Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №372/5932/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5932/26

Провадження 2-3716/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

05 листопада 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" звернулось до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої, з урахуванням заяви, поданої в порядку усунення недоліків позовної заяви, просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» заборгованість за Кредитним договором № 10211162375 від 28.12.2021 року в розмірі 37 527,48 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ "Сучасний Факторинг" судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.12.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" укладено кредитний договір № 10211162375, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 21285,90 грн на придання товарів/послуг і зобов`язався повернути його, а також внести плату за його користування в розмірі, порядку та на умовах, визначених договором. Також вказує, що відповідач ухиляється від виконання договірних зобов`язань, не погасив борг в повному обсязі, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість, яка станом на 21.08.2026 становить 37527,48 грн та складається з наступного: 20285,90 грн - загальна заборгованість за тілом кредиту; 17241,58 грн - загальна заборгованість за сумою комісії.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 25.09.2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, щодо ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач повідомлений належним чином про час, місце та дату судового розгляду.

Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10211162375, згідно з умовами якого сума кредиту за даним Договором складає 21285,90 грн.

Відповідно до Публічної пропозиції на укладення Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» (затверджено наказом №07/21-П від 12.07.2021 року, дата набрання чинності 12.07.2021 року) та статті 633 Цивільного Кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» було оголошено Публічну пропозицію (оферту) на укладання Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» (надалі - Публічна пропозиція).

Згідно розділу 1. Договір укладається шляхом приєднання до його умов Позичальника, в порядку передбаченому Публічному пропозицією та набуває чинності після здійснення дій, визначених в пп.1.4.1 Публічної пропозиції.

П.1.3. передбачає, що з метою приєднання до Договору, Позичальник зобов`язаний за особистої присутності через Кредитного посередника надати Кредитору інформацію та документи необхідні для проведення його ідентифікації та верифікації, оцінки кредитоспроможності, та заповнені і підписані власноручним підписом:

- Заяву - приєднання до Договору (далі Заява - приєднання), згідно форми, що є Додатком №1 до цієї Публічної пропозиції;

- Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), згідно форми, що є додатком №2 до цієї Публічної пропозиції.

Згідно Паспорту споживчого кредиту по продукту «Кредит на товар», що оформлюється за особистої присутності споживача, Сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються Позичальникові на умовах строковості, а саме терміном на 24 календарних місяців платності - 4,5 % від загальної початкової суми кредиту, комісія за управління (обслуговування) кредиту - 851,44 гривень. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 113,48 % річних від загальної суми кредиту.

З моменту вчинення Позичальником дій передбачених п.1.3. Публічної пропозиції, вважається, що Позичальник в повній мірі та безумовно приєднався до умов Договору. Публічна пропозиція, Заява - приєднання та Графік платежів, підписані та подані Позичальником відповідно до умов Публічної пропозиції складають укладений між Кредитором та Позичальником Договір (п.1.4).

Згідно розділу 2. Кредитор надає Позичальнику кредит у гривні у сумі та на умовах, передбачений Договором, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії, інші супутні платежі та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту, що надається за Договором - кредит.

Відповідно до розділу 3. Кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, повернення та платності. Моментом (днем) надання/отримання кредиту вважається момент (день) перерахування Кредитором суми кредиту за реквізитами вказаними в Заяві - приєднанні.

Розділ 5. Публічної пропозиції передбачає, що Кредитор має право: - Вимагати своєчасного здійснення періодичних платежів відповідно до Договору; - Отримувати від Позичальника платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитом, процентами, штрафами та іншими платежами, передбаченими Договором; - Вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів, у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць; - У випадку неналежного виконання або невиконання Позичальником умов Договору Кредитор має право самостійно або із залученням третіх осіб здійснювати всі необхідні заходи щодо погашення заборгованості, в тому числі здійснювати телефонні дзвінки, надсилати текстові, голосові та інші повідомлення через засоби телекомунікації.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що кредитний договір № 10211162375 від 28.12.2021 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачем, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 фактично отриманих за умовами кредитного договору коштів (тіла кредиту) в розмірі 20285,90 грн, які відповідачем повернуті не були, і наведене останнім не спростовано.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача комісії в розмірі 17241,58 грн, суд зазначає наступне.

Вказана в позовній заяві щомісячна комісія за управління (обслуговування) кредиту, сукупний розмір якої становить 17241,58 грн, є платою за послуги, що супроводжують кредит, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

З урахуванням вищевикладеного, позов в частині стягнення заборгованості за комісією за управління (обслуговування) кредиту не підлягає задоволенню.

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" підлягає задоволенню частково на суму заборгованості в розмірі 20285,90 грн (не погашене тіло кредиту).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1439,02 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги представником позивача було надано: копію договору про надання правової допомоги; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю; копію ордеру; детальний опис робіт (наданих послуг), акт про підтвердження факту надання правової допомоги та платіжну інструкцію про оплату послуг згідно з договором.

З детального опису робіт (наданих послуг) вбачається, що послуги, які надавалися позивачу адвокатом полягають у тому, що адвокат здійснив: правовий аналіз правовідносин сторін у справі; підготовка позовної заяви та додатків для подачі до суду, загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, заперечень відповідача, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись п.4. ч.1 ст.1, ч.2 ст.8, ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.207, 526, 527, 530, 610-612, 625, 626, 628, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» заборгованість за Кредитним договором 10211162375 від 28.12.2021 року в розмірі 20285,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» витрати на професійну допомогу в розмірі 3000,00 грн. та судовий збір в розмірі 1439,02 грн., а всього 4439,02 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г.В.Висоцька