Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №910/9196/24
Суддя: Владимиренко С.В.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
"04" листопада 2026 р. Справа№ 910/9196/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Крижного О.М.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 04.11.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 (повне рішення складено 25.10.2024)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 (повне рішення складено 12.11.2024)
та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір»
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 (повне рішення складено 12.11.2024)
у справі №910/9196/24 (суддя Босий В.П.)
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір»
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір» (далі за текстом - відповідач, ОСББ) про визнання недійсними рішення Загальних зборів співвласників ОСББ, оформлені протоколом від 17.12.2023 №13.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при проведені Загальних зборів співвласників ОСББ допустив порушення порядку їх скликання та оформлення результатів; позивача не було належним чином повідомлено про місце, час та дату проведення спірних Загальних зборів співвласників ОСББ; рішення прийняті за відсутності кворуму.
Господарський суд міста Києва рішенням від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 у задоволені позову відмовив.
Судом першої інстанції встановлено, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення 17.12.2023 Загальних зборів співвласників ОСББ. Проте, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, позивачем не зазначено, яким чином спірне рішення Загальних зборів співвласників ОСББ порушує його права та інтереси.
Крім того, за висновком суду першої інстанції, враховуючи стандарт доказування «вірогідність доказів», відсутні підстави вважати, що на Загальних зборах співвласників ОСББ 17.12.2023 був відсутній кворум.
Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 заяву відповідача про розподіл судових витрат задовольнив частково; стягнув з позивача на користь відповідача 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн, зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, та взявши до уваги заперечення позивача щодо розміру заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 13.11.2024 позивач звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на не встановлення судом першої інстанції та не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Як зазначає позивач, не повідомлення його відповідачем про проведення 17.12.2023 Загальних зборів співвласників ОСББ та його відсутність на Загальних зборах є достатньою правовою підставою для визнання недійсним рішення та порушення його прав на участь у зборах, реалізації прав на управління будинком. При цьому прийняті на Загальних зборів співвласників ОСББ рішення зачіпають майнові інтереси позивача. Рішення, прийняті з деяких питань, зокрема, стосовно усунення перешкод у користування спільним майном позивачем, яке опосередковано стосується останнього, не були включені до порядку денного, що є також підставою для визнання недійсним рішень Загальних зборів співвласників ОСББ, оформлених протоколом №13 від 17.12.2023.
Позивач також звертає увагу суду апеляційної інстанції на відсутність належних та допустимих доказів прийняття рішень за наявності кворуму, оскільки зібрані у даній справі докази містять суперечливу інформацію щодо дійсної кількості членів ОСББ. У протоколі №13 від 17.12.2023 результати голосування учасників Загальних зборів співвласників ОСББ не засвідчені підписами кожного з них, не відображено результатів такого голосування «за» чи «проти». Також відповідачем не подано суду листків опитування, що унеможливлює установити дійсний результат голосування за прийнятті рішення.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 підлягає скасуванню через недотримання відповідачем вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), оскільки ним не подано заяву про подання до суду доказів, які обґрунтовують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів.
Також, не погодившись із додатковим рішенням, 18.11.2024 відповідач звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 та повністю задовольнити заяву про розподіл судових витрат.
Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав оцінки конкретним обставинам справи та не надав достатніх та чітких пояснень зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.
Відповідач згідно відзиву на апеляційну скаргу позивача заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що позивача було належним чином повідомлено про Загальні збори співвласників ОСББ, позивач особисто приймав участь на Загальних зборах ОСББ 17.12.2023, що можуть підтвердити інші співвласники, які були присутні. Як зазначає відповідач, рішення прийняті 17.12.2023 на Загальних зборах співвласників ОСББ за наявності необхідної кількості голосів, тоді як вимоги законодавства не встановлюють імперативної вимоги безпосередньо зазначати у протоколі ідентифікуючі відомості кожного співвласника, який взяв участь у голосуванні або письмовому опитуванні, так само як і проставлення особистого підпису кожним співвласником виключно у самому протоколі.
