Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №367/10997/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10997/26

Провадження №2/367/8884/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді – Мерзлого Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Колодезної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

02 вересня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 02 серпня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Старовижівського районного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 22.

Позов обґрунтовано тим, що від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя подружжя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розбіжність поглядів на сімейні обов`язки, ведення господарства та виховання дітей, втрату почуття любові та поваги. Фактичні шлюбні відносини припинені з 2021 року, збереження шлюбу позивач вважає неможливим.

Позивач зазначила, що майнових спорів між сторонами немає, шлюб розривається вперше, діти після розірвання шлюбу проживатимуть з нею. Також позивач висловила бажання після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07 вересня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за його відсутності. У заяві відповідач зазначив, що повністю визнає позовні вимоги, проти розірвання шлюбу не заперечує, вважає надання строку для примирення недоцільним, оскільки шлюбні відносини припинені остаточно. Наслідки визнання позову, передбачені частиною четвертою статті 206 ЦПК України, відповідачу відомі та зрозумілі.

03 листопада 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 61609) про розгляд справи за її відсутності.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 02 серпня 2008 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Старовижівського районного управління юстиції Волинської області, про що складено актовий запис № 22. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), та доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ).

З пояснень позивача, викладених у позовній заяві, та заяви відповідача про визнання позову вбачається, що сторони спільно не проживають і не ведуть спільного господарства з 2021 року, шлюбні відносини між ними фактично припинено, наміру їх відновлювати сторони не мають.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до частини першої статті 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Частиною першою статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні мотиви позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За змістом пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проваджуючи у справах про розірвання шлюбу, суд повинен вжити заходів до примирення подружжя, проте позов підлягає задоволенню, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими.

Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. Частиною четвертою цієї статті встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, у тому числі неповнолітніх дітей сторін, і зроблене ним добровільно.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, шлюбні відносини між ними припинені з 2021 року, обидві сторони наполягають на розірванні шлюбу, а надання строку для примирення є недоцільним. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що мають істотне значення. За таких обставин позов підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що спору щодо місця проживання, виховання та утримання дітей між сторонами немає, а розірвання шлюбу не звільняє батьків від обов`язків щодо дітей, передбачених статтями 141, 180 СК України.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Щодо відновлення дошлюбного прізвища

Відповідно до частини першої статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що до реєстрації шлюбу позивач мала прізвище « ОСОБА_5 », а після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ». Оскільки позивач у позовній заяві висловила бажання відновити дошлюбне прізвище, суд вважає за необхідне відновити їй після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Керуючись статтями 24, 105, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 76–82, 141, 142, 206, 223, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою селища Коцюбинське Київської області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцем селища Стара Вижівка Старовижівського району Волинської області, зареєстрований 02 серпня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Старовижівського районного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 22.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Шлюб вважається припиненим з дня набрання цим рішенням законної сили.

Після набрання рішенням законної сили надіслати його копію до органу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 03 листопада 2026 року.

Суддя: Л.В. Мерзлий