Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №910/2549/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №910/2549/26

Суддя: Євсіков О.О.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2026 р. Справа№ 910/2549/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання Лукінчук І.А.,

представників сторін:

від позивача: Громут В.І. (офлайн),

від відповідача: Ковальчук Ю.О. (поза межами приміщення суду),

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 (повний текст складено 26.05.2026)

у справі № 910/2549/26 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Вейв Дніпро»

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення заборгованості у розмірі 10 911 686,89 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Вейв Дніпро» (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - Гарантований покупець) 10 911 686,89 грн заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що на виконання своїх зобов`язань за договором №1356/01 від 18.12.2019 поставило Гарантованому покупцю у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року вироблену продавцем за «зеленим» тарифом електричну енергію вартістю 16 449 754,12 грн, яку Гарантований покупець оплатив частково, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 7 848 866,53 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №1356/01 від 18.12.2019, Товариство стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Гарантованого покупця 758 371,16 грн 3% річних та 2 304 449,20 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 16.09.2022 по 27.02.2026.

Позиції учасників справи.

Гарантований покупець у відзиві проти заявлених до нього вимог заперечив та зазначив, що джерелом коштів, якими він здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Укренерго) (оператор системи передачі) сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. За доводами Гарантованого покупця наявність заборгованості перед ним оператора системи передачі перед щодо наданої у розрахунковому місяці послуги виключає виникнення зобов`язання останнього з оплати вартості відпущеної продавцями за «зеленим» тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця в частині, пропорційній до розміру заборгованості Укренерго перед Гарантованим покупцем за послугу у такому місяці. Відповідач також вказує, що до часу втрати чинності наказу Міненерго №206, а саме до 01.05.2024, законодавством України були встановлені обмеження щодо розміру коштів, що підлягали сплаті виробникам ВДЕ, тому відсутні правові підстави для застосування до відповідача наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Гарантований покупець зауважує на тому, що станом на 23.03.2026 Товариство має перед ним заборгованість у розмірі 7 012 999,40 грн за послугу з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу та вартості відхилення електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця, що підтверджується оборотами рахунків 3618 та 36181, тому, на думку Гарантованого покупця, в силу положень пп. 12 п. 1 постанови НКРЕКП №332, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7 012 999,40 грн задоволенню не підлягають.

Посилаючись на повномасштабну військову агресію Російської Федерації проти України, Гарантований покупець вважає, що для нього настали форс-мажорні обставини, що унеможливлює стягнення з нього основного боргу, 3% та інфляційних нарахувань в судовому порядку.

Товариство у відповіді на відзив зазначило, що ні Порядок №641, ні укладений між сторонами договір, не містять норм / умов, які ставили би виконання відповідачем зобов`язання здійснити оплату відпущеної електричної енергії, виробленої продавцем за «зеленим» тарифом, у залежність від виконання Укренерго договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, який укладено між Гарантованим покупцем та Укренерго. Посилаючись на численну практику касаційного суду, позивач вважає, що наказ №206, як і попередній наказ №140, ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з п. 10.4 Порядку №641. Позивач стверджує, що відповідач не звертався до нього з повідомленням або будь-яким іншим документом про зменшення розрахунків на суму 7 012 999,40 грн, в той час як, на думку Товариства, відповідач не має права зменшувати розрахунки з ним (позивачем) без належного обґрунтування та без дотримання процедури зарахування. Посилання відповідача на обставини непереборної сили позивач вважає безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 позов Товариства задоволено повністю. Стягнуто з Гарантованого покупця на користь Товариства 7 848 866,53 грн боргу, 758 371,16 грн 3% річних, 2 304 449,20 грн інфляційних втрат та 130 940,24 грн судового збору.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених Товариством вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2026, Гарантований покупець звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в повному обсязі Товариству у задоволенні позовних вимог та вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На думку скаржника, при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального та неправильно застосував норми матеріального права.

Гарантований покупець заявляє, що не визнає заявлену позивачем заборгованість, та зазначає, що суд не врахував алгоритм розрахунків за відпущену електроенергію за «зеленим» тарифом та задовольняючи позовні вимоги і стягуючи заборгованість за заявлений період не врахував порядок розрахунків, унормований договором та Порядком №641.

Крім того, за доводами Гарантованого покупця, позивач не врахував, що зобов`язання сторін в заявлений розрахунковий період виникли під час дії воєнного стану. Так, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан указами Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», та продовжено указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133, від 17.05.2022 №341, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022 та від 06.02.2023 №58/2023. Відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14.03.2022 №133, від 17.05.2022 №341, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024 з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану Міністерство енергетики України прийняло: наказ від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та (далі - Наказ №140). Був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу №221 від 05.07.2022); наказ від 15.06.2022 №206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» (далі - Наказ №206). Згідно з цими наказами під час дії воєнного стану: 1) строки розрахунків встановлені постановою НКРЕКП; 2) розмір розрахунків встановлено наказами Міненерго.

Гарантований покупець вважає, що матеріалами справи підтверджується дотримання ним вимог наказу №206 під час здійснення розрахунків з позивачем. Крім того, за змістом п. 10.4 Порядку №641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У пункті 12.5 Порядку № 641 (у редакції, чинній до 26.01.2024) вказувалось, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Отже, джерелом коштів, якими Гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК «Укренерго») сплачує Гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць.

Грошові зобов`язання між сторонами договору в частині здійснення Гарантованим покупцем оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюються вищевказаними нормами законодавства, застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови. Зазначені норми визначають чіткий алгоритм розрахунків, за яким обов`язок Гарантованого покупця щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді.

Таким чином, наявність заборгованості ОСП перед Гарантованим покупцем щодо наданої у розрахунковому місяці послуги виключає виникнення зобов`язання Гарантованого покупця з оплати вартості відпущеної продавцями за «зеленим» тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця в частині, пропорційній до розміру заборгованості НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем за послугу у такому місяці, за умови дотримання послідовності розрахунків, визначеної Порядком №641.

У разі, якщо послідовність розрахунків порушена (наприклад, у зв`язку із списанням з поточного рахунку Гарантованого покупця коштів на виконання рішення суду), виконання Гарантованим покупцем обов`язку щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлюється 100% оплатою ОСП послуги перед Гарантованим покупцем за всі розрахункові періоди.

Апелянт також зазначає, що станом на 31.12.2025 заборгованість НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем за надану послугу становить 15,67 млрд грн (зазначена інформація є загальнодоступною та відомою учасникам ринку електричної енергії, опублікована на офіційному веб сайті Гарантованого покупця https://www.gpee.com.ua/news_item/1581). Посилаючись на те, що: порядок виконання грошових зобов`язань Гарантованим покупцем в частині здійснення оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом підпадає під спеціальне правове регулювання, визначене Порядком № 641, який передбачає обумовленість виконання таких зобов`язань 100% оплатою у відповідному обсязі ОСП послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді, а також обов`язковість врахування гарантованим покупцем при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію, суми коштів, отриманих від ОСП; несвоєчасне виконання НЕК «Укренерго» своїх зобов`язань за договором №0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, укладеним з Гарантованим покупцем, з оплати послуги перед Гарантованим покупцем, обов`язковість положень Порядку №641 до прав і обов`язків сторін договору, Гарантований покупець стверджує, що відсутні підстави вважати, що він порушив умови виконання своїх зобов`язань, визначені спеціальним правовим регулюванням, що у свою чергу вказує на передчасність вимог про стягнення плати за поставлену електричну енергію.

Скаржник вважає, що суд не врахував описану модель розрахунків між Гарантованим покупцем та виробниками за «зеленим» тарифом, успішність реалізації якої напряму залежить від належного виконання НЕК «Укренерго» своїх зобов`язань перед відповідачем.

Крім того, за доводами апелянта, суд першої інстанції не врахував наявність заборгованості Товариства перед Гарантованим покупцем та, відповідно, право Гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків.

Гарантований покупець зазначає, що станом на 23.03.2026 позивач має перед ним (відповідачем) заборгованість на загальну суму 7 012 999,40 грн, з яких: 6 763 734,25 грн - щодо сплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, що підтверджується оборотами рахунку 3618; 249 265,15 грн - щодо сплати частки відшкодування вартості відхилення в загальному розмірі грн, що підтверджується оборотами рахунку 36181. Отже, враховуючи існуючий борг позивача перед відповідачем, в силу положень пп. 13 (у редакції постанови з 01.07.2024 - підпункт 12, у редакції постанови з 01.06.2025 - пп. 11) п. 1 постанови НКРЕКП №332, у позивача відсутні підстави для стягнення з Гарантованого покупця суми неоплаченої електричної енергії у відповідному розмірі.

Скаржник робить висновок, що, враховуючи існуючий борг позивача перед відповідачем за договором, в силу положень пп. 12 п. 1 постанови НКРЕКП № 332, суд помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Гарантованого покупця 7 012 999,40 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат апелянт зазначає, що він не порушив умов договору, оскільки здійснював розрахунки з позивачем належним чином, з урахуванням регуляторних актів щодо обсягу оплати електричної енергії, поставленої у жовтні 2021 року, лютому-грудні 2022 року, тобто наказу №206. Протилежного, тобто факту порушення Гарантованим покупцем порядку розрахунків, встановлених нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність на ринку відновлювальної електроенергетики, позивач не довів та з матеріалів справи не випливає.

Гарантований покупець також стверджує про наявність форс-мажорних обставин. За доводами апелянта, загальновідомо, що внаслідок військового нападу 24.02.2022 Російської федерації на Україну, введено на всій території України воєнний стан (Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022), який і надалі триває. Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf) засвідчено наявність форс-мажорних обставин, як таких, що впливають на виконання зобов`язань суб`єктами господарювання з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення та підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору. Вище вказані обставини є триваючими та продовжують відбуватися і станом на сьогодні. За таких умов, з урахуванням ситуації, в якій опинилася Держава, зважаючи на важливість Гарантованого покупця для економіки України, беручи до уваги соціальну спрямованість його діяльності, особливо в період дії режиму воєнного стану, вбачається настання непереборної сили, що унеможливлює стягнення з відповідача основного боргу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2549/26 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Гарантованого покупця на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 до надходження матеріалів справи №910/2549/26.

29.06.2026 матеріали справи №910/2549/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Гарантованого покупця про відстрочку сплати судового збору. Апеляційну скаргу Гарантованого покупця на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/2549/26 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гарантованого покупця на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/2549/26. Розгляд справи призначено на 19.08.2026.

Колегія суддів у судовому засіданні 19.08.2026 протокольно оголосила перерву у розгляді справи до 21.10.2026 на підставі ст. 216 ГПК України.

21.10.2026 Гарантований покупець сформував у системі «Електронний суд» клопотання про зупинення провадження у справі №910/2549/26 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11540/25.

Зазначене клопотання надійшло до суду за зареєстровано відділом діловодства о 12:20.

Суд відзначає, що судове засідання у справі почалося о 12:12, о 12:18 суд перейшов на стадію з`ясування обставин справи та дослідження доказів, а о 12:20 представник Гарантованого покупця надав пояснення по суті та підтримав апеляційну скаргу. Тобто стадія розгляду заяв та клопотань станом на час надходження клопотання Гарантованого покупця вже закінчилася.

Позиції учасників справи.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог Гарантованого покупця заперечило, навело власні доводи на їх спростування, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

18.12.2019 Гарантований покупець (гарантований покупець) та Товариство (виробник за «зеленим тарифом») уклали договір №1356/01 (далі - договір), до якого у подальшому вносили зміни додатковими угодами №1/865/01/21 від 26.02.2021, №430/07/24 від 25.01.2024.

За умовами п. 1.1 договору (тут і далі - в редакції додаткової угоди №1/865/01/21 від 26.02.2021) за цим договором продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т. ч. відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 2.3, 2.4 договору виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Виробник за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені НКРЕКП, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом (п. 2.5 договору).

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Виробник за «зеленим» тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору (п. 4.1 договору).

Пунктом 4.5 договору встановлено обов`язки гарантованого покупця, яким, зокрема є: купувати у виробника за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за «зеленим» тарифом електричну енергію.

На виконання своїх зобов`язань за договором Товариство поставило Гарантованому покупцю електричну енергію, вироблену за «зеленим» тарифом, на загальну суму 16 449 754,12 грн, а саме:

- у жовтні 2021 року - на суму 1 678 924,32 грн;

- у лютому 2022 року - на суму 782 712,96 грн;

- у березні 2022 року - на суму 681 952,64 грн;

- у квітні 2022 року - на суму 1 088 606,63 грн;

- у травні 2022 року - на суму 1 694 361,77 грн;

- у червні 2022 року - на суму 1 732 842,54 грн (з урахуванням акта коригування від 20.03.2023 до акта купівлі-продажу за червень 2022 на суму -61,31 грн);

- у липні 2022 року - на суму 2 430 689,32 грн;

- у серпні 2022 року - на суму 2 194 319,51 грн;

- у вересні 2022 року - на суму 1 554 917,87 грн;

- у жовтні 2022 року - на суму 1 477 432,42 грн;

- у листопаді 2022 року - на суму 604 102,38 грн;

- у грудні 2022 року - на суму 528 891,76 грн.

Постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117 затверджені розміри вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року (день оприлюднення на офіційному веб-сайті регулятора - 12.09.2022);

Постановою НКРЕКП від 14.03.2023 №473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2022 року (оприлюднена 15.03.2023).

Постановою НКРЕКП від 15.05.2024 №946 затверджені розміри вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні-листопаді 2022 року (оприлюднена 16.05.2024).

Постановою НКРЕКП від 08.05.2024 №896 затверджені розміри вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», у грудні 2022 року, березні-червні 2023 року (оприлюднена 10.05.2024).

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За визначенням ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії, виробленої продавцем за «зеленим тарифом».

Спірний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Частини 1, 2 ст. 712 ЦК України визначають, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Тлумачення наведених норм свідчить, що договір поставки товару за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У даних правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару корелює обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії, визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами (ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (надалі - Порядок №641), яким визначено порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Згідно з п. 8.5 Порядку №641 фактичний обсяг відпущеної / спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Відповідно до п. 10.1 Порядку №641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.2 Порядку (з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку) гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Згідно з п. 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Пунктом 10.4 Порядку (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) унормовано, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Згідно з п. 11.4 Порядку (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Таким чином, оплату за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом Гарантований покупець зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Суд встановив, що за договором Товариство здійснило поставку Гарантованому покупцю електричної енергії, виробленої за «зеленим» тарифом, на загальну суму 16 449 754,12 грн. Зазначені обсяги поставленої електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідач не заперечував.

Розміри вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець", були затверджені: постановами НКРЕКП №1117 від 09.09.2022 (у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року (день оприлюднення на офіційному веб-сайті регулятора: 12.09.2022)); №473 від 14.03.2023 (у серпні 2022 року (оприлюднена 15.03.2023)); №946 від 15.05.2024 (у вересні-листопаді 2022 року (оприлюднена 16.05.2024)); №896 від 08.05.2024 (у грудні 2022 року, березні-червні 2023 року (оприлюднена 10.05.2024)).

Таким чином, Гарантований покупець мав здійснити остаточний розрахунок за поставлену Товариством електричну енергію: у жовтні 2021 року - червні 2022 року - до 15.09.2022 (включно); у серпні 2022 року - до 20.03.2023 (включно); у вересні-листопаді 2022 року - до 23.05.2024 (включно); у грудні 2022 року - до 17.05.2024 (включно).

Гарантований покупець вартість поставленої електричної енергії сплатив частково - на загальну суму 8 600 887,59 грн. Доказів повної оплати поставленої позивачем електричної енергії матеріали справи не містять, а відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність у Гарантованого покупця заборгованості з оплати поставленої Товариством за договором у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року електричної енергії у розмірі 7 848 866,53 грн (16 449 754,12 грн - 8 600 887,59 грн).

З огляду на доводи апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що аналогічні доводи Гарантований покупець наводив у відзиві на позовну заяву і суд першої інстанції надав їм належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.

Так, заперечення відповідача про те, що сплата вартості електричної енергії за «зеленим» тарифом залежить від надходження коштів від Укренерго, яке не виконує свої грошові зобов`язання перед Гарантованим покупцем, суд відхилив з огляду на те, що за укладеним сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі згідно з Порядком купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженим постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Крім того, правовідносини, які виникли за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникли за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов`язаність, є окремими зобов`язаннями із самостійними предметами та суб`єктами. Ні договір, ні Порядок №641 не містять умов та правил, які однозначно і беззаперечно ставили би виконання Гарантованим покупцем обов`язків за договором з позивачем в залежність від виконання Укренерго обов`язків за договором з Гарантованим покупцем, стороною якого позивач не є.

При цьому недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку з виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Сам договір (підп.. 2 п. 4.4) встановлює, що Гарантований покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у продавця електричну енергію.

Окремо колегія суддів відзначає, що встановлення залежності розрахунків Гарантованого покупця з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом від стану оплати Укренерго Гарантованому покупцю послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел призводить до повної правової та економічної невизначеності для виробника електричної енергії, оскільки відсуває термін виконання покупцем зобов`язання на абсолютно невизначений період, що суперечить як ст. 530 ЦК України, так і Порядку № 641 та договору.

Правову оцінку наказам Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та від 15.06.2022 №206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», якими врегульовано порядок здійснення Гарантованим покупцем розрахунків та обмеження розміру коштів, що підлягають сплаті виробникам електроенергії за «зеленим» тарифом на період дії воєнного стану в Україні, надала об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23.

Зокрема, за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначені накази, які до дня їх скасування 01.04.2024 встановлювали регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, були видані з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану. Тобто Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Водночас наказ Міненерго №206, як і попередній наказ №140, ніяким чином не обмежує прав позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором у відповідності до п. 10.4 Порядку №641. Отже, названі накази Міненерго не змінюють і не припиняють обов`язок відповідача здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку №641, тому не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Доводи Гарантованого покупця про наявність у нього права на зменшення рівня розрахунків із позивачем (продавцем за «зеленим» тарифом) пропорційно до неоплаченої ним послуги з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу та вартості відхилення електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця у розмірі 7 012 999,40 грн, суд оцінює критично та зазначає таке.

Згідно з п. 8 ч. 6 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець та виробник за «зеленим» тарифом при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право проводити зарахування зустрічних однорідних вимог між собою за взаємною згодою сторін, у тому числі мають право здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог щодо заборгованості за відпущену електричну енергію за «зеленим» тарифом та заборгованості виробників за «зеленим» тарифом з оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.

03.04.2024 НКРЕКП прийняла постанову №652 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану». Згідно з внесеними у абзац 3 пп. 13 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 змінами гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.

Тобто приписами пп. 13 (підпункт 12 - у редакції постанови з 01.07.2024, підпункт 11 - у редакції постанови з 01.06.2025) п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 законодавець наділив гарантованого покупця саме правом (не обов`язком) на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом, для реалізації якого гарантований покупець має вчинити певні дії.

При цьому вказана норма може бути застосована у позапроцесуальному порядку, зокрема шляхом укладення відповідного правочину, в результаті якого відбулося би зарахування зустрічних однорідних вимог і у позивача відпали би підстави позову у відповідній частині. Водночас дані положення не звільняють відповідача від обов`язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за відповідними договорами (позиція Верховного Суду у постанові від 24.09.2025 у справі №910/5971/24).

Крім того, за умовами укладеного сторонами договору (п. 3.2) гарантований покупець та продавець у разі виникнення взаємної однорідної заборгованості мають право проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, у т.ч. здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог щодо заборгованості за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом та заборгованості за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, що оформлюється сторонами в установленому законодавством порядку, але за взаємною згодою сторін.

Тобто у цьому випадку зменшення рівня розрахунків відповідача з позивачем як продавцем за «зеленим» тарифом пропорційно до неоплаченої послуги з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу та вартості відхилення електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця може бути здійснено лише за взаємною згодою сторін.

Наявні у справі матеріали не місять доказів врегулювання сторонами взаємної заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з ч. 6 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», зокрема, не надано підписаних сторонами актів про зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому Товариство у відповіді на відзив взагалі вказувало про свою необізнаність із наявністю у нього заборгованості перед Гарантованим покупцем, що свідчить про відсутність взаємної згоди на зменшення рівня розрахунків відповідача з позивачем та виключає передбачену договором відповідну можливість. Так само у відзиві на апеляційну скаргу Товариство зазначило, що відповідач не звертався до нього з повідомленням або будь-яким іншим документом про зменшення розрахунків на суму 7 012 999,40 грн.

Крім того, як доцільно відзначив суд першої інстанції, умова із безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України, але вона випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 вказав, що саме безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог.

Наведене у сукупності спростовує відповідні доводи скаржника.

Щодо посилань відповідача на ситуацію, в якій опинилася Держава, важливість Гарантованого покупця для економіки України, соціальну спрямованість його діяльності, особливо в період дії режиму воєнного стану, з чого вбачається настання непереборної сили, що унеможливлює стягнення з відповідача основного боргу, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Тобто існування обставин непереборної сили у будь-якому разі не звільняє особу від виконання зобов`язання, а передбачає звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо особа доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, підстави для звільнення Гарантованого покупця від виконання зобов`язання за договором в частині оплати купленої електричної енергії з підстав непереборної сили (про настання якої стверджує Гарантований покупець), відсутні.

За наведених підстав у їх сукупності обґрунтованим є висновок місцевого суду про те, що вимога Товариства про стягнення з Гарантованого покупця боргу в сумі 7 848 866,53 грн підлягає задоволенню.

Щодо цих же доводів Гарантованого покупця, зокрема, наявності непереборної сили (форс-мажор), суд також зазначає таке.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 зазначив, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно причин невиконання гарантованим покупцем договору.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором купівлі-продажу електричної енергії, суд до уваги не приймає, адже зі змісту вказаного листа вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист був виданий ТПП без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (оплати поставленої електроенергії в строк). При цьому, зі свого боку, відповідач не надав будь-яких інших доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним зобов`язань за вказаним договором.

Отже сама наявність вказаного листа ТПП не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання щодо оплати поставленої електроенергії, а тому суд такі доводи відхиляє.

Більше того, заявлені Товариством до стягнення з Гарантованого покупця 758 371,16 грн 3% річних та 2 304 449,20 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 16.09.2022 по 27.02.2026, не є штрафними санкціями.

Так, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 виснувала, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Перевіривши наданий Товариством розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних за період з 16.09.2022 по 27.02.2026, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що вимоги Товариства є правомірними, до стягнення з Гарантованого покупця на користь Товариства підлягає 758 371,16 грн 3% річних та 2 304 449,20 грн інфляційних втрат.

Перевірка розрахунку здійснена за допомогою інструменту «Калькулятори» системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН», що є усталеною практикою, зокрема, викладеною у постановах Верховного Суду від 25.11.2025 у справі №910/11325/23, від 01.07.2025 у справі №910/18308/21, від 26.03.2026 у справі №910/13499/24).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/2549/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/2549/26 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.11.2026.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua