Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №910/13400/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №910/13400/25

Суддя: Гончаров С.А.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. Справа№ 910/13400/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 07.10.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Віпцем"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 (повний текст складено 01.07.2026)

у справі №910/13400/25 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Віпцем"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Віпцем" (далі - позивач, апелянт, скаржник, ПрАТ "Віпцем") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - відповідач, Оператор ГРМ, ТОВ "Газорозподільні мережі України") про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої робочої Комісії по розгляду Актів про порушення юридичними особами - споживачами природного газу Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" про задоволення Акта про порушення № 100215 від 10.06.2025 та про нарахування ПрАТ "Віпцем" необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 4 234 849,29 грн, прийнятого на підставі протоколу засідання комісії від 10.07.2025 № 1 та оформленого Актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості № 12-08/2025.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.06.2025 позивач письмово повідомив відповідача про позаштатний режим роботи лічильника газу, причиною якого стало механічне пошкодження його блоку живлення, за відсутності пошкодження пломби чи несанкціонованого втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ). На думку позивача, у період з 01.06.2025 по 10.06.2025 обчислювач (коректор) OE-22ДМiz зав. № 1065 продовжував працювати у штатному режимі та розраховував споживання газу по звужуючому пристрою - стандартній діафрагмі № 550-22, а наявні в ньому дані були достатніми для визначення об`єму природного газу, що, за твердженням позивача, виключало застосування процедури донарахування відповідно до абзаців першого та другого пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 у справі № 910/13400/25 (повний текст складено 01.07.2026) у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що комерційний вузол обліку газу (далі - ВОГ) позивача складається з лічильника ГУВР-011A2.2 G400 зав. № 118 (далі - ЗВТ1), звужуючого пристрою - стандартної діафрагми № 550-22 (далі - ЗВТ2) та обчислювача (коректора) OE-22ДМiz зав. № 1065 (далі - ЗВТ3), при цьому ЗВТ1 та ЗВТ2 працюють у різних діапазонах вимірювання та не є дублюючими один для одного у розумінні пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем. Так, суд встановив, що відповідно до роздруківок ЗВТ3 з 01.06.2025 по 10.06.2025 зафіксовано аварійну ситуацію - відсутність даних по каналу зв`язку від ЗВТ1, внаслідок чого облік спожитого газу в діапазоні вимірювання ЗВТ1 не здійснювався, тоді як споживання газу позивачем не припинялось, а конфігурація обчислювача не містить даних щодо можливості обліку за відсутності лічильника. Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що донарахування здійснено відповідачем відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем за значенням витрати 743,514 мі/год за період тривання аварійної ситуації в об`ємі 159 384,62 мі на суму 4 234 849,29 грн, а позивачем не доведено протиправності оскаржуваного рішення комісії.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 20.07.2026 (згідно дати формування документа в системі "Електронний суд") Приватне акціонерне товариство "Віпцем" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 у справі № 910/13400/25, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю, судові витрати покласти на відповідача та провести новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права (статей 2, 13, 79, 86, 236, 238 ГПК України).

Апелянт вказує, що висновки суду першої інстанції щодо технічних параметрів ЗВТ1 та ЗВТ2 є суперечливими та ґрунтуються лише на тексті відзиву відповідача без посилання на докази. Так, відповідно до Проекту реконструкції комерційного вузла обліку від 2012 року ЗВТ1 забезпечує вимірювання витрати газу у діапазоні 28,56 - 4 369,27 мі/год, а ЗВТ2 - у діапазоні 813,97 - 9 768,50 мі/год, тобто їх діапазони перетинаються, а перемикання діапазонів відбувається програмно при перепаді тиску 0,4 кПа. Разом з цим, скаржник посилається на Протокол конфігурації обчислювача, параметр якого "ЕСЛИ dР(Р)изм

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник вказує, що суд першої інстанції не надав оцінки акту приймання-передачі природного газу за червень 2025 року між ТОВ "Оператор ГТС України" та відповідачем, згідно з яким за період з 01.06.2025 по 10.06.2025 по точці виходу з ГТС (ГРС Ольшанське) передано 51 433,20 мі газу, тоді як об`єм, розрахований обчислювачем позивача та оплачений ним, склав 79 611,66 мі, тобто перевищує об`єм, який міг бути спожитий фактично. Окрім цього, апелянт посилається на письмові роз`яснення ТОВ "Ізодром" № 144 від 27.02.2026 про достатність даних обчислювача для визначення об`єму газу та вважає, що суд неправильно не застосував абзаци перший і другий пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, оскільки позивач до виявлення порушення письмово повідомив відповідача про пошкодження лічильника газу листом № 161 від 06.06.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Віпцем" призначено розгляд справи на 20.08.2026.

