Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №569/20788/26
Суддя: Сидорук Є. І.
Справа № 569/20788/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню №62026240030006604 від 27.08.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Копище Олевського району Житомирської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,-
ВСТАНОВИВ:
У зв`язку з початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України ОСОБА_6 (далі – Указ) № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, тривав станом на дату вчинення кримінального правопорушення й триває на теперішній час до 02.08.2026 відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 342/2026 від 27.04.2026, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 4857-IX від 28.04.2026.
Одночасно із введенням в Україні воєнного стану з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України ОСОБА_6 № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-ІХ, оголошено проведення загальної мобілізації на території України строком 90 діб, яка неодноразово продовжувалася, триває станом на дату вчинення кримінального правопорушення й триває на даний час до 02.08.2026 відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 343/2026 від 27.04.2026, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" № 4858-IX від 28.04.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Частиною другою вказаної статті, визначено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
У відповідності до абз. 1 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.
Водночас, згідно абз. 4 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи. Окрім того, перелік осіб, які мають право виїзду з України, визначено п. 2-1, 2-18, п. 3, 4, 5, 6 зазначених вище Правил перетинання державного кордону громадянами України, до переліку яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не відносяться.
У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».
Так, ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу, а саме перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду Копищанського природоохоронного науково-дослідного відділення Поліського природного заповідника, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із особами, матеріали досудового розслідування стосовно яких виділені в окреме провадження, та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, у період з 20 травня по 1 червня 2026 року, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.
Зокрема, в період з 20.05.2026 по 01.06.2026 невстановлена особа, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 та особами, матеріали досудового розслідування стосовно яких виділені в окреме провадження, в ході телефонних розмов роз`яснив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку республіки Білорусь, заплативши за одну особу 11000 доларів США. При цьому, невстановлена особа повідомила, що особи, матеріали досудового розслідування стосовно яких виділені в окреме провадження забезпечать перевезення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з м. Рівне Рівненської області до місця поблизу із державним кордоном України, де і буде здійснено їх незаконне переправлення в напрямку республіки білорусь поза офіційними пунктами пропуску.
Також, 20.05.2026 в м. Рівне Рівненської області, ОСОБА_7 , діючи за вказівкою невстановленої особи по телефону, залишив у свідка ОСОБА_9 гроші в сумі 6400 доларів США як авансовий платіж за послуги з організації незаконного їх переправлення через державний кордон України.
Так, 31.05.2026 близько 16 год., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виконуючи вказівки невстановленої особи по телефону, перебуваючи в м. Рівне, сіли до автомобіля марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням особи, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження.
В подальшому, особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження, реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення 2 осіб через державний кордон України, діючи за попередньою змовою з іншою особою, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_3 , а також невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, керуючи автомобілем марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом об`їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на напрямку руху, з метою забезпечення конспіративності маршруту руху, за грошову винагороду в розмірі 900 доларів США, здійснив перевезення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з м. Рівне Рівненської області до м. Шепетівка Шепетівського району Хмельницької області.
Далі, 31.05.2026 близько 18 год., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виконуючи вказівки невстановленої особи по телефону, перебуваючи в м. Шепетівка Хмельницької області, сіли до автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням особи, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження.
В подальшому особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження, реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення 2 осіб через державний кордон України, діючи за попередньою змовою з іншою особою, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_3 , а також з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом об`їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на напрямку руху, з метою забезпечення конспіративності маршруту руху, за грошову винагороду в розмірі 700 доларів США, здійснив перевезення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з м. Шепетівка Шепетівського району Хмельницької області до с. Кишин Коростенського району Житомирської області.
Далі, 01.06.2026 близько 1 год., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виконуючи вказівки невстановленої особи по телефону, перебуваючи в с. Кишин Коростенського району Житомирської області, сіли до автомобіля марки «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , дружини ОСОБА_3 , який, будучи присутній у автомобілі як пасажир, надавав вказівки їй щодо маршруту руху до с. Копище Коростенського району Житомирської області, а також надавав вказівки та поради ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо незаконного переправлення їх через державний кордон України у напрямку республіки білорусь.
У подальшому, 01.06.2026 о 5 год., прибувши на автомобілі марки «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_3 до будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передали ОСОБА_3 гроші в розмірі 15400 доларів США за послуги з організації незаконного переправлення їх через державний кордон України.
Таким чином, ОСОБА_3 , своїми умисними діями, які виразились у сприянні незаконному переправленні особи через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, .вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.
28 серпня 2026 року між заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника-адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою, ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні під час досудового розслідування та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення у обсязі підозри у судовому засіданні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, з урахуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до вимог ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, з встановленням іспитового строку та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим угода про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення абз. 1 та 4 ч. ч. 1, 4 ст. 474 КПК України. Крім того, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В судовому засіданні також встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. ст. 50 - 52 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних обставин для визнання винуватості.
Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, зокрема враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, досліджуючи дані про особу підсудного, повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
ОСОБА_3 має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітніх дітей. Після вчинення кримінального правопорушення щиро розкаявся, взяв на себе зобов`язання сприяти розкриттю кримінального правопорушення, викрити злочинну діяльність співучасників у вчиненні тяжкого злочину, демонстрував поведінку, що ґрунтується на належній критичній оцінці своєї протиправної діяльності, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Обставинами, які відповідно до положень ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення підозрюваним, сприяння Збройним силам України в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України шляхом перерахунку на офіційний спеціальний рахунок для збору коштів на потреби оборони України грошових коштів.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України перерахування коштів на підтримку Збройних сил України, визнається судом як пом`якшуюча обставина, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові ККС ВС від 19 липня 2023 року у справі № 442/2407/22.
Обставини, які відповідно до положень ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.
В результаті кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_3 , матеріальної шкоди не завдано. Потерпілі від кримінальних правопорушень відсутні, особи, які мали намір перетнути кордон за сприяння ОСОБА_3 , перебувають на території України.
Отже, наведені обставини вчинення злочину, у сукупності із суб`єктивним відношенням обвинуваченого до вчиненого, його поведінки після вчиненого, готовність жертвувати на користь підтримки Збройних сил України, бажання брати участь у суспільному житті та відсічі збройної агресії проти України, свідчить про те, що обвинувачений не становить на даний час великої суспільної загрози та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, слугує підставою для застосування ст. 69 КК України та призначення більш м`якого виду основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленого санкцією ч. 3 ст. 332 КК України.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, на яке обмеження щодо застосування положень ст. 75 КК України не поширюються.
Таким чином, дані про особу ОСОБА_3 та інші обставини справи, зокрема щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення підозрюваним, сприяння Збройним силам України в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України шляхом перерахунку на офіційний спеціальний рахунок для збору коштів на потреби оборони України грошових коштів, свідчать про можливе його виправлення без ізоляції від суспільства та на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погоджуються на призначення йому узгодженого покарання.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_11 від 01.06.2026 визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів серед іншого майна - мобільний телефон марки «INFINIX» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , ?тепловізійний пристрій марки «IRAY» моделі «SN 2J21A-2МВ2934», ?гумові чоботи; автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з НОМЕР_3 , VIN-код: НОМЕР_6 , з свідоцтвом про реєстрацію та ключем. (т. 1 а.к.п. 203-204).
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 03.06.2026 серед іншого майна, накладено арешт на мобільний телефон марки «INFINIX» IMEil: НОМЕР_4 , IMEi2: НОМЕР_5 ; тепловізійний пристрій марки «IRAY» моделі «SN 2J21A-2MB2934»; гумові чоботи; автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з НОМЕР_7 , VIN-код: НОМЕР_8 , з свідоцтвом про реєстрацію та ключем. (т. 2 а.к.п. 181).
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 28 серпня 2026 року, укладеної між заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника-адвоката ОСОБА_5 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 475 КПК України, ст. ст. 50 - 52 КК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 серпня 2026 року, укладену між заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника-адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та з урахуванням ст. 69 КК України призначити узгоджене покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком терміном на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк виконання покарання ОСОБА_3 починається з часу проголошення вироку.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 03.06.2026 на мобільний телефон марки «INFINIX» IMEil: НОМЕР_4 , IMEi2: НОМЕР_5 ; тепловізійний пристрій марки «IRAY» моделі «SN 2J21A-2MB2934»; гумові чоботи; автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з НОМЕР_7 , VIN-код: НОМЕР_8 , з свідоцтвом про реєстрацію та ключем.
Речові докази – мобільний телефон марки «INFINIX» IMEil: НОМЕР_4 , IMEi2: НОМЕР_5 ; тепловізійний пристрій марки «IRAY» моделі «SN 2J21A-2MB2934»; гумові чоботи; автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з НОМЕР_7 , VIN-код: НОМЕР_8 , з свідоцтвом про реєстрацію та ключем – після набрання вироком законної сили, повернути власнику ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили, якщо інше не передбачене цим Кодексом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua