Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №292/829/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/829/26

Провадження № 2/292/650/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В. Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2026 року ТОВ "ФК "Кредит-капітал" звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 866119 від 05.07.2020 у розмірі 14725,65 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.07.2020 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №866119, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 5000 грн.

Товариство свої зобов"язання за кредитним договором виконало - надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору.

24.03.2021 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладено договір факторингу №ККЛУ/24032021, у відповідності до умов якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №866119 від 05.07.2020.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 14725,65 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4475 грн, заборгованість за процентами - 10250,65 грн.

Ухвалою суду від 06.10.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

22.10.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у заявленому розмірі та вважає, що вони підлягають ретельній перевірці судом з огляду на необхідність установлення факту укладення договору саме відповідачем, фактичного надання кредитних коштів, належного переходу права вимоги до позивача та правильності розрахунку заборгованості. Позивач повинен довести доказами як виникнення зобов`язання відповідача, так і розмір заявленої до стягнення заборгованості. Сам факт зазначення у тексті договору персональних даних відповідача та наявності в копії договору відомостей про використання одноразового ідентифікатора не є безумовним доказом того, що саме відповідач здійснив усі дії, необхідні для укладення договору. Необхідно перевірити процедуру ідентифікації клієнта, використаний номер телефону, направлення та введення одноразового ідентифікатора, дату й час відповідних дій, а також дані, які дають змогу пов`язати такі дії саме з відповідачем. Необхідно встановити чи підтверджується фактичне перерахування первісним кредитором 5000 грн. Якщо надані позивачем документи лише констатують успішне проведення платіжної операції, але не дозволяють достовірно встановити отримувача коштів і підставу платежу, такі документи не можуть без додаткової перевірки вважатися достатнім доказом виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за спірним договором. Відповідач просить суд оцінити докази переказу коштів у сукупності з іншими матеріалами справи та не ототожнювати факт оформлення внутрішньої довідки кредитора або платіжного сервісу з безумовним підтвердженням отримання кредиту саме відповідачем. За наявними даними, сума первісного кредиту становила 5000 грн, а строк кредитування - 15 календарних днів. Позивач заявив до стягнення 10250,65 грн процентів, які залишилися несплаченими. Отже, при визначенні суми процентів необхідно встановити не лише погоджену ставку, а й період, за який проценти нараховувалися, строк кредитування, умови можливого продовження кредиту, фактичні платежі позичальника та правову природу нарахувань після закінчення строку кредитування. За умови застосування ставки 1,90 % на день до суми 5000 грн протягом 15 днів сума процентів за такий період становила б 1425 грн за умови простого нарахування на незмінну суму кредиту та відсутності інших погоджених умов, які законно впливають на розрахунок. Водночас позивач заявляє до стягнення 10250,65 грн несплачених процентів, а загальна сума нарахованих процентів, за наявними даними, становить 12688,34 грн, з яких 2437,69 грн сплачено або зараховано в рахунок процентів. Таким чином, суду необхідно перевірити, чи відповідає заявлений розмір процентів умовам договору та фактичному періоду кредитування, а також чи не включає розрахунок проценти, нараховані за межами погодженого строку без належної правової підстави. Позивач посилається на договір факторингу на підставі якого до нього перейшло право вимоги за кредитним договором. Саме по собі надання договору факторингу не звільняє позивача від обов`язку довести, що право вимоги саме до відповідача за конкретним кредитним договором дійсно було передане йому в порядку та на умовах, визначених договором факторингу. Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, зокрема судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. Саме по собі зазначення в позові певної суми витрат не є достатнім доказом того, що такі витрати фактично понесені, пов`язані з розглядом цієї справи та є обґрунтованими за розміром. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду письмове клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за його відсутності. Задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач та його представник у судове засідання не з"явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 279 ЦПК України, з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

05.07.2020 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 , укладеного договір №866119 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно умов договору та паспорту споживчого кредиту, відповідачу надано кредит у розмірі 5000 грн, строком на 15 днів, на споживчі цілі. Знижена процентна ставка становить 0,01% (3,65% річних) за кожен день користування кредитом. Стандартна процентна ставка - 01,90% (693,50% річних) від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 1425 грн, за зниженою процентною ставкою - 7,50 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк кредитування - 6425 грн, за зниженою процентною ставкою за весь строк кредитування - 5007,50 грн. Реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою - 693,50% річних, за зниженою процентною ставкою - 3,65% річних.

Кошти в розмірі 5000 грн перераховані на зазначену в договорі відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до графіку платежів, кількість платежів - один/одноразово, дата повернення позики та сплати нарахованих процентів - 20.07.2020, сума кредиту - 5000 грн, сума нарахованих процентів - 7,50 грн, разом до оплати - 5007,50 грн.

18.07.2020, 31.07.2020, 16.08.2020 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 , укладені додаткові договори до договору № 866119 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.07.2020.

Відповідно до умов додаткових договорів та паспортів споживчого кредиту, ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 погодили, що строк користування кредитом за договором продовжується на строк, що дорівнює строку, встановленому п. 1.3 договору. Дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом - 03.08.2020, 16.08.2020, 01.09.2020. Процентна ставка - 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 693,50% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 6425 грн, 5750,38 грн, 5750,38 грн. Загальні витрати за кредитом за зниженою та стандартною процентною ставкою - 1425 грн, 1275,38 грн, 1275,38 грн.

Згідно довідки ТОВ "Лінеура Україна", ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким укладено договір № 866119 від 05.07.2020, ідентифікований товариством. Акцепт договору підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором - В774, який 05.07.2020 17:27 відправлений на номер телефону НОМЕР_2 .

З довідки ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № 1-1105 від 11.05.2026, вбачається, що на підставі договору на переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, від ТОВ "Лінеура Україна" 05.07.2020 о 17:30:03 успішно перераховано кошти в сумі 5000 грн на картку НОМЕР_3 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 866119 від 05.07.2020 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, складеного ТОВ "Лінеура Україна", станом на 23.03.2021 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 14725,65 грн, з них за тілом кредита - 4475 грн, за процентами - 10250,65 грн.

24.03.2021 між ТОВ "Лінеура Україна" (клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" (фактор) укладено договір факторингу №ККЛУ-24032021, у відповідності до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору та виконання фактором вимог п. 7.2 договору (здійснення оплати).

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 24.03.2021 до договору факторингу №ККЛУ-24032021 від 24.03.2021, укладеного між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал", клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 4768, загальна сума заборгованості - 30911113,12 грн.

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-24032021 від 24.03.2021, вбачається, що ТОВ "Лінеура Україна" відступило ТОВ "ФК "Кредит-капітал" право вимоги заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №866119 від 05.07.2020, у розмірі 14725,65 грн, з яких: 4475 грн - по кредиту, 2597,95 грн - по відсоткам, 7652,7 грн - по простроченим відсоткам.

Відповідно до платіжної інструкції №27357 від 24.03.2021, ТОВ "ФК "Кредит-капітал" здійснило оплату ТОВ "Лінеура Україна" згідно договору факторингу №ККЛУ-24032021 від 24.03.2021, в сумі 580830,09 грн.

04.09.2026 позивачем направлено ОСОБА_1 досудову вимогу про те, що 24.03.2021 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладений договір факторингу №ККЛУ-24032021, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №866119 від 05.07.2020. Згідно кредитного договору він зобов"язаний у встановлений строк повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. Вимагають виконати зобов"язання та негайно погасити заборгованість в сумі 14725,65 грн.

Відповідно до повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0/7-261013/105345-БТ від 28.10.2026, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). По рахунку 05.07.2020 відбулось зарахування коштів на суму 5000 грн.

Згідно виписки за договором №б/н за період 05.07.2020-10.07.2020 від 16.10.2026, на карту ОСОБА_1 05.07.2020 зараховано кошти в сумі 5000 грн, якими він користувався, проводив розрахунок, перераховував на інші картки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту між ТОВ "Лінеура України" та відповідачем укладений в електронній формі, підписано позичальником електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першоїст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Згідно з ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною 5 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У ч. 1 ст. 11 Закону встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

З викладеного вбачається, що без реєстрації та здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19

Згідно довідки ТОВ "Лінеура Україна", ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким укладено договір №866119 від 05.07.2020, ідентифікований товариством. Акцепт договору підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором - В774, який 05.07.2020 17:27 відправлений на номер телефону НОМЕР_2 .

Доказів, що указаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не відповідачу, не надано.

Також, договір містить інформацію, яка ідентифікує відповідача, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, адреса місця проживання, номери мобільних телефонів.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19.

Також, відповідачем не було надано відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку.

Відтак, відповідачем та позивачем досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував.

Таким чином доведено укладення 05.07.2020 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту в електронному вигляді, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора В774, який 05.07.2020 17:27 відправлений на номер телефону НОМЕР_2 .

Будь-яких доказів, які б підтверджували, що даний номер телефону не належить відповідачу, що він про це повідомляв товариство, звернення до правоохоронних органів про незаконне оформлення на його ім`я кредиту, несанкціонований доступ до його особистих даних, незаконне використання банківської картки на його ім`я по рахунку відкритому в АТ КБ "ПриватБанк", представник відповідача до відзиву не надав і не повідомив, що за зверненнями відповідача правоохоронними органами проводиться досудове розслідування за такими фактами, або є рішення суду, що набрало законної сили.

Таким чином, підписання відповідачем договору шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію".

Також, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перерахування відповідачу коштів в сумі 5000 грн, а саме - договором №866119 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.07.2020, повідомленням ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1105 від 11.05.2026, відповіддю АТ КБ "ПриватБанк" від 28.10.2026 та випискою по рахунку ОСОБА_1 .

Так, у п. 2.1 договору зазначено, що кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 .

Згідно відповіді АТ КБ "ПриватБанк" від 28.10.2026, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ).

