Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №541/3663/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3663/26

Номер провадження 2/541/2525/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

02 листопада 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у м. Миргороді в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

28.08.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №5582848 від 19.11.2025 в сумі 24 481,92 грн., судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовано позов, тим, що 19.11.2025 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5582848. Підписуючи Кредитний договір, відповідач підтвердила, що ознайомилася з усіма його умовами, повністю їх розуміє, погоджується з ними та зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 14 905,30 грн. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. 27.04.2026 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 27-04/2026, відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги. Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (Додаток №1), ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за Кредитним договором №5582848 від 19.11.2025 в розмірі 24 481,92 грн.

Представник позивача у позові просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 вересня 2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 43).

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини (далі Суд) зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

19.11.2025 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5582848.

Підписуючи Кредитний договір, відповідач підтвердила, що ознайомилася з усіма його умовами, повністю їх розуміє, погоджується з ними та зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Умовами Кредитного договору передбачено наступне: загальний розмір (сума) кредиту: 14 905,30 грн. Дата надання/видачі кредиту - в день укладення цього Договору. Кредит надається строком на 15 днів (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту: 04.12.2025 року. Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору, Позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі та порядку: за 1-й день користування кредитом — 13,5500%, в сумі 2019,67 грн., термін оплати 04.12.2025 року: з 2-го по 15-й день користування кредитом — 0,0500% в сумі 104,34 грн., термін оплати 04.12.2025 року.

Відповідно до підпункту 2.1 Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом видачі готівки з каси Кредитодавця (за замовчуванням).

На виконання умов Кредитного договору Кредитодавцем було належним чином здійснено видачу грошових коштів у розмірі, визначеному умовами Договору, шляхом їх видачі з каси Кредитодавця, що підтверджується платіжною квитанцією № 243 про здійснення відповідної операції.

Таким чином, зобов`язання Кредитодавця щодо надання кредиту виконано належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний здійснювати виконання грошових зобов`язань шляхом перерахування коштів у строки та в порядку, визначені пунктами 1.6 та 1.7 Договору, а саме повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у встановлені договором строки.

Проте, всупереч взятим на себе договірним зобов`язанням, Відповідач належним чином свої обов`язки не виконав, у встановлені договором строки кредитні кошти не повернув та проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатив.

27.04.2026 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 27-04/2026, відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги.

Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (Додаток №1), ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за Кредитним договором № 5582848 від 19.11.2025 року в розмірі 24 481,92 грн., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту 14 905,30 грн, заборгованість за процентами 2123,97 грн, заборгованість по штрафам 7452,65 грн.

З розрахунку заборгованості (за договором № 5582848 від 19.11.2025 вбачається, що станом на 27.04.2026 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 24 481,92 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14 905,30 грн, заборгованість за процентами - 2123,97 грн, заборгованість по штрафам - 7452,65 грн.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Із змісту статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС», як новий кредитор, 21.11.2025 набуло право вимоги до відповідача за укладеними Договорами.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконала зобов`язання за кредитним договором, а тому з неї на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту - 14 905,30 грн та заборгованість за процентами - 2123,97 грн., а всього 17 029,27 грн, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за штрафом у розмірі 7452,65 грн суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Отже, стягнення з відповідача заборгованість за штрафами у сумі 7452,65 грн. не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість Відповідача за кредитним договором № 5582848 від 19.11.2025, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 17 029,27 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14 905,30 грн, заборгованість за процентами - 2123,97 грн.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Позивач повідомив про наявність судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

Витрати зі сплати судового збору підтверджуються копією платіжної інструкції від 10.08.2026 року № 1978 на суму 3 328,00 грн (а.с. 4).

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню документально підтверджених витрат, понесених у зв`язку зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 314,96 грн (69,56%).

Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями статті 137 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правової допомоги від 26 листопада 2025 року № 26/11/2025, замовлення № 2264 до договору про надання правничої допомоги від 26 листопада 2025 року № 26/11/2025, акт виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення № 2264, платіжна інструкція № 2020 від 10.08.2026, ордер серії АІ № 2286248, свідоцтво серії ЗР № 21/2971.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 137, 141, 265, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 5582848 від 19.11.2025, у розмірі 17 029 (сімнадцять тисяч двадцять дев`ять) гривень 27 копійки, з яких: з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14 905,30 грн, заборгованість за процентами - 2123,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Сіті Фінанс» судові витрати в розмірі 5 314 (п`ять тисяч триста чотирнадцять) гривень 96 копійок, з яких витрати пов`язані зі сплати судового збору 2 314,96 грн, та витрати на правову допомогу у сумі 3 000,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", код ЄДРПОУ 39508708, адреса: вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О. А. Городівський