Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №917/1106/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №917/1106/26

Суддя: Крестьянінов Олексій Олександрович

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 917/1106/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Пилипенко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (вх. №1881П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.08.2026 (рішення ухвалено суддею Пушком І.І. в приміщенні Господарського суду Полтавської області 12.08.2026, повне рішення складено 12.08.2026) у справі №917/1106/26

за позовною заявою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (адреса: вулиця Кудрявська, будинок 26/28, місто Київ, 04053, ЄДРПОУ 30019775)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аикон-Авто» (адреса: вулиця Оксанченка Олександра, будинок 28 квартира 109, місто Полтава 36021, ЄДРПОУ 38019594)

про стягнення 154970,55 грн боргу за договором №РЕНО-25 від 14.08.2025 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів марки RENAULT

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аикон-Авто» на свою користь неустойку (штрафні санкції) в сумі 154970,55 грн, в т.ч. 109390,98 грн пеня, 45579,57 грн штраф та судові витрати позивача на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.08.2026 у справі №917/1106/26 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 12.08.2026 у справі №917/1106/26 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аикон-Авто» на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» неустойку (штрафні санкції) в сумі 154970,55 грн, в т.ч. 109390,98 грн пеня, 45579,57 грн штраф; витрати Акціонерного товариства «Укргазвидобування» по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та за розгляд апеляційної скарги стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аикон-Авто».

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань, передбачених п.5.1.1 п. 6.3.1 договору, мало місце внаслідок невчинення позивачем дій з інформування відповідача про дату підписання ним акта дефектування, тобто внаслідок прострочення позивача як кредитора.

На думку позивача, судом першої інстанції не враховано, що 03.11.2025 на виробничій базі відповідача було проведено дефектуючі роботи щодо автомобіля RENAULT TRAFIC, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 та складено дефектний акт №АИ00019686. Підписання дефектного акта №АИ00019686 від 03.11.2025 представниками відповідача та скріплення його печаткою, на думку заявника апеляційної скарги, свідчать про погодження ТОВ «Аикон-Авто» переліку проаналізованих робіт, запасних частин/агрегатів та вартості, зазначених у дефектному акті, а також про визнання відповідачем змісту документа, як належної підстави для подальшого надання послуг за договором №РЕНО-25 від 14.08.2025 та початку їх надання.

АТ «Укргазвидобування» у своїй апеляційній скарзі також повідомляє суд, що 05.11.2025, після підписання дефектного акта №АИ00019686 від 03.11.2025 зі сторони відповідача, останній нарочно передав цей акт представнику позивача — механіку Шебелинського автотранспортного цеху Дмитренку В.В. — для подальшого підписання та погодження замовником (позивачем). Після цього, дефектний акт №АИ00019686 від 03.11.2025 було доставлено механіком Шебелинського автотранспортного цеху Дмитренко В.В. до транспортного відділу ГПУ «Шебелинкагазвидобування» провідному інженеру транспортного відділу Табака В.Ю. Зазначені обставини підтверджуються пояснювальною запискою Дмитренка В.В.

За твердженням позивача, 06.11.2025 зазначений дефектний акт №АИ00019686 від 03.11.2025 був підписаний головним інженером ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Хайєм В.В. та переданий механіку Шебелинського автотранспортного цеху Дмитренку В.В., який безпосередньо був відповідальною особою за проведення ремонтних робіт, а 07.11.2025 Дмитренко В.В. нарочно передав зазначений дефектний акт відповідачу на виробничій базі ТОВ «Аикон-Авто».

За твердженням АТ «Укргазвидобування» отримання відповідачем підписаного позивачем дефектного акта підтверджується: підписанням дефектного акта №АИ00019686 03.11.2025 представниками відповідача на виробничій базі самого відповідача; засвідченням цього дефектного акта печаткою ТОВ «Аикон-Авто»; нарочною передачею акта представнику замовника (позивача) 05.11.2025 для підписання зі сторони позивача; підписанням акта зі сторони АТ «Укргазвидобування» головним інженером ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Хай В.В.; нарочним поверненням погодженого акта виконавцю (відповідачу) 07.11.2025 на його виробничій базі; подальшою поведінкою відповідача, який після отримання акта проводив пошук двигуна у постачальників та інформував про це позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (вх. №1881П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.08.2026 у справі №917/1106/26; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 27.10.2026.

18.09.2026 від ТОВ «Аикон-Авто» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерному товариству «Укргазвидобування» в повному обсязі; стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аикон-Авто» понесені судові витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 9000,00 грн. Разом із цим, відповідач зазначив, що остаточний розрахунок винагороди (гонорару) буде надано до суду у відповідності до чинного законодавства.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2026 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Мартюхіна Н.О.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення – скасувати.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Між АТ «Укргазвидобування» (замовник за договором) та ТОВ «Аикон-Авто» (виконавець за договором) було укладено договір №РЕНО-25 від 14.08.2025 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів марки RENAULT (далі – договір; том 1 а.с.31-40).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується своїми силами, засобами, а також необхідними матеріалами із використанням запасних частин, вузлів, агрегатів та деталей і витратних матеріалів виконавця, надати послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів марки RENAULT (далі - Т3), зазначені в пункті 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити належним чином якісно надані послуги згідно з умовами цього договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування послуг, місце та кількісні характеристики послуг за цим договором визначені в додатку №1 «Інформація про необхідні технічні та кількісні характеристики закупівлі (технічне завдання)» (далі - технічне завдання), що є невід`ємною частиною цього договору. Надання послуг, що є предметом цього договору здійснюється за допомогою обладнання та матеріалів із використанням запасних частин, вузлів, агрегатів та деталей і витратних матеріалів виконавця. У загальну вартість послуг включено вартість запасних частин, вузлів, агрегатів та деталей і витратних матеріалів виконавця.

Зі змісту п.7 таблиці №4 «Інформація про перелік транспортних засобів додатку №1 до договору (том 1, а.с.41) вбачається, що предметом договору були, зокрема, послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля марки RENAULT TRAFIC (державний номер НОМЕР_1 ), 2011 року випуску.

Згідно з п.3.1 договору загальна ціна (сума) договору визначена в додатку №2 «Розрахунок вартості послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів марки RENAULT», що є невід`ємною частиною цього договору, та не може перевищувати 5850600,00 грн з ПДВ.

Загальний строк надання послуг (термін) до 30.07.2026 (п. 5.1. договору).

Водночас, в п. 5.1.1 договору вказано, що строк (термін) надання послуг відносно 1-єї одиниці ТЗ – не більше 15-ти календарних днів з дня підписання сторонами дефектного акта.

Пунктом 5.3 договору передбачено направлення замовлення засобами телекомунікаційного зв`язку на електронну адресу виконавця, зазначену в цьому договорі або врученням безпосередньо представнику виконавця.

Відповідно до п. 5.4 договору після надсилання замовлення електронною поштою виконавець зобов`язаний упродовж 2-х годин з моменту отримання виконавцем такого замовлення надіслати у відповідь замовнику електронного листа-підтвердження про отримання замовлення, в якому зазначити конкретну дату доставки ТЗ замовником на територію виконавця для надання послуг, але не більше ніж 3 робочі дні з дня отримання замовлення, для здійснення діагностики (огляд, перевірку технічного стану ТЗ, його складових, виявлення пошкоджень і дефектів). Після доставки ТЗ на виробничу базу виконавця, оформлюється та підписується сторонами акт приймання-передачі ТЗ.

02.09.2025 автомобіль RENAULT TRAFIC (державний номер НОМЕР_1 ) був переданий замовником (позивачем) виконавцю (відповідачу) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, про що складено акт №АИ00019120 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 02.09.2025 (том 1, а.с.64).

Відповідно до змісту п.5.5 договору після передачі ТЗ виконавцю та підписання відповідного акта, виконавець здійснює процедуру детального (предметного) огляду ТЗ, зокрема, проводить огляд пошкоджених вузлів та агрегатів, а також оформлює підсумкову документацію (дефектний акт) на повний перелік послуг, у тому числі на перелік запасних частин, вузлів, агрегатів відповідно додатку №2 до договору.

В п.5.5 договору також передбачено, що складений дефектний акт погоджується замовником. Порядок такого погодження визначено сторонами пунктами 5.6 - 5.7 договору.

Виконавець зобов`язаний надіслати електронного листа-підтвердження про оформлення дефектного акту, не пізніше 3-х робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі ТЗ (п.5.6 договору).

Відповідний лист-підтвердження про оформлення дефектного акта відповідачем не надсилався, про що зазначає позивач в заяві про усунення недоліків позовної заяви (т. 1 а.с.82-83), копія такого листа-підтвердження сторонами до матеріалів справи не надавалась.

Замовник протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання листа-підтвердження від виконавця, направляє своїх уповноважених представників (комісію) на виробничу базу виконавця з метою погодження дефектного акту. Термін підписання дефектного акту не повинен перевищувати 3 робочих дня з дати погодження дефектного акту замовником. Погоджений замовником дефектний акт є підставою для подальшого надання послуг з ремонту ТЗ виконавцем (п.5.7 договору).

В матеріалах справи міститься копія акта дефектування до наряд-замовлення №АИ00019686 від 03.11.2025, в якому зазначена інформація про ТЗ (RENAULT TRAFIC державний номер НОМЕР_1 ), перелік виявлених несправностей ТЗ та вартість необхідних робіт з їх усунення на загальну суму 651136,77 грн (далі – акт дефектування; т. 1 а.с.67).

Зазначений акт дефектування підписаний зі сторони виконавця (відповідача) заступником директора Серебреніковим А.І., зі сторони замовника (позивача) Хайєм В.В., підписи сторін посвідчені печатками підприємств. Копію вказаного акту долученого до позову засвідчено підписом Табаки В.Ю., який за поясненнями позивача є провідним інженером транспортного відділу ГПУ «Шабелинкагазвидобування».

Відповідно до пунктів 6.1.1 - 6.1.3 договору замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за якісно надані послуги виконавцю на підставі кожного погодженого сторонами акта приймання-передачі наданих послуг; приймати надані послуги згідно з актом приймання-передачі наданих послуг; надавати виконавцю інформацію, яка необхідна для виконання цього договору.

Виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки та в обсягах, що встановлені цим договором (пункт 6.3.1 договору).

Згідно з п.7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до п.7.2 договору сторони зобов`язуються без зволікань в письмовій формі інформувати одна одну про всі обставини, що загрожують виконанню або роблять неможливим виконання зобов`язань за договором та погоджувати заходи по їх усуненню.

Пунктом 7.4. договору сторони погодили, що у разі порушення з вини виконавця строків надання послуг або ненадання послуг загалом, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг із врахуванням ПДВ, з яких допущено прострочення надання послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості із врахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ).

Як зазначає позивач, 03.11.2025 сторонами було підписано акт дефектування до наряд-замовлення №АИ00019686 на автомобіль RENAULT TRAFIC (державний номер: НОМЕР_1 ) на суму 651136,77 грн з ПДВ. Акт дефектування, відповідно до п. 5.1.1 договору, є підставою для подальшого надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу виконавцем. На думку позивача, строк надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля RENAULT TRAFIC (державний номер: НОМЕР_1 ) закінчився 18.11.2025.

В п. 7.11 договору встановлено, що сплата господарських санкцій не звільняє сторони від виконання зобов`язань або усунення порушень по договору.

Згідно з п. 7.15. договору при нарахуванні штрафних санкцій розрахунок штрафних санкцій здійснюється з урахуванням того, що загальна ціна договору, від якої розраховуються штрафні санкції, включає ПДВ (застосовується, якщо виконавець є платником ПДВ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач як виконавець порушив умови договору, передбачені п.5.1.1 та п. 6.3.1 договору, і станом на 05.05.2026 ТОВ «Аикон-Авто» взагалі не здійснено надання послуги з ремонту автомобіля RENAULT TRAFIC (державний номер: НОМЕР_1 ). Станом на дату подання позову послуги, які є предметом договору, відповідачем не надані.

Розрахунок суми пені за ненадання послуги по договору №РЕНО-25 від 14.08.2025 здійснений позивачем таким чином: 651136,77 х 0,1% х 168 =109390,98 грн, виходячи з таких даних: вартість ненаданих послуг - 651136,77 грн з ПДВ; період прострочення: 19.11.2025 - 05.05.2026 (включно); кількість днів прострочення - 168; пеня - 0,1%. Розрахунок штрафу: 651136,77 х 7% = 45579,57 грн. Загальна сума штрафних санкцій складає – 154970,55 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивач, отримавши дефектний акт для погодження, у встановлений строк його не погодив та не надав відповідачу, що унеможливило надання ТОВ «Аикон-Авто» послуг, передбачених договором.

Відповідач також звертає увагу, що докази надсилання та отримання підписаного (погодженого) з боку позивача дефектного акту в матеріалах справи відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з доданої позивачем до позовної заяви копії акта дефектування до наряд-замовлення №АИ00019686 від 03.11.2025, вбачається, що в ньому не зазначена ні дата його складання, ні дата його підписання як представником виконавця (відповідача) Серебреніковим А.І., так і представниками замовника (позивача). У вказаному акті дефектування фактично зазначено, що він стосується або складений на підставі наряда-замовлення №АИ00019686 від 03.11.2025, тобто зазначена дата саме наряду-замовлення, на підставі якого складено акт, при цьому дата складання самого акта дефектування в його тексті відсутня. При цьому, копія відповідного наряду-замовлення сторонами надана суду не була.

Господарський суд Полтавської області також зазначив, що пояснення позивача містять суперечливі між собою відомості щодо дати підписання акта дефектування (03.11.2025 чи 06.11.2025), викладені в заявах по суті спору та у додаткових письмових поясненнях від 28.07.2026. Разом із цим, суд врахував, що витребуваного ухвалою суду оригіналу вказаного акту позивачем надано так і не було, при цьому в позовній заяві АТ «Укргазвидобування» зазначено, про наявність у нього оригіналів усіх письмових доказів, копії яких додані до позову.

Місцевий господарський суд також зазначив, що в даному випадку суттєве значення для вирішення спору має як встановлення дати підписання акта дефектування позивачем, так і встановлення, коли саме та яким чином позивачем було доведено до відома відповідача про факт підписання цього акта (зокрема, шляхом направлення відповідачу екземпляра акта дефектування, підписаного представником позивача).

Суд першої інстанції також виснував, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань, передбачених п. 5.1.1, 6.3.1 договору, мало місце внаслідок невчинення позивачем дій з інформування відповідача про дату підписання ним акта дефектування, тобто внаслідок прострочення позивача як кредитора.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Положеннями статті 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки умовами укладеного між сторонами у справі договору передбачено як надання послуг з технічного обслуговування, так і ремонт автомобілів, спірні правовідносини пов`язані з виконанням сторонами умов договору, який є змішаним договором в розумінні частини 2 статті 628 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 526 передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

Як вже зазначалось, позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо доведеності обставин невчинення позивачем дій з інформування відповідача про підписання АТ «Укргазвидобування» акта дефектування та відповідно передачі цього акту відповідачу.

Так, АТ «Укргазвидобування» в апеляційній скарзі зазначає, що датою підписання спірного акту дефектування з боку позивача є 06.11.2025, а датою передачі вказаного акту відповідачу заявник визначає 07.11.2025 (т. 2 а.с.6).

На підтвердження вказаних обставин, позивач посилається на пояснювальну записку ОСОБА_1 від 11.06.2026., (т. 1 а.с.164), зі змісту якої вбачається, зокрема, що на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 працював на посаді механіка Шебелинського автотранспортного цеху, який 05.11.2025, здійснюючи поїздку до міста Полтава під час виконання своїх службових обов`язків, отримав вказівку забрати дефектний акт з ремонту автомобіля RENAULT TRAFIC, державний номер НОМЕР_1 з СТО ТОВ «Аикон-Авто» для подальшого його підписання та погодження в найкоротші терміни. Окрім цього, в пояснювальній записці зазначено таке: «Отримавши його власноруч від ОСОБА_2 , я привіз його в транспортний відділ та віддав на підпис інженеру ОСОБА_3 ».

АТ «Укргазвидобування» також посилається на лист від 24.07.2026 за підписом Табаки В.Ю., адресований менеджеру з транспорту ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (том 1 а.с.163), в якому зазначено, що: « 06.11.2025 зазначений дефектний акт №АИ00019686 від 03.11.2025 був підписаний головним інженером ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Хаєм Василем Васильовичем та переданий мною механіку Шебелинського автотранспортного цеху Дмитренку В.В., який був безпосередньо відповідальний за проведення ремонтних робіт. 07.11.2025 Дмитренко В.В. нарочно передав зазначений дефектний акт виконавцю на виробничій базі ТОВ «Аикон-Авто». Таким чином, зі свого боку я здійснив передачу підписаного обома сторонами договору №РЕНО-25 від 14.08.2025 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів марки RENAULT дефектного акту №АИ00019686 від 03.11.2025 у встановленій послідовності відповідальній особі, яка безпосередньо займалася питаннями організації та проведення ремонтних робіт зазначеного транспортного засобу».

З матеріалів справи вбачається, що оригінал акта дефектування до наряд-замовлення №АИ00019686 від 03.11.2025, витребуваний у позивача ухвалою суду від 05.08.2026 відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України, наданий суду позивачем не був. В письмових поясненнях від 10.08.2026 позивач визнав обставини фактичної відсутності у нього оригіналу вказаного акта.

Вказані обставини не заперечувалися представником позивача і в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що при формуванні позовних вимог важливим є питання документальної обґрунтованості таких вимог. Позові вимоги мають підтверджуватися в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частина шоста статті 91 ГПК України встановлює, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №905/2307/21(905/496/22) наведено висновок, відповідно до якого тлумачення статті 91 ГПК України свідчить, що наведеною нормою визначено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу цього письмового документа (див. висновок щодо інтерпретації статті 91 ГПК України, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19). З огляду на викладене, судам під час оцінки письмових доказів у справі належить врахувати, що у разі сумнівів в учасника справи чи суду у відповідності поданих одним із учасників справи копій (електронних копій) письмових доказів оригіналу, суд може витребувати у відповідної особи оригінали цих доказів, неподання яких зумовлює наслідком неврахування їх судом як доказів у справі.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обставини, на які посилається АТ «Укргазвидобування» у своїй позовній заяві, не доведені позивачем доказами.

Разом з цим колегія суддів звертає увагу, що звертаючись з позовом до суду АТ «Укргазвидобування» в позовній заяві було чітко зазначено, що акт дефектування між сторонами був підписаний 03.11.2025, а не 06.11.2025, як про це в подальшому зазначалось позивачем в додаткових поясненнях та в апеляційній скарзі.

Умовами п. 5.1.1 договору визначено, що строк (термін) надання послуг відносно 1-єї одиниці ТЗ – не більше 15-ти календарних днів з дня підписання сторонами дефектного акта.

Відповідно до частини 1 статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З розрахунку штрафних санкцій, стягнення яких є предметом даного позову, вбачається, що позивач нараховує їх з 19.11.2025, тобто після спливу п`ятнадцяти днів саме з 03.11.2025.

Тобто, в даному випадку, дата підписання акту дефектування сторонами у справі має суттєве значення, адже саме з неї починається відлік строку, протягом якого відповідач має здійснити ремонті роботи, та порушення якого є наслідком застосування до нього штрафних санкцій.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем не здійснювалася зміна підстав позову (зокрема, шляхом їх доповнення посиланням на інші обставини щодо іншої фактичної дати підписання акта дефектування, ніж 03.11.2025) в порядку та в строки, визначені ч.3 ст.46, ч.3 ст.252 ГПК України.

Твердження позивача щодо підписання акта дефектування саме 03.11.2025 суперечить змісту додаткових пояснень самого позивача від 28.07.2026 та змісту апеляційної скарги, де позивач зазначає, що вказаний акт, підписаний зі сторони виконавця, був отриманий нарочно 05.11.2025 ОСОБА_1 , яким переданий для підписання інженеру Табаці В.Ю. та підписаний головним інженером філії «Шебелинкагазвидобування» ОСОБА_4 06.11.2025 і вже 07.11.2025 був переданий відповідальній особі відповідача.

Разом із цим, пояснення ОСОБА_1 щодо конкретної дати та обставин підписання акта дефектування оформлені не як заява свідка, тобто не відповідають вимогам статті 88 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами визнається, що акт дефектування не підписувався їх представниками одночасно, а передавався підписаним зі сторони виконавця (відповідача) для підписання позивачу (за твердженням, викладеним в заяві свідка ОСОБА_2 , – шляхом направлення на електронну пошту представника позивача Захарова О.С. (том 1 а.с.180), за твердженнями позивача – нарочно механіком автотранспортного цеху Дмитренком В.В.).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20, зазначено, що тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей»… Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наданим сторонами доказам, і дійшов вірного висновку, що більш вірогідними є надані відповідачем докази з підтвердження того, що підписаний відповідачем акт дефектування, переданий позивачу для підписання, не був повернутий відповідачу позивачем, та не був в подальшому отриманий відповідачем.

Посилання АТ «Укргазвидобування» в апеляційній скарзі на те, що підписання та скріплення дефектного акту від 03.11.2025 печаткою відповідача як виконавця свідчить, зокрема про визнання ТОВ «Аикон-Авто» змісту документа як належної підстави для подальшого надання послуг за договором №РЕНО-25 від 14.08.2025 та початку їх надання, відхиляються колегією судів з огляду на таке.

Як вже зазначалось, умовами договору передбачено, що замовник протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання листа-підтвердження від виконавця направляє своїх уповноважених представників (комісію) на виробничу базу виконавця з метою погодження дефектного акту. Термін підписання дефектного акту не повинен перевищувати 3 робочих дня з дати погодження дефектного акту замовником. Погоджений замовником дефектний акт є підставою для подальшого надання послуг з ремонту ТЗ виконавцем (п.5.7 договору).

Тобто, саме погоджений позивачем як замовником дефектний акт є підставою для подальшого надання послуг з ремонту транспортного засобу відповідачем як виконавцем.

З матеріалів справи неможливо встановити дату отримання відповідачем підписаного (погодженого) з боку позивача дефектного акта, з якої б мав починатися для відповідача відлік строку на ремонтні роботи.

Підписання представниками відповідача зі свого боку дефектного акту свідчить про визначення ним обсягу та переліку робіт по конкретному транспортному засобу, але початок відліку строку для початку робіт, які має виконати відповідач за умовами договору, обраховується саме з погодження та підписання такого акту сторонами. Окрім того, умовами договору визначено обов`язок позивача з передачі підписаного та погодженого зі свого боку акту відповідачу.

В свою чергу, ненадання відповідних відомостей позивачем є прямим порушенням ним умов п. 6.1.3 договору, відповідно до якого замовник (позивач) зобов`язаний надавати виконавцю інформацію, яка необхідна для виконання цього договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України). Разом з тим, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.4 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань, передбачених п.5.1.1 п. 6.3.1 договору, мало місце внаслідок невчинення позивачем дій з інформування відповідача про дату підписання ним акта дефектування, тобто внаслідок прострочення позивача як кредитора.

При цьому, твердження позивача в заявах по суті спору про підписання акта дефектування сторонами 03.11.2025 або 06.11.2025 не підтверджується матеріалами справи, оригінал відповідного акта не був наданий позивачем на вимогу суду, тобто відповідні обставини не доведені позивачем належними доказами.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що дійсно в матеріалах справи наявна електронна переписка сторін, достовірність якої не заперечується ні позивачем ні відповідачем, проте зі змісту скрін-шотів електронного листування неможливо встановити факт підписання позивачем як замовником дефектного акта відповідно і не дає можливість встановити певну дату такого підписання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Полтавської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області 12.08.2026 у справі №917/1106/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 05.11.2026.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя П.В. Демідова

Суддя Н.О. Мартюхіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua