладеного штрафу) на суму 311.250,00 грн.
Остаточний розмір пені становить 322.500,00 грн.
Оскільки розмір штрафу становить 250.000,00 грн, а розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, а, отже, в даному випадку сума пені, що підлягає сплаті відповідачем до Державного бюджету України за Рішенням Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України становить 250.000,00 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
Згідно із квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №42127 від 17.04.2026 відповідачем сплачений розмір штрафу накладений рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2025 №60/108-р/к у справі №447/60/141-рп/к.24 у повному розмірі.
Відповідач погоджується, що в результаті несвоєчасної ним сплати штрафу за рішення АМКУ у розмірі 250.000,00 грн, на нього може бути покладене зобов`язання сплатити пеню у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожний день прострочення.
Відповідач не заперечує, що останнім днем двомісячного строку добровільного виконання Рішення ПМТВ є 08.09.2025, оскільки 07.09.2025 припадало на вихідний день – неділю.
У той же час, відповідач, не погоджуючись із рішенням позивача від 29.05.2025 №60/108-р/к у справі №447/60/141-рп/к.24, 08.09.2025 звернувся до суду з позовом щодо оскарження рішення позивача, що не заперечується позивачем у означеному провадженні.
Звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення АМКУ до дня відкриття провадження у справі №910/11269/25 є незаконним та необґрунтованим.
Також, відповідач не погоджується із зарахуванням позивачем у строк нарахування пені періоду з 27.01.2026 по 24.03.2026. Так, з тексту рішення у справі №910/11269/25 убачається, що його повний текст виготовлений 02.03.2026, а з ЄДРСР офіційного веб сайту Судова влада за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/ убачається, що надання загального доступу до вказаного рішення забезпечене 03.03.2026, а датою набрання законної сили є 24.03.2026. Слід окремо зазначити, що скороченого рішення (вступна та резолютивна частини) немає.
Таким чином, нарахування пені за період з 27.01.2026 по 24.03.2026, на думку відповідача, також є незаконним та необґрунтованим.
Відповідач стверджує, що у період для нарахування пені позивачем помилково зарахований період з 17.04.2026 по 19.04.2026, тому як, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 17.04.2026 представником позивача сплачений розмір штрафу, накладений рішенням адміністративної колегії ПМТВ АМКУ від 29.05.2025 №60/108-р/к у справі №447/60/141-рп/к.24, у повному розмірі.
Відповідач вважає, що періодом за який підлягає нарахуванню пеня за прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотка від суми штрафу є період з 25.03.2026 по 16.04.2026, тобто 23 дні.
Розрахунок пені, як вважає відповідач, що належить до стягнення має бути таким: сума штрафу, накладеного на відповідача відповідно до Рішення №60/108-р/ к складає 250.000,00 грн, розмір пені за один день складає 3.750,00 грн (250.000,00 грн х 1.5% = 3.750,00 грн), прострочення сплати штрафу складає 23 (двадцять три) дні, розмір пені становить 862.500,00 грн (3.750,00 грн х 23 = 86.250,00 грн).
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: правомірності прийняття рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2020 № 63/82-р/к, строку сплати штрафу, наявності/відсутності прострочення сплати штрафу, наявності/відсутності підстав для нарахування та стягнення пені.
Суд встановив, що 29.05.2025 Адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення прийнято рішення №60/108-p/к у справі №447/60/141-pп/к.24 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, яким визнано, що, зокрема, відповідач вчинив порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі «Набір для виявлення антитіл до африканської чуми свиней в ІФА. ДК 021:2015 33690000-3 – Лікарські засоби різні». За вказане порушення, зокрема, на відповідача накладено штраф у розмірі 46.000,00 грн.
Також рішенням визнано, що, зокрема, відповідач вчинив порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі «Набір для виявлення антитіл до вірусу лейкозу в імуноферментному аналіз конкретним методом (ІФА). ДК 021:2015 33690000-3 – Лікарські засоби різні. За вказане порушення, зокрема, на відповідача накладено штраф у розмірі 68.000,00 грн.
Рішенням визнано, що, зокрема, відповідач вчинив порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі «Набір для виявлення РНК збудника класичної чуми свиней методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. ДНК 021:201533690000-3 – Лікарські засоби різні. За вказане порушення, зокрема, на відповідача накладено штраф у розмірі 68.000,00 грн.
Рішенням визнано, що, зокрема, відповідач вчинив порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі «Набір для виявлення ДНК вірусу модулярного дерматиту та вакцинних штамів Нітлинга методом ПЛР в режимі реального часу. ДНК 021:2015 33690000-3 – Лікарські засоби різні. За вказане порушення, зокрема, на відповідача накладено штраф у розмірі 68.000,00 грн.
Супровідним листом від 30.05.2026 на адресу відповідача направлено рішення позивача. Копію рішення позивача разом із казаним супровідним листом не було вручено відповідачу, що підтверджується довідкою Ф. 20 із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» та рекомендованим повідомленням АТ «Укрпошта» №06 011 5304 05 60.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» інформацію про рішення позивача було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 129 (8054) від 27.06.2025.
Як встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2026 у справі №910/11269/25 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2025 №60/180-рп/к, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (справа №447/60/141-рп/к.24). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №910/11269/25.
За результатами розгляду справи №910/11269/25 у задоволенні позову відповідачу відмовлено повністю. Повний текст рішення складений 02.03.2026.
01.04.2026 на виконання рішення позивача, яке набрало законної сили 29.05.2025, видано наказ про примусове виконання.
Постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі від 21.04.2026 закінчено виконавче провадження, у зв`язку з повним фактичним виконанням наказу позивача від 01.04.2026. Сплата боргу підтверджується платіжною інструкцією №8316 від 20.04.2026.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню, яку відповідач у добровільному порядку не сплатив, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору визначено стягнення пені у розмірі 250.000,00 грн.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:
відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);
відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою,
рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача) (ч. 1).
Як встановлено судом, супровідним листом від 30.05.2026 на адресу відповідача направлено рішення позивача. Копію рішення позивача разом із казаним супровідним листом не було вручено відповідачу, що підтверджується довідкою Ф. 20 із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» та рекомендованим повідомленням АТ «Укрпошта» №06 011 5304 05 60.
В подальшому, інформацію про рішення позивача було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» №129 (8054) від 27.06.2025.
Тобто рішення органу Антимонопольного комітету України вважається врученим відповідачу 07.07.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Отже строк для сплати штрафу у відповідача тривав до 08.09.2025 включно, оскільки 07.09.2025 – неділя, а отже вихідний, граничний строк для сплати перенесено на наступний за ним робочий день, тобто 08.09.2025.
У відзиві відповідач не заперечує, що останнім днем двомісячного строку добровільного виконання рішення позивача є 08.09.2025, оскільки 07.09.2025 припадало на вихідний день - неділю.
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Позивач у позові, а відповідач у відзиві визнають, що відповідач, не погоджуючись із рішенням позивача від 29.05.2025 №60/108-р/к у справі №447/60/141-рп/к.24, звернувся до суду з позовом щодо оскарження рішення позивача 08.09.2025.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2026 у справі №910/11269/25 у задоволенні позову відповідачу відмовлено повністю. Повний текст рішення складений 02.03.2026.
В силу абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.
Суд враховує, що з огляду на фактичний перебіг розгляду справи №910/11269/25 Господарським судом м. Києва позивачем нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням АМКУ №60/108-р/к зупинялося у такі періоди:
з 11.09.2025 (відкриття Господарським судом м. Києва провадження у справі №910/11269/25) до 27.01.2026 (прийняття Господарським судом м. Києва рішення у справі №910/11269/25).
Суд взяв до уваги, що відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
В описовій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі №910/11269/25 (арк. 30, том 1) вказано, що представник відповідача у судовому засіданні 27.01.2026 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму відзиві на позовну заяву.
У судове засідання 27.01.2026 представник позивача не з`явився, натомість 26.01.2026 подав заяву про проведення судового засідання без участі представника позивача.
27.01.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Тобто датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене), тобто 27.01.2026.
Аналогічна правова позиція підтримана у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі №906/345/24.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
З урахуванням фактичних обставин справи позивач здійснив розрахунок пені, а саме: за період з 09.09.2025 (наступний день, після закінчення строку сплати штрафу) по 11.09.2025 (день оприлюднення ухвали про відкриття провадження у справі №910/11269/25) включно розмір пені становить 11.250,00 грн.
У відзиві відповідач визнав незаконним та необґрунтованим нарахування пені за період з 09.09.2025 по 11.09.2025, тобто з моменту звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення АМКУ до дня відкриття провадження у справі №910/11269/25
Суд позицію відповідача визнав повністю необґрунтованою, а позицію позивача частково неправильності, оскільки пеня за 11.09.2025 (дата відкриття провадження у справі) не підлягає нарахуванню через зупинення строку для такого нарахування, у зв`язку із відкриттям провадження у справі №910/11269/25 у вказану дату.
Таким чином пеня за період з 09.09.2025 по 10.09.2025 становить 7.500,00 грн і саме вказаний розмір пені судом визнається правомірним.
В подальшому, позивач здійснив розрахунок пені з 27.01.2026 (день оприлюднення повного тексту рішення у справі №910/11269/25) по 19.04.2026 (день, що передує дню сплати повної суми накладеного штрафу) на загальну суму 311.250,00 грн.
Відповідач не погоджується із зарахуванням позивачем у строк для нарахування пені періоду з 27.01.2026 по 24.03.2026, оскільки з тексту рішення у справі №910/11269/25 убачається, що його повний текст виготовлений 02.03.2026, а з ЄДРСР офіційного веб сайту Судова влада за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/ убачається, що надання загального доступу до вказаного рішення забезпечене 03.03.2026, а датою набрання законної сили є 24.03.2026. На думку відповідача нарахування пені за період з 27.01.2026 по 24.03.2026 є незаконним та необґрунтованим.
З позицією відповідача суд не погоджується в повному обсязі, розрахунок пені, здійснений позивачем за період - 27.01.2026 суд також визнає неправомірним, оскільки це є дата прийняття рішення, а отже часом розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України на який зупиняється нарахування пені в силу абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Разом із цим нарахування пені за період з 28.01.2026 по 19.04.2026, суд визнає таким, що визначений позивачем правильно.
Здійснивши власний перерахунок пені, суд доходить висновку, що правильним розміром пені за період з 28.01.2026 по 19.04.2026, тобто 82 дні, є 307.500,00 грн.
Як встановлено судом, сплата боргу підтверджується платіжною інструкцією №8316 від 20.04.2026.
З огляду на викладене розмір пені за порушення строку сплати штрафу становить 315.000,00 грн.
Частиною 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Оскільки розмір штрафу становить 250.000,00 грн, а розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 250.000,00 грн.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
Докази сплати пені в добровільному порядку відсутні, а тому позовні вимоги позивача визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд відзначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією.
Правовідносини, що склалися між сторонами у справі виникли не з актів цивільного законодавства, а в результаті порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.
Пеня, нарахована позивачем, є видом відповідальності за несплату штрафу у строк встановлений ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Закон, на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
У даному випадку, накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
Відносини, пов`язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом накладення штрафів та їх стягнення у судовому порядку органами АМК, не є господарськими (або цивільними) відносинами, оскільки в даному випадку орган АМК не виступає як суб`єкт господарсько-правових (або цивільно-правових) відносин, а реалізує повноваження, встановлені законодавством про захист економічної конкуренції.
При застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 16.06.2022 у справі №917/530/21 тощо.
Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.
Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.
Тобто, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку, на відміну від норм цивільного законодавства, приписами Закону України «Про захист економічної конкуренції» можливість зменшення розміру пені, заявленої до стягнення не передбачено, оскільки такий вид нарахування пені є видом відповідальності за несплату штрафу у строк, встановлений ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Аналогічна правова позиція підтримана у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі №906/345/24.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості у повному обсязі.
Водночас, належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у заявах по суті, відповідач суду не надав.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ФУРДАКА ДМИТРА ІВАНОВИЧА ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України (за кодом бюджетної класифікації 21081100, найменування податку: «Адміністративні штрафи та інші санкції», наявність відомчої ознаки: 00 Без деталізації за відомчою ознакою, на р/р (ІВАN): UA948999980313000106000004569, код ЄДРПОУ 37988155, отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/м.Дніпро/21081100) пеню у розмірі 250.000,00 (двісті п`ятдесят тисяч грн 00 к.).
Стягнути з фізичної особи-підприємця ФУРДАКА ДМИТРА ІВАНОВИЧА ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПІВНІЧНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (Україна, 03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИТРОПОЛИТА ВАСИЛЯ ЛИПКІВСЬКОГО, будинок 45; ідентифікаційний код 21602826) 3.000,00 грн (три тисячі грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ(и) після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 05.11.2026.
Суддя С.А. Дупляк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua