Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №552/10144/26
Суддя: Пронін С. Г.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/10144/26
Провадження № 3/552/2093/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року Суддя Київського районного суду міста Полтави Пронін С.Г., розглянувши матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Донецькій області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 132/05-99-24-06 від 28.09.2026, ОСОБА_1 вчинив провадження господарської діяльності без державної реєстрації, а саме відповідно до листів Державної податкової служби України від 03.07.2026 № 15151/7/99-00-24-04-01-07 (вхідний реєстраційний індекс Головного управління ДПС у Донецькій області від 03.07.2026 № 1939/8), від 03.08.2026 № 17887/7/99-00-24-04-01-07 (вхідний реєстраційний індекс Головного управління ДПС у Донецькій області від 03.08.2026 № 2265/8), у періоді з 01.01.2026 по 30.06.2026 отримано 30 грошових переказів на загальну суму 44690,00 грн. в готівковій формі, що створювалися ТОВ «Нова Пей» в результаті продажу товарів через мережі Інтернет, у тому числі за період з 01.01.2026 по 30.04.2026 отримано 19 грошових переказів на загальну суму 25640,00 грн; за період з 01.05.2026 по 31.05.2026 отримано 5 грошових переказів на загальну суму 7800,00 грн; за період з 01.06.2026 по 30.06.2026 отримано 6 грошових переказів на загальну суму 11250,00 грн. За даними інформаційних систем Державної податкової служби України у періоді з 01.01.2026 по теперішній час відсутня інформація щодо державної реєстрації фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), чим порушено вимоги п. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України та норми Податкового кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі суду не надав.
За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 164 КУпАП.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції, приймаючи до уваги положення ст. 38 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення чи самостійно відшукувати докази вчинення адміністративного правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, до складу зазначеного адміністративного правопорушення відноситься: провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.
Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Господарська діяльність будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Крім того, за змістом ст. 3, 4, 42 Господарського кодексу України, п.14.1.36 Податкового кодексу України підприємництво, як вид господарської діяльності, - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, одними із ознак підприємництва, що відрізняють його від іншої діяльності є систематичність таких дій та обов`язково мета - одержання прибутку. Питання пов`язані із фактичним здійсненням підприємництва підлягають обов`язковому з`ясуванню, доказуванню відповідними належними та допустимими доказами під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. Про вищевказані обставині обов`язково має бути зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 здійснював провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, з яких можливо встановити факт здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності з продажу товарів через мережу Інтернет у період з 01.01.2026 по 30.06.2026, а додані листи ДПС не є такими доказами.
Таким чином, матеріали справи та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини не підтверджують обставин, викладених у протоколі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
З урахуванням викладеного, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При таких обставинах, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 164 ч. 1, 245, 247, 251, 283-284 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Полтави протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Суддя: С.Г. Пронін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua