Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи про банкрутство, з них:
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №915/220/13-г
Суддя: Поліщук Л.В.
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/220/13-г
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
секретар судового засідання – І.С. Мисько,
за участю представників учасників справи:
Арбітражний керуючий А.А. Капінус
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (вх.№3289/26 від 11.08.2026)
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 (суддя Т.М. Давченко, м.Миколаїв, повну ухвалу складено 31.07.2026) про стягнення основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора
у справі №915/220/13-г
про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор»,
В С Т А Н О В И В :
Коротка історія справи
25.02.2013 ухвалою Господарського суду Миколаївської області порушено провадження у справі №915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор».
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2015 у даній справі визнано Українсько-німецьке спільне підприємство «Алкор» банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.
Наразі у справі здійснюється ліквідаційна процедура, повноваження ліквідатора згідно ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2019 виконує арбітражний керуючий Капінус А.А. (свідоцтво №1533 від 16.07.2013).
18.03.2026 до суду першої інстанції від арбітражного керуючого Капінуса А.А. надійшло клопотання вих. №02-02/67 від 17.03.2026 (вх. №3606/26 від 18.03.2026) про стягнення з кредиторів основної та додаткової грошової винагороди та витрат за період з 01.07.2025 по 31.03.2026, відповідно до якого арбітражний керуючий просив:
1)покласти на Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» оплату додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 182 465,00 грн та відшкодування його витрат в сумі 40 435,00 грн, які понесені арбітражним керуючим на дії, пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»;
2)покласти оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. на кредиторів пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог;
3)стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь Капінуса А.А. витрати арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 40 435,00 грн;
4)стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь Капінуса А.А. додаткову грошову винагороду арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 182 465,00 грн;
5)стягнути з Фізичної особи - підприємця Маловічко Григорія Анатолійовича на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 2 778,64 грн;
6)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕ ДЛЯ ВАШОЇ ОСЕЛІ» на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 724,01 грн;
7)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 4 618,02 грн;
8)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД» на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 18 785,18 грн;
9)стягнути з Фермерського господарства «Пилипенко В.М.» на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 1 565,43 грн;
10)стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 2 035,06 грн;
11)стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 117,41 грн;
12)стягнути з Приватного підприємства «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 19 196,11 грн;
13)стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 140 536,66 грн;
14)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянськагропродукт» на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 1 213,21 грн;
15)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Оліс ЛТД» на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 4 109,26 грн;
16)зазначити та роз`яснити органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення про стягнення, в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, нараховувати та стягнути з боржника індекс інфляції та 3% річних на суму боргу, починаючи з дати ухвалення рішення до моменту повної оплати боргу.
У подальшому, на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.04.2026, якою зобов`язано арбітражного керуючого надати мотивовані пояснення щодо стягнення винагороди та витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕ ДЛЯ ВАШОЇ ОСЕЛІ», оскільки у справі відсутній кредитор з відповідною назвою, від ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. надійшли додаткові пояснення, згідно із якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Герсал» (ідентифікаційний код 34595445) змінило назву на вищевказану та адресу, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відповідні записи.
08.05.2026 за вх. №6843/26 до суду першої інстанції від ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. надійшла заява (вих. №02-02/107 від 08.05.2026) про уточнення клопотання №02-02/67 від 17.03.2026. Так, у зв`язку з частковою оплатою банком витрат ліквідатора, пов`язаних з продажем заставного майна, заявник уточнив своє клопотання №02-02/67 від 17.03.2026, виклавши пункт 1 та пункт 3 прохальної частини у новій редакції, відповідно до якої арбітражний керуючий просив:
(пункт 1) покласти на Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» оплату додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 182 465,00 грн та відшкодування його витрат в сумі 23 335,00 грн, які понесені арбітражним керуючим на дії, пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»;
(пункт 3) стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 14282829) на користь Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 23 335,00 грн.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 клопотання ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» від 17.03.2026 (вх.№3606/26 від 18.03.2026), з урахуванням уточнень від 08.05.2026 (вх. №6843/06 від 08.05.2026), про стягнення основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» за період з 01.07.2025 по 31.03.2026 задоволено частково.
Покладено на Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) оплату додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 182 465,00 грн та відшкодування його витрат в сумі 23 335,00 грн, понесених у зв`язку з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».
Покладено оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. за виконання повноважень ліквідатора у справі №915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» (код ЄДРПОУ 24913656) на кредиторів пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог.
Стягнуто з Фізичної особи – підприємця Маловічко Григорія Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 2 778,64 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕ ДЛЯ ВАШОЇ ОСЕЛІ» (код ЄДРПОУ 34595445; 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 6) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 724,01 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» (код ЄДРПОУ 30851059; 70300, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул.Слободчикова, буд. 11) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 4 618,02 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД» (код ЄДРПОУ 36803702; 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у сумі 18 785,18 грн.
Стягнуто з Фермерського господарства «Пилипенко В.М.» (код ЄДРПОУ 35866321; 70040, Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Гагаріна, буд. 26) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 1 565,43 грн.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663; 69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 2 035,06 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159; 54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 117,41 грн.
Стягнуто з Приватного підприємства «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» (код ЄДРПОУ 32208596; 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 19 196,11 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829; 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у сумі 140 536,66 грн, витрати арбітражного керуючого у зв`язку реалізацією заставного майна у в сумі 23 335,00 грн, додаткову грошову винагороду арбітражного керуючого в сумі 182 465,00 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянськагропродукт» (код ЄДРПОУ 37595736; 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 1 213,21 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Оліс ЛТД» (код ЄДРПОУ 20478063; 69065, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 47) на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 4 109,26 грн.
Решту вимог відхилено.
Приймаючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:
-у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, за рахунок якого можна здійснити погашення основної винагороди арбітражного керуючого, після витрачання коштів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами, подальшого формування цього фонду кредиторами не здійснювалося, господарську діяльність банкрут не здійснює, оплата грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно визнаних вимог кредиторів є правомірною;
-ухвалами суду від 12.05.2026 були затверджені звіти ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» Капінуса А.А про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А.; зазначені судові рішення набрали законної сили з моменту їх прийняття та не були оскаржені учасниками справи і є чинними на час розгляду даної справи; тому відповідні суми основної грошової винагороди належить стягнути з кредиторів пропорційно визнаних вимог;
-відтак, клопотання ліквідатора в частині пропорційного стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 01.07.2025 по 31.03.2026, розмір якої затверджено судовими рішеннями у даній справі 12.05.2026, підлягає задоволенню;
-судом перевірено розрахунок арбітражного керуючого щодо сум, які підлягають стягненню з кредиторів, та встановлено, що зазначені нарахування виконано правильно;
-розмір додаткової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 120 200,00 грн, нарахованої за стягнення на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, встановлений та затверджений судом у даній справі та не підлягає доказуванню додатково; крім того, відповідно до частини третьої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства додаткова винагорода арбітражного керуючого Капінуса А.А. за погашення вимог кредитора, у даному випадку - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», складає 62 265,00 грн; таким чином, загальний розмір додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого станом на день звернення ліквідатора до суду з клопотанням про стягнення складає 182 465,00 грн (120 200,00 грн + 62265,00 грн);
-докази понесення витрат арбітражного керуючого були предметом дослідження суду при розгляді звітів арбітражного керуючого 12.05.2026, що відображено у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили та станом на час розгляду даної справи є чинними; непогашеною залишилася заборгованість по відшкодуванню витрат в сумі 40 435,00 грн, які є витратами ліквідатора, пов`язаними з підготовкою до продажу та реалізацією витребуваного з незаконного володіння нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»; разом з цим, в процесі розгляду справи ліквідатором 08.05.2026 було подано уточнення щодо указаної суми; оскільки банком було сплачено частину цих витрат, а саме, 17 100,00 грн, непогашена сума витрат складає 23 335,00 грн, яку й просить стягнути ліквідатор;
-враховуючи, що фінансовий результат від витребування з незаконного володіння майна та його реалізації (за що і нарахована додаткова винагорода та відповідні витрати) отримав виключно забезпечений кредитор - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», то, відповідно, саме він є основним споживачем дій ліквідатора, пов`язаних з витребуванням та реалізацією майна банкрута (бенефіціаром проведеної ліквідатором роботи у відповідній частині процедури банкрутства), а тому саме на Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» має бути покладено обов`язок з оплати додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого в сумі 182 465,00 грн та витрат арбітражного керуючого в сумі 23 335,00 грн, пов`язаних з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»;
-у даному випадку арбітражним керуючим не заявлялася вимога щодо стягнення з кредиторів відсотків чи пені, що унеможливлює й застосування частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, а вимога арбітражного керуючого щодо застосування вказаної норми стосується індексу інфляції та 3% річних, що взагалі нею не передбачено, з огляду на що в цій частині клопотання слід відмовити.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись із ухвалою суду в частині стягнення з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» основної і додаткової грошової винагороди та витрат ліквідатора, останнє звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 у даній справі в частині покладення на кредитора та стягнення з кредитора Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А. А. основної грошової винагороди в сумі 140 536,66 грн, додаткової грошової винагороди в сумі 182 465 грн та витрат арбітражного керуючого в сумі 23 335 грн за період з 01.07.2025 року по 31.03.2026 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. від 17.03.2026 (з урахуванням уточнень від 08.05.2026) в частині стягнення зазначених основної і додаткової винагороди та витрат з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
-суд першої інстанції в порушення вимог статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України щодо необхідності доказування обставин справи належними та допустимими доказами, а також в порушення вимог частини третьої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства щодо складу та порядку погодження витрат за рахунок забезпеченого кредитора, протиправно поклав такі витрати за пальне та поштові витрати в сумі 23 335 грн, які не були пов`язані із реалізацією заставного майна Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», виключно на забезпеченого кредитора, а не на всіх кредиторів боржника пропорційно до їх визнаних судом кредиторських вимог;
-норма частини третьої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає, що тягар додаткової винагороди у розмірі 5% від вартості повернутого боржнику (до ліквідаційної маси) майна має нести саме забезпечений кредитор; з урахуванням усталеної практики Верховного Суду, зазначена додаткова винагорода арбітражного керуючого Капінуса А.А. у справі про банкрутство в сумі 120 200,00 грн (у зв`язку з відсутністю у боржника коштів та іншого майна) має покладатися судом та стягуватися судом з усіх кредиторів пропорційно до суми їх визнаних кредиторських вимог незалежно від статусу майна, повернутого у ліквідаційну масу;
-конструкція частини третьої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає додаткову грошову винагороду арбітражного керуючого або в розмірі 5% від вартості стягнутого на користь боржника майна, або 3% від суми погашених вимог кредиторів; водночас фактично суд першої інстанції протиправно стягнув з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» 8 % (5% + 3 %) вартості повернутого нерухомого майна (що дорівнює сумі отриманих банком коштів від його реалізації), однак такий розмір додаткової винагороди не передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства;
-оскаржувана ухвала суду від 27.07.2026 про стягнення пропорційно основної грошової винагороди з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» не враховує обставини щодо часткового відступлення прав вимоги за кредитними договорами та не містить розподілу розміру грошових сум, які мають бути стягнуті окремо з кредиторів Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ», з урахуванням такого відступлення. Таким чином, сума коштів основної грошової винагороди ліквідатора, яка підлягає стягненню пропорційно з кредитора Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», становить 21 916,05 грн, а не 140 536,66 грн, як протиправно визначено судом першої інстанції.
Позиція арбітражного керуючого щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий, погоджуючись з мотивами оскаржуваної ухвали суду, просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, ліквідатор, зокрема, зазначив, що:
-твердження Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», що ліквідатором не здійснювався виїзд до м. Запоріжжя та м. Вільнянськ не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи;
-при цьому враховуючи, що понесені ліквідатором витрати затверджені ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 у справі №915/220/13-г і даними ж ухвалами суду встановлено необхідність та мету витрат, то відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставина стосовно того, що всі витрати ліквідатора підтверджуються належними доказами, та обставина стосовного того, що заявлені до стягнення витрати пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією витребуваного з незаконного володіння нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», не підлягали доказуванню під час розгляду клопотання ліквідатора про стягнення вказаних витрат;
-конструкція частини третьої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що додаткова винагорода визначається у відсотках від різних за своєю правовою природою результатів діяльності арбітражного керуючого: 5 відсотків – за стягнення (повернення) майна, яке перебувало у третіх осіб; 3 відсотки – за фактичне погашення вимог кредиторів. Таким чином, виконання ліквідатором кожної з вказаних дій створює окреме право на окрему додаткову винагороду за кожен з результатів виконаної роботи;
-враховуючи, що фінансовий результат від витребування з незаконного володіння майна та його реалізації отримав виключно забезпечений кредитор — Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», то, відповідно, саме Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» є основним бенефіціаром дій ліквідатора, пов`язаних з витребуванням та реалізацією майна банкрута (бенефіціаром проведеної ліквідатором роботи у відповідній частині процедури банкрутства), а тому суд першої інстанції правомірно поклав саме на Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» обов`язок з оплати додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого в сумі 182 465,00 грн та витрат в сумі 23 335,00 грн, які понесені арбітражним керуючим на дії, пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог банку;
-станом 27.07.2026 кредитором у справі було саме Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», а не Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» (судом не ухвалювалось рішення про заміну кредитора), а отже, суд першої інстанції правомірно стягнув основну грошову винагороду з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» пропорційно до розміру кредиторських вимог.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга зареєстрована судом 11.08.2026 за вх.№3289/26.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.08.2026.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 про стягнення основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора у справі №915/220/13-г. Доручено Господарському суду Миколаївської області надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №915/220/13-г в частині, яка стосується розгляду клопотання ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» від 17.03.2026 (вх. №3606/26 від 18.03.2026), з урахуванням уточнень від 08.05.2026 (вх. №6843/06 від 08.05.2026), про стягнення основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» за період з 01.07.2025 по 31.03.2026.
31.08.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали оскарження ухвали.
Між тим, головуючий суддя Л.В. Поліщук та суддя-учасник колегії суддів С.В. Таран перебували у відпустці, з огляду на що питання щодо апеляційної скарги вирішувалося 08.09.2026.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (вх.№3289/26 від 11.08.2026) на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 про стягнення основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора у справі №915/220/13-г. Встановлено учасникам справи строк до 24.09.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 03.11.2026 о 10:30 год.
14.09.2026 арбітражний керуючий Капінус А.А. через систему «Електронний суд» надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№3289/26/Д1 від 14.09.2026).
У судовому засіданні апеляційної інстанції, яке за клопотанням арбітражного керуючого проводилось в режимі відеоконференції, арбітражний керуючий надав усні пояснення, відповідно до яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Скаржник про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, проте участі не брав.
Інші кредитори не скористалися своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу, а також не реалізували своє право участі у судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце проведення судового засідання.
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши арбітражного керуючого, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2015 припинено процедуру розпорядження майном Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор», визнано останнє банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2019 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Капінуса А.А.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2015 у справі №915/220/13-г визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» та, серед іншого, встановлено, що вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в сумі 13 522 629,97 грн є такими, що забезпечені заставою майна боржника, у тому числі іпотекою нерухомого майна боржника відповідно до укладених між ними іпотечних договорів №461/071іп/08 від 26.08.2008, №1350/071ІП/07 від 24.10.2007, №7.3-57/6.6-88/05-2005/Іп-1 від 07.08.2007 та №291/071ип/08 від 23.06.2008.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 скасовано рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2025 у справі №915/220/13-г(915/1465/21) та прийнято нове рішення, яким позов ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. задоволено частково, а саме: визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витребувано від ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , яке виступало предметом забезпечення (предметом іпотеки) вимог кредитора Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».
Крім того, як встановлено колегією суддів, 16.02.2026 відбувся перший повторний аукціон з продажу заставного майна (номер лоту 24913656/4/1), переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВЛ ЛТД».
У період з 20.02.2026 по 04.03.2026 переможець аукціону - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВЛ ЛТД» сплатило у повному обсязі запропоновану ним ціну за придбання на аукціоні зазначеного нерухомого майна боржника у сумі 2 075 500,00 грн, що вбачається із банківської виписки з особового рахунку Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» за період з 05.02.2026 по 17.03.2026.
16.03.2026 відбулися збори комітету кредиторів, на яких вирішено:
-по другому питанню порядку денного: схвалити та затвердити результати продажу майна Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» на аукціоні по лоту №24913656/4/1, які викладені в протоколі про проведення аукціону №BRE001-UA-20260205-03798;
-по четвертому питанню порядку денного: рекомендувати ліквідатору Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» відповідно до вимогу абзацу 5 частини третьої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства направити всі кошти, які отримані від продажу заставного майна, а саме, кошти в сумі 2 075 500,00 грн, на погашення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»;
17.03.2026, на виконання вимог частини п`ятої статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства та вказаного вище рішення комітету кредиторів від 16.03.2026 (питання четверте порядку денного), ліквідатором Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражним керуючим Капінусом А.А. було перераховано забезпеченому кредитору - Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» кошти в сумі 2 075 500,00 грн від продажу нерухомого майна, яке виступало предметом забезпечення вимог банку, що вбачається із банківської виписки з особового рахунку Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» за період з 05.02.2026 по 17.03.2026.
18.03.2026 до суду першої інстанції від арбітражного керуючого Капінуса А.А. надійшло клопотання вих. №02-02/67 від 17.03.2026 (вх. №3606/26 від 18.03.2026) про стягнення з кредиторів основної та додаткової грошової винагороди та витрат за період з 01.07.2025 по 31.03.2026, відповідно до якого арбітражний керуючий просив:
-покласти на Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» оплату додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 182 465,00 грн (120 000,00 грн - за повернення на користь банкрута нерухомого майна, яке перебувало у третіх осіб, та 62 265,00 грн - за фактичне погашення вимог забезпеченого кредитора) та відшкодування його витрат в сумі 40 435,00 грн, які понесені арбітражним керуючим на дії, пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»;
-покласти оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. на кредиторів пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог (зокрема, з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» стягнути на користь Капінуса А.А. основну грошову винагороду в сумі 140 536,66 грн);
-зазначити та роз`яснити органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення про стягнення, в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, нараховувати та стягнути з боржника індекс інфляції та 3% річних на суму боргу, починаючи з дати ухвалення рішення до моменту повної оплати боргу.
Листами від 07.05.2026 за вих.№КНО-61.1.1/114 та за вих.№КНО-61.1.1/115 Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» повідомило ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» Капінуса А.А. про те, що відповідно до наданого кредиторам та суду звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 01.09.2025 по 31.12.2025, арбітражним керуючим, крім іншого, 30.10.2025 було понесено витрати зі сплати адміністративного збору всього в сумі 2 100,00 грн за державну реєстрацію права власності на 7 об`єктів нерухомого майна боржника, що виступало предметом іпотеки забезпеченого кредитора Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», та 10.12.2025 було понесено витрати зі сплати послуг Запорізького МБТІ в сумі 15 000,00 грн за виготовлення технічних паспортів на 7 об`єктів нерухомого майна боржника, що виступало предметом іпотеки забезпеченого кредитора Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк». Разом з цим, 30.10.2025 та 10.12.2025 представниками Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» сплачено зі своїх карткових рахунків на картковий рахунок Капінуса А.А. кошти в сумі 2 100,00 грн та 15 000,00 грн для відшкодування вказаних вище витрат, на підтвердження чого до вказаних листів були долучені відповідні квитанції. Враховуючи викладене, банк просив ліквідатора зарахувати грошові кошти у вказаних сумах в рахунок відшкодування витрат ліквідатора.
Після надходження листів від 07.05.2026 за вих.№КНО-61.1.1/114 та за вих.№КНО-61.1.1/115, ліквідатор Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» Капінус А.А. зарахував 07.05.2026 вказані вище кошти у загальній сумі 17 100,00 грн (2 100,00 грн та 15 000,00 грн) в рахунок часткового відшкодування його витрат, та 08.05.2026 звернувся до суду першої інстанції із заявою (вих. №02-02/107 від 08.05.2026) про уточнення клопотання №02-02/67 від 17.03.2026, виклавши пункт 1 та пункт 3 прохальної частини у новій редакції, відповідно до якої арбітражний керуючий просив:
(пункт 1) покласти на Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» оплату додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 182 465,00 грн та відшкодування його витрат в сумі 23 335,00 грн, які понесені арбітражним керуючим на дії, пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»;
(пункт 3) стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 14282829) на користь Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 23 335,00 грн.
Позиція суду апеляційної інстанції
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала господарського суду першої інстанції про стягнення основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Поряд з цим, Кодекс України з процедур банкрутства введений в дію 21.10.2019.
З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про банкрутство» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).
Тобто, у зв`язку із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, втратили чинність всі редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі також - Закон про банкрутство).
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу - 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
На дату введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства провадження у цій справі про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» перебувало на стадії ліквідаційної процедури, яку було відкрито Господарським судом Миколаївської області постановою від 23.06.2015.
З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2018 призначено ліквідатором Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України (частини перша – третя статті 10 Кодексу України з процедур банкрутства).
Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Щодо основної грошової винагороди арбітражного керуючого
Відповідно до статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, серед іншого, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абзац 1 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абзац 5 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення) (абзац 7 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Частиною п`ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.
Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011, від 16.03.2021 у справі №5011-15/2551-2012, від 16.07.2020 у справі №918/454/18).
Згідно із частиною шостою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Так, мотивуючи клопотання за вих. №02-02/67 від 17.03.2026 (вх. №3606/26 від 18.03.2026) в частині стягнення з кредиторів основної грошової винагороди за період з 01.07.2025 по 31.03.2026, арбітражний керуючий зазначав, що згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2025 складає 8 000,00 грн, а згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2026 складає 8 647,00 грн.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства за період з 01.07.2025 по 31.03.2026 розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. за виконання повноважень ліквідатора складає 221 823,00 грн, а саме: 1) за липень 2025 року – 24 000,00 грн; 2) за серпень 2025 року – 24 000,00 грн; 3) за вересень 2025 року – 24 000,00 грн; 4) за жовтень 2025 року – 24 000,00 грн; 5) за листопад 2025 року – 24 000,00 грн; 6) за грудень 2025 року – 24 000,00 грн; 7) за січень 2026 року – 25 941,00 грн; 8) за лютий 2026 року – 25 941,00 грн; 7) за березень 2026 року – 25 941,00 грн.
Водночас, 17.03.2026 з коштів, отриманих від стягнення з Наталії Шмідт (судового збору), направлено на погашення вимог основної грошової винагороди Капінуса А.А. грошові кошти в загальній сумі 26 144,00 грн.
Тому при зверненні до суду з даним клопотанням ліквідатор просив стягнути з кредиторів заборгованість по оплаті основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» за період з 01.07.2025 по 31.03.2026 у сумі 195 679,00 грн (221 823,00 грн – 26 144,00 грн).
Також колегією суддів встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 у даній справі, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2026, частково задоволено клопотання ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» від 19.05.2025 (вх. №7642/25 від 20.05.2025) з урахуванням уточнень від 25.09.2025 (вх. №13683/25) про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор», стягнуто з кредиторів Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» пропорційно до розміру їх вимог залишок не відшкодованої основної грошової винагороди та витрат на ліквідаційну процедуру за період з 23.05.2019 по 30.06.2025.
Указаними судовими рішеннями встановлено відсутність майна у боржника за рахунок, якого можна здійснити погашення основної винагороди арбітражного керуючого.
Як встановлено судом першої інстанції, для відшкодування витрат арбітражного керуючого Капінуса А.А. - ліквідатора у справі №915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» у даній справі було затверджено порядок формування фонду та використання коштів фонду. Згідно указаного порядку кошти фонду в розмірі 30 000,00 грн (які надійшли на ліквідаційний рахунок від продажу майна Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор», яке є предметом забезпечення вимог кредитора - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк) позачергово перераховано арбітражному керуючому з рахунку банкрута.
Подальшого формування фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не здійснювалося.
Господарську діяльність банкрут не здійснює.
Апеляційний суд зауважує, що із приписів статей 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.
У постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011 зазначено, що якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника – юридичної особи або від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог.
За відсутності у боржника будь-яких майнових активів покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат на кредиторів боржника є правильним як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат згідно із частиною п`ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної в постановах від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 у справі №916/1503/17 та від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Кодексу України з процедур банкрутства), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.
Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, цілком правомірним є звернення арбітражного керуючого Капінуса А.А. з відповідною заявою про стягнення такої винагороди.
Також як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 були затверджені звіти ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» Капінуса А.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А., а саме:
-за період з 01.07.2025 по 31.08.2025 на загальну суму 48 460,00 грн, з яких 48 000,00 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 460,00 грн - понесені арбітражним керуючим витрати у справі про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор»;
-за період з 01.09.2025 по 31.12.2025 на загальну суму 117 985,00 грн, з яких 96 000,00 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 21 895,00 грн - понесені арбітражним керуючим витрати у справі про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор»;
-за період з 01.01.2026 по 28.02.2026 на загальну суму 63 583,00 грн, з яких 51 882,00 грн – основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 11 701,00 грн – витрати арбітражного керуючого, понесені під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор»;
-за період з 01.03.2026 по 31.03.2026 на загальну суму 98 791,32 грн, з яких 25 941,00 грн – основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 62 265,00 грн – додаткова винагорода та 10 585,32 грн – витрати арбітражного керуючого, понесені під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор».
Зазначені судові рішення набрали законної сили з моменту їх прийняття та не були оскаржені учасниками справи в апеляційному порядку.
Тому указані суми грошової винагороди підлягають стягненню з кредиторів пропорційно визнаних вимог.
У даній справі розмір грошових вимог кредиторів до банкрута згідно реєстру вимог кредиторів складає 35 683 269,77 грн.
Станом на день подання даної заяви кредиторами банкрута є:
1)Фізична особа - підприємець Маловічко Григорій Анатолійович з грошовими вимогами у загальній сумі 505 236,00 грн (ухвала суду від 10.12.2015), що складає 1,42 % від загальної суми кредиторських вимог;
2)Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСЕ ДЛЯ ВАШОЇ ОСЕЛІ» (з урахуванням зміни назви) з грошовими вимогами на загальну суму 133 054,66 грн (ухвала суду від 10.12.2015), що складає 0,37 % від загальної суми кредиторських вимог;
3)Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» з грошовими вимогами на загальну суму 842 604,28 грн (ухвала суду від 10.12.2015), що складає 2,36 % від загальної суми кредиторських вимог;
4)Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД» з грошовими вимогами на загальну суму 3 425 247,34 грн (ухвала від 10.12.2015), що складає 9,6 % від загальної суми кредиторських вимог;
5)Фермерське господарство «Пилипенко В.М.» з грошовими вимогами на загальну суму 284 137,00 грн (ухвала від 10.12.2015), що складає 0,8 % від загальної суми кредиторських вимог;
6)Головне управління ДПС у Запорізькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, з грошовими вимогами на загальну суму 371 272,14 грн (ухвала від 10.12.2015), що складає 1,04 % від загальної суми кредиторських вимог;
7)Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з грошовими вимогами на загальну суму 22 174,40 грн (ухвали від 10.12.2015, від 07.11.2019, від 04.05.2023 та від 31.05.2023), що складає 0,06 % від загальної суми кредиторських вимог;
8)Приватне підприємство «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» з грошовими вимогами на загальну суму 3 501 317,00 грн (ухвали суду від 10.12.2015, від 23.01.2020 та від 04.05.2023), що складає 9,81 % від загальної суми кредиторських вимог;
9)Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» з грошовими вимогами на загальну суму 25 626 932,17 грн (ухвали суду від 10.12.2015 та від 07.11.2019), що складає 71,82 % від загальної суми кредиторських вимог;
10)Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільнянськагропродукт» з грошовими вимогами на загальну суму 221 147,00 грн (ухвала від 10.12.2015), що складає 0,62 % від загальної суми кредиторських вимог;
11)Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Оліс ЛТД» з грошовими вимогами на загальну суму 750 147,00 грн (ухвала від 10.12.2015), що складає 2,1 % від загальної суми кредиторських вимог.
Судом першої інстанції перевірено розрахунок арбітражного керуючого щодо сум, які підлягають стягненню з кредиторів, та встановлено, що зазначені нарахування виконано правильно, у зв`язку з чим стягнуто з кредиторів грошову винагороду пропорційно визнаним вимогам.
Зокрема, стягнуто з кредитора - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 140 536,66 грн.
У своїй апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» вказує про безпідставність стягнення з нього основної грошової винагороди пропорційно до розміру визнаних вимог з посиланням на те, що судом не враховано обставин часткового відступлення прав вимоги новому кредитору – Товариству з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файненшл».
Колегія суддів такі доводи скаржника не бере до уваги, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Правонаступництво – це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Заміна сторони матеріального правовідношення врегульована, зокрема, положеннями статей 512- 514 Цивільного кодексу України, якими передбачена заміна кредитора у зобов`язанні в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Згідно з частиною третьою статті 52 Господарського процесуального кодексу України про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
З наведених законодавчих приписів слідує, що у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду є можливим правонаступництво кредитора у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов`язанні. У такому випадку господарський суд за заявою правонаступника або іншої учасника (учасників) справи здійснює заміну кредитора на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.
При цьому до вирішення судом питання щодо заміни учасника справи його правонаступником у суду відсутні процесуальні підстави залучати відповідну особу (що стверджує себе правонаступником) до участі у справі.
Водночас станом на час винесення оскаржуваної ухвали 27.07.2026 судом першої інстанції не вирішено питання відступлення кредитором - Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» новому кредитору – Товариству з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файненшл» права вимоги до банкрута, дане питання перебуває на розгляді суду й остаточно не вирішене. Отже, станом на 27.07.2026 кредитором у справі було саме Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», а не Товариство з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файненшл» (судом не ухвалювалось рішення про заміну кредитора), а отже, суд першої інстанції правомірно стягнув основну грошову винагороду з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» пропорційно до розміру його кредиторських вимог.
Щодо додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого
Частиною третьою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів. Додаткова винагорода не сплачується арбітражному керуючому у разі, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються у зв`язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги. Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.
Отже, вищенаведеною нормою встановлені умови, розмір та момент виникнення права арбітражного керуючого на отримання додаткової винагороди як відповідне заохочення за належним чином виконану роботу з певним ефективним її результатом.
Колегія суддів зазначає, що Кодексом України з процедур банкрутства в імперативній формі врегульовано, що розмір додаткової грошової винагороди встановлюється за фактом виконання арбітражним керуючим певних дій, зокрема: за повернення майна боржника, яке перебувало у третіх осіб, та за погашення вимог кредиторів, з огляду на що виконання ліквідатором кожної з вказаних дій створює окреме право на окрему додаткову винагороду за кожен з результатів виконаної роботи.
У даному випадку ліквідатор просить стягнути додаткову грошову винагороду за два різні результати своєї роботи:
-стягнення (повернення) майна, яке перебувало у третіх осіб (5%) – це результат тривалої позовної роботи у справі №915/220/13-г(915/1465/21), за результатом якої було стягнуто (повернуто) на користь банкрута нерухоме майно, яке перебувало у третіх осіб;
-фактичне погашення вимог кредитора (3%) - це результат зовсім іншої роботи ліквідатора, а саме: роботи, пов`язаної з продажем майна та задоволення вимог кредиторів (підготовка до продажу, пошук покупців, продаж, передання майна та розподілення коштів, отриманих від продажу, тощо). Результатом даної роботи є продаж майна, отримання від продажу грошових коштів в сумі 2 075 500,00 грн та здійснення 17.03.2026 фактичного погашення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на суму 2 075 500,00 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про подвійне стягнення додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого.
Як зазначалось, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 скасовано рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2025 у справі №915/220/13-г(915/1465/21) та прийнято нове рішення, яким позов ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. задоволено частково, а саме: визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витребувано від ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , яке виступало предметом забезпечення (предметом іпотеки) вимог кредитора Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025, яка набрала законної сили, затверджено звіт ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» Капінуса А.А про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. за період з 01.05.2025 по 30.06.2025 на загальну суму 168 370,00 грн., з яких 48 000,00 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 120 200,00 грн – додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого та 170,00 грн - понесені арбітражним керуючим витрати у справі про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор».
При цьому, затверджуючи звіт ліквідатора в частині нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 120 200,00 грн, Господарський суд Миколаївської області в ухвалі від 30.09.2025 виходив із приписів частини третьої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства і що у даному випадку додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб. Тому, враховуючи постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі №915/220/13-г(915/1465/21), якою витребувано на користь Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» нерухоме майно, яке виступало предметом забезпечення (предметом іпотеки) вимог кредитора Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», та зважаючи на оціночну вартість майна, яка відповідно до висновку про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокон Україна» (сертифікат ФДМУ № 432/2024 від 17.09.2024), становила 2 404 000,00 грн, Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку, що заявлена ліквідатором сума додаткової грошової винагороди складає 120 200,00 грн (2 404 000,00 х 5%).
Таким чином, розмір додаткової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 120 200,00 грн, нарахованої за стягнення на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, встановлений та затверджений судом у даній справі та не підлягає доказуванню знову.
У подальшому, в результаті реалізації заставного нерухомого майна Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» (на першому повторному аукціоні 15.02.2026, протокол про проведення аукціону №BRE001-UA- 20260205-03798 сформований 15.02.2026 по лоту №24913656/4/1) переможець аукціону оплатив вартість проданого на аукціоні майна у розмірі 2 075 500,00 грн, а ліквідатор Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» передав переможцю аукціону по акту придбане майно.
Отже, від продажу нерухомого майна Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор», яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», отримано грошові кошти в сумі 2 075 500,00 грн.
16.03.2026 відбулось засідання зборів комітету кредиторів у справі №915/220/13-г, на яких кредитори по четвертому питанню порядку денного вирішили рекомендувати ліквідатору Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» відповідно до вимог абзацу 5 частини третьої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства направити всі кошти, які отримані продажу заставного майна, а саме, кошти в сумі 2 075 500,00 грн на погашення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».
На виконання рішення зборів кредиторів 17.03.2026, ліквідатор Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» в рахунок часткового погашення заставних вимог перерахував на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» всі грошові кошти, які отримано від продажу заставного майна, а саме, 2 075 500,00 грн, що підтверджується випискою руху коштів Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор».
Відтак, відповідно до частини третьої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, додаткова винагорода арбітражного керуючого Капінуса А.А. за погашення вимог кредитора - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» складає 62 265,00 грн (2 075 500,00 х 3%).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 затверджено звіт ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» Капінуса А.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. за період з 01.03.2026 по 31.03.2026 на загальну суму 98 791,32 грн, з яких: 25 941,00 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 62 265,00 грн - додаткова винагорода та 10 585,32 грн витрати арбітражного керуючого, понесені під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор».
Таким чином, загальний розмір додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого станом на день звернення ліквідатора до суду з клопотанням про стягнення складає 182 465,00 грн (120 200,00 грн + 62 265,00 грн).
Щодо витрат арбітражного керуючого
Відповідно до частини четвертої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
У період виконання арбітражним керуючим Капінусом А.А. повноважень ліквідатора з 01.07.2025 по 16.03.2026 ним витрачено особисті кошти на проведення ліквідаційної процедури в загальній сумі 41 641,00 грн, з яких:
-1 206,00 грн – поштові та канцелярські витрати;
-40 435,00 грн – витрати пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією витребуваного з незаконного володіння нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», зокрема: 1)адміністративний збір за реєстрацію витребуваного з незаконного володіння заставного майна Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) послуги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» з виготовлення технічних паспортів на нерухоме майно, яке витребувано з незаконного володіння та яке забезпечує вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»; 3)витрати на пальне, які були необхідні, для поїздки у відрядження до міста Запоріжжя для отримання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» технічних паспортів на заставне нерухоме майно; витрати на пальне, які були необхідні для поїздки у відрядження до міста Вільнянськ для показу на першому аукціоні потенційному покупцю заставного майна; витрати на пальне, які були необхідні для поїздки у відрядження до міста Вільнянськ для показу на повторному аукціоні потенційному покупцю заставного майна; витрати на пальне, які були необхідні для поїздки у відрядження до міста Вільнянськ для передачі покупцю придбаного на аукціоні майна.
Колегія суддів наголошує, що докази понесення цих витрат були предметом дослідження Господарського суду Миколаївської області при розгляді звітів арбітражного керуючого 12.05.2026, що відображено у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили.
17.03.2026 з коштів, отриманих від стягнення з Наталії Шмідт (судового збору за рішенням суду), на відшкодування поштових та канцелярських витрат арбітражного керуючого, які понесені під час виконання повноважень ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» з 01.07.2025 по 17.03.2026, направлено 1 206,00 грн.
Крім того, враховуючи, що банком було сплачено частину витрат, а саме 17 100,00 грн (2 100,00 грн – витрати на державну реєстрацію права власності на 7 об`єктів нерухомого майна боржника, що виступало предметом іпотеки забезпеченого кредитора Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», та 15 000,00 грн – витрати на сплату послуг Запорізького МБТІ за виготовлення технічних паспортів на 7 об`єктів нерухомого майна боржника, що виступало предметом іпотеки забезпеченого кредитора Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»), непогашена сума витрат складає 23 335,00 грн (41 641,00 грн – 1 206,00 грн – 17 100,00 грн), яку й просить стягнути ліквідатор.
Доводи скаржника про те, що витрати в сумі 23 335,00 грн не були пов`язані із реалізацією заставного майна Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», колегія суддів відхиляє, оскільки понесені ліквідатором витрати затверджені ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 у даній справі та цими ухвалами суду встановлено необхідність та мету витрат, а тому відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини стосовно того, що відповідні витрати ліквідатора підтверджуються належними доказами та пов`язані з підготовкою до продажу і реалізацією витребуваного з незаконного володіння нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», не підлягають доказуванню під час розгляду клопотання ліквідатора про стягнення вказаних витрат.
Щодо доводів скаржника стосовно стягнення саме з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» додаткової грошової винагороди та витрат ліквідатора, пов`язаних з продажем заставного майна, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що у даній справі дії ліквідатора щодо повернення з незаконного володіння заставного майна банкрута, підготовка до продажу та його подальша реалізація у ліквідаційній процедурі призвели до отримання фінансового результату саме забезпеченим кредитором - Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», а не всіма кредиторами, адже всі кошти, які були отримані від продажу заставного майна, спрямовані на погашення вимог саме Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».
Враховуючи, що фінансовий результат від витребування з незаконного володіння майна та його реалізації (за що і нарахована додаткова винагорода та відповідні витрати) отримав виключно забезпечений кредитор - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», а тому саме він є основним споживачем дій ліквідатора, пов`язаних з витребуванням та реалізацією майна банкрута, відповідно, саме на Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» має бути покладено обов`язок з оплати додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого в сумі 182 465,00 грн та витрат арбітражного керуючого в сумі 23 335,00 грн, пов`язаних з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», про що правильно виснував суд першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів, та не доводять неправильність чи незаконність судового рішення, прийнятого судом першої інстанції, з огляду на що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 269-271, 276, 281-284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (вх.№3289/26 від 11.08.2026) залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 про стягнення основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора, у справі №915/220/13-г залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повну постанову складено 05.11.2026.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран
Оригінал: reyestr.court.gov.ua