Щодо заперечень позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24, то представником відповідача у судовому засіданні від 23.10.2024 було зроблено заяву про подання до суду доказів, які обґрунтовують розмір судових витрат, тобто до закінчення судових дебатів.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 31.03.2025 апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 задовольнив повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 про відмову у задоволенні позову скасував. Прийняв нове рішення по справі №910/9196/24, яким позов задовольнив повністю. Визнав недійсними рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір», які оформлені протоколом від 17.12.2023 №13. Стягнув з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн судового збору. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 скасував. Відмовив у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат. Стягнув з відповідача на користь позивача 3 633, 60 грн судового збору за подання апеляційної скарги. У задоволенні апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 відмовив.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 03.07.2025 касаційну скаргу відповідача задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2025 у справі № 910/9196/24 скасував. Справу №910/9196/24 передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2025 апеляційні скарги позивача та відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 залишив без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 залишив без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 залишив без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги позивача поклав на скаржника. Стягнув з позивача на користь відповідача 4 844,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 03.03.2026 касаційну скаргу позивача задовольнив; постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 910/9196/24 скасував; справу №910/9196/24 передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.05.2025 апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі № 910/5275/25 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/5275/25 залишив без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/5275/25 залишив без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/5275/25 залишив без змін. Витрати по сплаті судового збору поклав на позивача.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 23.07.2026 касаційну скаргу позивача задовольнив; постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №910/9196/24 скасував; справу № 910/9196/24 передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Підставою для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №910/9196/24 стало невиконання судом апеляційної інстанції вказівок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 23.07.2025 та від 03.03.2026 у даній справі щодо дослідження питання порушення прав та інтересів позивача спірними рішеннями, прийнятими на Загальних зборах співвласників ОСББ 17.12.2023; не встановлено загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку станом на час прийняття Загальними рішеннями спірних рішень, а також загальної кількості співвласників, які брали участь у голосуванні.
В порушення вказівок Верховного Суду суд апеляційної інстанції не навів висновки за результатами розгляду клопотань позивача про витребування, а саме: про витребування у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради інформації щодо усіх житлових і нежитлових приміщень, а також даних про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщенні у будинку за адресою АДРЕСА_1 станом на 17.12.2023 та про витребування у відповідача оригіналів листків опитування.
Поза увагою суду апеляційної інстанції залишились і обставини та результати проведення письмового опитування. Суд апеляційної інстанції не встановив, якими доказами підтверджується факт проведення письмового опитування щодо питань, які виносилися на вирішення загальних зборів 17.12.2023, яка кількість співвласників взяла участь в письмовому опитування та проголосувала за прийняття спірних рішень.
Крім того, суд апеляційної інстанції всупереч вказівки Верховного Суду не зазначив, чи є докази, надані відповідачем у засіданні Північного апеляційного господарського суду 30.10.2025, саме листками опитування, та чи досліджувались вони судом апеляційної інстанції.
Також судом апеляційної інстанції всупереч вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 03.03.2026 у цій справі, залишив поза увагою встановлений статутом ОСББ порядок визначення кількості голосів при прийнятті загальними зборами співвласників рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, для прийняття якого потрібно не менше як дві третини загальної кількості голосів усіх співвласників, а не простою більшістю голосів співвласників.
За приписами статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 передано на новий розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. - головуючий, Крижний О.М., Ходаківська І.П.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 29.07.2026 апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. - головуючий, Крижний О.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.08.2026 прийняв апеляційні скарги позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 та відповідача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 до провадження у складі колегії суддів: Владимиренко С.В. -головуючий, Крижний О.М., Ходаківська І.П. Призначив апеляційні скарги до розгляду у судовому засіданні на 08.09.2026.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.09.2026 продовжив строк розгляду справи №910/9196/24; відклав розгляд справи №910/9196/24 на 12.10.2026 на 12 год. 30 хв. Витребував у відповідача оригінали листків опитування співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір», які брали участь у голосуванні на загальних зборах, що оформлені протоколом від 17.12.2023 №13 та дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень у будинку, та дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщеннях на час винесення оскаржуваних рішень загальними зборами об`єднання від 17.12.2023.
Витребував у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (вулиця Хрещатик 36,м. Київ, 01044) інформацію щодо усіх житлових і нежитлових приміщень, а також дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщенні у будинку АДРЕСА_1 станом на 17.12.2023.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.09.2026 надав Північному апеляційному господарському суду для огляду оригінали документів, які надавались суду апеляційної інстанції 30.10.2025, копії яких містяться у матеріалах даної справи (а.с. 141-183 т.2), зазначив, що ці документи є листками опитування співвласників жилих та нежитлових приміщень ОСББ.
При цьому представник відповідача зазначив, що він не має інших доказів, які стосуються проведених 17.12.2023 Загальних зборів співвласників ОСББ, а дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень у будинку, та дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщеннях на час винесення оскаржуваних рішень загальними зборами об`єднання від 17.12.2023 у нього відсутні.
Відповідач вимог ухвали суду від 08.09.2026 у справі №910/9196/24 не виконав, оригінали листків опитування співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір», які брали участь у голосуванні на загальних зборах, що оформлені протоколом від 17.12.2023 №13, оформлених у відповідності до вимог статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень у будинку, та дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщеннях на час винесення оскаржуваних рішень загальними зборами об`єднання від 17.12.2023 суду апеляційної інстанції не надав.
05.10.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №074/01-4374 від 05.10.2026 з додатком: Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на 15 аркушах у електронному форматі на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 у справі №910/9196/24.
09.10.2026 від позивача на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 12.10.2026 позивач не погодився із наданою Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформацією, оскільки Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна не містить відомостей стосовно усіх житлових і нежитлових приміщень у будинку, та дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщеннях на час винесення оскаржуваних рішень загальними зборами об`єднання від 17.12.2023. Та усно просив суд апеляційної інстанції повторно витребувати у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (вулиця Хрещатик 36,м. Київ, 01044) інформацію щодо усіх житлових і нежитлових приміщень, а також дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщенні у будинку за адресою м. Київ, вул. Ташкентська 33 станом на 17.12.2023.
Колегія суддів, порадившись на місці, відмовила у задоволенні усного клопотання позивача про повторне витребування у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (вулиця Хрещатик 36,м. Київ, 01044) інформації щодо усіх житлових і нежитлових приміщень, а також дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщенні у будинку за адресою м. Київ, вул. Ташкентська 33 станом на 17.12.2023, оскільки вказана інформація вже була витребувана судом апеляційної інстанції ухвалою від 08.09.2026, додатково зазначив, що доказами наявності права власності на нерухоме майно є правовстановлюючі документи, якими є Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
У судовому засіданні 12.10.2026 оголошено перерву до 04.11.2026.
04.11.2026 у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розподіл судових витрат; у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.11.2026 заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 залишити без змін; апеляційну скаргу відповідача задовольнити, скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 та прийняти нове, яким заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задовольнити у повному обсязі.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційних скарг позивача та відповідача на оскаржувані судові рішення, відзиву відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з урахуванням вказівок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 23.07.2025 та від 03.03.2026 у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач є співвласником житлового приміщення із розміром частки 1/3 (квартира 709, загальною площею 47,7 кв.м., житлова площа 31,5 кв.м.) у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 15-16 т.1).
У вказаному будинку у 2016 році створене та діє ОСББ.
17.12.2023 були проведені Загальні збори співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір», за результатами яких прийнято рішення, оформлені протоколом №13 від 17.12.2023 (а.с. 17, 53 т.1). Згідно вказаного протоколу на зборах взяли участь особисто (присутні) 50 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 278 осіб.
На вирішення цих загальних зборів згідно з порядком денним винесені такі питання:
1. Обрання голови та секретаря зборів.
2. Звіт ревізійної комісії про використані кошти та проведені роботи.
3. Затвердження кошторису Об`єднання. (проведення голосування в письмовому опитуванні, у зв`язку із важливістю порушених питань).
4. Участь у програмах співфінансування для капітальних ремонтів, програмах з енергоефективності, 85/15, 70/30 у зв`язку із аварійною ситуацією фасаду.