03.08.2026 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Газорозподільні мережі України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що 10.06.2025 під час перевірки об`єкта позивача виявлено порушення, передбачені підпунктами 1, 2 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, а саме відсутність індикації на табло ЗВТ1 та його блоку живлення, а в роздруківках ЗВТ3 з 01.06.2025 фіксується аварійна ситуація. Так, ЗВТ2 "вмикається" лише при перепаді тиску понад 0,4 кПа, що відповідає витраті понад 743,514 мі/год, не є дублюючим ЗВТ, а конфігурація обчислювача не передбачає можливості обліку за відсутності даних ЗВТ1 при перепаді тиску менше 0,4 кПа. Разом з цим, відповідач вказує, що донарахування здійснено не за номінальною потужністю всього неопломбованого газоспоживаючого обладнання позивача, сумарна потужність якого перевищує 14 тисяч мі/год, а за значенням 743,514 мі/год за період аварійної ситуації. Не погоджується відповідач і з доводами про застосування пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, зазначаючи, що висновки постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21 стосуються неподібних правовідносин, а відповідно до постанови Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 904/6468/20 питання застосування цієї норми вирішується з урахуванням фактичних обставин кожної справи.

13.08.2026 від ПрАТ "Віпцем" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що не стверджує про виконання ЗВТ2 функції дублюючого ЗВТ. Так, позивач вказує, що у період аварійної ситуації перепад тиску жодного разу не досягав 0,4 кПа і в середньому становив від 0,045 до 0,094 кПа, а весь об`єм газу відображено у колонці 6 роздруківок як "штучний" (підстановчий) об`єм, обрахований обчислювачем за аварійним алгоритмом на основі запрограмованого значення перепаду тиску 0,4 кПа, що відповідає верхній межі діапазону роботи ЗВТ1. Разом з цим, позивач зазначає, що відмінність позицій сторін полягає у часі застосування такого способу обрахунку: відповідач здійснив розрахунок за весь час аварійної ситуації (214,3666667 год), тоді як позивач - лише за години, в які обчислювач фіксував перепад тиску більше нуля.

06.10.2026 від ПрАТ "Віпцем" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акта від 22.09.2026 приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 10.09.2025 для врахування при розподілі судових витрат.

У судове засідання, що відбулось 07.10.2026, з`явились представники обох сторін та просили задовольнити вимоги, викладені в їх процесуальних документах.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2023 між ПрАТ "Віпцем" як споживачем та ТОВ "Газорозподільні мережі України" як Оператором ГРМ укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № МФ/100-0942040GAQAP016, за умовами якого Оператор ГРМ зобов`язався надавати споживачу послугу з розподілу природного газу на об`єкт за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт Ольшанське, вул. Промислова, буд. 9.

На об`єкті позивача встановлено газоспоживаюче обладнання, зокрема генератор гарячого газу HG-5S-750-G/SX потужністю 650 мі/год, два підігрівачі газу автоматичні потужністю 536 мі/год та 534 мі/год, піч сушильно-обжарочну потужністю 11 647 мі/год, сушилку барабанну потужністю 820 мі/год, а також котли КСГ100 та Росс АОГВ-50.

Комерційний ВОГ позивача у складі, що стосується спірних правовідносин, включає ЗВТ1 - лічильник газу ультразвуковий ГУВР-011A2.2 G400 зав. № 118, ЗВТ2 - звужуючий пристрій (стандартну діафрагму) № 550-22 та ЗВТ3 - обчислювач (коректор) OE-22ДМiz зав. № 1065. Згідно з Проектом реконструкції комерційного вузла обліку від 2012 року на вузлі реалізоване технічне рішення двохдіапазонної системи вимірювань, коли для розширення діапазону вимірювання витрати газу використано комбінацію лічильника та звужуючого пристрою, встановлених на одному газопроводі послідовно, а перемикання діапазонів вимірювання відбувається програмно.

06.06.2025 позивач листом № 161 повідомив Миколаївську філію відповідача про те, що 06.06.2025 о 13:00 під час контрольного обходу ГРП виявлено відсутність живлення ультразвукового лічильника газу ГУВР-011A2.2/BC310DN100-G400 № TS1709 внаслідок виходу з ладу блоку живлення.

10.06.2025 представниками відповідача складено Акт технічної перевірки вузла обліку газу та Акт про порушення № 100215, яким зафіксовано відсутність індикації на табло ЗВТ1 та відсутність індикації його блоку живлення, а також те, що у роздруківках обчислювача з 01.06.2025 фіксується аварійна ситуація. Силами споживача виконано заміну блоку живлення лічильника, після чого ВОГ працює у штатному режимі.

Відповідно до роздруківки "Таблиці аварійних ситуацій" обчислювача аварійна ситуація - відсутність зв`язку із ЗВТ1 - тривала з 11:27 01.06.2025 до 09:51 10.06.2025.

10.07.2025 Акт про порушення розглянуто на засіданні постійно діючої робочої Комісії Миколаївської філії відповідача та прийнято рішення про його задоволення (протокол № 1 від 10.07.2025). Відповідно до Акта-розрахунку № 12-08/2025 об`єм необлікованого (донарахованого) природного газу визначено в розмірі 159 384,62 мі на суму 4 234 849,29 грн. Листом № МФ/104/3-ВИХ-19509-25 від 11.08.2025 відповідач направив позивачу акт-розрахунок, акт надання послуг № 17053 та рахунок на оплату № 10302.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення комісії є протиправним, оскільки, на думку позивача, дані обчислювача були достатніми для визначення об`єму спожитого газу, а своєчасне повідомлення відповідача про пошкодження лічильника виключало застосування процедури донарахування.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Віпцем", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо наявності підстав для перерахунку об`єму природного газу

Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), власник комерційного ВОГ забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових і відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку, а у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових або пошкодження ЗВТ має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ. Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає відсутність зміни показань лічильника газу при фактичній витраті (споживанні) природного газу та індикацію або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень, що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, а також фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно.

За приписами підпункту 2 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ у разі якщо при вимірюванні лічильником газу або звужуючим пристроєм та/або датчиком різниці тиску перевищується діапазон вимірювання або вони працюють в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об`єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), об`єм розподіленого (спожитого) природного газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунки проводяться за фактичний час тривалості аварійної/позаштатної ситуації.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, з 11:27 01.06.2025 до 09:51 10.06.2025 ЗВТ1 не працював, а обчислювач фіксував аварійну ситуацію - відсутність зв`язку із ЗВТ1. При цьому позивач не заперечує, що ЗВТ2 не є дублюючим ЗВТ у розумінні пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ, а у поданій до суду апеляційної інстанції відповіді на відзив сам зазначає, що протягом усього періоду аварійної ситуації перепад тиску на звужуючому пристрої жодного разу не досягав значення 0,4 кПа, при якому, згідно з проектною документацією та конфігурацією обчислювача, облік переходить від ЗВТ1 до ЗВТ2, а звужуючий пристрій у вказаний період фактичного обрахунку об`єму спожитого газу не здійснював.

Таким чином, у період аварійної ситуації витрата газу перебувала у діапазоні вимірювання ЗВТ1, який не працював, а тому спожитий позивачем природний газ комерційним ВОГ не обліковувався, що з урахуванням зафіксованих у звітах обчислювача повідомлень про аварійну ситуацію є підставою для перерахунку об`єму природного газу відповідно до підпункту 2 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що висновки суду першої інстанції щодо діапазонів роботи ЗВТ1 та ЗВТ2 не ґрунтуються на доказах. Так, незалежно від того, чи становить точка перемикання діапазонів 743,514 мі/год, як зазначає відповідач, чи 813,97 мі/год, як зазначено у Проекті реконструкції комерційного вузла обліку, на який посилається апелянт, обидві сторони визнають, що облік газу за перепаду тиску менше 0,4 кПа здійснюється лише ЗВТ1. Тоді як перетинання діапазонів вимірювання ЗВТ1 та ЗВТ2 в інтервалі витрат, що перевищують точку перемикання, правового значення для вирішення спору не має, оскільки, за твердженням самого апелянта, такої витрати у спірний період не було.

Щодо доводів апелянта про достатність даних обчислювача для визначення об`єму природного газу

Відповідно до абзацу другого пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ при порушеннях, пов`язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об`єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об`єму газу є достатніми для визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується.

Колегія суддів зазначає, що дані обчислювача є достатніми для визначення об`єму природного газу у розумінні наведеної норми у разі, якщо вони відображають виміряний справними ЗВТ об`єм газу, що пройшов через вузол обліку. Натомість, як зазначає сам апелянт, у період аварійної ситуації обчислювач визначав об`єм газу "штучно" (підстановчо), за аварійним алгоритмом на основі запрограмованого фіксованого значення перепаду тиску 0,4 кПа, а не на підставі фактично виміряних параметрів потоку. Отже, розрахований обчислювачем об`єм 79 611,66 мі є умовною величиною, отриманою підстановкою константи, а не результатом вимірювання, на що вказує і сам апелянт, стверджуючи, що такий об`єм перевищує об`єм, який міг бути спожитий фактично.

За таких обставин посилання апелянта на Протокол конфігурації обчислювача та письмові роз`яснення ТОВ "Ізодром" № 144 від 27.02.2026 не спростовують висновку про відсутність обліку спожитого газу у спірний період, а навпаки, підтверджують, що облік здійснювався не за даними вимірювань, а за підстановчим значенням. При цьому доводи апелянта щодо змісту колонок 5, 6 та 12 добових роздруківок обчислювача, з урахуванням наведеного, не впливають на висновок про те, що об`єм спожитого газу у період аварійної ситуації комерційним ВОГ не вимірювався.

Не погоджується колегія суддів і з доводами апелянта про правомірність виключення з розрахунку годин, у які обчислювач фіксував нульовий перепад тиску. Так, звужуючий пристрій ЗВТ2, як визнає сам апелянт, призначений для вимірювання витрати газу у діапазоні, що перевищує точку перемикання, а тому відсутність зафіксованого перепаду тиску на ньому не є належним та достатнім доказом відсутності споживання газу в діапазоні вимірювання ЗВТ1. Наведені апелянтом у відповіді на відзив відомості щодо стандартних заводських налаштувань та роздільної здатності вимірювальних перетворювачів 3095 FB і PC-28 належними доказами не підтверджені, а відсутність зауважень до роботи цих перетворювачів в Акті технічної перевірки вузла обліку від 10.06.2025 не свідчить про їх придатність до визначення відсутності витрати газу в діапазоні, який вони не вимірюють. Тоді як підпунктом 2 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ прямо передбачено, що перерахунки проводяться за фактичний час тривалості аварійної ситуації, яка в цьому випадку тривала безперервно з 11:27 01.06.2025 до 09:51 10.06.2025.

Окрім цього, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на акт приймання-передачі природного газу за червень 2025 року, складений між ТОВ "Оператор ГТС України" та відповідачем. Так, вказаний акт фіксує обсяги природного газу, переданого по точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи, а не об`єм газу, спожитого на об`єкті позивача, та не є засобом комерційного обліку природного газу по об`єкту споживача у розумінні Кодексу ГРМ. Крім того, визначений цим актом обсяг (51 433,20 мі) є меншим навіть за об`єм, який сам позивач визнав і оплатив за спірний період (79 611,66 мі), що свідчить про неможливість використання цього документа для визначення об`єму споживання газу позивачем.

Колегія суддів також зазначає, що за підпунктом 2 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ перерахунок здійснюється за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання, яка на об`єкті позивача суттєво перевищує 14 000 мі/год, тоді як відповідач здійснив донарахування за значенням 743,514 мі/год, яке, як визнають обидві сторони, відповідає межі діапазону вимірювання ЗВТ1 та є меншим за значення точки перемикання діапазонів, визначене проектною документацією (813,97 мі/год). Таким чином, застосований відповідачем спосіб розрахунку не погіршує становища позивача порівняно з тим, що передбачений Кодексом ГРМ, а тому не порушує його прав та охоронюваних законом інтересів.

Щодо доводів апелянта про застосування абзацу першого пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ

Відповідно до абзацу першого пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ у разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).

Як убачається з матеріалів справи, аварійна ситуація на вузлі обліку виникла 01.06.2025 о 11:27 та була зареєстрована обчислювачем, тоді як позивач, який відповідно до пункту 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та зобов`язаний терміново інформувати Оператора ГРМ про позаштатний режим його роботи, повідомив відповідача лише 06.06.2025, тобто через п`ять діб після її виникнення. При цьому у листі № 161 від 06.06.2025 позивач повідомив про відсутність живлення лічильника, виявлену 06.06.2025 о 13:00, і не повідомляв про період, протягом якого газ не обліковувався. Відомості про механічне пошкодження блоку живлення отримано позивачем від ТОВ "Ізодром" лише 26.09.2025, тобто після прийняття оскаржуваного рішення комісії.

Колегія суддів також враховує, що підпунктом 2 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ окремо врегульовано порядок перерахунку у разі роботи лічильника газу в позаштатному режимі, про що є зареєстровані у звітах обчислювача повідомлення про аварійні ситуації, і саме такі обставини встановлено у цій справі. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.11.2021 у справі № 904/6468/20, на яку посилається відповідач, суди при вирішенні питання щодо застосування пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ повинні виходити з фактичних обставин, встановлених у кожній справі на підставі доказів, наданих учасниками справи. Тоді як висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, сформовано за інших фактичних обставин, а саме щодо визнання лічильника газу непридатним до застосування внаслідок перевищення похибкою допустимого значення.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено протиправності рішення комісії відповідача про задоволення Акта про порушення № 100215 від 10.06.2025 та нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості.

Щодо доводів апелянта про порушення норм процесуального права

Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не навів мотивів відхилення поданих позивачем доказів, оскільки, як зазначено вище, такі докази, оцінені судом апеляційної інстанції у межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 269 ГПК України, не спростовують правильного по суті висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до частини 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Віпцем" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 у справі № 910/13400/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. З цих же підстав відсутні підстави для розподілу заявлених апелянтом витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, а також для нового розподілу судових витрат, понесених у суді першої інстанції.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Віпцем" - залишити без задоволення

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 у справі № 910/13400/25 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 05.11.2026

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

О.М. Сибіга

Оригінал: reyestr.court.gov.ua