Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №948/830/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Суд: Машівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №948/830/26

Суддя: Косик С. М.

Справа № 948/830/26

Номер провадження 2/948/733/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Косик С.М.,

за участю секретаря Сизоненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

у с т а н о в и в :

у серпні 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором №8455713 від 06.11.2024 року у розмірі 22 860,00 грн та судові витрати в сумі 2 662,40 грн.

Позов мотивований тим, що 06.11.2024 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», після попереднього проходження реєстрації та направлення заявки на отримання кредиту, ТОВ «Авентус Україна» направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №8455713, який був направлений позичальнику для ознайомлення та одноразовий ідентифікатор А4999. Таким чином, шляхом обміну електронними повідомленнями було укладено договір про надання споживчого кредиту між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за умовами якого останньому надано грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку у розмірі 6 000,00 грн.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань відповідач здійснювала часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором, вчинивши тим самим конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладених договорів, які створили для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

26.06.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-15/25, за умовами якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення права вимоги фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору в порядку та строки, встановлені договором.

Таким чином, станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за договором №8455713 від 06.11.2024 становить 22 860,00 грн, в тім числі: 6 000,00 грн – заборгованість по основному боргу, 6 000,00 грн – заборгованість по відсотках, 10 860,00 грн – пеня (а.с.1-7).

Ухвалою від 27.08.2026 суд відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 46).

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, зокрема, позивач та представник відповідача шляхом направлення електронного листа до електронного кабінету (а.с.47,48,51,52,59-61), відповідач – рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, яке отримано 04.09.2026 (а.с.53).

Позивач в позовній заяві просить розгляд справи провести без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення, а також подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.7, 32 на зв.-33).

Представник відповідача – адвокат Бульбах Н.М. подала клопотання про розглдя справи без участі сторони відповідача та повідомила про часткове визнання позову відповідачем, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000,00 грн та відсотків в сумі 4140,00 грн, оскільки ОСОБА_1 сплати заборгованість в розмірі 1860,00 грн, із яких 1200,00 грн було спрямовано на сплату відсотків, 660,00 грн на сплату пені, яка в період дії воєнного стану не повинна нараховуватися (а.с.62-68).

Ураховуючи викладене, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 06.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №8455713 про надання споживчого кредиту, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 6 000,00 грн, строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 15 днів (а.с.8 на зв.-14).

Згідно з п.1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору (а.с.9).

За п.п.1.8 – 1.10.1 Договору загальні витрати на дату укладення договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складають 21600,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2899,03 річних, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 27 600,00 грн (а.с.9).

Відповідно до п.2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с.9).

Згідно з п.3.1 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році (а.с.9).

У Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, що є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №8455713 від 06.11.2024, зазначено сума платежів за розрахунковий період, сума процентів за користування кредитом, реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту (а.с.13).

Також, 06.11.2024 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «ZT5425» паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена інформація, аналогічна тій, що викладена у договорі №8455713 від 06.11.2024 (а.с.13 на зв.-14).

На а.с.15-20 є Правила надання коштів або банківських металів у кредит ТОВ «Слон Кредит».

Згідно п.7.1.1, 7.1.6 Правил надання коштів та банківських металів у кредит, споживач на веб-сайті обирає бажані умови кредитування, у тому числі суму та строк кредиту, вказує контактні дані, електронну адресу і розпочинає реєстрацію в ІКС товариства. Після завершення реєстрації, споживач ще раз підтверджує бажані умови отримання кредиту та надсилає Заявку на розгляд товариству, яке повідомляє споживача про прийняття заявки шляхом відповідного інформаційного повідомлення в особистому кабінеті (а.с.17 на зв., 18).

У момент введення коду, зазначеного в п.7.16 Правил, споживач направляє товариству електронне повідомлення про прийняття(акцепт) пропозиції (оферти) підписане електронним підписом одноразовим ідентифікатором та підписує кредитний договір (п.7.1.17 Правил) (а.с.18 на зв.).

Згідно з карткою обліку договору (розрахунок заборгованості), наданої ТОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_1 за договором №8455713 від 06.11.2024 складає 22 860,00 грн, з яких: 6000,00 грн – основний борг, 7200,00 грн – заборгованість по відсотках, 11 520,00 грн - штраф (а.с.21-25).

За інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» 06.11.2024 було перераховано кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 на суму 6 000,00 грн, номер транзакції 1505778046 (а.с.26).

26.06.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-15/25, за умовами якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників (а.с.26 на зв.-29).

Як видно з платіжної інструкції №10106 від 26.06.2025, ТОВ «Свеа Фінанс» перераховано грошові кошти згідно договору факторингу №01.02-15/25 від 26.06.2025 (а.с.30).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-15/25 від 26.06.2025 на дату відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складала 14 154,00 грн (а.с.30 на зв.-31).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних іших.

В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, по електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності га справедливості.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання виконало та надало відповідачу 06.11.2024 грошові кошти, що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про перерахування коштів на платіжну картку клієнта (а.с.26).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» потрібно стягнути заборгованість у загальному розмірі 11 340,00 грн. з яких: 6000,00 грн – заборгованість за кредитом, 5340,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками, яку потрібно стягнути з урахуванням сплачених відсотків в розмірі 660,00 грн (6000,00 грн - 660,00 грн), та позов в цій частині задовольнити.

Водночас суд зауважує, що відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позивачу в стягненні пені в сумі 10 860,00 грн потрібно відмовити.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволений частково, а тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 1122,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №8455713 від 06.11.2024 у розмірі 11 340,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 122,00 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: вул.Іллінська, 8, м. Київ, 03126. код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 30.07.2008, РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя С. М. Косик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua