Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №541/3240/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №541/3240/26

Суддя: Городівський О. А.

Справа № 541/3240/26

Номер провадження 2-др/541/28/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(додаткове)

02 листопада 2026 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого судді – Городівського О.А., розглянувши в м. Миргороді у порядку письмового провадження без виклику сторін заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», Виноградова Юрія Ернстовича, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика», Виноградов Ю.Е. звернувся до суду із заявою, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

На обґрунтування заяви посилається на те, що 24.09.2026 у справі за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено судове рішення, яким не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання ТОВ «Бізнес Позика» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 10 000,00 гривень. Зазначає, що у позовній заяві позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, а також подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат. Відповідно до умов договору, укладеного між ТОВ «Бізнес Позика» та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс» в особі керуючого партнера адвоката Глуховецького О.С., гонорар за підготовку однієї позовної заяви є фіксованим та становить 10 000,00 грн. Відповідно до умов договору оплата гонорару за підготовку позовної заяви здійснюється клієнтом у розмірі фактично компенсованих клієнту витрат на професійну правничу допомогу не пізніше шести місяців з дати надходження сум такої компенсації на рахунок клієнта.

Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі, а саме в розмірі 10 000,00 грн. та розглянути справу за його відсутності. Також просив поновити строки на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати, – без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що предметом розгляду є вирішення питання про розподіл судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без повідомлення (виклику) учасників справи, на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів та документів.

Суд, дослідивши та оцінивши доводи заяви, додані до неї документи та матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Вимогами ч. 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24.09.2026 позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивачем подано: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026 року укладений між ТОВ «Бізнес Позика» та адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс», копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №330/10 виданого 31.08.2017 року Глуховецькому О.С., рахунок-фактура 05-463138-КС-001 від 15.05.2026 р. про перерахунок коштів ТОВ «Бізнес Позика» на рахунок адвокатського об`єднання «Правовий Баланс» за надання правої послуги адвоката в сумі 10 000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.137 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України відшкодуванню підлягає не будь-яка допомога, а та, що пов`язана зі справою (представництво в суді, підготовка до її розгляду, збір доказів тощо). Відповідно до частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В свою чергу при встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У цьому контексті слід зазначити, що факт погодження між адвокатським об`єднанням та клієнтом значного розміру гонорару сам по собі не є підставою для автоматичного стягнення цієї суми з іншої сторони спору. Домовленості між адвокатом і клієнтом не можуть визначати розмір компенсації судових витрат, якщо такий розмір є неспівмірним, невиправданим та суперечить принципу розумної необхідності. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що суд зобов`язаний здійснювати контроль за співмірністю таких витрат, забезпечуючи баланс прав сторін і запобігаючи будь-яким проявам непропорційного фінансового навантаження (див. постанови ВС у справах №907/357/16, №910/4881/18, №826/841/17).

Отже, згідно зі ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що заявлена представником позивача сума витрат на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн не відповідає критерію розумності, неминучості та співмірності, встановленому ст. 141 ЦПК України. Такий розмір витрат не відповідає характеру та складності спору, оскільки справа належить до категорії незначної складності, судова практика у цій категорії справ є усталеною, обсягу фактично виконаних у суді процесуальних дій, а також загальній практиці визначення гонорарів у подібних справах. Крім того, розмір витрат на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн є не спів мірним з ціною позову .

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що справедливим, обґрунтованим і таким, що відповідає реальній необхідності, є зменшення суми витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, що забезпечує належний баланс між правами та інтересами сторін, унеможливлює надмірне покладення фінансового тягаря на відповідача та відповідає стандартам, сформованим Верховним Судом.

Що стосується питання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про винесення додаткового рішення.

Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи наведені обставини та необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав сторони, суд вважає за необхідне поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.120, 127, 133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Поновити представнику позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», Виноградову Юрію Ернстовичу строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», Виноградова Юрія Ернстовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині в задоволенні заявлених вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. А. Городівський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua