Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №572/3853/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №572/3853/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Єлісєєва Надія Олексіївна звернулася до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначила, що 06 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, про що складено актовий запис №14.

Від цього шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сімейне життя між сторонами не склалося. Основною причиною цього стала різниця характерів, відсутність між позивачкою та відповідачем взаєморозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленості. На даний час сторони спільно не проживають, ведення ними спільного господарства остаточно припинено.

Представник позивачки вказує, що за час сімейного життя між сторонами склалася обстановка, яка виключає можливість їх подальшого спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного втрачено, фактичні шлюбні відносини припинені, примирення та збереження сім`ї неможливе, сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує лише формально. Крім того, надання строку на примирення, на переконання позивачки, не виправить стану шлюбних відносин, оскільки всі спроби примирення між подружжям не принесли жодних результатів.

У зв`язку із цим представник позивачки просить суд позовні вимоги задовольнити, розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 » та стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати.

До початку розгляду справи від представника позивачки – адвоката Єлісєєвої Надії Олексіївни надійшла заява, у якій вона просила розглянути справу без участі позивачки та її представника. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання (а.с. 34, 38), у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, тобто постановляє заочне рішення.

Суд, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивачки проти заочного вирішення справи та наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 жовтня 2007 року. Вказаний шлюб зареєстровано виконавчим комітетом Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, про що складено актовий запис №14. Зазначені обставини підтверджуються оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 06 жовтня 2007 року (а.с. 15).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 (а.с. 7), сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_3 (а.с. 8), та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 (а.с. 9).

Згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як вбачається із позовної заяви, представник позивачки просила не надавати сторонам строк для примирення, оскільки всі спроби примирення між подружжям не принесли жодних результатів, фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, а примирення та збереження сім`ї є неможливим.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, якій кореспондує п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України та ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з п.10 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду.

Оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами втрачено любов та взаємоповагу, шлюбні відносини фактично припинені, сторони спільно не проживають та спільного господарства не ведуть, а примирення між ними є неможливим. Представник позивачки наполягає на розірванні шлюбу, зазначаючи, що попередні спроби примирення між подружжям не дали результату, тоді як відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав та обставин, які б свідчили про реальну можливість збереження сім`ї, суду не повідомив.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та їхніх дітей, а тому шлюб необхідно розірвати.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки питання вибору прізвища після розірвання шлюбу згідно статті 113 СК України є правом самої особи і представник позивача у позовній заяві просив залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 », суд вважає за можливе відобразити вказане волевиявлення в резолютивній частині рішення.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20 липня 2026 року (а.с. 5).

Згідно із ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, сплачений нею при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Тому, на підставі викладеного, керуючись ст.ст.104, 105, 110, 111, 112, 113 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 06 жовтня 2007 року виконавчим комітетом Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, про що складено відповідний актовий запис №14 – розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 02 січня 2013 року Пустомитівським РС ГУ ДМС України у Львівській області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий 11 січня 2012 року Пустомитівським РС ГУ МВС України у Львівській області

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.