Про те, що дана платіжна картка належить ОСОБА_1 також вбачається з повідомлення ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1105 від 11.05.2026 та виписки по рахунку ОСОБА_1 , в яких зазначено, що на платіжну картку клієнта № НОМЕР_4 , 05.07.2020 успішно перераховано кошти на суму 5000 грн.

Крім того, наявними у справі письмовими доказами доведено перехід права вимоги від ТОВ "Лінеура Україна" до ТОВ "ФК "Кредит-капітал": договором факторингу № ККЛУ-24032021 від 24.03.2021, укладеного між ТОВ "Лінеура України" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал", актом приймання-передачі реєстру боржників від 24.03.2021, витягом з реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-24032021 від 24.03.2021, платіжною інструкцією №27357 від 24.03.2021, з яких вбачається, що позивач прийняв права вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 , за що сплачено кошти.

Згідно договору факторингу №ККЛУ-24032021 від 24.03.2021, укладеного між ТОВ "Лінеура Україна" (клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" (фактор), фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Відповідно до п. 6.2.3 договору факторингу права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору та виконання фактором вимог п. 7.2 договору.

В п.7.1, 7.2 договору зазначено, що фактор здійснює оплату клієнту шляхом перерахування суми, що вказана в п. 7.1 цього договору - 580830,09 грн, на вказаний у реквізитах до цього договору рахунок, протягом 2 робочих днів з дати підписання сторонами цього договору.

Актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників від 24.03.2021 підтвержується, що позивачу ТОВ "ФК "Кредит-капітал" відступлено право вимоги заборгованостей до боржників, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 , які підписані сторонами та скріплені печатками.

Про те, що позивачем на виконання п.7.1, 7.2 договору факторингу ТОВ "Лінеура Україна" було здійснено оплату вбачається з платіжної інструкції №27357 від 24.03.2021.

Поданими доказами, позивачем доведено, що ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачу надано кредит в сумі 5000 грн, який перерахований на його банківську картку.

У той же час, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, грошові кошти не повернув.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 14725,65 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 4475 грн, за процентами - 10250,65 грн.

Перевіривши проведені нарахування, суд не погоджується щодо заявленої до стягнення суми за процентами, оскільки переважна частина з них нарахована після спливу строку кредиту, передбаченого договором.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 252 ЦПК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або роками. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У ст. 631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити ваші права та виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору

Відтак, закінчення строку договору, який був належним чином виконаний позбавленою стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вбачається з пункту 1.3 договору, ОСОБА_1 надано кредит строком на 15 днів.

Строк користування кредитом згідно додаткових договорів тричі продовжувався на строк, що дорівнює строку, встановленому п. 1.3 договору.

Дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом - 03.08.2020, 16.08.2020, 01.09.2020. Відповідно до 01.09.2020 відповідач мав повернути кредит та сплатити відсотки.

ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування кредитом по 30.11.2020, тобто поза межами строку позики, останнім днем строку кредиту та відповідно нарахування відсотків є 01.09.2020.

Зважаючи на те, що строк позики сплив 01 вересня 2020 року, позивачем необґрунтовано нараховані проценти після зазначеної дати.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредиту.

Після закінчення строку кредиту і невиконання боржником своїх зобов`язань щодо повернення позики та сплати відсотків за його користування, у статті 625 ЦК України, передбачені наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання та відповідальність боржника за неправомірне використання кредитних коштів.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом після 01.09.2020 та зміну дати повернення всіх сум кредиту матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредиту.

Згідно умов договору та додаткових до нього договорів відповідач зобов`язаний був сплатити відсотки з 05.07.2020 по 01.09.2020.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 з 05.07.2020 по 16.08.2020 повністю сплатив нараховані відсотки.

Отже, відповідач зобов`язаний був сплатити відсотки з 17.08.2020 по 01.09.2020, в розмірі 1360,40 грн, з розрахунку: 4475 грн х 1,90% х 16 днів, однак свій обов`язок не виконав.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови договору та не сплатив заборгованості в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 5835,40 грн, з них: за тілом кредиту - 4475 грн, за процентами - 1360,40 грн, що становить 39,63% ціни позову, так як згідно укладеного договору позивач набув права вимоги до відповідача.

Як зазначено в ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, довідку від 29.04.2026 про укладення договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №85 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.09.2026 на суму 8000 грн (перерахунок суми наданих послуг протягом року з моменту його підписання), детальний опис наданих послуг до нього від 10.09.2026.

Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 8000х39,63% = 3170 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (5835,40/14725,65)х2662,40 = 1055 грн. 04 коп.

Керуючись ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_7 в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, місцезнаходження: 79029, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів) заборгованість за кредитним договором № 866119 від 05.07.2020 в розмірі 5835 (п`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 40 (сорок) коп., судовий збір в сумі 1055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн. 04 (чотири) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3170 (три тисячі сто сімдесят) грн. 40 (сорок) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", знаходиться за адресою: 79029, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Суддя В. Ф. Лотуга