Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №279/2206/26
Суддя: Недашківська Л. А.
Справа № 279/2206/26
Провадження № 2/279/1872/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2026 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/2206/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зазначивши, що 26.06.2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 59089-06/2025.
12.07.2025року ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 26939-07/2025.
Кредитні договори підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора.
22.12.2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 22122025, у відповідності до умов якого, ТОВ "Стар Файненс Груп" передає (відступає) ТОВ «ФК» ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК» ЄАПБ» приймає належні ТОВ "Стар Файненс Груп" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Оскільки, відповідач порушила умови договору, має заборгованість за кредитним договором № 59089-06/2025 від 26.06.2025 року в розмірі 10888,80грн., з яких: 3353,20 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1909,20 грн. сума заборгованості за відсотками, та 5444,40 грн. сума заборгованості за штрафом.
Заборгованість за кредитним договором № 26939-07/2025 від 12.07.2025 року складає: 22768,26 грн., з яких: 9816,76 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7951,50 грн. сума заборгованості за відсотками, та 5000,00 грн. сума заборгованості за штрафом .
Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, понесені судові витрати.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи (направлення судових повісток за місцем реєстрації, копію ухвали про відкриття провадження з додатками отримав 27.03.2026 року), відзив на позов та інших заяв не подав Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тлумачення ч. 1 ст.512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Тлумачення ст.516, ч.2 ст.517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
З наведено вище слід прийти до однозначного висновку про те, що до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшли всі права кредитора за кредитними договорами № 59089-06/2025 від 26.06.2025 року, № 26939-07/2025 від 12.07.2025 року укладені між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 .
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».
Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір № 59089-06/2025 від 26.06.2025 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором Y362.
Кредитний договір № 26939-07/2025 від 12.07.2025 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором Y485.
Відповідно до п.7 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Стаття 1050 ЦК України зазначає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на ті обставини, що 26.06.2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 59089-06/2025, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала фінансовий кредит в розмірі 3600,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 120 днів (з 26.06.2025 по 23.10.25) .
Відповідно до п. 1.4 Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 3600,00 грн. (що складає 10 % від суми кредиту). Тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 1.4.1 денна процентна ставка складає 0,98 % та застосовується у межах строку кредитування.
Відповідно до п.1.6 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-9957.
12.07.2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 26939-07/2025, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала фінансовий кредит в розмірі 10 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 120 днів (з 12.07.2025 по 08.11.25) .
Відповідно до п. 1.4 Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 10000,00 грн. (що складає 10 % від суми кредиту). Тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 1.4.1 денна процентна ставка складає 0,98 % та застосовується у межах строку кредитування.
Відповідно до п.1.6 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-9957.
Позивачем надано докази про перерахування на картку відповідача зазначених сум в договорах № № 59089-06/2025 від 26.06.2025 року, № 26939-07/2025 від 12.07.2025 р. позичальником, Банк свої зобов`язання за договорами виконав. (довідка а.с. 15,26)
Сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
22.12.2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 22122025, у відповідності до умов якого, ТОВ "Стар Файненс Груп" передає (відступає) ТОВ «ФК» ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК» ЄАПБ» приймає належні ТОВ "Стар Файненс Груп" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Оскільки, ОСОБА_1 не виконує умови за кредитних договорів та має заборгованість за договором № 59089-06/2025 від 26.06.2025 року в розмірі 10888,80грн., з яких: 3353,20 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1909,20 грн. сума заборгованості за відсотками, та 5444,40 грн. сума заборгованості за штрафом.
За кредитним договором № 26939-07/2025 від 12.07.2025 року складає: 22768,26 грн., з яких: 9816,76 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7951,50 грн. сума заборгованості за відсотками, та 5000,00 грн. сума заборгованості за штрафом .
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладених догорів не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитними договорами.
Так як відповідачем не оспорено факт укладення кредитних договорів та їх умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов`язань за ним судом не оцінюється.
Що стосується вимоги про стягнення штрафних санкцій, за неналежне виконання кредитних зобов`язань, суд зазначає таке.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нарахував відповідачу штрафні санкції за неналежне виконання кредитного зобов`язання у сумі 5000,00 грн.
Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу(далі Закон).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять одно предметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій, за неналежне виконання кредитних зобов`язань за кредитними договорами у розмірі 10444,40 грн., що нараховані на підставі положень ст. 625 ЦК України, є такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, відповідно до ст.141 ЦПК України (0, 69 %).
Керуючись ст.ст.4-12,141,247,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,549,610-612,628,629,638,1048,1050 ЦК України,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості за договором № 59089-06/2025 від 26.06.2025 року – 5444 (п`ять тисяч чотириста сорок чотири) гривні 40 копійок; заборгованості за договором № 26939-07/2025 від 12.07.2025 року – 17768 ( сімнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 26 копійок, а всього 23 212 ( двадцять три тисячі двісті дванадцять) гривень 66 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) гривень 06 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", адреса місця реєстрації/знаходження: 07406, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, Київська область, ЄДРПОУ- 35625014.
Відповідач – ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 .
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом
Оригінал: reyestr.court.gov.ua