Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: страхування
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №910/3112/26
Суддя: Майданевич А.Г.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2026 р. Справа№ 910/3112/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників сторін
від позивача: не з`явився
від відповідача: не 'явився
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026, повний текст якого складено 27.05.2026,
у справі №910/3112/26 (суддя Демидова М.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»
про стягнення грошових коштів у розмірі 473 020,00 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2026 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (далі-відповідач) про стягнення 473 020,00 грн страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням автомобіля Fiat 500 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 20.03.2023, набув у порядку суброгації право вимоги до відповідача як страховика цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи. Оскільки відповідач страхового відшкодування не виплатив, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/3112/26 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 473 020,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та 5 676,24 грн судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування, набув у порядку суброгації право вимоги до відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи.
При цьому, суд визнав доведеними факт настання ДТП, розмір заподіяної шкоди та здійснення позивачем страхової виплати, а також відхилив заперечення відповідача щодо недостовірності обставин ДТП, зазначивши, що вина водія встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, а наданий відповідачем висновок експертного дослідження не спростовує встановлених обставин та не підтверджує наявності законних підстав для відмови у страховому відшкодуванні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/3112/26 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильну оцінку доказів та порушення норм матеріального і процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав доведеним факт настання страхового випадку, обмежившись посиланням на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення. На переконання скаржника, преюдиційне значення такої постанови не поширюється на встановлення характеру пошкоджень транспортних засобів та причинно-наслідкового зв`язку між ДТП і заявленою шкодою.
Крім того, скаржник наголошує, що судом не надано належної оцінки висновку комплексного автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження № 000592/01 від 25.07.2023, відповідно до якого заявлені пошкодження транспортних засобів не могли утворитися за обставин ДТП, повідомлених її учасниками.
За твердженням апелянта, надання недостовірних відомостей щодо механізму ДТП та характеру пошкоджень унеможливило встановлення дійсного розміру шкоди, що відповідно до пункту 37.1.3 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Відтак, скаржник вважає, що правові підстави для стягнення з нього заявленої суми страхового відшкодування відсутні.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач зазначає, що факт дорожньо-транспортної пригоди та вина водія забезпеченого відповідачем транспортного засобу підтверджуються постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.
На переконання позивача, наданий відповідачем висновок експертного дослідження № 000592/01 від 25.07.2023 не є належним доказом відсутності страхового випадку, оскільки дослідження проведено без безпосереднього огляду транспортних засобів, на підставі обмеженого обсягу матеріалів, що ставить під сумнів обґрунтованість викладених у ньому висновків.
Позивач наголошує, що розмір завданої шкоди підтверджений належними доказами, а факт виплати страхового відшкодування - відповідними платіжними документами. Водночас, відповідачем не доведено надання страхувальником завідомо неправдивих відомостей або наявності інших передбачених законом підстав для відмови у здійсненні страхової виплати.
Позивач вважає, що після виплати страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до відповідача в межах фактично понесених витрат, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі №910/3112/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., суддів Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 задоволено заяву судді Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи №910/3112/26. Матеріали апеляційної скарги у справі №910/3112/26 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 Господарсьгого процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі №910/3112/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3112/26.
22.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3112/26.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі №910/3112/26 залишено без руху.
29.06.2026 від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» надійшло клопотання про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у розмірі 1 702,87 грн (платіжна інструкція №127450 від 24.06.2026).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі №910/3112/26 та призначено її розгляд на 31.08.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 продовжено строк розгляду справи №910/3112/26 та відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 на 28.09.2026.
Судове засідання 28.09.2026 не відбулось у зв`язку з оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі №910/3112/26 призначено на 02.11.2026.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2026, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відрядженні з 29.10.2026 по 10.11.2026, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2026 у справі №910/1303/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2026 у апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі №910/3112/26 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.
Явка представників сторін
Представники сторін у судове засідання 02.11.2026 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом направлення електронного документу до електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками.
Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання принципів розумності строків розгляду справи судом, враховуючи те, що явка учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №910/3112/26 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 28.11.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та страхувальником укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-01445683, предметом страхування за яким є автомобіль Fiat 500, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
16.03.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_1 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № 213728102, щодо автомобіля Opel Vectra, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Строк дії зазначеного полісу встановлено з 17.03.2023 до 16.03.2024, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.
Крім того, 16.03.2023 між відповідачем та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту № 825001/4450/0000315 щодо автомобіля Opel Vectra, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , із загальним лімітом відповідальності 600 000,00 грн.
20.03.2023 о 20 год 30 хв у місті Люботині Харківської області по вул. Челюскіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Opel Vectra, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Fiat 500, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Люботинського міського суду Харківської області від 18.05.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10.04.2023 складено звіт про визначення вартості матеріального збитку № 2-R/12/66/2023-03-20, відповідно до якого розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Fiat 500, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 538 167,46 грн.
На підставі зазначеного звіту, додаткової угоди на стадії виплати страхового відшкодування від 11.04.2023 та страхового акта № 07530/42/923 від 20.04.2023 позивачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 473 020,00 грн.
Факт здійснення страхової виплати підтверджується платіжною інструкцією № 5051 від 21.04.2023.
28.04.2023 позивачем оформлено заяву про виплату страхового відшкодування № 01928/9223, яку 31.05.2023 разом із відповідними документами направлено відповідачу для вирішення питання щодо здійснення страхової виплати в порядку суброгації.
Після отримання зазначеної заяви відповідач направив матеріали страхової справи до ТОВ «Українські незалежні судові експертизи» для проведення інженерно-транспортного дослідження механізму утворення пошкоджень транспортних засобів.
25.07.2023 судовим експертом Рафалюком Богданом Івановичем складено висновок № 000592/01 комплексного автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження обставин ДТП.
За результатами проведеного дослідження експерт дійшов висновку про невідповідність характеру пошкоджень автомобілів Opel Vectra та Fiat 500 заявленому механізму дорожньо-транспортної пригоди, зокрема щодо відсутності спільних точок контакту між зазначеними транспортними засобами.
Посилаючись на вказаний висновок експертного дослідження та стверджуючи про надання учасниками ДТП недостовірних відомостей щодо обставин її виникнення і механізму утворення пошкоджень, відповідач листами від 26.07.2023 повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Вважаючи таку відмову безпідставною та посилаючись на перехід до нього права вимоги в межах фактично виплаченого страхового відшкодування, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 473 020,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Як встановлено судом першої інстанції, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 20.03.2023 пошкоджено автомобіль Fiat 500, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № FO-01445683 від 28.11.2022.
Розмір матеріального збитку визначено звітом № 2-R/12/66/2023-03-20 від 10.04.2023 та становить 538 167,46 грн.
На підставі зазначеного звіту, додаткової угоди від 11.04.2023 та страхового акта № 07530/42/923 від 20.04.2023 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 473 020,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5051 від 21.04.2023.
Отже, до позивача в межах фактично здійсненої страхової виплати перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
Водночас, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Opel Vectra, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 213728102 та договором добровільного страхування цивільної відповідальності № 825001/4450/0000315 від 16.03.2023.
За умовами полісу обов`язкового страхування ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, становить 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.
Договором добровільного страхування цивільної відповідальності передбачено загальну страхову суму 600 000,00 грн, у межах якої встановлено субліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, у розмірі 550 000,00 грн.
Таким чином, заявлена позивачем сума страхового відшкодування не перевищує встановлених договорами страхування меж відповідальності відповідача.
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність факту настання страхового випадку, колегія суддів зазначає таке.
Постановою Люботинського міського суду Харківської області від 18.05.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Відповідно до частини шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для господарського суду в питанні, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони конкретною особою.
Отже, обставини щодо вчинення ОСОБА_2 дій, які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, не підлягають повторному доказуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт дорожньо-транспортної пригоди та вина водія забезпеченого відповідачем транспортного засобу підтверджуються постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.
При цьому, посилання апелянта на те, що зазначена постанова не встановлює характеру всіх пошкоджень транспортного засобу та їх вартості, не спростовує факту дорожньо-транспортної пригоди та не виключає можливості встановлення відповідних обставин на підставі інших доказів, наявних у матеріалах справи.
Щодо посилань відповідача на висновок комплексного автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження № 000592/01 від 25.07.2023 колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дослідив зазначений доказ та надав йому оцінку у сукупності з іншими матеріалами справи.
Зокрема, суд першої інстанції виходив із того, що вказаний висновок, складений на замовлення відповідача в позасудовому порядку, не спростовує обставин, установлених постановою суду у справі про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів враховує, що експертне дослідження проведено без безпосереднього огляду транспортних засобів, на підставі матеріалів, наданих відповідачем.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а їх оцінка здійснюється судом за внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження наявних у справі доказів.
За приписами статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта оцінюється судом разом з іншими доказами у справі.
Відтак, сам по собі висновок експертного дослідження, наданий відповідачем, не є безумовною підставою для висновку про відсутність страхового випадку та відмови у здійсненні страхового відшкодування.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, зокрема постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, матеріали щодо обставин ДТП, звіт про визначення матеріального збитку, страховий акт та документи, що підтверджують здійснення страхової виплати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем обставин, які б спростовували обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Щодо посилань апелянта на наявність передбачених статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до підпункту 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 зазначеного Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Як правильно встановив суд першої інстанції, відповідачем не доведено факту інсценування ДТП, надання учасниками пригоди завідомо неправдивих відомостей або вчинення умисних дій, спрямованих на незаконне отримання страхового відшкодування.
Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували наявність передбачених законом підстав для відмови у здійсненні страхової виплати.
При цьому, посилання відповідача на результати експертного дослідження саме по собі не доводить невиконання потерпілим обов`язків, установлених Законом, та неможливості страховика встановити обставини ДТП чи розмір заподіяної шкоди.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови відповідача у здійсненні страхового відшкодування.
Щодо доводів апеляційної скарги про неправильне визначення розміру шкоди колегія суддів зазначає, що розмір матеріального збитку підтверджується звітом № 2-R/12/66/2023-03-20 від 10.04.2023, а факт виплати страхового відшкодування у розмірі 473 020,00 грн страховим актом та платіжною інструкцією.
Зазначені докази досліджені судом першої інстанції, який визнав їх належними та достатніми для підтвердження фактичних витрат позивача.
Колегія суддів погоджується з відповідним висновком місцевого господарського суду та зазначає, що доводи апелянта не спростовують факту здійснення позивачем страхової виплати у заявленому розмірі.
Стосовно посилань відповідача на наявність кримінального провадження № 12024220000000961 від 16.08.2024 колегія суддів зазначає, що сам факт здійснення досудового розслідування не підтверджує вчинення учасниками ДТП протиправних дій, спрямованих на незаконне отримання страхового відшкодування.
Наведені відповідачем відомості не є належним підтвердженням факту страхового шахрайства або недостовірності обставин ДТП, яка є предметом розгляду в цій справі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги та додаткові пояснення відповідача не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин та правильності висновку про наявність у позивача права вимоги до відповідача в порядку суброгації.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що позовні вимоги ПрАТ «Страхова група «ТАС» підлягають задоволенню повністю.
Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/3112/26 підлягає залишенню без змін.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/3112/26 підлягає залишенню без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі №910/3112/26 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі №910/3112/26 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/3112/26 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 04.11.2026.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua