Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №552/6679/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6679/26 Провадження № 3/552/1189/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2026 суддя Київського районного суду м. Полтави Шиян В.М., за участі захисника адмінпритягуваного - адвоката Трофимової Г.М. розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КпАП України,

встановив:

05 липня 2026 року о 10 год 30 хв Донецька область, Краматорський район, с. Майдан, вул. Центральна, 74, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Navara, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеозапис з нагрудної камери поліцейського № 1.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, будучи повідомлений про час та місце розгляду справи.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Трофимова Г.М. в судовому засіданні підтримала надані попередньо, а саме 18.08.2026 та 03.11.2026 письмові пояснення. В яких посилався на те, що протокол не персоніфікує факт керування, використовуючи слово «водій» замість конкретного твердження щодо ОСОБА_1 . Причина зупинки в протоколі не вказана. Направлення, акт огляду та довідка не індивідуалізовані у графі «До протоколу додаються». Загальна фраза «матеріали справи» не дозволяє встановити, які саме документи фактично були додані на момент завершення складання протоколу. Графи щодо свідків не заповнені. Дані про конкретний технічний засіб відеофіксації не наведені. Є лише загальна згадка про «нагрудну камеру поліцейського № 1», однак сам відеозапис захисту для дослідження не наданий. Направлення містить істотні незаповнені реквізити, не містить підпису поліцейського та не дозволяє встановити його безпосередній зв`язок із конкретним протоколом. Акт огляду також не підписаний особою, яка його склала. Перелік ознак сп`яніння в акті не збігається з переліком у протоколі. Письмові матеріали не дозволяють установити єдину, послідовну та внутрішньо несуперечливу картину того, що саме спостерігали поліцейські. Окрім цього, встановлений військовий статус ОСОБА_1 , про який поліцейським було відомо щонайменше під час внесення його пояснень до протоколу, однак матеріали не містять доказів перевірки та застосування спеціального порядку огляду військовослужбовця. Також, після перегляду запису установлено, що поліцейський підійшов до автомобіля, який уже перебував у нерухомому, припаркованому стані, а ОСОБА_2 знаходився всередині; запис не містить установленої причини зупинення транспортного засобу; особі не було належним чином роз`яснено її права та наслідки відмови, а пропозиція огляду у закладі охорони здоров`я не прозвучала; на початку зафіксованого спілкування Левицький повідомив про свій статус діючого військовослужбовця, проте спеціальна процедура, про яку йдеться у статті 266-1 КУпАП, за зауваженнями захисту, не застосовувалась. Не встановлено конкретної причини, з якої поліцейські звернулися до ОСОБА_1 у транспортному засобі. При цьому в записі не простежується сама зупинка автомобіля за вимогою поліції: поліцейський підходить до вже припаркованого транспортного засобу. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію»: «Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті». Тому якщо орган поліції обґрунтовує подію саме зупиненням автомобіля, він має продемонструвати як передбачену законом підставу, так і факт її повідомлення. Посилання на абстрактну профілактичну перевірку без конкретних обставин не замінює законної підстави. Поліцейськими не було належним чином роз`яснено ОСОБА_1 права й обов`язки та наслідки відмови від проходження огляду. Просив, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п. 3 «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Частиною 2 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 821734 від 05.07.2026, водій ОСОБА_1 05 липня 2026 року о 10 год 30 хв за адресою: Донецька область, Краматорський район, с. Майдан, вул. Центральна, 74, керував транспортним засобом Nissan Navara, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеозапис з нагрудної камери поліцейського № 1 (а.с.1).

Згідно направлення на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.07.2026 та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 не проводився (а.с.2-3).

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КУпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 821734 від 05.07.2026, дані відеозапису з якого убачається факт керування транспортним засобом та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.07.2026 та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, довідку згідно якої ОСОБА_1 не значиться серед списку позбавлених права керування транспортними засобами, матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення в їх сукупності, приходжу до висновку, що своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, і його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП повністю доводиться дослідженими доказами.

Твердження захисту стосовно відсутньої безперервності відеофіксації, у зв`язку з чим відеозапис неможливо вважати допустимим доказом, не є слушним, так як відеозаписи з бодікамер поліцейських проводилися на місці вчинення правопорушення і на них безперервно зафіксовано розвиток подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення від моменту зупинення транспортного засобу до складання протоколу.

З наявних відеозаписів вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, момент зупинення транспортного засобу працівниками поліції, також зафіксовано особу правопорушника, пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння.

Таким чином поліцейськими були зафіксовані в повній мірі всі обставини, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд не надає оцінку підставам зупинки транспортного засобу, оскільки зазначене перебуває поза межами предмету розгляду по даній справі.

Суд, не бере до уваги посилання захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції неправомірно, оскільки на думку захисника, на ОСОБА_1 як військовослужбовця, розповсюджуються положення ст. 2661 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2661 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Таким чином, передбачена зазначеною статтею процедура проходження огляду на стан сп`яніння застосовується щодо військовослужбовців ЗСУ, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

При цьому, протокол про військове адміністративне правопорушення складається уповноваженою особою - командиром (начальником) військової частини, командиром підрозділу, який уповноважений на те командиром (начальником) військової частини; уповноваженою посадовою особою органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків) протягом 3-х діб з моменту встановлення даних, які підтверджують факт вчинення військовослужбовцем такого правопорушення.

Додане до матеріалів справи посвідчення офіцерів НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , з якого убачається, що перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, жодним чином не свідчить про виконання останнім обов`язків військової служби на час скоєння ним інкримінованого правопорушення.

Не зважаючи на процесуальну позицію сторони захисту щодо невизнання вини за ч.1 ст. 130 КУпАП, на переконання суду, надані докази на підтвердження її винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.

Не знайшли свого підтвердження і інші доводи захисника, які мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

За таких обставин клопотання захисника про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, суд вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання постановою законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. на користь Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 місяці з дня її винесення.

Суддя В.М. Шиян