Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №369/5066/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5066/26

Провадження № 2-о/369/371/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11.06.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

присяжних: Терешка О. В., Ткачишина В.А.,

при секретарі Тимощук К.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_7.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, у якій просила оголосити померлим військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця міста Донецьк, Донецької області, Україна, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт (ІD-картка) № НОМЕР_3 , видана 28.09.2022 органом № 8017, смерть якого настала під час безпосередньої участі у здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України під час дії воєнного стану (у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби в районі бойових дій).

У обґрунтування заяви зазначає, що син заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира інженерно-саперного відділення групи військової частини. Заявниця звернулась із даною заявою з метою належного врегулювання особистих та майнових прав членів сім`ї ОСОБА_2

01 жовтня 2024 року, на адресу заявниці було надіслано сповіщення сім`ї №417, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_1 сповістив ОСОБА_1 про те, що її син, молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , командир інженерно-саперного відділення окремої групи спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , вірний військовій присязі, під час виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, зник безвісти 19 вересня 2024 року, в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі Вовчанської міської територіальної громади, Чугуївського району, Харківської області.

23 вересня 2025 року військова частина НОМЕР_1 у своїй відповіді № 6121, на адвокатський запит представника заявниці підтвердила той факт, що ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісти в районі Вовчанської міської територіальної громади, Чугуївського району, Харківської області під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Також до вищевказаної відповіді військовою частиною НОМЕР_1 було додано документи, що підтверджують вищевказані обставини, а саме, витяг із наказу № 205 від 23.09.2024 по стройовій частині, яким ОСОБА_2 з 19.09.2024 знято з усіх видів забезпечення та визначено вважати його таким, що зник безвісти з 19.09.2024, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 22.10.2025, витяг з доповідної записки від 02.09.2024.

Так, згідно наявної інформації у встановленому законом порядку військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування, яким було встановлено, що 19 вересня 2024 року ОСОБА_2 та інші особи, перебуваючи в складі бойової групи в районі Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківської області під час виконання бойового завдання зазнали ураження противником. У подальшому, згідно пояснень військовослужбовців, відповідно до документів, які були досліджені судом, ОСОБА_2 зазнав осколкове поранення, намагався самостійно надати собі медичну допомогу та вчинив дії для переходу в укриття. В поясненнях було зазначено, що в подальшому евакуаційна група намагалася дістатись до нього, проте безрезультатно, зважаючи на обстановку, яка склалася; у подальшому ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок, а діставшись до місця, де перебував останній, евакуаційна група повідомила, що він не подає ознак життя; через складну ситуацію і постійний контроль сектору ворожими БПЛА евакуювати тіла військовослужбовців, в тому числі молодшого сержанта ОСОБА_2 виявилось неможливим.

Згідно з наданого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.10.2024, 02.10.2024 до чергової частини відділ поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява ОСОБА_1 , що остання отримала сповіщення від ТЦК про зникнення безвісти свого сина в ході ведення бойових дій, за даним фактом було розпочато кримінальне провадження № 12024111380001030 за ч. 1 ст. 115 КК України.

У зв`язку з чим, заявник просила суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця міста Донецьк, Донецької області, Україна, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт (ІD-картка) № НОМЕР_3 , виданий 28.09.2022 органом № 8017, померлим, смерть якого настала під час безпосередньої участі у здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України під час дії воєнного стану (у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби в районі бойових дій).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.03.2026 у цивільній справі відкрито провадження. Розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву про оголошення сина ОСОБА_2 померлим підтримала, просила її задовольнити. Пояснила, що оголошення її сина померлим необхідно їй для врегулювання особистих та майнових прав членів його сім`ї.

Представник заявника ОСОБА_3 також у судовому засіданні заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, розглянувши матеріали справи, та дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Пролетарського управління юстиції м. Донецька 08.09.2004, актовий запис № 367.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України у вигляді ІD-картки № НОМЕР_3 , що виданий 28.09.2022 органом № 8017.

Як вбачається з матеріалів справи молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у лавах ЗСУ, ніс службу на посаді командира інженерно-саперного відділення окремої групи спеціального призначення ВЧ НОМЕР_1 .

01.10.2024 року за № 12927 Начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 складено сповіщення сім`ї № 417, про те, що син заявниці, молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , командир інженерно-саперного відділення окремої групи спеціального призначення ВЧ НОМЕР_1 , під час виконання завдання, пов`язаних із захистом Вітчизни, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, виявивши стійкість і мужність, зник безвісти 19.09.2024 року, в районі виконання завданьза призначенням в ході ведення бойових дій в районі Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківської області.

Аналогічна інформація також підтверджена наявним у матеріалах справи витягом з наказу командира ВЧ № 205 від 23.09.2024.

02.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася до ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області із заявою та повідомила, що вона отримала сповіщення сім`ї № 417, що її син молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , командир інженерно-саперного відділення окремої групи спеціального призначення ВЧ НОМЕР_1 ,, зник безвісти 19.09.2024 року, в районі виконання завданьза призначенням в ході ведення бойових дій в районі Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківської області (ЖЕО № 20476 від 02.10.2024).

За результатами вказаного звернення, 03.10.2024 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 115 КК України, номер кримінального провадження №12024111380001030.

Відповідно до витягу№ ВГ-20250814-101 від 14.08.2025 з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зник на території бойових дій.

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Доповідної записки вбачається, що «Рапортом від 19 вересня 2024 року тимчасово виконуючий обов`язки ... доповів на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 полковника ..., що 19 вересня 2024 року командир інженерно-саперного відділення ... групи ... молодший сержант ОСОБА_5 , ..., перебуваючи в складі бойової групи в районі Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківської області під час виконання бойового завдання зазнали ураження противником. Командиром військової частини НОМЕР_1 було призначено службову перевірку за даним фактом.

З письмового пояснення тимчасово виконуючого обов`язки командира ... групи ... військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ... від 23 вересня 2024 року стало відомо, що 19 вересня 2024 року близько 07 год. 40 хв. з території Вовчанського агрегатного заводу розпочалася евакуація розвідника секції … групи ... солдата .... Коли солдат ... перетнув міст, ворожий БПЛА здійснив скид, в результаті якого він отримав МВТ ніг і продовжив рух повзучи. Командир інженерно-саперного відділення ... групи ... молодший сержант ОСОБА_5 під`їхав на міст для проведення евакуації пораненого солдата .... Ворожий БПЛА здійснив два скиди, в результаті чого обидва бійця зазнали осколкове поранення. Молодший сержант ОСОБА_5 вчинив дії для переходу в укриття для подальшого надання собі медичної допомоги. Солдат ... не подавав ознак життя.

Близько 08 год 00 хв ворожі БПЛА продовжили здійснювати скиди в місце, де знаходився молодший сержант ОСОБА_5 , що змусило його змінити позицію і переміститися в район зруйнованої переправи.

Близько 09 год 00 хв молодший сержант ОСОБА_5 вийшов на зв`язок і повідомив про своє місце знаходження, яке перебувало під щільним ураженням засобами БПЛА, які продовжували здійснювати скиди.

Близько 09 год 15 хв прибула евакуаційна група і пішки направилась до району зруйнованої переправи. О 10 год 00 хв молодший сержант ОСОБА_5 перестав виходити на зв`язок. О 10 год 40 хв евакуаційна група повідомила, що молодший сержант ОСОБА_5 не подає ознак життя.

Тіла солдата ... та молодшого сержанта ОСОБА_6 евакуювати неможливо.

З письмового пояснення санітара ... медичного забезпечення ... групи ... молодшого сержанта ... від 23 вересня 2024 року стало відомо, що 19 вересня близько 07 год 20 хв в районі агрегатного заводу міста Вовчанська почалася евакуація розвідника секції групи ... солдата ..., який, ймовірно, отримав поранення правої нижньої кінцівки. Після чергового скиду ворожого БПЛА солдат ... отримав мінно-вибухову травму і не зміг продовжувати рух пішки, пересуваючись повзучи в сторону району евакуації.

У цей час командир інженерно-саперного відділення ... групи ... молодший сержант ОСОБА_5 прибув на міст для евакуації солдата .... Ворожий БПЛА здійснив ще 2 скиди в наслідок якого обидва бійця отримали осколкові поранення. Солдат ... перестав подавати ознаки життя, а молодший сержант ОСОБА_5 змінив укриття для надання собі первинної медичної допомоги.

Близько 08 год 00 хв ворожі БПЛА продовжили здійснювати скиди в місце, де знаходився молодший сержант ОСОБА_5 , тому він вимушений був змінити позицію і переміститися в район зруйнованої переправи. Близько 08 год 15 хв молодший сержант ОСОБА_5 перестав виходити на зв`язок, який було відновлено о 09 год 00 хв і молодший сержант ОСОБА_5 повідомив про своє місцезнаходження.

Близько 09 год 15 хв евакуаційна група прибула в район евакуації та пішки направилась до місцезнаходження молодшого сержанта ОСОБА_6 . Весь цей час ворожі БПЛА продовжували здійснювати скиди. Близько 10 год 20 хв молодший сержант ОСОБА_5 перестав виходити на зв`язок, а близько 10 год 40 хв евакуаційна група дісталася до місця, де перебував молодший сержант ОСОБА_5 , і повідомила, що він не подає ознак життя.

Через складну ситуацію і постійний контроль сектору ворожими БПЛА евакуювати тіла ... та молодшого сержанта ОСОБА_6 неможливо.»

Таким чином, під час проведення службової перевірки, на підставі рапорту від 19 вересня 2024 року тимчасово виконуючий обов`язки командира ... групи ... військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ..., письмових пояснень тимчасово виконуючого обов`язки командира ... групи ... військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ... та санітара секції медичного забезпечення ... групи ... молодшого сержанта ... від 23 вересня 2024 року, встановлено, що командир інженерно-саперного відділення ... групи ... молодший сержант ОСОБА_5 , ... зникли безвісти 19 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання. На підставі витягів з журналу бойових дій, підтверджено, що командир інженерно-саперного відділення ... групи ... молодший сержант ОСОБА_5 , ... на момент зникнення безвісти 19 вересня 2024 року, виконували заходи, необхідні для відсічі та стримування збройної агресії проти України.

За результатами вищевказаної службової перевірки та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 205 від 23.09.2024 року, визначено вважати, що молодший сержант ОСОБА_2 , командир інженерно-саперного відділення групи ВЧ НОМЕР_1 , зник безвісти 19.09.2024 року.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки командира ВЧ НОМЕР_1 № 11/6159 від 22.10.2025 року вбачається, що молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно в період з 19.07.2024 по 01.09.2024; з 05.09.2024 по 15.09.2024 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в у районі Семенівської міської територіальної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області; Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківської області.

Таким чином, судом встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зник безвісти 19.09.2024 року в районі Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, у зв`язку з воєнними діями пов`язаними із захистом Батьківщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами 1, 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5)проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10.04.2019 року у справі №320/948/18, від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21.

Згідно зі змістом статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Заявник звернувся до суду із заявою про оголошення її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зник безвісти під час виконання бойового завдання, померлим, посилаючись на необхідність реалізації своїх особистих і майнових прав, зокрема оформлення спадщини, соціальних виплат та інших передбачених законодавством гарантій.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

Оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно, у ситуації, коли внаслідок збройної агресії російської федерації проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою.

Визначення шести місяців, як мінімально потрібного строку, відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Такий правовий висновок у своїй постанові 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 виклала Велика Палата Верховного Суду, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов`язковим для врахування при вирішенні цієї справи.

Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23(провадження № 61-6323св23).

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року №5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

При цьому, приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі Наказ № 309). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

У частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987) Вовчанська міська територіальна громада Чугуївського району Харківської області з 20.06.2024 року по даний час є територією активних бойових дій.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов до висновку, що місце можливої загибелі молодшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 20.06.2024 року по даний час є територія активних бойових дій, тобто територією, на якій не закінчились воєнні дії.

Суд бере до уваги те, що внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація в районі вказаного вище населеного пункту може бути невизначеною та непередбачуваною, що ускладнює встановлення обставин зникнення особи. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Особа може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій. В умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини.

У зв`язку з викладеним, з урахуванням конкретних обставин справи, суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим від дня закінчення активних бойових дій на вказаній території.

Тобто, станом на день розгляду даної справи судом, на території, яка є місцем зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , активні бойові дії ще не завершенні, а тому суд вважає, що заява про оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим є передчасною, та у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.12, 13, 76, 81, 242, 259, 264-265, 268, 293, 294, 308 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 04.11.2026 року.

Суддя Тетяна ДУБАС

Присяжні: Олександр ТЕРЕШКО

Володимир ТКАЧИШИН