Вирок від 04 листопада 2026 р. у справі №554/8687/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 05.11.2026Справа № 554/8687/25

Провадження № 1-кп/554/17/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду у м.Полтаві в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025170000000537 від 28.05.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вікторія Пирятинського району Полтавської області, громадянина України, неодруженого, з повною вищою освітою, непрацевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та Угоду про визнання винуватості від 26 жовтня 2026 року, укладену між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_6 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Пороги Ямпільського району Вінницької області, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, маючого інвалідність ІІ групи, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч..1 ст. 263, ч.3 ст. 332 КК України, та Угоду про визнання винуватості від 28 жовтня 2026 року, укладену між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

Згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно рішення Прикордонної служби України №23-61122/0/6/-22 від 24.02.2022, прийнятого у відповідності до Указу Президента від 24.02.2022 №64/2022, з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, на період дії правового режиму воєнного стану, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років за певними виключеннями.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи про встановлені законодавством обмеження щодо виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років під час дії правового режиму воєнного стану, діючи з прямим умислом та корисливих мотивів та маючи відповідні зв`язки, організував канал по незаконному перепаравленню осіб чоловічої статі через державний кордон України. До своєї злочинної діяльності останній залучив свого знайомого жителя м. Києва ОСОБА_4 . ОСОБА_5 підшукував потенційних клієнтів, що хотіли та були готові за певну грошову винагороду виїхати за межі України, але не мали для цього законних підстав, а ОСОБА_4 мав займатися подальшою переправою даних осіб через державний кордон України.

18 лютого 2025 року ОСОБА_5 , достовірно знаючи про намір ОСОБА_8 виїхати за межі України, під час телефонної розмови з останнім запропонував особисту зустріч для обговорення цього питання.

19 лютого 2025 року близько 13:00 години ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зустрілися на території автостанції, розташованої за адресою: вул. Європейська, 154, м. Пирятин, Полтавська область. Під час розмови ОСОБА_5 , достовірно знаючи про встановлені законодавством обмеження щодо виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років під час дії правового режиму воєнного стану, діючи з прямим умислом та корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_8 за грошову винагороду у розмірі 20 000 доларів США організувати його незаконний виїзд (переправлення) за межі України з використанням особистих зв`язків та знайомств.

У ході вказаної розмови ОСОБА_5 повідомив, що у разі згоди на вказані умови, ОСОБА_8 має передати копії своїх документів (паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про шлюб, військово-обліковий документ), а також аванс - грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США.

20 лютого 2025 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 під час наступної телефонної розмови досягнуто домовленості про те, що останній передасть лише 500 доларів США як частину попередньої оплати, а решту – після збору повної суми.

26 лютого 2025 року близько 12 години 30 хвилин на території тієї ж автостанції у салоні автомобіля марки «Audi Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 21 000 гривень, як часткову оплату за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України. Також ОСОБА_8 передав йому копії вищевказаних документів.

Під час цієї зустрічі ОСОБА_5 повідомив, що орієнтовно наприкінці березня – на початку квітня 2025 року буде організовано незаконний канал переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України до Республіки Польща. Для цього останній має прибути до м. Києва, де його зустрінуть та посадять у транспортний засіб, яким його буде вивезено за межі України. Також ОСОБА_5 наголосив, щоб ОСОБА_8 мав при собі решту суми, а саме 19 500 доларів США, та очікував подальших вказівок.

Після цього ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_4 , мешканцю м. Київ, повідомив йому про наявність особи, яку необхідно незаконно переправити через державний кордон, та обговорив деталі організації цього злочину.

29 березня 2025 року ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 телефоном, що канал для переправлення через державний кордон України готовий, та поцікавився, чи готовий останній здійснити оплату. ОСОБА_8 відповів, що необхідні кошти зможе надати після продажу об`єкта нерухомості.

15 квітня 2025 року ОСОБА_5 повторно зв`язався з ОСОБА_8 , повідомив про необхідність внесення 1 000 доларів США як завдатку за переправлення через державний кордон України та 500 доларів за перевезення. Для цього він надав реквізити банківської картки № НОМЕР_2 для перерахування ОСОБА_8 коштів у гривневому еквіваленті. Крім того, передав номер телефону ОСОБА_4 , який, за домовленістю, мав зустріти ОСОБА_8 у м. Київ та координувати подальші дії. Того ж дня, через деякий час ОСОБА_8 перерахував на вказану картку грошові кошти у сумі 63 000 грн, після чого зателефонував ОСОБА_4 .

У ході телефонної розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 механізм організації незаконного переправлення через державний кордон України до Словацької Республіки, запевнив у виготовленні відповідних документів та проставляння відбитків підробленої печатки та штампу Державної міграційної служби України про оформлення виїзду на постійне місце проживання в паспорті громадянина України останнього. За результатами розмови між ними була досягнута домовленість про зустріч у м. Київ для реалізації подальших незаконних дій.

16 квітня 2025 року близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8 в м. Києві неподалік від будівлі по проспекту Миколи Бажана 10, куди ОСОБА_4 прибув на автомобілі «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору. Під час розмови в даному автомобілі ОСОБА_4 ще раз детально розповів ОСОБА_8 про механізм його переправлення через державний кордон України до Словацької Республіки, зазначивши, що він 17.04.2025 його посадить в м. Києві на транспортний засіб, що довезе його до пункту пропуску на державному кордоні. ОСОБА_8 повинен мати при собі паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Для переходу через пункт пропуску йому підготують усі необхідні документи, для цього він надавав раніше копії своїх документів. Після переходу, на території Словацької Республіки, його зустріне довірена особа, яка в подальшому займатиметься його легалізацією на території Словацької Республіки. Після чого ОСОБА_4 сказав ОСОБА_8 щоб той передав йому залишок раніше обумовленої суми. ОСОБА_8 дістав зі своєї дорожньої сумки гроші в сумі 18 000 доларів США, які були в паперовому конверті та передав їх ОСОБА_4 . Останній поклав пакет з грошима у підлокітник автомобіля між передніми сидіннями. Після чого ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції.

Окрім цього, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, в порушення вимог п.1 Додатку №1 «Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, постанови Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження «Положення про дозвільну систему» та наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», у невстановлені день, час, місці та у невстановленої особи незаконно придбав без передбаченого законом дозволу ручну осколкову гранату РГД-5 з уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ, яку в подальшому зберігав в своєму автомобілі «AUDI Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору.

16 квітня 2025 року в період часу з 18 години 15 хвилин до 22 години 52 хвилини, під час проведення санкціонованого обшуку в автомобілі «AUDI Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_5 та знаходився на узбіччі неподалік СТО за адресою: Полтавська область, Лубенський район, м. Пирятин, вул. Січових стрільців 216, працівниками поліції виявлено та вилучено ручну осколкову гранату РГД-5 з уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ, які згідно висновку експерта СЕ-19/117-25/9063-ВТХ від 24.04.2025 у разі поєднання в єдину конструкцію будуть відноситись до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів).

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинена з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 332 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинена з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб; за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне зберігання, придбання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

У підготовчому засіданні прокурор просив суд затвердити угоди про визнання винуватості від 26.10.2026 року та від 28.10.2026 року, призначити узгоджені в угодах міри покарання. Просив врахувати, що під час перебування справи на розгляді в суді обвинувачені повністю визнали вину у пред`явленому обвинуваченні, щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли встановленню істини у справі, зобов`язались добровільно внести по 242000 гривень на потреби оборони.

Обвинувачені та захисники просили суд затвердити угоди про визнання винуватості від 26.10.2026 року, від 28.10.2026 року, призначити узгоджені в угодах міри покарання, визначити мінімальний термін іспитового строку та скасувати арешти майна.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши обвинувачених, захисника, думку прокурора та перевіривши угоди на відповідність вимогам КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угод.

Так, згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_5 визнали себе винуватими віднесені до тяжких злочинів, внаслідок яких шкода не завдана правам та інтересам окремих осіб, а отже угода відповідає вимогам закону.

Обвинувачений ОСОБА_9 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_9 за ч.3 ст. 332 КК України, з урахуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації майна, з позбавленням права обіймати посади пов`язані із здійсненням контролю за перетином державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів, строком на 3 (три) роки, а також застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 332 КК України, з урахуванням ст. 69, ч.1 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації майна, з позбавленням права обіймати посади пов`язані із здійсненням контролю за перетином державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів, строком на 3 (три) роки, а також застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Таким чином, судом встановлено, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. Умови даних угод про визнання винуватості вповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_5 заявили, що вони цілком розуміють наслідки затвердження угод.

Виконавши вимоги ст.ст. 342-348 КПК України, з`ясувавши в учасників судового провадження їх думку щодо можливості затвердження угод, суд вважає, що угоди підлягають затвердженню з ухваленням вироку і призначенням узгоджених сторонами покарань.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угод не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченими взятих на себе зобов`язань за угодами, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_9 має постійне місце проживання, непрацевлаштований, неодружений, раніше не судимий, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, інвалідність ІІ групи, непрацевлаштований, одружений, раніше не судимий, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, зобов`язання зробити добровільні внески на потреби оборони країни.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує, що узгоджені сторонами в угодах про визнання винуватості вид і міра покарань відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.

Так, згідно ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаних угод про визнання винуватості із призначенням обвинуваченим узгодженої в угодах міри покарання.

На підставі ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 2674 гривні 20 копійок.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а отже арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18 квітня 2025 року, слід скасувати.

Крім того, 28.10.2026 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 , в якому просили зобов`язати СУ ГУНП в Полтавській області повернути ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошові кошти 4000 доларів США (38 купюр номіналом по 100 доларів та 4 купюри номіналом по 50 доларів), які було поміщено до сейф-пакету 1070654.

На підтвердження, що вказані грошові кошти належать саме ОСОБА_10 , надана копія розписки від 14.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_10 отримала від ОСОБА_11 в борг 5000 доларів США на придбання для потреб сім`ї автомобіля.

Вказану копію розписки суд оцінює критично, оскільки належність коштів в сумі 4000 доларів США, вилучених в обвинуваченого ОСОБА_5 під час обшуку, саме ОСОБА_10 не підтверджено іншими доказами.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 про повернення коштів слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-374, 394, 468-469, 474- 476, 615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості, від 26 жовтня 2026 року, укладену між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_6 , - затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та призначити йому узгоджене покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації майна, з позбавленням права обіймати посади пов`язані із здійсненням контролю за перетином державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів, строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Угоду про визнання винуватості, від 28 жовтня 2026 року, укладену між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_7 , - затвердити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст.332 КК України та призначити йому узгоджене покарання:

- за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч.3 ст.332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації майна, з позбавленням права обіймати посади пов`язані із здійсненням контролю за перетином державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів, строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації майна, з позбавленням права обіймати посади пов`язані із здійсненням контролю за перетином державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів, строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 2674 гривні 20 копійок витрат на залучення експертів.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме:

- грошові кошти 4000 доларів США (38 купюр номіналом по 100 доларів та 4 купюри номіналом по 50 доларів); картку АТ КБ «Приват Банк»; картку КБ «Ощадний банк України»; утримувач до sim картки оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар»; шість ключів білого кольору почеплені на металеве кільце та металевий тросик білого кольору; мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Redmi 3S» з картою оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл»; мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S10+» з картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон «X-treme PQ 55» чорного кольору; проблисковий маячок синього кольору; пневматичний пістолет «М84 Сal /177 (4.5 mm) з магазином з металевими набоями та неактивованим газовим балоном до пістолету; пневматичний револьвер типу «Флобер» без маркування та чорні в полімерній упаковці пневматичні набої до нього в кількості близько 50 штук; банківські картки: «Монобанк» № НОМЕР_4 , «Ощадбанк» № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 ; атлас автомобільних доріг України; копії документів на ім`я ОСОБА_8 на 11 аркушах; копії документів на ім`я ОСОБА_12 на 3 аркушах; медична документація на ім`я ОСОБА_13 на 11 аркушах та його військово-облікові документи на 2 аркушах; амбулаторна картка, медична документація та копії особистих документів на ім`я ОСОБА_14 ; амбулаторна картка та медична документація на ім`я ОСОБА_15 ; медична документація на військового ОСОБА_16 ; медична документація на ОСОБА_17 ; медична документація на ОСОБА_18 ; медична документація на ОСОБА_19 ; копії документів на ім`я ОСОБА_12 на 3 аркушах; медична документація на військового ОСОБА_20 ; амбулаторна картка, та медична документація на ім`я ОСОБА_21 ; медична документація на військового ОСОБА_22 ; медична документація на військового ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ; медична документація на ім`я ОСОБА_25 ; медична документація на ім`я ОСОБА_26 ; медична документація на ім`я ОСОБА_27 ; медична документація на військового ОСОБА_20 ; медична документація на ім`я ОСОБА_28 ; медична документація та копії документів на ім`я ОСОБА_29 ; амбулаторна картка та медична документація на ім`я ОСОБА_30 ; медична документація на ім`я ОСОБА_31 ; медична документація на ім`я ОСОБА_32 ; медична документація на ім`я ОСОБА_33 ; копії документів щодо трудової діяльності ОСОБА_34 ; амбулаторна картка та медична документація на ім`я ОСОБА_35 ; медична документація на ім`я ОСОБА_11 ; копії документів на ім`я ОСОБА_36 ; копії документів на ім`я ОСОБА_37 ; приписне на ім`я ОСОБА_38 ; пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_39 ; посвідчення мисливця на ім`я ОСОБА_40 ; довідка до акту МСЕК на ім`я ОСОБА_41 ; військовий квиток на ім`я ОСОБА_11 ; військовий квиток та довідка ЛКК на ім`я ОСОБА_11 – повернути власникам/володільцям;

- предмет схожий на корпус гранати РГД-5 з маркуванням 29-75Т; предмет схожий на запал з маркуванням 292-77 УЗРГМ 583 «В»; ганчірку; папір - знищити;

- грошові купюри долари США в кількості 180 (сто вісімдесят) штук номіналом 100 (сто) доларів кожна; аркуш паперу в клітинку з виконаними на ньому записами від руки; блокнот в синій шкіряній обгортці з написом «Янукович наш президент» з чорновими записами; незаповнені бланки довідок з підписом та печаткою лікаря в кількості 5 штук; незаповнені бланки повісток ТЦК з печатками та підписом в кількості 5 штук; незаповнені медичні бланки в кількості 15 штук; аркуш паперу з чорновими записами; блокнот зеленого кольору з чорновими записами - зберігати при матеріалах справи.

Арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18 квітня 2025 року – скасувати.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 про повернення грошових коштів 4000 доларів США ОСОБА_10 - відмовити.

Вирок суду на підставі угоди може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1