4.1 Участь у програмах енергоефективності та Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки за рахунок бюджетних коштів без фінансової участі власників з ремонтів інженерних мереж, фасаду.
5. Робочі питання (ситуація з неплатниками).
6. Усунення перешкод у користуванні спільним майном, яким користуються ОСОБА_2 (квартира 412 ), ОСОБА_3 (квартира 709 ).
7. Надання повноважень правлінню затвердити та погодити суму співфінансування від імені Об`єднання.
За результатом голосування з питань порядку денного на зазначених загальних зборах були прийняті такі рішення:
- з третього питання порядку денного вирішили: Затвердити кошторис Об`єднання з сумою внеску 16,00 грн, що визначено в листах опитування (згідно з протоколом за вказане рішення проголосували: «за» - 206 осіб (74,1%), «проти» - 8, «утрималося» - 0, «не голосували» - 64 особи).
- з четвертого питання порядку денного вирішили: Участь у програмах співфінансування для капітальних ремонтів програмах енергоефективності, 85/15, 70/30 у зв`язку із аварійною ситуацією фасаду. Участь у програмах з енергоефективності та Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки за рахунок бюджетних коштів без фінансової участі власників з ремонтів інженерних мереж (згідно з протоколом за це рішення проголосували: «за» - 206 (74,1%) осіб, «проти» - 8, «утрималося» - 0, «не голосували» - 64 особи).
- з п`ятого питання порядку денного вирішили: Щодо злісних неплатників (більше 5 міс) застосовувати обмеження в користуванні інженерними мережами (згідно з протоколом за це рішення проголосували: «за» - 211 (75,9%) осіб, «проти» - 2, «утрималося» - 0, «не голосували» - 65 осіб).
- з шостого питання порядку денного вирішили: Усунути перешкоди у користуванні спільним майном, яким незаконно користуються неплатники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (згідно з протоколом за це рішення проголосували: «за» - 211 (75,9%), осіб, «проти» -2, «утрималося» - 0, «не голосували» - 65 осіб).
Позивач 25.07.2024 звернувся до суду із даним позовом, оскільки вважає, що спірне рішення порушує його майнові права та інтереси, прийнято з порушенням вимог Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Статуту ОСББ, оскільки його не було належним чином повідомлено про проведення 17.12.2023 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, рішення прийняті за відсутності кворуму, що є підставами для визнання спірних рішень недійсними.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
За статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Згідно термінів, які міститься у статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-III (у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2866-III) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII (у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом - Закон №№417-VIII) співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
За приписами статті 4 Закону №417-VIII власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності..
Відповідно до статті 2 Закону №2866-III цей Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами.
За статтею 4 Закону №2866-ІІІ об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2866-ІІІ об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
За приписами статті 10 Закону №2866-ІІІ органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання.
Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів об`єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об`єднання.
Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься:
затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього;
обрання членів правління об`єднання;
питання про використання спільного майна;
затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;
попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;
визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;
прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;
визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;
визначення обмежень на користування спільним майном;
обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;
прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою статті 6 цього Закону.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об`єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об`єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Статтею 10 Закону №2866-ІІІ визначено порядок проведення письмового голосування. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування («за» або «проти»).
За положеннями частини шостої статті 6 Закону №2866-ІІІ повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.
Частиною двадцять шостою статті 6 Закону №2866-ІІІ визначено, що повідомлення про прийняті установчими зборами рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення установчих зборів або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування (у разі його проведення), надаються ініціатором установчих зборів у письмовій формі кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилаються рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, або в іншому порядку, визначеному установчими зборами. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника повідомлення про прийняті установчими зборами рішення надсилаються йому на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій за контактними даними, зазначеними у заяві. У такому разі надання такому співвласнику або надсилання йому рекомендованим листом повідомлення про прийняті установчими зборами рішення не вимагається.
Відповідно до частин чотирнадцятої та п`ятнадцятої статті 6 Закону №2866-ІІІ кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п`ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Станом на дату проведення спірних Загальних зборів ОСББ у своїй діяльності керувався Статутом, затвердженим Загальними зборами ОСББ, протокол №3 від 26.06.2017 (далі за текстом - Статут ОСББ) (а.с. 6-12 т.1).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Статуту ОСББ вищим органом управління об`єднання є загальні збори.
Відповідно до пунктів 5-11 розділу ІІІ Статуту ОСББ Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 (чотирнадцять) днів до дати проведення загальних зборів повідомляє співвласників шляхом:
- у письмовій формі вручає кожному співвласнику під розписку, або
- направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів,
- а також розміщає об`яву на дошках для об`яв в місцях загального користування
будинку.
У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.
Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх на загальних зборах співвласників або їх представників.
Кожний співвласник квартири (квартир) або нежитлового (нежитлових) приміщення (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир (квартири) або нежитлових приміщень (нежитлового приміщення), що перебувають у його власності.
Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах
Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усі співвласників.
Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об`єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об`єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об`єднання.
Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку.
Співвласники мають право знайомитись з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Судом встановлено, що матеріали даної справи не містять доказів належного повідомлення позивача, як співвласника багатоквартирного будинку, про проведення 17.12.2023 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку у порядку та строки, визначенні статями 6, 10 Закону №2866-ІІІ та пунктом 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ.
Недотримання порядку повідомлення усіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого статтею 6 Закону №2866-ІІІ, є порушенням їх прав на управління об`єднанням. Подібні висновки щодо застосування вимог статті 6 Закону №2866-ІІІ в частині повідомлення співвласників про скликання зборів, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 01.10.2020 у справі №916/2556/19.
За твердженням відповідача, позивач був обізнаний про скликання загальних зборів на 17.12.2023 та їх проведення, проте від отримання під підпис індивідуального запрошення відмовився, про що у загальному списку відомостей про вручення запрошень співвласникам будинку зроблена відповідна відмітка. Крім того, позивача також було повідомлено у спосіб, який визначений пунктом 5 розділу 3 Статуту ОСББ, шляхом розміщення повідомлення на дошці оголошень будинку, а також шляхом направлення відповідного запрошення поштовим відправленням.
У постанові від 14.07.2022 у справі №756/7632/18 Верховний Суд виклав правову позицію, відповідно до якої згідно з частиною четвертою статті 6 Закону №2866-ІІІ повідомлення про проведення зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Водночас Законом №2866-ІІІ чітко не встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів необхідно надсилати на адресу реєстрації співвласників та/або за адресою розташування нежитлового приміщення.
У свою чергу, частиною четвертою статті 10 Закону №417-VIII передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.
Таким чином, нормою статті 6 Закону №2866-ІІІ визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормою статті 10 Закону №417-VIII встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку). Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20 та від 22.06.2021 у справі №910/9672/20.
Судом встановлено, що в матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження розміщення оголошення на дошці оголошень будинку про скликання зборів на 17.12.2023, та докази на підтвердження направлення повідомлення поштовим відправленням позивачу. Більш того, відповідачем не надано суду індивідуального запрошення від отримання якого відмовився позивач та яке направлялось останньому засобами поштового зв`язку.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наданий відповідачем список відомостей про вручення запрошень не приймається як належний та допустимий доказ на підтвердження повідомлення позивача про дату, час та місце проведення загальних зборів (а.с. 63-71 т.1). Щодо тверджень відповідача про відмову позивача в отриманні повідомлення, що зафіксовано у вказаному списку (а.с. 69 т. 1), то внесені у ньому відомості викликають обґрунтовані сумніви в їх достовірності, враховуючи те, що, так само як і позивач, ОСОБА_5 , яка за твердженнями позивача є його донькою, теж відмовилася в отриманні повідомлення. Проте з копій її паспорта для виїзду за кордон вбачається, що остання не перебувала на території України з 10.09.2023 по 10.07.2024 (а.с. 83-86 т.), а тому не могла відмовитись від вручення повідомлення про проведення спірних загальних зборів.
Таким чином, позивача не повідомлено належним чином про дату, час та місце проведення загальних зборів, чим порушено процедуру та порядок скликання загальних зборів, що позбавило позивача права взяти у них участь. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 виснував, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Верховний Суд зазначив, що для визнання недійсними рішень зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема з підстав неповідомлення про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням зборів. Тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням зборів. Подібний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21 та від 24.11.2022 у справі №914/343/22.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 03.11.2020 у справі №916/3133/17, від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19 не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних (установчих) зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №917/1891/21).
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі №924/1146/21 зазначив, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (постанови Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21, від 23.06.2026 у справі № 904/114/25).
При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (постанови Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 910/7464/23, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18).
На позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.
Судом встановлено, що прийняття рішень з третього питання порядку денного про затвердження кошторису об`єднання з сумою внеску 16,00 гривень за 1 кв.м., у тому числі, 4,00 гривень за 1 кв.м. - внесок до ремонтного фонду та з шостого питання порядку денного про усунення перешкоди у користуванні спільним майном, яким незаконно користуються неплатники, зокрема, позивач, є рішеннями, які безпосередньо стосуються особисто позивача, а тому не повідомлення останнього про проведення 17.12.2023 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, з можливістю реалізувати право дорадчого голосу під час вирішення цих питань, які стосуються особисто позивача, свідчить про порушення його майнових прав та інтересів щодо сплати внеску у розмірі 16,00 грн за 1 кв.м., у тому числі 4,00 грн за 1 кв.м. внесок до ремонтного фонду та про право користування спільним майном у багатоквартирному будинку
Щодо достатності голосів для прийняття рішень Загальними зборами співвласниками багатоквартирного будинку 17.12.2023, то враховуючи вказівки Верховного Суду у даній справі, з метою встановлення загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку ОСББ станом на час прийняття рішень та загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку ОСББ, які приймали участь у голосуванні 17.12.2023, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.09.2026 витребував у відповідача оригінали листків опитування співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір», які брали участь у голосуванні на загальних зборах, що оформлені протоколом від 17.12.2023 №13 та дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень у будинку, та дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщеннях на час винесення оскаржуваних рішень загальними зборами об`єднання від 17.12.2023. Витребував у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (вулиця Хрещатик 36,м. Київ, 01044) інформацію щодо усіх житлових і нежитлових приміщень, а також дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщенні у будинку за адресою АДРЕСА_1 станом на 17.12.2023.
В порушення вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 у справі №910/9196/24 відповідач у судовому засіданні 08.09.2026 надав Північному апеляційному господарському суду для огляду оригінали документів, які надавались суду апеляційної інстанції 30.10.2025, копії яких містяться у матеріалах даної справи (а.с. 141-183 т.2), зазначивши також про відсутність у нього інших доказів, які стосуються проведених 17.12.2023 Загальних зборів співвласників ОСББ, та відсутність даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень у будинку, та дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщеннях на час прийняття оскаржуваних рішень Загальними зборами співвласниками багатоквартирного будинку від 17.12.2023, не надано відповідачем суду і копій Свідоцтв про право власності на житлові та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку.
На виконання вимог ухвали суду від 08.09.2026 у справі №910/9196/24 Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав відповідь №074/01-4374 від 05.10.2026 з додатком: Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на 15 аркушах у електронному форматі.
Із наданої Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна не вбачається відомостей стосовно всіх співвласників багатоквартирного будинку за АДРЕСА_1 станом на 17.12.2023.
Надана Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містить лише відомості стосовно будівлі трансформаторної підстанції (ТП - 5003) (Літ. Д), об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 51,9 кв.м., розташоване за адресою: вул. Ташкентська, буд. 33, м. Київ, що належить на праві власності ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Та стосовно нежитлового приміщення (1-ий поверх, літ. «А»), об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 439,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_6 .
Тобто у суду відсутні належні та допустимі докази на підтвердження загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку станом на 17.12.2023 та належної їм площі у кожному конкретному житловому і нежитловому приміщенні у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні представник відповідача, яка до того ж є Головою правління ОСББ, пояснила, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку станом на 17.12.2023 становить 278 співвласників, 135 квартир, з них виключено зі списку 5 співвласників (у зв`язку зі смертю), що підтверджується довідкою (а.с. 52 т.1). Тобто станом на дату прийняття спірних рішень загальна кількість співвласників становить 273 (278-5). Водночас згідно списку запрошення на загальні збори (а.с. 63-71 т.) загальна кількість співвласників становить 281 особа, з яких 8 осіб померло (281-8=273). Тоді як за реєстраційним списком (а.с. 105-109 т.1) зазначено 271 особа - співвласників, з яких на Загальних зборах 17.12.2023 присутні 50 зареєстрованих осіб.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2026 пояснила, що будинок за АДРЕСА_1 був гуртожитком, кімнати у якому приватизовані з видачею власникам Свідоцтв про право власності, копії яких у ОСББ відсутні.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
За висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи стандарт доказування «вірогідності доказів» загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку станом на 17.12.2023 становить 273 особи, а зазначення у реєстраційному списку 271 осіб - співвласників, судом апеляційної інстанції оцінюється як помилкове.
Зі змісту протоколу №13 від 17.12.2023 вбачається, що всього співвласників - 278, тоді як судом апеляційної інстанції встановлено 273 співвласників багатоквартирного будинку, оскільки у ОСББ рахується 5 померлих. Така кількість співвласників, згідно пояснень представника відповідача зумовлена тим, що у ОСББ відсутні докази оформлення права власності на нежитлові/житлові приміщення на спадкоємців померлих співвласників, а також невнесення всіма співвласниками нерухомого майна інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомостей стосовно реєстрації права власності на належне їм нерухоме майно.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно пункту 12 розділу ІІІ Статуту ОСББ виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом.
До компетенції правління належить згідно пункту 14 розділу ІІІ Статуту ОСББ, зокрема, ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання. Наведені повноваження відповідають вимогам статті 10 Закону №2866-ІІІ.
Отже, відповідач в особі Правління має достеменно володіти інформацією стосовно всіх співвласників багатоквартирного будинку.
Як зазначила представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2026, на Загальних зборах 17.12.2023 особисто були присутні 50 співвласників із 278, про що свідчить реєстраційний список співвласників (а.с. 105-109 т.1). Проте вказаний список містить відомості про те, що загальна кількість співвласників становить 271 особа. За твердженням представника відповідача у письмовому опитуванні взяли участь 278 осіб, у тому числі 50 співвласників, які приймали участь на Загальних зборах 17.12.2023, тоді як судом апеляційної інстанції встановлено 273 співвласника багатоквартирного будинку (278 - 5 померлих співвласників багатоквартирного будинку).
Положеннями розділу ІІІ Статуту ОСББ передбачено, що кожний співвласник квартири (квартир) або нежитлового (нежитлових) приміщення (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир (квартири) або нежитлових приміщень (нежитлового приміщення), що перебувають у його власності.
Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.
Таким чином, рішення з питань визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, що відповідно становить 66,66 %, з інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників, що не суперечить положенню статті 10 Закону №2866-ІІІ.
Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Як вказала представник відповідача під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції голосування на Загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку 17.12.2023 відбулося шляхом письмового опитування. На підтвердження чого відповідач надав суду апеляційної інстанції 30.10.2025 та 08.09.2026 оригінал документу із назвою: «питання порядку денного, що винесено на голосування: 3. Затвердження кошторису об`єднання у зв`язку з доведеною економічною доцільність та затвердження суми щомісячного внеску у розмірі 16.00 грн за 1 кв.м., у тому числі, до ремонтного фонду 4.00 грн за 1 кв.м. 4. Участь у програмах співфінансування капітального ремонту фасаду та програмах з енергоефективності» та « 5. Застосування обмежень у користуванні спільними інженерними мережами злісних неплатників (більше 5 місяці). 6. Усунення перешкод у користуванні спільним майно, яким незаконно користуються ОСОБА_1 та ОСОБА_4 », копія яких міститься у матеріалах даної справи.
Статтею 10 Закону №417-VIII визначено, що, якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.
Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.
Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування («за» або «проти»).
Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою.
Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії.
Листки опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку є невід`ємною частиною протоколу зборів співвласників.
Листок опитування повинен містити такі відомості: 1) дата опитування; 2) прізвище, ім`я, по батькові співвласника; 3) номер квартири або нежитлового приміщення; 4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення; 5) документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення; 6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 7) питання до співвласника - пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за» або «проти». Питання повинно бути чітко і зрозуміло сформульоване, що не допускає різних тлумачень; 8) відповідь співвласника «за» або «проти» щодо кожного питання окремо; 9) власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, співвласника та особи, яка проводила опитування.
В порушення наведених вище вимог надані відповідачем докази на підтвердження проведення письмового голосування не містять дати опитування, відповідь співвласника «за» або «проти» щодо кожного питання окремо. Вказані докази містять підписи без відповіді «за» чи «проти», тобто не визнається за можливе встановити кількість співвласників багатоквартирного будинку, які проголосували за прийняті рішення, тому рішення вважаються неприйнятими згідно статті 10 Закону №417-VIII . Доводи відповідача про те, що підпис, який міститься у списку свідчить про позитивну відповідь співвласника не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки не відповідає приписам статті 6, 10 Закону №2866-ІІ, статті 10 Закону №417-VIII та абзацу 4 пункту 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ.
Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на наведене вище, матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження проведення письмового опитування (голосування), що свідчить про відсутність доказів набрання голосів співвласників не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників з питань 3 та 6 порядку денного Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку 17.12.2023, які стосуються майнового права позивача та його права користування спільним майном у багатоквартирному будинку
Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність кворуму при прийнятті Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку рішень 17.12.2023 з питань 3 та 6 порядку денного, які стосуються майнових прав позивача та права користування позивачем спільним майном багатоквартирного будинку як співвласника багатоквартирного будинку.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, рішення Загальних зборів співвласників ОСББ, оформлені протоколом від 17.12.2023 №13 підлягає визнанню недійсним в частині питання 3 порядку денного та питання 6 прядку денного, що стосується позивача.
Щодо решти рішень Загальних зборів співвласників ОСББ, оформлені протоколом від 17.12.2023 №13, то слід зазначити таке.
Касаційний господарський суд у складі Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі №917/1891/21 виснував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні об`єднанням і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №924/1225/21.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 17.12.2023 з 1, 2, 4, 5 та 6 (в частині, що стосується співвласника - ОСОБА_4 ) питань порядку денного не порушують прав та законних інтересів позивача, враховуючи принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, а тому не підлягають визнанню недійсними судом, і у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).
У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді на доводи апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та з урахуванням вказівок Верховного Суду у даній справі.
Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Зважаючи на вищенаведене, враховуючи не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень статті 129 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі №910/9196/24, Господарський суд міста Києва 20.05.2025 видав накази про стягнення з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн судового збору та 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
27.05.2025 Старший державний виконавець Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийняв постанови про закінчення виконавчих проваджень №78177026, №78176988 з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/9196/24 у зв`язку із фактичним виконанням (а.с. 204, 208 т. 2). У зв`язку із наведеним відшкодуванню підлягає з відповідача на користь позивач судовий збір за подання останнім касаційних скарг у сумі 8 720,64 грн.
Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24, то слід зазначити наступне.
За приписами частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.20.2019 у справі №240/6150/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19 додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. При цьому у разі скасування основного рішення у справі ухвалене судами додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі №927/229/19, від 23.12.2021 у справі №925/81/21, від 09.02.2022 у справі №910/17345/20, від 15.02.2023 у справі №911/956/17 (361/6664/20).
Враховуючи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 підлягає скасуванню.
Відтак апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 задовольнити частково.
2. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недійсними рішення Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Червоний хутір», які оформлені протоколом від 17.12.2023 №13 в частині питання 3 порядку денного та питання 6 порядку денного у частині, що стосується ОСОБА_1 .
В решті позову відмовити.
4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 скасувати.
5. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний хутір» (вул. Ташкентська, буд. 33, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40824206) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 8 720,64 грн (вісім тисяч сімсот двадцять гривень 64 копійки) судового збору за подання касаційних скарг.
6. Видачу наказу на виконання пункту 6 даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи №910/9196/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 05.11.2026.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді О.М. Крижний
І.П. Ходаківська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua