Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №918/420/16(918/685/25) — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Рівне Справа № 918/420/16(918/685/25)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Кульчій І.М. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання: Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

ТОВ "Кольчуга МС" - Мориконь А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС"

на ухвалу Господарського суду Рiвненської областi, постановлену 17.08.2026, повну ухвалу складено 19.08.2026,

у справі № 918/420/16(918/685/25)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" в особі Ліквідатора арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Степанська, 115, код ЄДРПОУ 35462026)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. 8 Березня, буд.11, код ЄДРПОУ 38701621)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_1

- ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів

в межах розгляду справи № 918/420/16

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"

про визнання банкрутом

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2026 у справі № 918/420/16(918/685/25) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16(918/685/25) залишено в силі.

25.08.2026, через систему Електронний суд, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС", не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої скаржник, зокрема, зазначив:

- суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що ТОВ "Кольчуга МС" мало безперешкодний доступ до архівних томів справи про банкрутство та зобов`язане було знати про наявність відповідних документів, оскільки ухвалою від 24.07.2023 скаржник вибув із провадження у справі про банкрутство та втратив право на доступ до її матеріалів;

- договір про демонтаж будівлі від 02.03.2016, висновок експерта про аварійність споруд та лист ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" до ПАТ "Укргазпромбанк" від 09.03.2016 стали відомі скаржнику лише у травні-серпні 2026 року, а тому не могли бути подані під час первісного розгляду справи;

- місцевий господарський суд не врахував перебування керівництва ТОВ "Кольчуга МС" на військовій службі та безпідставно не застосував положення пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України щодо зупинення провадження у справі;

- висновок суду про те, що договір демонтажу та висновок експерта щодо аварійності споруд досліджувалися під час розгляду справи, не відповідає фактичним обставинам, оскільки у висновку ліквідатора відсутній аналіз експертного висновку, а зазначені документи безпосередньо судом не досліджувалися;

- суд безпідставно відхилив докази через анонімність поштового відправлення, хоча ліквідатор у письмових поясненнях визнав автентичність договору демонтажу та висновку експерта, які містяться в томі 3 справи про банкрутство. Відмова в дослідженні цих документів суперечить частині першій статті 75 ГПК України та є проявом надмірного формалізму;

- ухвала Костопільського районного суду від 19.04.2017 у справі № 564/1780/16-к, якою скасовано арешт майна підтверджує правомірність проведення демонтажу аварійних конструкцій та спростовує висновки ліквідатора про незаконне вибуття майна боржника;

- нововиявлені документи доводять, що демонтаж проводився через аварійність споруд, а зменшення вартості активів боржника у 2015-2017 роках сталося не через розкрадання, а внаслідок фізичного знесення зруйнованого цеху БТІ (літ. М). Зазначене спростовує висновок ліквідатора про завдання збитків у розмірі 15,6 млн грн та свідчить про істотність нововиявлених обставин.

На підставі викладеного скаржник просить: відстрочити ТОВ "Кольчуга МС" сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги у розмірі 21 801,60 грн до ухвалення рішення Північно-західним апеляційним господарським судом по суті скарги; скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.08.2026 у справі № 918/420/16(918/685/25) та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Кольчуга МС" про перегляд рішення від 30.12.2025 за нововиявленими обставинами та скасувати зазначене рішення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.08.2026, для розгляду справи № 918/420/16(918/685/25) визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Розізнана І.В., Тимошенко О.М.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.08.2026 матеріали справи витребував з Господарського суду Рівненської області.

01.09.2026 до суду надійшли матеріали справи № 918/420/16(918/685/25).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2026, відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення за результатами розгляду його апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.08.2026 у справі № 918/420/16(918/685/25) - залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати до суду: докази сплати 21 801,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

04.09.2026 (вх.№ 7482/26) до суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію до платіжної інструкції № 0177310028 від 03.09.2026 про сплату 21 801,50 грн судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.08.2026 у справі № 918/420/16(918/685/25). Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.10.2026 об 11:00.

У зв`язку із відпусткою судді-члена колегії Розізнаної І.В. з 21.10.2026 по 30.10.2026 включно, проведено її заміну у справі № 918/420/16(918/685/25), протокол від 19.10.2026, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Тимошенко О.М., Поліщук П.Я.

Ухвалою суду від 20.10.2026 колегією суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Тимошенко О.М., Поліщук П.Я. прийнято справу № 918/420/16(918/685/25) до свого провадження.

У зв`язку з підвищенням кваліфікації 22.10.2026 суддею-членом колегії Поліщуком П.Я., проведено його заміну у справі № 918/420/16(918/685/25), протокол від 22.10.2026, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Кульчій І.М., Тимошенко О.М.

Ухвалою суду від 22.10.2026 колегією суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Кульчій І.М., Тимошенко О.М. прийнято справу № 918/420/16(918/685/25) до свого провадження.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2026, серед іншого, відкладено розгляд справи № 918/420/16(918/685/25) на 02.11.2026.

27.10.2026 (вх. № 9010/26), через систему Електронний суд, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" надійшли додаткові пояснення у справі.

02.11.2026 (вх. № 9151/26), через систему Електронний суд, від арбітражного керуючого Дуплики П.Г. надійшли письмові пояснення у справі.

Також 02.11.2026 (вх. № 9157/26), через систему Електронний суд, від арбітражного керуючого Дуплики П.Г. надійшли додаткові пояснення у справі.

Учасники справи не скористалися правом подати письмові відзиви на апеляційну скаргу, що у свою чергу відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали.

В судове засідання 02.11.2026 з`явився представник відповідача. Інші учасники справи не забезпечили участі своїх уповноважених представників.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 22.10.2026 явка представників сторін в судове засідання 02.11.2026 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності інших представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає перегляду справи.

У судовому засіданні 02.11.2026 представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/420/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"; на стадії ліквідаційної процедури, ліквідатор арбітражний керуючий Дуплика П.Г.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 у справі № 918/420/16, серед іншого, припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплику Павла Георгійовича.

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" в особі Ліквідатора арбітражного керуючого Дуплики П.Г. звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" про визнання недійсними договорів.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16(918/685/25) позов задоволено.

Визнано недійсним Договір оренди нежитлових приміщень із прилеглою до них територією за № 4 від 05.05.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кольчуга МС».

Визнано недійсним Договір оренди нежитлового приміщення (адмінбудівлі) за № 9 від 14.08.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кольчуга МС» .

Визнано недійсним Договір про надання охоронних послуг № 2 від 01.01.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кольчуга МС».

Визнано недійсним Договір про надання охоронних послуг № 33 від 28.01.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кольчуга МС».

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16 (918/685/25) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.05.2026 залишено без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16 (918/685/25).

26.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" звернулося до Господарського суду Рівненської області з заявою, в якій просив суд переглянути рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16(918/685/25) за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "УТК" відмовити.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ТОВ "Кольчуга МС" посилається на те, що після набрання рішенням законної сили заявнику стали відомі документи, які існували на момент розгляду справи, однак не були предметом дослідження суду.

До таких документів заявник відносить договір демонтажу, експертний висновок щодо аварійного стану будівель, документи, що підтверджують фактичне виконання демонтажних робіт, та інші документи, що підтверджують законність проведення демонтажу. На думку заявника, зазначені документи існували на час розгляду справи, однак не були досліджені судом та не були враховані при оцінці фактичних обставин справи.

Щодо причин несвоєчасного отримання відповідних документів директор ТОВ "Кольчуга МС" Мориконь А.В., який підписав заяву, зазначає, що прийняв посаду та став єдиним засновником товариства 30.12.2025, у день ухвалення судового рішення, а з 25.02.2022 і до теперішнього часу перебуває на військовій службі, що унеможливлювало його доступ до архівів. При цьому вказує, що документи надійшли на його домашню адресу, зокрема висновок експерта про аварійність споруди - 26.06.2026 поштою від колишнього працівника ТОВ "УТК", що зафіксовано поштовим відправленням.

Істотність наведених обставин заявник обґрунтовує тим, що у рішенні суд погодився з висновками ліквідатора щодо причин вибуття майна боржника та використав ці обставини при оцінці характеру спірних договорів. Водночас нововиявлені документи, на його думку, свідчать, що частина майна вибула не внаслідок неправомірних дій чи неналежного виконання договорів охорони, а внаслідок офіційного демонтажу аварійних конструкцій, який здійснювався на підставі відповідного договору та підтверджувався технічною документацією.

Відтак ТОВ "Кольчуга МС" вважає, що зазначені документи підтверджують існування іншої фактичної причини вибуття частини майна боржника та безпосередньо впливають на оцінку тих фактичних обставин, які були покладені в основу висновків суду щодо правової природи спірних договорів.

Крім того заявник наголошує, що нововиявлені обставини не були предметом судового дослідження, а у мотивувальній частині рішення відсутня будь-яка оцінка договору демонтажу, експертного висновку щодо аварійності та документів про фактичне проведення демонтажних робіт. За твердженням заявника, суд не мав можливості оцінити зазначені докази під час ухвалення рішення, водночас ці документи спростовують припущення про те, що все вибуття відповідного майна було наслідком незаконних дій чи бездіяльності осіб, пов`язаних із виконанням договорів охорони.

Додатково як на нововиявлену обставину ТОВ "Кольчуга МС" посилався на лист ТОВ "УТК" до ПАТ "Укргазпромбанк" від 09.03.2016 щодо аварійного стану об`єктів (цеху БТІ літ. М) та необхідності вжиття заходів, який 10.08.2026 надійшов на адресу директора ТОВ "Кольчуга МС" Мориконя А.В. поштовим відправленням від колишнього працівника ТОВ "УТК".

З огляду на викладене заявник просив задовольнити заяву про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16 (918/685/25) за нововиявленими обставинами та скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дуплики П.Г. до ТОВ "Кольчуга МС" про визнання недійсними договорів.

17.08.2026 Господарським судом Рівненської області постановлено оскаржувану ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Кольчуга МС" про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16 (918/685/25) за нововиявленими обставинами та залишено зазначене рішення в силі.

Вказана ухвала мотивована тим, що заявником не доведено наявності сукупності передбачених пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України ознак, необхідних для визнання наведених ним обставин нововиявленими.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Передбачений нормами глави 3 Розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

У цьому висновку колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 14.07.2020 у справі Б8/065-12.

Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Звертаючись до категорії "істотності" колегія суддів зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Застосовуючи наведені положення процесуального закону до обставин цієї справи, колегія суддів враховує, що як на нововиявлені обставини ТОВ "Кольчуга МС" посилається на отримання у 2026 році документів, які, за твердженням заявника, підтверджують проведення демонтажу частини нерухомого майна ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" у зв`язку з його аварійним станом, а не внаслідок незаконного вибуття майна чи неналежного виконання договорів охорони.

Зокрема, заявник посилається на договір про демонтаж будівлі від 02.03.2016, висновок експерта про аварійний стан споруд, документи щодо проведення демонтажних робіт, а також лист ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" до ПАТ "Укргазпромбанк" від 09.03.2016.

На переконання відповідача, зазначені документи підтверджують існування іншої фактичної причини вибуття частини майна боржника, яка не була врахована під час вирішення первісного спору, а тому є істотною для оцінки правової природи оспорюваних договорів оренди та охорони.

Надаючи оцінку наведеним доводам, колегія суддів зазначає, що нововиявленими обставинами у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України є матеріально-правові факти, які існували на час розгляду справи, не були встановлені судом та не були і об`єктивно не могли бути відомі заявнику.

При цьому необхідно розмежовувати нововиявлену обставину як фактичну обставину об`єктивної дійсності та доказ, за допомогою якого така обставина підтверджується.

Саме по собі виявлення або отримання після ухвалення судового рішення документа, який існував на час розгляду справи, не є достатньою підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Для такого перегляду необхідно встановити, що документ підтверджує обставину, яка відповідає всім передбаченим процесуальним законом ознакам нововиявленої, зокрема об`єктивній неможливості її встановлення заявником раніше та істотності для вирішення спору.

Судам необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини як факту і нового доказу як засобу підтвердження факту. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 921/96/18.

Водночас відповідно до частини 4 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже для вирішення питання про наявність підстав для перегляду рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 визначальним є не лише час отримання ТОВ "Кольчуга МС" відповідних документів, а насамперед те, чи були і чи могли бути відомі заявнику на час розгляду справи фактичні обставини, на підтвердження яких такі документи подані, та чи могли вони вплинути на висновки суду щодо правової природи спірних договорів.

Судом встановлено, що договір про демонтаж будівлі від 02.03.2016, укладений між ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" та ПП "Фортуна-М Плюс", та висновок експерта про аварійний стан споруд за адресою: м. Костопіль, вул. Степанська, 115 долучено у 2017 році до матеріалів справи № 918/420/16 про банкрутство ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" /т. 3, а.с. 9-55/.

При цьому зміст зазначених документів свідчить про те, що вони стосуються технічного стану цеху БТІ (літ. М), необхідності проведення робіт щодо його аварійних конструкцій та оформлення відповідних відносин між боржником і підрядною організацією.

Так висновком експерта Тригуба О.М. підтверджено аварійний технічний стан відповідної будівлі, а договором від 02.03.2016 та додатковою угодою до нього врегульовано виконання робіт щодо аварійного приміщення цеху БТІ (літ. М).

Водночас обставини проведення демонтажних робіт щодо майна боржника були відображені у висновку ліквідатора за результатами аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія", а саме у розділі "Поглиблений аналіз щодо наявності/відсутності ознак доведення боржника ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" до банкрутства" наведено відомості про укладення договору щодо проведення демонтажу аварійного приміщення цеху БТІ (літ. М), а також обставини передачі підряднику матеріальних цінностей, отриманих унаслідок виконання відповідних робіт.

Колегія суддів зауважує, що обставини демонтажу та вибуття майна боржника, викладені у висновку ліквідатора, враховувалися судами під час вирішення спору про недійсність договорів у цій справі.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження скаржника щодо відсутності безпосереднього дослідження договору демонтажу та технічного висновку експерта під час первісного розгляду справи, оскільки сам факт ненадання судом оцінки окремим документам не свідчить про наявність нововиявлених обставин.

До того ж вказане вище не є тотожним встановленню нововиявлених обставин, оскільки частиною 4 статті 320 ГПК України виключено можливість перегляду судового рішення лише з підстав подання доказів, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені під час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зміст відповідного законодавчого обмеження полягає в тому, що процедура перегляду за нововиявленими обставинами не може використовуватися для повторного дослідження тих самих фактичних обставин із залученням інших доказів та отримання іншої оцінки вже вирішеного спору.

При цьому колегія суддів враховує, що розглядаючи позов у межах справи про банкрутство, господарський суд не повинен обмежуватися виключно доказами, наданими учасниками відповідного позовного провадження, а має враховувати всю сукупність доказів, зокрема тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника. Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/17743/18, на яку обґрунтовано послався місцевий господарський суд.

Наведена правова позиція обумовлена особливостями провадження у справі про банкрутство, в межах якого розгляд майнових спорів пов`язаний із необхідністю врахування обставин фінансово-господарської діяльності боржника та прав і законних інтересів його кредиторів.

Отже перебування договору демонтажу та технічного висновку експерта в матеріалах справи про банкрутство, а не безпосередньо у відокремленому позовному провадженні, не свідчить про те, що відповідні відомості становили нововиявлені обставини.

Судом встановлено, що провадження у справі № 918/420/16 про банкрутство ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" відкрито 21.06.2016 за заявою ТОВ "Кольчуга МС".

В подальшому ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.07.2023 у справі № 918/420/16 здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни кредитора ТОВ "Кольчуга МС" на Мориконь А.В.

Таким чином ТОВ "Кольчуга МС" до 2023 року було ініціюючим кредитором у справі про банкрутство, а отже мало відповідний процесуальний статус та передбачені законом права учасника справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Отже договір демонтажу та висновок експерта перебували в матеріалах справи про банкрутство саме в період (з 2017 по 2023 рік), коли скаржник мав статус ініціюючого кредитора та був наділений процесуальним правом ознайомлюватися з відповідними матеріалами.

При цьому встановлення об`єктивної неможливості бути обізнаним із певними обставинами не може ґрунтуватися виключно на тому, що особа фактично не скористалася наданими їй процесуальними правами.

Також відповідачем не наведено обставин, які свідчили б про вжиття ним відповідних процесуальних заходів та неможливість отримання документів із причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з цим припинення статусу кредитора у 2023 році та призначення Мориконя А.В. керівником товариства 30.12.2025 не змінюють правового становища заявника як юридичної особи та не свідчать про об`єктивну неможливість встановлення нею відповідних обставин раніше.

До того ж зміна керівника товариства не змінює суб`єкта правовідносин та не свідчить про те, що відомості щодо господарської діяльності юридичної особи, які могли бути встановлені попереднім керівництвом або представниками товариства, об`єктивно не могли бути відомі самій юридичній особі.

Так само обставини перебування Мориконя А.В. на військовій службі не доводять об`єктивної неможливості встановлення товариством відповідних фактів протягом усього періоду, що передував ухваленню судового рішення.

За наведеного колегія суддів відхиляє доводи апелянта про об`єктивну неможливість встановлення вказаних обставин до ухвалення рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16(918/685/25).

Крім того суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання скаржника на частину 1 статті 75 ГПК України у зв`язку з підтвердженням ліквідатором факту перебування договору демонтажу та висновку експерта в матеріалах справи про банкрутство, оскільки визнання факту існування відповідних документів не означає визнання викладених заявником тверджень про правомірність усіх дій щодо демонтажу та подальшого розпорядження майном боржника, а також не підтверджує наявності нововиявлених обставин у розумінні статті 320 ГПК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі колегія суддів враховує, що відповідне питання вже було предметом касаційного перегляду судових рішень у цій справі.

Так, у пунктах 102-104 постанови від 28.05.2026 у цій справі Верховний Суд зазначив, що ОСОБА_1 залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, тоді як відповідачем є ТОВ "Кольчуга МС" - юридична особа. За таких обставин Верховний Суд визнав відсутніми підстави для обов`язкового зупинення провадження відповідно до пункту 3 частини 1 статті 227 ГПК України, оскільки суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже наведені твердження стосуються процесуального питання, яке вже було вирішене судом касаційної інстанції, та не підтверджують наявності обставин, які можуть бути підставою для перегляду рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16(918/685/25) в порядку статті 320 ГПК України.

Щодо листа ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" до ПАТ "Укргазпромбанк" від 09.03.2016, на який заявник посилається як на підтвердження правомірності демонтажу аварійних конструкцій, колегія суддів зазначає, що наведена обставина не стосується економічних умов договорів оренди та охорони, укладених між ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" та ТОВ "Кольчуга МС" у 2014-2015 роках, і не спростовує встановлених судами обставин створення штучної кредиторської заборгованості за відповідними правочинами.

При цьому факт існування зазначеного листа та повідомлення банку про аварійний стан об`єкта нерухомості не свідчить про надання банком згоди на проведення демонтажних робіт та не підтверджує існування істотних для вирішення первісного спору обставин, які об`єктивно не могли бути відомі заявнику на час його розгляду.

Відтак наведені скаржником відомості не відповідають сукупності умов, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Також суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 19.04.2017 у справі № 564/1780/16-к, як на підтвердження законності проведення демонтажних робіт, оскільки зазначеним судовим рішенням вирішено виключно питання про скасування арешту майна в межах кримінального провадження, без встановлення обставин законності його демонтажу та подальшого розпорядження ним.

Крім того, ухвала слідчого судді про скасування арешту майна не належить до судових рішень, яким частина 6 статті 75 ГПК України надає преюдиційне значення щодо встановлення факту вчинення певних дій конкретною особою.

Оцінюючи істотність обставин, на які посилається ТОВ "Кольчуга МС", колегія суддів враховує, що висновки про фраудаторний характер оспорюваних договорів ґрунтувалися на сукупності встановлених судами обставин щодо економічної мети, умов та наслідків їх укладення, зокрема створення штучної кредиторської заборгованості та завдання шкоди боржнику і його кредиторам.

Натомість наведені скаржником обставини стосуються аварійного стану та проведення демонтажних робіт щодо окремого об`єкта нерухомості, тоді як встановлене судами зменшення вартості стосувалося цілісного майнового комплексу боржника, а тому зазначені обставини не спростовують сукупності підстав, покладених в основу висновків судів про фраудаторний характер оспорюваних договорів, та не відповідають критерію істотності, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені ТОВ "Кольчуга МС" твердження за своїм змістом спрямовані на переоцінку обставин, які вже були предметом судового розгляду, та не підтверджують існування істотних матеріально-правових фактів, що об`єктивно не могли бути відомі заявнику і врахування яких могло б зумовити ухвалення іншого судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є винятковою процесуальною процедурою, яка не може використовуватися для повторного вирішення спору з метою отримання іншої оцінки доказів.

Зазначений підхід відповідає принципу юридичної визначеності, який передбачає повагу до остаточного судового рішення та недопустимість його перегляду за відсутності визначених законом підстав.

За результатами перевірки доводів апеляційної скарги та дослідження матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність заявником сукупності обов`язкових умов, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України, для перегляду рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 за нововиявленими обставинами.

При цьому наведені скаржником твердження не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Крім того, щодо клопотання про безпосередній огляд оригіналів документів колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України витребування оригіналу письмового доказу є правом суду, яке реалізується з урахуванням необхідності перевірки відповідності поданої копії оригіналу та значення такого доказу для вирішення справи.

Водночас навіть підтвердження автентичності всіх документів, на які посилається скаржник, не змінює висновків суду щодо відсутності передбачених статтею 320 ГПК України підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені документи не підтверджують об`єктивної неможливості встановлення відповідних обставин раніше та їх істотності для вирішення первісного спору.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності в додатковому огляді оригіналів документів, їх порівнянні з матеріалами справи про банкрутство, а також витребуванні книги вихідної кореспонденції ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" за 2016 рік, оскільки вчинення зазначених процесуальних дій не впливає на вирішення питання про наявність нововиявлених обставин.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з статтею 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище в сукупності, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Ухвала Господарського суду Рівненської області від 17.08.2026 про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16(918/685/25) за нововиявленими обставинами ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

На підставі статті 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2026 року у справі №918/420/16(918/685/25) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Справу № 918/420/16(918/685/25) та том № 3 справи № 918/420/16 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повну постанову складено "04" листопада 2026 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Кульчій І.М.

Суддя Тимошенко О.М.