Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №381/6019/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 381/6019/24

Провадження № 2/369/3124/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05.11.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Київ, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю,-

в с т а н о в и в:

Представник Київського обласного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 15 392,09 грн.

В обгрунтування позову зазначає, що 21.10.2022 року, на підставі заяви відповідача, Київсько-Святошинським районним центром зайнятості його було взято на облік, 21.10.2022 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Під час перевірки, проведеної за результатами електронного обміну інформацією з Пенсійним фондом України, встановлено, що з 21.10.2022, тобто з початку отримання статусу безробітного, ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах, як найманий працівник, з ТОВ «Агропромс – ЛТД Торг» (ЄДРПОУ 43878698), однак про дану обставину центр зайнятості не повідомила, чим приховала факт належності до зайнятого населення.

За результатами розслідування складено акт від 08.03.2023 №5, згідно якого, з вини ОСОБА_1 , їй безпідставно в період з 21.10.2022 по 26.01.2023 року виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 15 392,09 грн. З метою досудового врегулювання спору, Бучанською філією Київського обласного центру зайнятості відповідачу направлялася вимога про повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, однак добровільно така вимога не була виконана. Окрім того, представник позивача звертає увагу, що Наказом Міністерства економіки України №4050 від 20.10.2022 року Києво-Святошинський районний центр зайнятості (ЄДРПОУ 22201199) реорганізовано шляхом приєднання до Київського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491085).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2025 року прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленння (виклику) сторін.

Учасники не заперечили щодо такого порядку розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.10.2022 року звернулася до Києво-Святошинського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного та заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю.

В поданій заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_1 вказала, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, а також був ознайомлений під підпис з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, що визначені ЗУ«Про зайнятість населення" та ЗУ«Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до витягу з наказу Київського обласного центру зайнятості Бучанської філії Київсьго обласного центру зайнятості від 21.10.2022 № НТ221021, ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 08.02.2023 № НТ230208 припинено реєстрацію ОСОБА_1 , у зв`язку із поданням нею заяви про припинення реєстрації безробітного.

Відповідно до Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №5 від 08.03.2035 встановлено, що згідно з даними ПФУ ОСОБА_1 під час перебування на обліку в Києво-Святошинському РЦЗ, та отримуючи допомогу як безробітна в період 21.10.2022 по 26.01.2023, перебувала в трудових відносинах, як найманий працівник, з ТОВ «Агропромс – ЛТД Торг» (ЄДРПОУ 43878698), що призвело до переплати допомоги по безробіттю та порушення ч.2 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до довідки про отримання допомоги по безробіттю від 08.03.2023, ОСОБА_1 в період з 21.10.2022 по 26.01.2023 року виплачено грошову допомогу по безробіттю у сумі 15 392,09 грн.

20.03.2023 року за вих. №61/16/01-14, Київського обласного центру зайнятості Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 направлено претензію, де було запропоновано добровільно повернути кошти у сумі 15 392,09 грн., яка станом на день пред`явлення позову нею не виконана.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

За змістом п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд) має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Також, ч. 2 ст. 36 Закону зазначає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, відповідно до ч.3 ст.36 Закону - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі ст. 30 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, - застраховані особи зобов`язані повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядку його надання. Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов`язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, закон встановлює два винятки із вказаного правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Тобто умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.09.2018 року у справі № 545/164/17-ц, неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та, відповідно до частини третьої ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення»

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, перебуваючи на обліку як безробітний, не виконав покладений на нього законом обов`язок повідомити центр зайнятості про своє працевлаштування, внаслідок чого безпідставно отримав допомогу по безробіттю у розмірі 15 392,09 грн. Оскільки зазначені кошти є надміру виплаченими внаслідок недобросовісності відповідача та у добровільному порядку ним не повернуті, позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості UA338201720355469000100706415, ГУ ДКСУ у Київській обл., ЄДРПОУ: 03491085, адреса: пров. Будівельників, 5а, м. Київ, 02100) безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 15 392,09 грн. (п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто дві гривні 09 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено: 05.11.2026 року.

Суддя А.В. Янченко